Відмінності між версіями «Семинютіна Марина Вікторівна»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
(Семенютіна Марина Вікторівна, бібліотекар Міусинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 19)
(Семенютіна Марина Вікторівна, бібліотекар Міусинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 19)
Рядок 4: Рядок 4:
  
  
== Семенютіна Марина Вікторівна народилася 2 травня 1971 року у м. Мыусинськ, бібліотекарем Міусинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 19 працюю з 2001 року. Мені часто хочеться виявити подароване мені долею земне призначення: можливо це гордість за професію, можливо щастя за межами бібліотеки, але робота не мерило людської сили і глибини. Ця мудрість приходить до нас з роками. І ми розуміємо, що для щастя людині потрібно лише декілька речей:  
+
== Семинютіна Марина Вікторівна народилася 2 травня 1971 року у м. Мыусинськ, бібліотекарем Міусинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 19 працюю з 2001 року. Мені часто хочеться виявити подароване мені долею земне призначення: можливо це гордість за професію, можливо щастя за межами бібліотеки, але робота не мерило людської сили і глибини. Ця мудрість приходить до нас з роками. І ми розуміємо, що для щастя людині потрібно лише декілька речей:  
 
старе поліно, щоб запалити;
 
старе поліно, щоб запалити;
 
стара книга щоб прочитати;
 
стара книга щоб прочитати;

Версія за 17:06, 1 жовтня 2012


Помилка створення мініатюри: Файл не знайдено
Тут може бути ваша фотографія


== Семинютіна Марина Вікторівна народилася 2 травня 1971 року у м. Мыусинськ, бібліотекарем Міусинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 19 працюю з 2001 року. Мені часто хочеться виявити подароване мені долею земне призначення: можливо це гордість за професію, можливо щастя за межами бібліотеки, але робота не мерило людської сили і глибини. Ця мудрість приходить до нас з роками. І ми розуміємо, що для щастя людині потрібно лише декілька речей: старе поліно, щоб запалити; стара книга щоб прочитати;

старе кохання, щоб жити.

Такими речами для мене є моя улюблена професія – бібліотекар. Я допомагаю дітям оволодіти наукою добра, розкрити чарівний світ книги, зрозуміти, що таке щастя і стати щасливими. Прагну щоб дитина полюбила через книгу рідне материнське слово, щоб воно стало очима, які бачать красу, збагатило душу, запульсувало джерельцем думки, з’єднало покоління, бо через посередництво слова і книги дитина стає сином свого народу.==

Мій внесок

Мої проекти

Мої файли

Мої закладки

Корисні посилання