Відмінності між версіями «Метод функціонально-вартісного аналізу 11A»

Поточна версія на 19:16, 1 грудня 2013

Функціонально-вартісний аналіз – один із методів евристичного аналізу, мета якого полягає у виборі оптимального варіанта, що забезпечує повноцінне виконання досліджуваним об'єктом (виробом, технологічним процесом, формою організації чи управління виробництвом тощо) своїх основних функцій при мінімальних затратах.

Вивчення можливостей скорочення вартості виконуваних функцій й обумовило у вітчизняній науці назву цього виду аналізу – функціонально-вартісний аналіз (ФВА). В зарубіжних країнах застосовуються й інші назви: аналіз вартості (або споживної вартості), інженерно-вартісний аналіз, управлінсько-вартісний (value analysis, value engineering, value management).

Функціонально-вартісний аналіз з'явився у 40-х роках минулого століття в результаті практично водночас (але в різних країнах) проведених досліджень російського конструктора

Ю.М. Соболева з Пермського телефонного заводу та американського інженера Л.Д. Майльса з фірми General Electric. Перша розробка Ю.М. Соболева, сконструйована з використанням результатів ФВА, – вузол посилення мікротелефону дала змогу скоротити кількість деталей на 70%, витрати матеріалів – на 42%, трудомісткість виробництва – на 69%, а загальну собівартість – в 1,7 разу.

Л.Д. Майлс у 1946 р. вперше сформулював саме поняття функціонально-вартісного аналізу, визначивши його як "прикладну філософію господарювання, як систему способів економії витрат до, під час та після їхнього здійснення". З того часу ФВА вважають одним із найважливіших нововведень в управлінні за останні сто років.