Відмінності між версіями «Технологи»
Escuela (обговорення • внесок) |
Escuela (обговорення • внесок) |
||
Рядок 46: | Рядок 46: | ||
[https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFVHhuaW5fWjBTUE93c0RORm5NY2hxZw/edit | Документ: Характеристики гальванічних елементів] | [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFVHhuaW5fWjBTUE93c0RORm5NY2hxZw/edit | Документ: Характеристики гальванічних елементів] | ||
<br> | <br> | ||
+ | |||
+ | == Основні типорозміри == | ||
+ | Найбільш поширені розміри елементів живлення: | ||
+ | |||
+ | {| class="wikitable" | ||
+ | ! Тип || Позначення || Радянська || Форма || Розміри, мм || Напруга, В || Побутова назва | ||
+ | |- | ||
+ | ! [[Батарейка AAA|AAA]] | ||
+ | | R03 ||align="center"| 286 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 44,5 × ''Ф''10,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «мізинчика» | ||
+ | |- | ||
+ | ! [[Батарейка AA|AA]] | ||
+ | | R6 ||align="center"| 316 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,5 × ''Ф''14,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «пальчикова» | ||
+ | |- | ||
+ | ! [[Батарейка C|С]] | ||
+ | | R14 ||align="center"| 343 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,0 × ''Ф''26,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «середня» | ||
+ | |- | ||
+ | ! [[Батарейка D|D]] | ||
+ | | R20 ||align="center"| 373 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 61,5 × ''Ф''34,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «велика» | ||
+ | |- | ||
+ | ! [[Батарейка «Крона»|--]] | ||
+ | | 6F22 ||align="center"| Крона ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 48,5 × 26,5 × 17,5 ||align="center"| 9 || «крона» | ||
+ | |- | ||
+ | ! [[Батарейка 4,5 Вольта|--]] | ||
+ | | [[Батарея 3R12|3R12]] ||align="center"| 3336 ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 67 × 62 × 22 ||align="center"| 4,5 || квадратна | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
<p align="center"><font size="5" color="#FF9900"><b>Висновки</b></font></p><br> | <p align="center"><font size="5" color="#FF9900"><b>Висновки</b></font></p><br> | ||
<br><br> | <br><br> |
Версія за 16:35, 1 квітня 2012
Технологія народження елементів
Інформаційні джерела
Гальванічний елемент
Електричні акумулятори
Родовища
Нікель
В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю складають 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найбільш перспективні Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.
Літій
Полохівське родовище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами. Рудна мінералізація представлена петалітом (80-90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10-15 %). Рудні зони простежені за простяганням і на глибину до 500 м. Кут падіння – 60-80°. Вміст Li2O понад 1 %. Схема збагачення – флотаційно-гравітаційна. Пегматити Полохівського, Станкуватського та Шевченківського родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.
З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів), що працюють на основі твердих електролітів, сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики) тощо.
| Карта: Полохівське родовище
Технологія виробництва
Нікель - це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для надання декоративного вигляду і захисту від корозії. Але в подрібленому металі, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняється від металів, що знаходяться в монолітному вигляді. Алюміній активно реагує з лугами, розчинюється в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчину алюмінія нагрівауть розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо одержану речовину нікеля спочатку водою, а пізніше етиловим спиртом - для вилучення залишків вологи. Одержимо нікелевий порошок із спирту на фільтровальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово нагрівається і сгоряє з утворенням окису нікеля. 2Ni + O2 = 2NiO Нікель -це пірофор. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, що самозагоряються в повітрі.
| Самозапалювання нікелю
Відео
| Добування літію і виготовлення акумуляторів
| Виробництво акумуляторних батарей
| Виробництво автомобільних акумуляторів
Маркування гальванічних елементів
| Документ: Характеристики гальванічних елементів
Основні типорозміри
Найбільш поширені розміри елементів живлення:
Тип | Позначення | Радянська | Форма | Розміри, мм | Напруга, В | Побутова назва |
---|---|---|---|---|---|---|
AAA | R03 | 286 | Циліндр | 44,5 × Ф10,5 | 1,2—1,6 | «мізинчика» |
AA | R6 | 316 | Циліндр | 50,5 × Ф14,5 | 1,2—1,6 | «пальчикова» |
С | R14 | 343 | Циліндр | 50,0 × Ф26,2 | 1,2—1,6 | «середня» |
D | R20 | 373 | Циліндр | 61,5 × Ф34,2 | 1,2—1,6 | «велика» |
-- | 6F22 | Крона | Паралелепіпед | 48,5 × 26,5 × 17,5 | 9 | «крона» |
-- | 3R12 | 3336 | Паралелепіпед | 67 × 62 × 22 | 4,5 | квадратна |
Висновки
- Україна володіє запасами нікелю і літію
- Підприємства, яка випускають акумуляторні елементи
- Гальванічні елементи мають своє технічне маркування