Відмінності між версіями «ПІДВ?ЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ШКІЛЬН?Х БІБЛІОТЕКАРІВ»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Бігун О.С, Україна, м.Донецьк, Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної …)
 
 
Рядок 60: Рядок 60:
  
 
'''3.'''Шевченко І.О. Функціонування та організація системи підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів України: Автореферат дис. ... канд. пед. наук (07.00.08) /І.О.Шевченко /КДУК. – К., 1998. – 17 с.
 
'''3.'''Шевченко І.О. Функціонування та організація системи підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів України: Автореферат дис. ... канд. пед. наук (07.00.08) /І.О.Шевченко /КДУК. – К., 1998. – 17 с.
</p>
 

Поточна версія на 19:50, 17 жовтня 2011

Бігун О.С, Україна, м.Донецьк, Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Нині складається нова національна інформаційна інфраструктура, і бібліотека є невід’ємним її складником. Шкільна бібліотека як соціальний інститут – багатогранне явище. Вона відіграє важливу роль у розвитку цивілізації й посідає особливе місце у сфері освіти. Сьогодення диктує школі нову модель бібліотеки, діяльність якої повинна спрямовувати на інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу. Незважаючи на існуюче подекуди ставлення, бібліотека – це не місце складання інформації. Головна функція бібліотеки – зробити інформацію доступною. Шкільна бібліотека має забезпечувати доступ до інформаційних ресурсів і відігравати важливу роль у розвитку інформаційної грамотності та культури своїх користувачів. Це буде досягнуто тільки за умови якісно нового розповсюдження інформації. Комп’ютерні технології – необхідна умова формування сучасного іміджу шкільної бібліотеки. Наявність у бібліотеці сучасних інформаційних носіїв – безсумнівне свідчення того, що вона виходить на певний рівень інформації.

Але тут постає проблема підготовленості шкільних бібліотекарів до інноваційної діяльності, а саме до використання у своїй роботі нових інформаційних технологій. Ускладнення функцій шкільних бібліотек вимагає включення їх спеціалістів в систему безперервної освіти, постійного поповнення професійних знань, формування нових вмінь та навичок. Тільки на основі навчання сучасний спеціаліст може зберігати стійкість на ринку праці, підтримувати свою професійну компетентність.

Свідомість та формування у себе даних установок дозволяє спеціалісту шкільної бібліотеки постійно оновлювати свої уявлення як в області педагогічної діяльності: модернізації освіти, використання сучасних педагогічних та інформаційних технологій в освітньому процесі, тенденції розвитку шкільної освіти, так і в області бібліотековедення: вивчення ситуації на ринку педагогічної літератури та інформації, каналів їх отримання, нових технологій функціонування бібліотек, управління інноваційної діяльності бібліотеки школи.

Більшість шкільних бібліотекарів прагне підтримувати свою професійну компетентність на основі самоосвіти, читання спеціальної літератури, обміну досвіду з колегами. Однак глобальні зміни в суспільній та педагогічній сфері розвиваються так стрімко, що вирішити цю проблему з кожним роком все важче. Робота з новими інформаційними технологіями в діяльності шкільного бібліотекаря стає невід’ємною складовою, але на жаль більший відсоток шкільних бібліотекарів навіть не мають навичок роботи за комп’ютером, не кажучи вже про можливість використання інформаційних технологій у своїй діяльності.

Для вирішення цієї проблеми інститутом післядипломної педагогічної освіти були розробленні курси для шкільних бібліотекарів з теми «Впровадження в практику роботи бібліотечних працівників нових інформаційних технологій», головною метою яких є навчити слухачів працювати з інформаційними технологіями і використовувати їх у своїй діяльності. Курси розраховані на 72 години Професійно орієнтована, фахова складова курсів має на меті забезпечити професійну підготовку шкільного бібліотекаря до використання в практичній діяльності нових інформаційних технологій і складається зі слідуючих модулів: формування професійної компетентності шкільного бібліотекаря, формування ІКТ компетентностей, а також проблемно-професійного модуля (Інтернет для бібліотекаря, електронні бібліотеки як елемент інформаційного суспільства, автоматизація інформаційно-бібліотечної діяльності). У 2009 році такі курси проводились як у очному форматі, так і у дистанційному. Дистанційні курси проводились на базі проекту «Віртуальна школа освітнього менеджменту» (http://www.do.internet.donetsk.ua/ (Розділ Дистанційне навчання – Дистанційні курси – Віртуальна школа освітнього менеджменту), що перш за все направлений на забезпечення реальної неперервності, відкритості (доступності), розмаїття освітніх послуг високої якості, а також для розбудови системи безперервної освіти.

Середовище Віртуальної школи було використано як платформа для проведення курсів. Були розроблені методичні рекомендації щодо роботи у ВШОМ, з метою надання допомоги користувачам своєчасно знаходити інформацію та плідно працювати в структурних підрозділах школи.

Навчально-методичний супровід здійснювався згідно з положень про зміст освіти. Кожна сторінка-аудиторія має змістовне наповнення, відповідне до свого призначення. А саме:


1.Викладацька містить в собі опис школи, інформацію про керівника курсів, індивідуальний план роботи слухача, журнал групи (рівень виконання завдань), контроль знань (завдання для самостійної роботи, контрольної роботи).

2.Лекційна зала – лекційні матеріали, для самостійного вивчення стрижневих модулів.

3.Віртуальна сторінка кабінету правознавства містить основні закони з питань освіти.

4.В бібліотеці розміщені електронні підручники, посилання на Web-сайти для ознайомлення та роботи у сфері освіти, сайти бібліотек, основні найбільш інформативні ресурси російськомовної частини Інтернет, енциклопедії та довідники, каталоги та пошукові системи, інститути післядипломної освіти тощо.

5.Інтернет-семінар – це блог, де слухачі курсів будуть приймати участь у інтернет-консультації та інтернет-семінарі.

6.Майстер-клас – містить в собі посилання на безкоштовний дистанційний курс з інформаційно-комунікативних технологій, пройшовши який можна поглибити знання та навички роботи в Office2003. Деякі теми цього курсу необхідно опрацювати при вивченні професійного блоку та виконанні курсової роботи.

7.Тренінговий клас – містить в собі практичні завдання для проходження практики, а також теми курсових та післякурсових завдань та вимоги до написання курсової роботи.

8.Релаксаційна кімната. Назва цього підрозділу говорить сама за себе. Тут можна завантажити невеличку програму, яка дозволить створити свою власну ауру для відпочинку від навчання, а також відпочити під час перегляду невеличких відео-фрагментів.

Всі розташовані модулі для вивчення розроблялись орієнтуючись на можливості середовища Віртуальної школи, а також застосовувались технології Веб 2.0. Розгортування на сайті інституту (www.ippo.dn.ua) платформи Moodle надало можливість використання ще одного середовища для освіти шкільних бібліотекарів. перевагою якого є наявність контролюючої складової, що значно полегшує роботу під час перевірки знань.

На сьогодні вже накопичений різноманітний практичний досвід зі створення електронних сховищ інформації, однак він не має належного наукового узагальнення в контексті технології роботи в мережі електронних бібліотек, технології роботи з електронним каталогом електронних бібліотек, способу пошуку потрібної наукової та публіцистичної інформації.

Тому з урахуванням дидактичних можливостей платформи Moodle був розроблений і розміщений модуль «Електронні бібліотеки як елемент інформаційного суспільства» (мал.2) , що входить до програми курсів.

Shema.JPG


Мал. 2. Структура модуля «Електронні бібліотеки як елемент інформаційного суспільства


Метою навчання за модулем є підготувати слухачів до роботи в мережі під час самоосвітньої діяльності з використанням інформаційнно-бібліотечних служб, що забезпечують доступ до інформаційних ресурсів електронних бібліотек, роботі з електронними каталогами, пошуку та збереження потрібної інформації. Викладений матеріал модуля надає слухачам комплекс знань та вмінь, що потрібні для роботи з електронними ресурсами, практичної організації робіт з використання електронних бібліотек, а також з різними видами ресурсів – електронними оф-лайновими (в першу чергу, компакт диски) та он-лайновими ресурсами, що доступні в мережі Інтернет.

Вивчення цього модулю є дуже важливим як для шкільних бібліотекарів так і для інших категорій користувачів. Вчитель не завжди має знання стосовно використання електронних бібліотек в своєї самоосвітньої діяльності, адже електронні бібліотеки відкривають йому великі можливості доступу до світової наукової, науково-публіцистичної інформації.

Тому цей модуль впроваджується практично для всіх категорій слухачів курсів. Модуль «Електронні бібліотеки як елемент інформаційного суспільства» лише перший крок до створення дистанційних курсів підвищення кваліфікації бібліотечних працівників системи освіти, надалі планується розробити весь курс враховуючи можливості платформи Moodle і впровадити дистанційні курси для слухачів цієї категорії.


Література

1.Волобуєва Т.Б. Самоучитель организации дистанционного обучения/ Науково-метод. пособ. – Донецк: Витоки, 2009.

2.Програмно-цільовий проект Віртуальна школа освітнього менеджменту/ Компетентнісно орієнтований підхід у системі післядипломної педагогічної освіти: проектна діяльність: Практико зорієнтований посібник/За заг. ред. О.І. Чернишова, Л. Г. Чернікової. Донецьк: Витоки, 2008, с. 73.

3.Шевченко І.О. Функціонування та організація системи підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів України: Автореферат дис. ... канд. пед. наук (07.00.08) /І.О.Шевченко /КДУК. – К., 1998. – 17 с.