Відмінності між версіями «Портфоліо на тему: "Виразне читання на уроках літератури"»
Nat Lis (обговорення • внесок) (→Вік учнів, клас) |
Nat Lis (обговорення • внесок) (→Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)) |
||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)= | =Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)= | ||
+ | Серед багатьох шляхів емоційно-естетичного впливу на учнів є виразне читання творів на уроках літератури. Хороше читання дає учням нерідно набагато більше, ніж найретельніший і вдалий аналіз, воно говорить саме за себе. | ||
+ | Для того, щоб виразне читання стало в руках учителя ефективним ззасобом естетичного виховання, необхідно ретельно підготуватися, позбутися формального підходу до цього (механічне заучування інтонацій і пауз, пошук особливого тону голосу, перевтілення в образи дійових осіб тощо). Використання таких прийомів, що породжують чопорність, зайвий пафос, сентиментальну патетику, наносить непоправну шкоду естетичним почуттям і художньому смаку учнів. | ||
=План вивчення теми (вставити файл)= | =План вивчення теми (вставити файл)= |
Версія за 12:37, 29 листопада 2012
Зміст
- 1 Назва навчальної теми
- 2 Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети
- 3 Вік учнів, клас
- 4 Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)
- 5 План вивчення теми (вставити файл)
- 6 Оцінювання (стислий опис і інструменти)
- 7 Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)
- 8 Відомості про автора
- 9 Відомості про тренінг
Назва навчальної теми
ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ
Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети
Українська література, етика
Вік учнів, клас
5-6 класи,11-12 років
Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)
Серед багатьох шляхів емоційно-естетичного впливу на учнів є виразне читання творів на уроках літератури. Хороше читання дає учням нерідно набагато більше, ніж найретельніший і вдалий аналіз, воно говорить саме за себе. Для того, щоб виразне читання стало в руках учителя ефективним ззасобом естетичного виховання, необхідно ретельно підготуватися, позбутися формального підходу до цього (механічне заучування інтонацій і пауз, пошук особливого тону голосу, перевтілення в образи дійових осіб тощо). Використання таких прийомів, що породжують чопорність, зайвий пафос, сентиментальну патетику, наносить непоправну шкоду естетичним почуттям і художньому смаку учнів.