Відмінності між версіями «Семинютіна Марина Вікторівна»
(→Про мене) |
(→Семенютіна Марина Вікторівна, бібліотекар Міусинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 19) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
| − | == Семенютіна Марина Вікторівна, | + | == Семенютіна Марина Вікторівна народилася 2 травня 1971 року у м. Мыусинськ, бібліотекарем Міусинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 19 працюю з 2001 року. Мені часто хочеться виявити подароване мені долею земне призначення: можливо це гордість за професію, можливо щастя за межами бібліотеки, але робота не мерило людської сили і глибини. Ця мудрість приходить до нас з роками. І ми розуміємо, що для щастя людині потрібно лише декілька речей: |
| + | старе поліно, щоб запалити; | ||
| + | стара книга щоб прочитати; | ||
| + | старе кохання, щоб жити. | ||
| + | Такими речами для мене є моя улюблена професія – бібліотекар. | ||
| + | Я допомагаю дітям оволодіти наукою добра, розкрити чарівний світ книги, зрозуміти, що таке щастя і стати щасливими. Прагну щоб дитина полюбила через книгу рідне материнське слово, щоб воно стало очима, які бачать красу, збагатило душу, запульсувало джерельцем думки, з’єднало покоління, бо через посередництво слова і книги дитина стає сином свого народу.== | ||
== Мій внесок == | == Мій внесок == | ||
Версія за 16:05, 1 жовтня 2012
== Семенютіна Марина Вікторівна народилася 2 травня 1971 року у м. Мыусинськ, бібліотекарем Міусинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 19 працюю з 2001 року. Мені часто хочеться виявити подароване мені долею земне призначення: можливо це гордість за професію, можливо щастя за межами бібліотеки, але робота не мерило людської сили і глибини. Ця мудрість приходить до нас з роками. І ми розуміємо, що для щастя людині потрібно лише декілька речей:
старе поліно, щоб запалити;
стара книга щоб прочитати;
старе кохання, щоб жити.
Такими речами для мене є моя улюблена професія – бібліотекар. Я допомагаю дітям оволодіти наукою добра, розкрити чарівний світ книги, зрозуміти, що таке щастя і стати щасливими. Прагну щоб дитина полюбила через книгу рідне материнське слово, щоб воно стало очима, які бачать красу, збагатило душу, запульсувало джерельцем думки, з’єднало покоління, бо через посередництво слова і книги дитина стає сином свого народу.==
