Відмінності між версіями «Wiki-сторінка учня 4»
(→Результати дослідження) |
(→Результати дослідження) |
||
| Рядок 39: | Рядок 39: | ||
''Ми вирішили провести дослідження в межах нашої гімназії і от що нам вдалося з'ясувати'' | ''Ми вирішили провести дослідження в межах нашої гімназії і от що нам вдалося з'ясувати'' | ||
| − | [[Файл:Рисунок1.png| | + | [[Файл:Рисунок1.png|600px]] |
Діти, що більше за дорослих схильні до розвитку та змін, впевнено ідуть поруч із новітніми технологіями та провідними ідеями світу. Дитина проводить у віртуальному середовищі майже третину свого часу та краще за батьків розбирається у комп’ютері та Інтернеті. | Діти, що більше за дорослих схильні до розвитку та змін, впевнено ідуть поруч із новітніми технологіями та провідними ідеями світу. Дитина проводить у віртуальному середовищі майже третину свого часу та краще за батьків розбирається у комп’ютері та Інтернеті. | ||
Версія за 11:10, 23 травня 2012
Зміст
Назва проекту
Безпечний Інтернет
Автори проекту
учні 10 класу
Тема дослідження
Рівень обізнаності українців щодо питань безпеки дітей в Інтернеті
Проблема дослідження
Інтернет з самого початку свого існування накопичував інформацію без обмежень, табу, цензури чи застережень.
Тому особливо гостро стоїть питання створення умов для безпечного користування інформацією Інтернет-порталів.
Гіпотеза дослідження
Далеко не всі батьки усвідомлюють, наскільки важливу роль відіграє Інтернет в житті їхніх дітей.
Мета дослідження
З'ясувати:
на скільки учні розуміють які небезпеки криються у віртуальному світі
на скільки батьки усвідомлюють небезпеку безконтрольного використання ресурсів Інтернету
Результати дослідження
У 2011 році вперше в Україні кафедрою превентивної роботи та соціальної політики ЮНЕСКО було проведено широкомасштабне дослідження «Рівень обізнаності українців щодо питань безпеки дітей в Інтернеті».
Дослідження виявило, що з 96% дітей-користувачів Інтернету віком від 10 до 17 років 51% не знає про небезпеки в мережі. А 44% дітей знаходяться у потенційній зоні ризику (розміщують особисту інформацію) і 24,3% вже були в ризикованих ситуаціях (ходили на зустріч з віртуальними знайомими). У віковій групі від 15 до 17 років цей показник досягає 60,3%.
Ми вирішили провести дослідження в межах нашої гімназії і от що нам вдалося з'ясувати
Діти, що більше за дорослих схильні до розвитку та змін, впевнено ідуть поруч із новітніми технологіями та провідними ідеями світу. Дитина проводить у віртуальному середовищі майже третину свого часу та краще за батьків розбирається у комп’ютері та Інтернеті.
З 81% батьків, які підтвердили, що у них на домашньому комп’ютері встановлено антивірус, 95% вказали, що його установкою та налаштуванням займалась дитина. 81% батьків, які впевнені у безпеці своєї дитини в Інтернеті, вважають, що їхня дитина повідомить їх про заплановану зустріч з віртуальним знайомим, але 75% дітей, що проводили такі зустрічі, приховують цю інформацію від батьків.
Буллінг (англ. bullying) – залякування, переслідування, знущання, глузування й інші дії – які здатні налякати, принизити й іншим чином негативно впливати на дитину.
Цей вид насильства набув широкого поширення в середовищі підлітків. Вони створюють сайти, присвячені одноліткам, які з тих чи інших причин стають «ізгоями», розміщують компрометуючі їх фотографії, надсилають анонімні образливі та загрозливі повідомлення, розпускають непристойні чутки. Іноді сцени знущання знімаються на фото – або відеокамеру і потім поширюються через Інтернет.
Буллінг – явище глобальне і масове. За словами 1200 дітей, які відповіли на запитання Інтернет-сайту KidsPoll, буллінгу піддавалися 48%, у тому числі 15% – неодноразово, а самі займалися ним 42%, причому 20% – багато разів.
78% українських дітей старше 6 років користуються Інтернетом; 24% батьків не знають про те, що їхні діти виходять в Інтернет через мобільні телефони; 9% батьків не підозрюють, що їхні діти виходять в Інтернет через мобільні телефони батьків; 8% батьків не знають, що їхні діти відвідують Інтернет-клуби; 27% дітей зізналися, що в Інтернеті з ними контактували незнайомці, 30% з них пішли на контакт; 28% висилали фото віртуальним знайомим; 7% ділилися в Інтернеті інформацією про сім’ю.
