Відмінності між версіями «Учнівська вікі стаття»

Версія за 10:50, 5 липня 2012

Назва проекту

Світло навколо нас

Автори проекту

Іванов Іван Іванович, Петров Петро Петрович

Тема дослідження

Як ми сприймаємо світло?

Проблема дослідження

Сприйняття світла людиною

Гіпотеза дослідження

Чи зможе людина з вадами зору знову гарно бачити?

Мета дослідження

Дослідити будову ока, вади зору, шляхи покращення зору.

Результати дослідження

В наш час оптичну систему ока порівнюють з фотоапаратом і небезпідставно.

Наше око має майже кулясту форму. Око оточено твердою оболонкою - склерою (1). Передня частина склери називається рогівкою (2). За рогівкою розташована водяниста рідина (0). Далі за нею прикріплюється м'язами до склери райдужна оболонка (3), шо має у кожної людини свій колір. Колір райдужної оболонки визначає колір очей. В райдужці є отвір або природна діафрагма - зіниця (4).

Наша нервова система незалежно від нашої волі може змінювати розмір зіниць - якщо світловий потік збільшується, то розмір зіниць зменшується і навпаки. Саме через зіниці світло потрапляє далі в оптичну систему ока. За райдужною оболонкою знаходиться прозоре пружне тіло - кришталик (5). Кришталик являє собою маленьку двоопуклу лінзу діаметром 8-10мм, що оточена м'язами і прикріплена ними до склери. Зи здатні змінювати кривизну кришталика. При розгляданні близьких предметів кривизна збільшується, а при розгляданні далеких - зменшується причому так, щоб кожного разу зображення предмета утворювалось на сітківці (див. далі). За кришталиком знаходиться скловидне тіло (7) (драглеподібне). Здатність ока змінювати кривизну кришталика називається акомодацією ока (від лат. слова accomodatio - пристосування). Границя акомодації настає, коли предмет міститься на відстані 12 см від ока. Відстань найкращого зору - це коли предмети знаходяться на відстані 25 см від ока (тоді деталі предмета можна розглядати без напруження). Сітківка (6) являє собою розгалуження зорового нерва, нервові закінчення бувають двох видів - палочки і колбочки (ці назви пов'язані з формою). За кольоровий зір відповідають колбочки. На сітківці утворюється зменшене, дійсне, обернене зображення предмета. Мозок «перевертає» це зображення. На сітківці поблизу її середини є особливо чутливе до світла місце - жовта пляма (8) діаметром 3мм, в якому знаходиться центральна ямка діаметром 0,4мм. В ній знаходяться лише колбочки. Жовта пляма - це місце на сітківці, на якому утворюється зображення, що людина бачить найкраще. До речі, те місце на сітківці, звідки виходить, розгалужуючись, зоровий нерв, позбавлено світлочутливості - там немає паличок і колбочок; воно носить назву «сліпа пляма» (3). Якщо зображення предмета на сітківці попадає на сліпу пляму, то предмет не видно. Бінокулярний зір, або зір обома очима, дуже важливий для оцінки відстаней до предмета.

В нашому дослідженні ми розглянули з вад зору тільки короткозорість та далекозорість.

Короткозорість

- зображення утворюється перед сітківкою;

- виправляється розсівною лінзою.

Далекозорість

- зображення утворюється за сітківкою;

- виправляється збірною лінзою.

Висновки

Отже, при вдалому поєднанні збиральних та розсівних лінз, зір людини можна повернути в початковий стан.

Корисні ресурси