Відмінності між версіями «Портфоліо Шевченко Iлони»
Dilon28 (обговорення • внесок) (→Опис оцінювання) |
Dilon28 (обговорення • внесок) (→Повний План вивчення теми) |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Повний План вивчення теми== | ==Повний План вивчення теми== | ||
+ | [https://docs.google.com/file/d/0B866BvW9BA9nM3VjbnNPeURIWHc/edit] | ||
=Навчальні цілі= | =Навчальні цілі= |
Поточна версія на 13:40, 22 червня 2012
Зміст
Назва проекту
Чи можуть одноклітинні водорості нагодувати людство?
Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети
Біологія
Навчальна тема (як записано в програмі)
Біологія. 7 клас. Тема «Водорості».
Вік учнів, клас
7 клас, вік учнів 13 років
Стислий опис проекту
Учні будуть виконувати ролі дослідників, архіваріусів, фото кореспондентів, працівників наукових лабораторій. Працюючи над проектом вони зможуть застосовувати здобуті знання на практиці, вдосконалять свої вміння щодо роботи з лабораторним обладнанням. В процесі роботи учні будуть об’єднані у групи кожна з яких буде мати свою частку роботи. Учні будуть шукати інформацію в мережі Інтернет, відео файли. Для тих учнів які додатково проводять дослідження буде запропоновано конкурс на краще наукове дослідження та кращу наукову статтю.
Повний План вивчення теми
Навчальні цілі
Учні будуть досліджувати життєдіяльність одноклітинної водорості хламідомонади, проводити наукові дослідження, готувати звіти за результатами лабораторних досліджень. Вони будуть збирати та опрацьовувати дані з різних джерел (література, Інтернет) з теми та представляти проект, заснований на інтерпретації цих даних. Додатково вони будуть створювати таблиці та графіки, писати наукові статті для шкільного веб-сайту або шкільної газети. Створюватимуть та демонструватимуть презентації, відеофільм для класу. Учні зможуть: • формувати уміння застосовувати теоретичні знання. • Навчитись організовувати експеримент, спілкуватись та обмінюватись результатами. • Використовувати ел. таблиці для збору та демонстрації даних. • розвивати розумові здібності та якості особистості. • Створювати та демонструвати мультимедійні презентації. • оволодіти технологією прийняття рішень, вільного вибору і дій у різних сферах життя; • становлення наукового світогляду; формування емоційно- ціннісного ставлення до природи, до себе, до людей, до загальнолюдських духовних цінностей.
Опис оцінювання
Оцінювання відбувається упродовж всієї навчальної теми, щоб допомогти учням розвивати навички мислення вищих рівнів, навички 21 століття при розробці змісту учнівських проектів та здійснювати моніторинг власного навчання використовуючи відповідні методи оцінювання. Перед початком заняття учитель демонструє презентацію[2]. Формуюче оцінювання проходить за допомогою / таблиці ЗХД та/або організаційної діаграми діаграми. Оцінювання здійснюється вчителем щоденно на основі спостережень та перегляду продуктів діяльності учнів за допомогою форми «Я-розумію!»/ Проводяться призначені за особливим розкладом консультації за участю окремих учнів та груп для моніторингу прогресу та відповідей на запитання учнів. Учні використовують форму самооцінювання у навчанні,форма самооцінювання у навчанні щоб здійснити самооцінку роботи в проекті. Також використовується Форма оцінювання публікації та презентації / оцінювання презентаціїта інших видів діяльності.[3] Учитель проводить обговорення у блозі проекту. Після завершення проекту можна виявити чи всі учні засвоїли результати проекту через опитувальник.
Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)
Підготовка
Вчитель повинен пересвідчитись чи розуміють учні різницю між водоростями та наземними рослинами, чи знають загальну характеристику водоростей Учитель готує обладнання для дослідів. Учитель та учні розповсюджують напередодні роботи над проектом публікацією, для ознайомлення, адміністрації школи, учнівському колективу, батькам. Учитель починає свою розповідь засобами презентації. Учням пропонуються ключові та тематичні запитання, конкретна проблема та проводиться визначення розуміння учнями вказаних вище понять. Через використання форм «З-Х-Д» та організаційної діаграми визначаються наявні знання та навчальні потреби учнів. Учням пропонується форма для самоспрямування, де діти записують свої ідеї та спільні ідеї, визначають їх важливість і відповідальних за впровадження, роблять нотатки щодо реалізації ідей, свої коментарі. Учні шукають в підручнику і додаткових джерелах, мережі Інтернет інформацію про одноклітинні водорості; значення водоростей для Землі, стан забруднення та заходи щодо охорони водного середовища в нашій місцевості; добирають цікаві факти про водорості.
Дослідження.
Діти об’єднуються в групи за допомогою інтерактивної вправи «Пазли» або «Кольори». Проводять дослідження щодо особливостей процесів життєдіяльності одноклітинної водорості хламідомонади а саме, живлення та розмноження (як живляться хламідомонади на світлі? Як живляться хламідомонади в темряві? Від чого залежить інтенсивність розмноження?) Учні досліджують залежність інтенсивності розмноження від вмісту хімічних речовин у водоймах та кількості світла. Дослід 1. В І та ІІ склянки наливають однакову кількість фільтрованої води та розміщують в них певну кількість хламідомонад. І склянку ставлять у світле місце, а ІІ - в темряву. Через деякий час учні спостерігають, що у І склянці, яка стояла на світлі, вода стає більш зеленою, ніж у ІІ склянці, що стояла в темряві. Дослід 2. В ІІІ склянку наливають звичайну воду, а в ІV склянку - воду забруднену органічними речовинами. В обидві склянки запускають приблизно однакову кількість хламідомонад. Через деякий час учні спостерігають, що у ІV банці (де вода забруднена органічними речовинами) вода «зацвітає», тобто стає зеленою. Аналізуючи отримані результати, учні роблять відповідні висновки: 1) Дослід 1 показує, що хламідомонади є мікотрофами, тобто вони живляться і на світлі, як автотрофи, і в темряві, як гетеротрофи. Оскільки вода була профільтрована і немала поживних речовин в достатній кількості, то хламідомонади, які знаходились в темряві не мали чим харчуватися і кількість їх не збільшувалась. На світлі ж водорості активно фотосинтезували, мали достатню кількість поживних речовин і їх кількість збільшувалась, від чого вода стала більш зеленою. 2) Дослід 2 доказує, що у забрудненої органічними речовинами воді розмноження хламідомонади відбувається дуже швидко і від них вода «зацвітає», тобто стає зеленою. Поглинаючи органічні речовини, хламідомонади очищують воду і від них і через кілька днів вода стає чистою і прозорою. Такий спосіб використовується при біологічному очищенні стічних вод. 3) Одноклітинні водорості відносяться до продуцентів і з них починаються більшість харчових ланцюгів. Хламідомонади входять до складу планктону, яким живиться водні членистоногі, їх споживають риби, а рибою харчуються як інші тварини різних класів так і люди.
Висновки. Презентація роботи.
За допомогою вчителя учні створюють учнівський блог проекту «Чи можуть одноклітинні водорості нагодувати людство», вони будуть викладати в ньому (очікування від проекту, результати своїх досліджень та спостережень із рекомендаціями своїм друзям. Результати вносяться також до журналів дослідження. Учні проводять самооцінювання, використовуючи контрольні списки дослідження.
Наприкінці проекту учні за допомогою вчителя будують діаграми в Excel на основі проведених досліджень. За допомогою дорослих можуть створити публікацію, яка містить узагальнені результати дослідження. Висновки та результати досліджень розміщаються у блозі. Результати роботи вносяться до журналів дослідження. Вчитель оцінює результати роботи над проектом, використовуючи форми оцінювання дослідження та блогу. Учні презентують свою роботу за допомогою засобів ІКТ.
Відомості про автора
Ім'я, прізвище
Шевченко Ілона Андріївна
Фах, навчальний предмет
викладач
Навчальний заклад
ВОІПОПП
Місто\село, район, область
м. Вінниця
Контактні дані
dilon28@rambler.ru
Відомості про тренінг
Дати проведення тренінгу
14.05.2012
Місце проведення тренінгу
ВОІПОПП
Тренери
Пойда Сергій Андрійович