Відмінності між версіями «Портфоліо Стиран Н.М.»
(→План вивчення теми (вставити файл)) |
(→Оцінювання (стислий опис і інструменти)) |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
- розвивати інтерес до вивчення української мови, літератури, розвиток творчих здібностей. | - розвивати інтерес до вивчення української мови, літератури, розвиток творчих здібностей. | ||
| − | + | - Як з'явився сучасний алфавіт? | |
| + | |||
| + | В I столітті нашої ери на території Європи жили наші предки - племена слов'ян, які говорили на стародавній мові (вчені дали йому назву праслов'янську мову). З часом ці племена розселилися на різних територіях, і їх спільну мову теж почав розпадатися: у праслов'янської мови утворилися різні гілки. Однією такою гілкою був давньоруський мова - попередник російської, білоруської та української мов. | ||
| + | |||
| + | Писемності виникла у слов'ян у IX столітті з появою таких держав, як Сербія, Болгарія, Польща, Хорватія, Чехія. А коли на зміну давнім язичництву прийшло християнство (Русь прийняла християнство у 988 році), писемності зросла ще більше (виникла потреба в економічних і культурних зв'язків з іншими державами). Наші далекі предки слов'яни утворили давньоруську народність, куди увійшли східнослов'янські племена полян, древлян, кривичів, в'ятичів. На території, прилеглій до середньої течії Дніпра, заселеної полянами, з'явилася могутня держава - Київська Русь. У VIII-IX століттях, крім Києва, утворилися давньоруські міста Псков, Чернігів, Полоцьк, Смоленськ, в яких розвивалися різні ремесла. У Київську Русь почали надходити перші церковні книги, написані старослов'янською мовою. Ця мова склався на основі перекладів з грецької мови перших християнських книг і справив великий вплив на розвиток багатьох слов'янських мов. Продовженням старослов'янської мови як мови літературної був церковнослов'янська. Люди вже користувалися деякими буквами грецького алфавіту для рахунку і листа, але його треба було упорядкувати, систематизувати, пристосувати до вживання в нових умовах. Перша слов'янська азбука - кирилиця - було створено на основі грецького алфавіту в 863 році. Цією азбукою (звичайно, у видозміненому варіанті) ми користуємось і зараз. Слов'янська азбука названа кирилицею на честь свого творця - Кирила. Правда, справжнє його ім'я - Костянтин. Кирилом його нарекли незадовго до смерті, так як він постригся в ченці (а ченцям після обряду постригу дається нове ім'я). Кирило розробляв абетку на основі грецької абетки разом зі своїм братом Мефодієм. Часто їх називають солунскими братами, так як вони родом з грецького міста Салоніки (інакше званого Солунью). | ||
| + | |||
| + | У 863 року Кирило і Мефодій відправилися з важливим дорученням у Велике князівство Моравское (території сучасних Чехії і Словаччини). Місія братів полягала в тому, щоб розтлумачити людям християнське віровчення на їх рідній мові. А для цього потрібно було спочатку перекласти богослужбові книги з грецької мови на слов'янську. Ось тому і зайнялися Кирило і Мефодій розробкою нової абетки. Вони створили навіть 2 абетки - кирилицю і глаголицю, але глаголиця з часом була забута (на Русі нею користувалися тільки в перші роки розвитку і поширення писемності). Від кирилиці і відбувається наш російський алфавіт. На її основі були створені також український, білоруський і болгарський алфавіти - ось чому ці мови так схожі. | ||
| + | |||
| + | Звичайно, той алфавіт, яким ми користуємося зараз, мало схожий на стародавній старослов'янську абетку. І сучасний російську мову теж сильно відрізняється від старослов'янської і давньоруської мов. | ||
| + | |||
| + | Кирилиця багато в чому схожа на наше сучасне лист. Якщо ви подивитеся на букви цієї абетки, то побачите, що багато літери зникли з нашого сучасного вживання: юс великий і юс малий (вони позначали носові голосні; ці звуки залишилися польською та французькою мовами); замість фиты і ферта ми використовуємо літеру ф; замість зело і земля - літеру з; замість ять і є - букву е; ксі і псі. | ||
| + | |||
| + | Ну і звичайно, багато літер кирилиці з часом змінили своє знамено. Назви сучасних букв теж стали коротшими. | ||
| + | |||
| + | Літери кирилиці мали спочатку ще і числове значення, тобто вживалися замість цифр. | ||
| + | |||
| + | У кирилиці було кілька видів писемності. Довгий час (особливо у східних слов'ян) зберігалося статутне лист, або статут: кириличні літери писалися прямо, окремо одна від іншої. Статутом писали в основному богослужбові книги. З плином часу статут замінився напівуставом, який зустрічається в книгах XV-XVII століть. За зразком півуставу шрифт був відлитий перших російських друкованих книг. | ||
| + | |||
| + | Полуустав змінився скорописом, у якій початкове накреслення кириличних літер значно змінилося. Починаючи з часу Петра I кирилиця, з якої були виключені деякі букви, отримала назву російської цивільної азбуки. Так кілька видозмінена кирилиця лягла в основу нашого сучасного алфавіту. Грамотність високо цінувалася на Русі. З глибини століть дійшли до нас пам'ятники давньої російської писемності: церковні книги, зводи законів, ділові документи, літописи, літературні твори. Найстарші збережені російські рукописні книги відносяться до XI століття. Переписування від руки в Стародавній Русі було єдиним способом "тиражування" книги і поширення її серед грамотних людей. Поява книгодрукування на Русі стало початком нової епохи. | ||
=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)= | =Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)= | ||
Версія за 22:55, 3 листопада 2014
"Чарівні літери алфавіту"
Навчальні предмети: навчання грамоти
6-7років, 1-А клас
Даний матеріал допоможе вчителю початкових класів у навчанні дітей звуків і букв в 1 класі. Застосовані різні форми роботи при ознайомленні і закріпленні матеріалу уроку.
Завдання:
- знайомство із використанням алфавіту в навколишньому житті,
- розвивати вміння розпізнавати звук і букву;
- формувати початкові уявлення про роль звуків у розрізненні сенсу слів, уміння порівнювати слова.
- розвивати інтерес до вивчення української мови, літератури, розвиток творчих здібностей.
- Як з'явився сучасний алфавіт?
В I столітті нашої ери на території Європи жили наші предки - племена слов'ян, які говорили на стародавній мові (вчені дали йому назву праслов'янську мову). З часом ці племена розселилися на різних територіях, і їх спільну мову теж почав розпадатися: у праслов'янської мови утворилися різні гілки. Однією такою гілкою був давньоруський мова - попередник російської, білоруської та української мов.
Писемності виникла у слов'ян у IX столітті з появою таких держав, як Сербія, Болгарія, Польща, Хорватія, Чехія. А коли на зміну давнім язичництву прийшло християнство (Русь прийняла християнство у 988 році), писемності зросла ще більше (виникла потреба в економічних і культурних зв'язків з іншими державами). Наші далекі предки слов'яни утворили давньоруську народність, куди увійшли східнослов'янські племена полян, древлян, кривичів, в'ятичів. На території, прилеглій до середньої течії Дніпра, заселеної полянами, з'явилася могутня держава - Київська Русь. У VIII-IX століттях, крім Києва, утворилися давньоруські міста Псков, Чернігів, Полоцьк, Смоленськ, в яких розвивалися різні ремесла. У Київську Русь почали надходити перші церковні книги, написані старослов'янською мовою. Ця мова склався на основі перекладів з грецької мови перших християнських книг і справив великий вплив на розвиток багатьох слов'янських мов. Продовженням старослов'янської мови як мови літературної був церковнослов'янська. Люди вже користувалися деякими буквами грецького алфавіту для рахунку і листа, але його треба було упорядкувати, систематизувати, пристосувати до вживання в нових умовах. Перша слов'янська азбука - кирилиця - було створено на основі грецького алфавіту в 863 році. Цією азбукою (звичайно, у видозміненому варіанті) ми користуємось і зараз. Слов'янська азбука названа кирилицею на честь свого творця - Кирила. Правда, справжнє його ім'я - Костянтин. Кирилом його нарекли незадовго до смерті, так як він постригся в ченці (а ченцям після обряду постригу дається нове ім'я). Кирило розробляв абетку на основі грецької абетки разом зі своїм братом Мефодієм. Часто їх називають солунскими братами, так як вони родом з грецького міста Салоніки (інакше званого Солунью).
У 863 року Кирило і Мефодій відправилися з важливим дорученням у Велике князівство Моравское (території сучасних Чехії і Словаччини). Місія братів полягала в тому, щоб розтлумачити людям християнське віровчення на їх рідній мові. А для цього потрібно було спочатку перекласти богослужбові книги з грецької мови на слов'янську. Ось тому і зайнялися Кирило і Мефодій розробкою нової абетки. Вони створили навіть 2 абетки - кирилицю і глаголицю, але глаголиця з часом була забута (на Русі нею користувалися тільки в перші роки розвитку і поширення писемності). Від кирилиці і відбувається наш російський алфавіт. На її основі були створені також український, білоруський і болгарський алфавіти - ось чому ці мови так схожі.
Звичайно, той алфавіт, яким ми користуємося зараз, мало схожий на стародавній старослов'янську абетку. І сучасний російську мову теж сильно відрізняється від старослов'янської і давньоруської мов.
Кирилиця багато в чому схожа на наше сучасне лист. Якщо ви подивитеся на букви цієї абетки, то побачите, що багато літери зникли з нашого сучасного вживання: юс великий і юс малий (вони позначали носові голосні; ці звуки залишилися польською та французькою мовами); замість фиты і ферта ми використовуємо літеру ф; замість зело і земля - літеру з; замість ять і є - букву е; ксі і псі.
Ну і звичайно, багато літер кирилиці з часом змінили своє знамено. Назви сучасних букв теж стали коротшими.
Літери кирилиці мали спочатку ще і числове значення, тобто вживалися замість цифр.
У кирилиці було кілька видів писемності. Довгий час (особливо у східних слов'ян) зберігалося статутне лист, або статут: кириличні літери писалися прямо, окремо одна від іншої. Статутом писали в основному богослужбові книги. З плином часу статут замінився напівуставом, який зустрічається в книгах XV-XVII століть. За зразком півуставу шрифт був відлитий перших російських друкованих книг.
Полуустав змінився скорописом, у якій початкове накреслення кириличних літер значно змінилося. Починаючи з часу Петра I кирилиця, з якої були виключені деякі букви, отримала назву російської цивільної азбуки. Так кілька видозмінена кирилиця лягла в основу нашого сучасного алфавіту. Грамотність високо цінувалася на Русі. З глибини століть дійшли до нас пам'ятники давньої російської писемності: церковні книги, зводи законів, ділові документи, літописи, літературні твори. Найстарші збережені російські рукописні книги відносяться до XI століття. Переписування від руки в Стародавній Русі було єдиним способом "тиражування" книги і поширення її серед грамотних людей. Поява книгодрукування на Русі стало початком нової епохи.
