Відмінності між версіями «Учнівська сторінка проекту "Інформація навколо нас"»
(→Мета дослідження) |
(→Результати дослідження) |
||
Рядок 27: | Рядок 27: | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
+ | |||
+ | '''Інформатика та інформація''' | ||
+ | |||
+ | Інформатика – це наука про інформацію та методи і засоби її опрацювання (інформаційні технології). Термін інформація є не означуваним. Він походить з латинської мови й означає відомості (дані, повідомлення) про властивості об’єктів, процеси чи явища навколишнього світу. Термін опрацювання є збірним. Під ним розуміють отримання, подання, зберігання, шукання, пересилання, перетворення, захист інформації тощо. Такі процеси називаються інформаційними. Методи – це прийоми опрацювання інформації певного призначення. Основним технічним засобом тут є комп’ютер. Сукупність методів і засобів утворює інформаційну технологію. Інформація (від латинського слова informatio – роз’яснення, виклад) – це відомості про навколишній світ і процеси, що відбуваються в ньому. Інформацію з навколишнього середовища людина сприймає органами чуття: | ||
+ | 1) органи зору (світле, темне, червоне, жовте, яскраве тощо); | ||
+ | 2) органи слуху (окремі звуки, музика, голос людини, шум вітру, плюскіт води, гудіння мотора, голоси тварин та птахів тощо); | ||
+ | 3) органи нюху (запахи містять інформацію про їх джерела та характер цих джерел); | ||
+ | 4) органи дотику (відомості про температуру тіла, шорсткість поверхонь, жорсткість матеріалу, щільність речовини та інші властивості деякого предмета людина може здобути, доторкаючись до предмета безпосередньо або за допомогою деяких приладів, оцінити його вагу тощо); | ||
+ | 5) інформацію про смакові якості тих чи інших речовин(гірке, кисле, солодке, солоне тощо) людина отримує через органи смаку. | ||
+ | |||
+ | '''Інформація і повідомлення. Поняття про шум.''' | ||
+ | |||
+ | Інформацію передають за допомогою повідомлень. Повідомлення передають за допомогою послідовності сигналів від джерела до приймача інформації. Середовище, через яке здійснюється передавання сигналів від джерела до приймача, називають каналом зв’язку. Повідомлення може бути звукове, письмове, подане за допомогою сигналів, тобто засобів деякого алфавіту. Прикладами повідомлень є: показання вимірювального пристрою, дорожні знаки, текст телеграми, розповідь оповідача, відповідь учня тощо. Існує проблема однозначного тлумачення повідомлення різними людьми, оскільки одну і ту ж інформацію можна подати за допомогою різних повідомлень. І навпаки, одне і те саме повідомлення може нести різну інформацію для різних людей. Наприклад: | ||
+ | ¨ про місце, де дозволяється переходити вулицю пішоходам, можна повідомити написом на спеціальному щиті „Перехід”, або пофарбувавши місце переходу на дорозі білими смугами, або встановивши спеціальний дорожній знак; | ||
+ | ¨ кивок головою згори донизу в українців є знаком згоди, а в болгар – знаком заперечення; | ||
+ | ¨ оливкова гілка – знак миру; | ||
+ | ¨ слова „гарна погода” можуть означати і сонячну погоду, і дощову, і теплий літній день, і морозний зимовий; | ||
+ | ¨ сигнали машини швидкої допомоги для людини, яка на неї чекає, очевидно означають щось зовсім інше, аніж для людини, яка випадково перетинала шлях авто чи просто бачила цю машину на вулиці. | ||
+ | Особливої уваги потребує поняття шуму. Ту частину повідомлення, яка не несе корисної інформації, називають шумом. Деколи велике за обсягом повідомлення містить мало інформації (багато шуму), і навпаки, мале повідомлення – багато. Тому потрібно розрізняти поняття обсяг текстового повідомлення та кількість інформації у повідомленні, а повідомлення треба складати так, щоб шум у ньому був мінімальним. Слід пам’ятати, що інформація може перетворюватися на шум, і навпаки, шум може перетворюватись на інформацію. Наприклад: ¨ якщо кілька разів повідомляється про одну і ту саму таємницю, то перше повідомлення несе інформацію, а наступні такі повідомлення для однієї і тієї самої людини – шум. У такий спосіб інформація перетворюється на шум. Навпаки, якщо якомусь повідомленню спочатку не надавали значення і вважали, що воно не несе корисної інформації, а пізніше в цьому повідомлення виявили корисну інформацію (реклама ліків), то в такий спосіб шум перетворюється на інформацію. | ||
+ | |||
+ | '''Властивості інформації''' | ||
+ | |||
+ | Проблемна ситуація: уявіть собі, що ми з вами знаходимось на засіданні суду. Розглядається справа одного рецидивіста. Наше завдання – оцінити (охарактеризувати) інформацію, яка висвітлюється на цьому засіданні: Виступ або відповіді самого злочинця. Достовірна (вірогідна) інформація чи ні? Виступ адвоката, який отримав за захист злочинця гроші. Об’єктивна інформація чи ні? Акт експертизи, в якому дуже багато спеціальних термінів. Зрозуміла інформація чи ні? Виступ прокурора, який згадав якісь давні гріхи підсудного. Актуальна інформація чи ні? Виступ свідка, який не все бачив. Повна інформація чи ні? Виступ свідка, який взагалі сплутав злочинця з іншою людиною. Корисна інформація чи ні? В бесіді узагальнюються відповіді учнів. Записується тема уроку. Пояснення. Крім сприймання інформації за допомогою органів чуття при безпосередньому контакті з об’єктами зовнішнього світу, людина може зберігати, опрацьовувати інформацію, в результаті отримувати нові знання, нову інформацію і передавати її іншим людям за допомогою повідомлень. При цьому особливо важливо, щоб інформація, яку несуть повідомлення, сприяла сприйманню на її основі правильних рішень, вона повинна характеризуватися такими властивостями, як об’єктивність, вірогідність, повнота, актуальність, корисність, зрозумілість. | ||
==Висновки== | ==Висновки== |
Версія за 18:01, 14 травня 2014
Зміст
Назва проекту
"Інформація навколо нас"
Автори проекту
Учні 9 класу. Група історики.
Тема дослідження
Для чого потрібна інформація?
Проблема дослідження
Що означає поняття інформація?
Гіпотеза дослідження
Інформація допамагає людині реалізовувати себе.
Мета дослідження
Дослідити способи подання інформації і види інформації
Результати дослідження
Інформатика та інформація
Інформатика – це наука про інформацію та методи і засоби її опрацювання (інформаційні технології). Термін інформація є не означуваним. Він походить з латинської мови й означає відомості (дані, повідомлення) про властивості об’єктів, процеси чи явища навколишнього світу. Термін опрацювання є збірним. Під ним розуміють отримання, подання, зберігання, шукання, пересилання, перетворення, захист інформації тощо. Такі процеси називаються інформаційними. Методи – це прийоми опрацювання інформації певного призначення. Основним технічним засобом тут є комп’ютер. Сукупність методів і засобів утворює інформаційну технологію. Інформація (від латинського слова informatio – роз’яснення, виклад) – це відомості про навколишній світ і процеси, що відбуваються в ньому. Інформацію з навколишнього середовища людина сприймає органами чуття: 1) органи зору (світле, темне, червоне, жовте, яскраве тощо); 2) органи слуху (окремі звуки, музика, голос людини, шум вітру, плюскіт води, гудіння мотора, голоси тварин та птахів тощо); 3) органи нюху (запахи містять інформацію про їх джерела та характер цих джерел); 4) органи дотику (відомості про температуру тіла, шорсткість поверхонь, жорсткість матеріалу, щільність речовини та інші властивості деякого предмета людина може здобути, доторкаючись до предмета безпосередньо або за допомогою деяких приладів, оцінити його вагу тощо); 5) інформацію про смакові якості тих чи інших речовин(гірке, кисле, солодке, солоне тощо) людина отримує через органи смаку.
Інформація і повідомлення. Поняття про шум.
Інформацію передають за допомогою повідомлень. Повідомлення передають за допомогою послідовності сигналів від джерела до приймача інформації. Середовище, через яке здійснюється передавання сигналів від джерела до приймача, називають каналом зв’язку. Повідомлення може бути звукове, письмове, подане за допомогою сигналів, тобто засобів деякого алфавіту. Прикладами повідомлень є: показання вимірювального пристрою, дорожні знаки, текст телеграми, розповідь оповідача, відповідь учня тощо. Існує проблема однозначного тлумачення повідомлення різними людьми, оскільки одну і ту ж інформацію можна подати за допомогою різних повідомлень. І навпаки, одне і те саме повідомлення може нести різну інформацію для різних людей. Наприклад: ¨ про місце, де дозволяється переходити вулицю пішоходам, можна повідомити написом на спеціальному щиті „Перехід”, або пофарбувавши місце переходу на дорозі білими смугами, або встановивши спеціальний дорожній знак; ¨ кивок головою згори донизу в українців є знаком згоди, а в болгар – знаком заперечення; ¨ оливкова гілка – знак миру; ¨ слова „гарна погода” можуть означати і сонячну погоду, і дощову, і теплий літній день, і морозний зимовий; ¨ сигнали машини швидкої допомоги для людини, яка на неї чекає, очевидно означають щось зовсім інше, аніж для людини, яка випадково перетинала шлях авто чи просто бачила цю машину на вулиці. Особливої уваги потребує поняття шуму. Ту частину повідомлення, яка не несе корисної інформації, називають шумом. Деколи велике за обсягом повідомлення містить мало інформації (багато шуму), і навпаки, мале повідомлення – багато. Тому потрібно розрізняти поняття обсяг текстового повідомлення та кількість інформації у повідомленні, а повідомлення треба складати так, щоб шум у ньому був мінімальним. Слід пам’ятати, що інформація може перетворюватися на шум, і навпаки, шум може перетворюватись на інформацію. Наприклад: ¨ якщо кілька разів повідомляється про одну і ту саму таємницю, то перше повідомлення несе інформацію, а наступні такі повідомлення для однієї і тієї самої людини – шум. У такий спосіб інформація перетворюється на шум. Навпаки, якщо якомусь повідомленню спочатку не надавали значення і вважали, що воно не несе корисної інформації, а пізніше в цьому повідомлення виявили корисну інформацію (реклама ліків), то в такий спосіб шум перетворюється на інформацію.
Властивості інформації
Проблемна ситуація: уявіть собі, що ми з вами знаходимось на засіданні суду. Розглядається справа одного рецидивіста. Наше завдання – оцінити (охарактеризувати) інформацію, яка висвітлюється на цьому засіданні: Виступ або відповіді самого злочинця. Достовірна (вірогідна) інформація чи ні? Виступ адвоката, який отримав за захист злочинця гроші. Об’єктивна інформація чи ні? Акт експертизи, в якому дуже багато спеціальних термінів. Зрозуміла інформація чи ні? Виступ прокурора, який згадав якісь давні гріхи підсудного. Актуальна інформація чи ні? Виступ свідка, який не все бачив. Повна інформація чи ні? Виступ свідка, який взагалі сплутав злочинця з іншою людиною. Корисна інформація чи ні? В бесіді узагальнюються відповіді учнів. Записується тема уроку. Пояснення. Крім сприймання інформації за допомогою органів чуття при безпосередньому контакті з об’єктами зовнішнього світу, людина може зберігати, опрацьовувати інформацію, в результаті отримувати нові знання, нову інформацію і передавати її іншим людям за допомогою повідомлень. При цьому особливо важливо, щоб інформація, яку несуть повідомлення, сприяла сприйманню на її основі правильних рішень, вона повинна характеризуватися такими властивостями, як об’єктивність, вірогідність, повнота, актуальність, корисність, зрозумілість.