Відмінності між версіями «Wiki-стаття "Історія листування наших пращурів"»
(→Результати дослідження) |
(→Результати дослідження) |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
| − | Історія пошти на території сучасної України веде свій початок з часів Київської Русі і налічує більше тисячі років. | + | Історія пошти на території сучасної України веде свій початок з часів Київської Русі і налічує більше тисячі років, коли в 885 році з’явилася перша згадка про вісника листоношу, який доставляв письмові повідомлення Київському князю Олегу. |
| + | |||
| + | Поштові марки стали використовуватися в обігу з середини XIX століття; первинно це були австрійські і російські, а впродовж більшої частини XX століття – радянські марки. | ||
Київській Русі в X столітті існував «повоз» – обов’язок населення надавати коней «від стану до стану» для княжих гінців і слуг. | Київській Русі в X столітті існував «повоз» – обов’язок населення надавати коней «від стану до стану» для княжих гінців і слуг. | ||
| + | |||
У XIII столітті з’явилися перші поштові станції, а до XV-XVI століттям поштовий зв’язок встановився по всій Русі. Подальший розвиток поштової служби на території України пов’язаний з формуванням російської держави із столицею в Москві (українські міста були сполучені з нею ямами), а потім в Санкт-Петербурзі. | У XIII столітті з’явилися перші поштові станції, а до XV-XVI століттям поштовий зв’язок встановився по всій Русі. Подальший розвиток поштової служби на території України пов’язаний з формуванням російської держави із столицею в Москві (українські міста були сполучені з нею ямами), а потім в Санкт-Петербурзі. | ||
| + | |||
В Києві пошта бере початок з березня 1669 року, коли гетьман Лівобережної України Демьян Багатогрішний підписав з московським урядом угоду, так звані «Глуховськіє договірні статті». Одна із статей даної угоди передбачала «влаштовувати в малоруських містах пошаную по московському зразку». | В Києві пошта бере початок з березня 1669 року, коли гетьман Лівобережної України Демьян Багатогрішний підписав з московським урядом угоду, так звані «Глуховськіє договірні статті». Одна із статей даної угоди передбачала «влаштовувати в малоруських містах пошаную по московському зразку». | ||
Через п’ять років почали приймати листи від населення, мали поштовий двір на Подолі, стайню на 40 коней. Проте поштова справа просувалася поволі і в кінці XVII століття зовсім прийшла до занепаду. У 1725 році Катерина I видала Указ про установу поштового двору на Подолі, підлеглого міському магістрату. | Через п’ять років почали приймати листи від населення, мали поштовий двір на Подолі, стайню на 40 коней. Проте поштова справа просувалася поволі і в кінці XVII століття зовсім прийшла до занепаду. У 1725 році Катерина I видала Указ про установу поштового двору на Подолі, підлеглого міському магістрату. | ||
| + | |||
У 1765 році при організації Державної кінної пошти на Лівобережній Україні в Києві обирали поштмейстера і двох листонош. На початку 1769 року Київську пошту передали у ведення Московського поштамту. | У 1765 році при організації Державної кінної пошти на Лівобережній Україні в Києві обирали поштмейстера і двох листонош. На початку 1769 року Київську пошту передали у ведення Московського поштамту. | ||
| + | |||
21 серпня (3 вересня) 1775 року почтдіректор Борис Пестель написав лист в Київську губернську канцелярію, якому повідомлялося про указ Колегії закордонних справ щодо установи в Києві поштової контори. | 21 серпня (3 вересня) 1775 року почтдіректор Борис Пестель написав лист в Київську губернську канцелярію, якому повідомлялося про указ Колегії закордонних справ щодо установи в Києві поштової контори. | ||
| + | |||
У 1782 році контора була перетворена в губернський поштамт, який з часом перевели в Печерську фортецю, де знаходилися Присутствені місця, а потім знову повернули на Поділ.[2] | У 1782 році контора була перетворена в губернський поштамт, який з часом перевели в Печерську фортецю, де знаходилися Присутствені місця, а потім знову повернули на Поділ.[2] | ||
Версія за 10:41, 29 грудня 2011
Зміст
Назва проекту
Історія листування наших предків
Автори проекту
ІІІ група 10 класу
Тема дослідження
Листування Київської Русі
Проблема дослідження
Яким чином спілкувалися люди у Київській Русі?
Гіпотеза дослідження
Мета дослідження
Дослідити та проаналізувати
Результати дослідження
Історія пошти на території сучасної України веде свій початок з часів Київської Русі і налічує більше тисячі років, коли в 885 році з’явилася перша згадка про вісника листоношу, який доставляв письмові повідомлення Київському князю Олегу.
Поштові марки стали використовуватися в обігу з середини XIX століття; первинно це були австрійські і російські, а впродовж більшої частини XX століття – радянські марки. Київській Русі в X столітті існував «повоз» – обов’язок населення надавати коней «від стану до стану» для княжих гінців і слуг.
У XIII столітті з’явилися перші поштові станції, а до XV-XVI століттям поштовий зв’язок встановився по всій Русі. Подальший розвиток поштової служби на території України пов’язаний з формуванням російської держави із столицею в Москві (українські міста були сполучені з нею ямами), а потім в Санкт-Петербурзі.
В Києві пошта бере початок з березня 1669 року, коли гетьман Лівобережної України Демьян Багатогрішний підписав з московським урядом угоду, так звані «Глуховськіє договірні статті». Одна із статей даної угоди передбачала «влаштовувати в малоруських містах пошаную по московському зразку». Через п’ять років почали приймати листи від населення, мали поштовий двір на Подолі, стайню на 40 коней. Проте поштова справа просувалася поволі і в кінці XVII століття зовсім прийшла до занепаду. У 1725 році Катерина I видала Указ про установу поштового двору на Подолі, підлеглого міському магістрату.
У 1765 році при організації Державної кінної пошти на Лівобережній Україні в Києві обирали поштмейстера і двох листонош. На початку 1769 року Київську пошту передали у ведення Московського поштамту.
21 серпня (3 вересня) 1775 року почтдіректор Борис Пестель написав лист в Київську губернську канцелярію, якому повідомлялося про указ Колегії закордонних справ щодо установи в Києві поштової контори.
У 1782 році контора була перетворена в губернський поштамт, який з часом перевели в Печерську фортецю, де знаходилися Присутствені місця, а потім знову повернули на Поділ.[2]
В середині XVIII століття в Російській імперії при оплаті поштових послуг стягувалося по грошу (Ѕ копійки) із золотника ( 4,3 г) за 100 верст ( 106,7 км.), так що лист від Москви ка Києва (852 верст) оплачувався у розмірі 4,52 копійки із золотника.
