Відмінності між версіями «Учнівська Вікі-стаття "Прометей і Північна зірка"»
(→Висновки) |
(→Результати дослідження) |
||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
| − | В результаті | + | В результаті проведених досліджень ми дізналися,що Французи знають небагато українських топонімів. Проте одне село багатьом із них таки відоме: Верхівня, що неподалік від Бердичева. |
| + | Саме в ньому одного лютневого дня 1832 року до Парижа було написано й через Одесу відправлено загадкового листа без імені й зворотньої адреси, підписаного псевдонімом «Чужинка». Листа було адресовано Оноре де Бальзаку, відомому письменникові, знавцеві людської (а найбільше — жіночої) душі, автору «Людської комедії». «Мене захоплює дивовижна чутливість вашої душі, адже завдяки їй ви розгадали душу жінки», — писала незнайомка. Звісно, як знаний ловелас і любитель авантюр, Бальзак не міг проігнорувати таке послання. Таким є початок «віртуального роману» всесвітньовідомого письменника й багатої польської графині Евеліни Ганської. Нині доволі важко уявити довге романтичне листування, а тоді, півтора століття тому, Бальзак написав Евеліні чотири з половиною сотні (!) листів. | ||
| + | |||
| + | Ким же була ця жінка, яка майже на чверть віку полонила думки Бальзака, стала його «Північною Зорею» і, врешті, дружиною? | ||
| + | 19-річну Евеліну видали заміж за Вацлава Ганського, старшого за неї майже вдвічі. Як весільний подарунок від чоловіка вона отримала родовий маєток Ганських у Верхівні.Отож, розпочавши листування з Бальзаком, чи то з нудьги, чи то задля веселощів, чи то з жіночої цікавості, Евеліна потай від чоловіка занурилася в романтичну пригоду. | ||
| + | |||
| + | Через півтора року після початку листування Ганська з Бальзаком уперше зустрілися у Швейцарії. Є твердження, що «віртуальні закохані» не зовсім були готові побачити одне одного саме такими: Ганська Бальзака — товстеньким коротуном із рідким і жирним волоссям, а Бальзак Евеліну — розкішною пишнотілою жінкою, високою і ставною. Проте насправді вони залишалися такими ж, як і в листах. | ||
| + | |||
| + | Проте Бальзак почувався у Верхівні добре. В одному з листів він писав: «Я маю тут розкішний апартаментик — салон, кабінет і спальню; кабінет із рожевого мармуру з каміном, чудовими килимами та зручними меблями, вікна цілком із скла без олов’яної фольги; краєвид відкривається переді мною на всі боки…» | ||
| + | У Верхівні Бальзак працював над такими творами, як «Мачуха», «Селяни», «Зворотний бік сучасної історії», «Дрібні буржуа», «Театр такий, яким він є», «Жіночий характер», «Петро І та Катерина» та інші.Вдруге Бальзак приїхав до Ганської виснаженим і хворим. Сімейний лікар Ганських німець Киоте повідомив Евеліні, що Бальзак безнадійний. І все ж графиня погодилася на одруження.Здоров’я Бальзака дедалі погіршувалося, і коли «молодята» прибули до Парижа, письменник уже майже не вставав із ліжка. 18 серпня 1850 року Оноре де Бальзака не стало. | ||
| + | |||
[[Файл:ganskabalzak.jpg|300 px]] | [[Файл:ganskabalzak.jpg|300 px]] | ||
Версія за 16:54, 28 січня 2014
Зміст
Назва проекту
"Бальзак і Україна"
Автори проекту
Група "Літературознавці"
Тема дослідження
Завдячуючи даному проекту, віднайти мотиви перебування Бальзака на Україні та їх вплив на творчість геніального письменника.
Проблема дослідження
Чи можна вважати, що щастя і Україна - синоніми для Бальзака?
Гіпотеза дослідження
Перебування Бальзака на Україні вплинуло на моральний та фізичний стан автора, внаслідок якого з'явились на світ такі твори:"Мачуха","Селяни","Зворотній бік сучасної історії","Дрібні буржуа","Жіночий характер","Петро І та Катерина" та інші.
Мета дослідження
Детальне ознайомлення з творчістю Бальзака дасть уявлення учням про автора як особистість, якій близькі всі людські почуття та переживання.Допоможуть зрозуміти, що той чи інший вчинок був здійснений під впливом певних життєвих ситуацій, в які потрапляв Бальзак.
Результати дослідження
В результаті проведених досліджень ми дізналися,що Французи знають небагато українських топонімів. Проте одне село багатьом із них таки відоме: Верхівня, що неподалік від Бердичева. Саме в ньому одного лютневого дня 1832 року до Парижа було написано й через Одесу відправлено загадкового листа без імені й зворотньої адреси, підписаного псевдонімом «Чужинка». Листа було адресовано Оноре де Бальзаку, відомому письменникові, знавцеві людської (а найбільше — жіночої) душі, автору «Людської комедії». «Мене захоплює дивовижна чутливість вашої душі, адже завдяки їй ви розгадали душу жінки», — писала незнайомка. Звісно, як знаний ловелас і любитель авантюр, Бальзак не міг проігнорувати таке послання. Таким є початок «віртуального роману» всесвітньовідомого письменника й багатої польської графині Евеліни Ганської. Нині доволі важко уявити довге романтичне листування, а тоді, півтора століття тому, Бальзак написав Евеліні чотири з половиною сотні (!) листів.
Ким же була ця жінка, яка майже на чверть віку полонила думки Бальзака, стала його «Північною Зорею» і, врешті, дружиною? 19-річну Евеліну видали заміж за Вацлава Ганського, старшого за неї майже вдвічі. Як весільний подарунок від чоловіка вона отримала родовий маєток Ганських у Верхівні.Отож, розпочавши листування з Бальзаком, чи то з нудьги, чи то задля веселощів, чи то з жіночої цікавості, Евеліна потай від чоловіка занурилася в романтичну пригоду.
Через півтора року після початку листування Ганська з Бальзаком уперше зустрілися у Швейцарії. Є твердження, що «віртуальні закохані» не зовсім були готові побачити одне одного саме такими: Ганська Бальзака — товстеньким коротуном із рідким і жирним волоссям, а Бальзак Евеліну — розкішною пишнотілою жінкою, високою і ставною. Проте насправді вони залишалися такими ж, як і в листах.
Проте Бальзак почувався у Верхівні добре. В одному з листів він писав: «Я маю тут розкішний апартаментик — салон, кабінет і спальню; кабінет із рожевого мармуру з каміном, чудовими килимами та зручними меблями, вікна цілком із скла без олов’яної фольги; краєвид відкривається переді мною на всі боки…» У Верхівні Бальзак працював над такими творами, як «Мачуха», «Селяни», «Зворотний бік сучасної історії», «Дрібні буржуа», «Театр такий, яким він є», «Жіночий характер», «Петро І та Катерина» та інші.Вдруге Бальзак приїхав до Ганської виснаженим і хворим. Сімейний лікар Ганських німець Киоте повідомив Евеліні, що Бальзак безнадійний. І все ж графиня погодилася на одруження.Здоров’я Бальзака дедалі погіршувалося, і коли «молодята» прибули до Парижа, письменник уже майже не вставав із ліжка. 18 серпня 1850 року Оноре де Бальзака не стало.
Висновки
В результаті проведених досліджень ми дізналися,що Французи знають небагато українських топонімів. Проте одне село багатьом із них таки відоме: Верхівня, що неподалік від Бердичева. Саме в ньому одного лютневого дня 1832 року до Парижа було написано й через Одесу відправлено загадкового листа без імені й зворотньої адреси, підписаного псевдонімом «Чужинка». Листа було адресовано Оноре де Бальзаку, відомому письменникові, знавцеві людської (а найбільше — жіночої) душі, автору «Людської комедії». «Мене захоплює дивовижна чутливість вашої душі, адже завдяки їй ви розгадали душу жінки», — писала незнайомка. Звісно, як знаний ловелас і любитель авантюр, Бальзак не міг проігнорувати таке послання. Таким є початок «віртуального роману» всесвітньовідомого письменника й багатої польської графині Евеліни Ганської. Нині доволі важко уявити довге романтичне листування, а тоді, півтора століття тому, Бальзак написав Евеліні чотири з половиною сотні (!) листів.
Ким же була ця жінка, яка майже на чверть віку полонила думки Бальзака, стала його «Північною Зорею» і, врешті, дружиною? 19-річну Евеліну видали заміж за Вацлава Ганського, старшого за неї майже вдвічі. Як весільний подарунок від чоловіка вона отримала родовий маєток Ганських у Верхівні.Отож, розпочавши листування з Бальзаком, чи то з нудьги, чи то задля веселощів, чи то з жіночої цікавості, Евеліна потай від чоловіка занурилася в романтичну пригоду.
Через півтора року після початку листування Ганська з Бальзаком уперше зустрілися у Швейцарії. Є твердження, що «віртуальні закохані» не зовсім були готові побачити одне одного саме такими: Ганська Бальзака — товстеньким коротуном із рідким і жирним волоссям, а Бальзак Евеліну — розкішною пишнотілою жінкою, високою і ставною. Проте насправді вони залишалися такими ж, як і в листах.
Проте Бальзак почувався у Верхівні добре. В одному з листів він писав: «Я маю тут розкішний апартаментик — салон, кабінет і спальню; кабінет із рожевого мармуру з каміном, чудовими килимами та зручними меблями, вікна цілком із скла без олов’яної фольги; краєвид відкривається переді мною на всі боки…» У Верхівні Бальзак працював над такими творами, як «Мачуха», «Селяни», «Зворотний бік сучасної історії», «Дрібні буржуа», «Театр такий, яким він є», «Жіночий характер», «Петро І та Катерина» та інші.Вдруге Бальзак приїхав до Ганської виснаженим і хворим. Сімейний лікар Ганських німець Киоте повідомив Евеліні, що Бальзак безнадійний. І все ж графиня погодилася на одруження.Здоров’я Бальзака дедалі погіршувалося, і коли «молодята» прибули до Парижа, письменник уже майже не вставав із ліжка. 18 серпня 1850 року Оноре де Бальзака не стало.
