Відмінності між версіями «Зубко Валентина Володимирівна»

Версія за 12:08, 31 жовтня 2012

Про мене

Вчитель світової літератури Петриківської середньої загальноосвітньої школи зпрофільним виробничим навчанням

мій внесок

Мої проекти

«Із батьківської криниці»'

Мої файли

    У весільних обрядах відбилися народна мораль, звичаєве право, етичні норми та світоглядні уявлення, що формувалися протягом століть. 
    У цілому ж українське весілля поділяється на три цикли: передвесільний, власне весільний і післявесільний. У свою чергу кожен із циклів складався з низки обрядів. Передвесільна обрядовість включала сватання, умовиш, оглядини, заручини, випікання короваю , дивню і дівич-вечір. Власне весілля складалося із запросин, обдарування, посаду молодих, розплітання коси, розподілу короваю, перевезення посагу, перезви, рядження. Післявесільний цикл присвячувався вшануванню батьків молодими, прилученню невістки до родини чоловіка. Це обряди хлібин, свашин та гостин.

"Сценарій" традиційного народного весілля в основних рисах зберігся й дотепер — більшою мірою в сільській місцевості та у значно трансформованому вигляді в умовах міста.

    Обряди та звичаї, які успішно продовжуються в наш час.
   Обряд зустрічі молодят. Він включає в себе кілька урочистих моментів: зустріч молодят,  благословення молодих короваєм, тощо.
   Обряд  породичання. Беруть участь батьки та молодята. Обряд символізує єднання двох родин за допомогою обрядових слів.
   Обряд «Чоботи». Головні дійові особи теща і зять. У жартівливій  обрядовій формі зять обдаровує тещу чоботами, щоб теща віддала йому дочку і була до нього більш прихильною.
    Обряд покривання молодої. Беруть участь наречена, наречений, свекруха і незаміжні дівчата. З недавніх часів фата, весільний букет і підв'язка, стали в Україні магічними символами. 
    У обряді покривання молодої, свекруха знімає з нареченої фату і одягає хустку, таким чином наречена вважається вже не дівчиною, а жінкою. Потім всі незаміжні дівчата водять хоровод навколо нареченої, а наречена по черзі запрошує кожну з подружок, приміряючи на неї фату. У цей час, звичайно, звучить українська народна пісня «Горіла сосна, палала». 
    Після цього, дівчата шикуються в ряд і ловлять весільний букет - за сучасними віруваннями, хто з них спіймає квіти, той незабаром знайде сімейне щастя.
    Обряд передачі сімейного вогню. У цьому обряді батьки передають тепло свого вогнища дітям. До кінця вечора перед проводами молодих, батьки запалюють від кожної сім'ї по свічці і свічку молодих, промовляючи благословення.
    Викуп нареченої. Традиція викупу нареченої давня, як сам шлюбний ритуал. На сучасному весіллі викуп нареченої - всього лише гра, однак, колись цей обряд мав дуже серйозний підтекст. Наші предки, побоюючись кровозмішення, вибирали для молодої людини наречену серед дівчат іншого племені і дістати її можна було шляхом або військових дій, або тривалих і непростих переговорів. Сьогодні шлях нареченого до нареченої вже не настільки тернистий, проте звичай викуповувати наречену дійшов до наших днів.
    Власне з цього звичаю і починається сучасне весілля. Викуп нареченої парубок здійснює не поодинці, а разом з друзями та супроводжується конкурсами, загадками і жартівливими завданнями для нареченого.
    Чим же викуповують наречену? Зазвичай квітами і солодощами, хоча на деяких весіллях, як і раніше прийнято викуповувати наречену грошима.
    Та ми хочемо зупинитися на дуже хорошому звичаї, який зберігся в Петриківці  до наших часів- випікання Дивню. Це дійство неодмінно супроводжує усі сільські весілля. Дітлахи та дорослі чекають  ,коли наречена вручить їм палички Дивню весь святковий день - це кульмінація для всього весілля.

Дивень — очеретяна гілочка,на якій накручувалось смачне тісто потім запікалось в печі ,а зверху чіпляли квітку з жита, калини, квітів (живих або штучних).Зараз прикрашають Дивень не тільки квітами, а й цукерками. Через дивень молода дивилася на молодого:

Дивись, Марієчко, 

На білий світ Крізь дивень і калач І свого сокола побач! Звідки, очевидно, й походить його назва.

    Коли печуть дивень, загадують, яке буде у молодих майбутнє подружнє життя. Якщо дивень удається, то й життя має бути щасливим. Садячи його у піч, примовляють: Світи, жар, у печі ясно, печись, дивень, красно: гостям - на велике диво, молодим - на щастя, на долю, на свою родину. Печись, дивень, не схились, не пригори, молодім серця та й не зсуши! 
    Місити i пекти Дивень треба було в четвер. Для цього батьки нареченої запрошують  поважних  жiнок  літнього віку з благополучних сiмей.     Розведенi або вдови не запрошуються. Жінки місили тісто, а от виробляти повинні були неодружені дівчата, дружки. Число  їх має бути непарним: три, п'ять, сiм. За звичаєм , у нашому селi, борошно i приправи для короваю  заготовляють батьки. 
    Дивень - це обрядова страва для всiх спiвучасникiв весiлля. Перед тим як почати мiсити його, двоє сватiв стають па  порозі і говорять:
- Благословiть Дивень місити.
- Бог благословить.
- Благословiть Дивень місити 
- Бог благословить.
- Благословiть Дивень місити
- Бог благословить.
    Тодi жінки, поблагословивши тісто,  спiвають, батько на вулиці готує очеретяні палички, а дівчата-дружки  весело чекають на тісто, щоб швиденько накрутити на очерет( кожна намагається зробити не тільки більше гілочок дивню, але й зробити його якомога кращим!)
     Замiшене тiсто жіночки ставлять сходити в тепле мiсце. Коли тiсто сходить, в хатi не говорять голосно, не грюкають, не рипають дверима, не спiвають - поводяться дуже урочисто. Коли тiсто готове, з нього починають лiпити Дивень.   
     Перед садiнням в натоплену пiч черiнь промiтає хтось iз братiв молодої (молодого), норовлячи обмазати лиця чи ноги коровайницям тим вiником, яким вимiталася пiч. За це жінки вимазують йому лице борошном. Щоб посадити Дивень у піч, в неї ставлять жаровні з високими бортиками , а потім на ці бортики викладають і сам Дивень. За один раз можна накласти до тридцяти гілочок. Та відстань між гілочками залишати до 5 см, бо тісто буде в печі підходити, отож дивень може «пристати» один до одного. От Дивень вже в печі, а жіночки співають: 
- Свiти жар в печi ясно, печись, печись, Дивень, красно, гостям на велике диво, молодим на щастя, на долю, на родину. Печись, Дивень, не схилися, не пригори, молодим серце не зсуши.
    Таким чинок випікають 200-300 гілок Дивню.Коли остання закладка в піч завершеться, тодi жінки починають мити стола i дiжу. Воду пiсля миття мати у вивернутому кожусi виносить з хати i виливає пiд плодове дерево.  
    Помивши руки вiд тiста, пiдходять до молодої (молодого) i теплими чистими руками гладять лице молодої, нiби умиваючи.
   Коли все прибрано, а дивень у печi, господарi частують всіх учасників цієї роботи. Жінки та дружки спiвають:
Все дiло поробили,

Дивень усадили,

думайте та гадайте,
нам горiлочки дайте.
    Це гуляння чисто жiноче, присутнiй лише музикант i то коли все жіноцтво вже почастувалось i захотiло потанцювати. Коли Дивень готовий, його виносять у комору, вставляючи в відерця з зерном. Виставляють на стiл тодi, коли вiдбувається урочистий обiд всiх гостей з дарами. Дивень роздають в Петриківці молоді( наречений підносить, а наречена власноруч дає по дві гілочки кожному із гостей)  i обдаровують ними дiтей, якi ходять за дорослими. Навіть на сучасних весіллях діти радіють Дивневі так само, як і сто років тому! Перед роздачею Дивня наречена тричі запитує у гостей: «Благословіть Дивень роздати»
  Петриківка - село великих талантів. Хліб тут здавна славиться і має велику повагу серед петриківчан. Колись, у 70-80 рр., за хлібом їхали в Петриківку з усієї області, та що там з області, з усієї України, бо наша паляниця славилась і формою, і смаковими якостями. Такого хліба, мабуть, ніде не пекли.
   Напочатку 90-х рр. з'явилася майстриня, справжнісінька чудодійниця у Петриківці. Вона і хліб , і коровай запашний, і дивень, і чудесні пиріжечки почала випікати.
    Ми особисто познайомилися з майстринею весільної випічки Масюкевич  Галиною Іванівною (народилася 28 серпня 1950 року, в сім’ї робітників.

В 1968р. закінчила кулінарне училище). Вона і поділилася з нами рецептом найсмачнішого дивню. Молодята Петриківщини з великим задоволенням пригощають своїх гостей на весіллях дивнем, випеченим умілими руками майстрині.

Рецепти  Дивню

1)0.5 кг дріжджів розводять склянкою теплої сироватки, додають трішки цукру і борошна, дають добре підійти (викиснути). Сухе тепле борошно пересівають, щоб набрало більше кисню. Для того, щоб Дивень не рвався , роблять запарку: кип’ятять 1 літр молока і всипають трішки борошна, швидко помішуючи, щоб було, як клейстер. Теплу запарку з’єднують з розведеними дріжджами і, додавши шість мисок борошна, добре вимішують і ставлять сходити на 2-3 години. Потім додають здобу: розтерті 2 пачки маргарину і одну пачку масла, збиті 40 яєць (20 лише жовтки і 20 разом із білками), 2 літри цукру, чарку горілки або коньяку, ванілін за смаком. Тісто дуже добре вимішують (до сьомого поту), вмочують кулачки в добру олію. 2) 4 літри сироватки, 400 грамів дріжджів, 16 стаканів цукру, 2 пачки масла, 2 пачки маргарину, пів-літри сметани, 4 пачки ванілі, 32 яйця. Виробляти качалочки, накручувати на очеретянки. Все робити треба дуже швидко, тісто росте на очах

Мої закладки

Корисні посилання