Відмінності між версіями «Результаты исследования учащихся в проекте Досліджуємо світ тварин»
(→І група) |
|||
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
Також нами було з’ясовано, що в Кіровоградської області зафіксовано 23 природні заповідні території загальнодержавного значення – 18 заказників, 2 пам’ятки природи, 2 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, 1 дендрологічний парк, а також місцевого значення – 33 заказники, 37 пам’яток природи, 32 заповідні урочища, 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. | Також нами було з’ясовано, що в Кіровоградської області зафіксовано 23 природні заповідні території загальнодержавного значення – 18 заказників, 2 пам’ятки природи, 2 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, 1 дендрологічний парк, а також місцевого значення – 33 заказники, 37 пам’яток природи, 32 заповідні урочища, 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
№ Название микрорайона Количество жителей | № Название микрорайона Количество жителей | ||
| Рядок 62: | Рядок 49: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
== Группа Социологи Социально-нравственный аспект проблемы == | == Группа Социологи Социально-нравственный аспект проблемы == | ||
Версія за 11:22, 17 грудня 2008
Зміст
Вступление
Город, урбоэкосистема - это искусственно созданная и поддерживаемая человеком среда, нечто вроде огромного дома или квартиры, в которой только её творец и хозяин - человек - может поддерживать порядок.
Любой город, в том числе и Саратов, особенно с высоким промышленным потенциалом, является крайне неустойчивой системой, зачастую полностью утратившей способность к самовосстановлению под воздействием негативных экологических факторов среды. В городах и городских агломерациях как бы фокусируется антропогенное воздействие на среду. Поэтому вероятность появления различных экологических проблем здесь значительно больше, чем на неурбанизированных территориях.
Проблема бездомных собак существует в каждом городе. Большинство горожан не радует вид бродячих, брошенных без попечения животных. Многие относятся к бездомным животным равнодушно. Некоторые - с сочувствием, при случае подкармливая несчастных животных. Но есть случаи неоправданной жестокости. Позиция, занимаемая официальными властями до последнего времени, объективно способствовала такой жестокости. Ведь кроме отлова и уничтожения, часто самыми варварскими способами, других подходов к решению проблемы бездомных животных власти не предлагали. Проблема гораздо серьёзнее, чем кажется на первый взгляд.
Поэтому мы решили провести исследование и предложить пути решения этой проблемы
Ціль дослідження:
Изучить причины появления пробелемы бездомных животны, выяснить существующие способы решения и предложить пути выхода из сложившейся ситуации
Зясувати види птахів, які населяють територію регіону й відносяться до найбільш чисельної та зникаючої популяції тварин; підходи до пояснення сезонних особливостей поведінки пернатих на різних етапах розвитку людства; особливочсті розмноження і розвитку птахів; порівняти розмноження й плодовитість риб, плазунів, земноводних і птахів, визначити спільні та відмінні ознаки
І група
Завдання дослідження: Опрацювати різні джерела інформації з метою складання переліку назв видів птахів, які населяють територію регіону та характеризуються малою (зникаючі види птахів) або великою чисельністю особин у популяції. Здійснити опитування вчителів і учнів школи та з’ясувати, які, на їх думку, види птахів складають найбільш чисельні у регіоні популяції птахів, а які є найменш чисельними і потребують захисту. Провести спостереження в довкіллі та зафіксувати назви побачених пернатих. За складеним переліком назв птахів визначити приналежність їх до чисельних або зникаючих популяцій.
Особливості організації роботи дітей у групі: Члени групи об’єднуються у дві мікрогрупи. Переструктурування в середині групи здійснюється у відповідності з пізнавальним інтересом, виявленим кожним її членом до одного із запропонованих видів діяльності: підготовка узагальнених матеріалів за результатами проведеної дослідницької роботи в довкіллі та підготовка узагальнених матеріалів за результатами опрацювання різних джерел інформації. Після виконання завдань переструктурування в групі здійснюється з метою об’єднання двох мінігруп у одну групу. Подальша робота групи будується за таким планом: почергова презентація результатів роботи, проведеної учнями кожної мінігрупи; співставлення двох переліків назв птахів з метою визначення, які категорії птахів в залежності від стану їх популяцій спостерігали учні в довкіллі; формулювання висновків.
Хід виконання завдань дослідження.Спочатку учні першої мінігрупи провели опитування учнів та вчителів школи. Під час спілкування з’ясували, що і учнівському, і вчительському загалу було нескладно перелічити назви птахів, які, на їх думку, спостерігаються в нашому регіоні та мають найбільшу чисельність особин у популяції. Натомість визначення назв зникаючих птахів викликало певні утруднення для учнів. Після цього учні першої мікрогрупи провели безпосереднє спостереження за птахами в довкіллі та склали перелік їх видових назв. Потім назви птахів, занесених до переліку, охарактеризували на предмет приналежності їх до однієї із категорій в залежності від стану їх популяцій. Учні другої мікрогрупи опрацювали різні джерела інформації та склали перелік джерел, які містять інформацію про видову й кількісну характеристику представників класу Птахів та підготували перелік назв видів птахів, які населяють територію регіону й характеризуються малою (зникаючі види птахів) чисельністю особин у популяції. Спільною діяльністю учнів двох груп було здійснено співставлення назв птахів двох переліках, а саме: переліку видового представлення пернатих у регіоні та в переліку назв категорій птахів у залежності від стану їх популяцій, та визначено, які категорії птахів спостерігали учні.
Звіт за результатами проектної діяльності. Членами нашої групи було з’ясовано, що в Україні функціонує Українське товариство охорони птахів (УТОП), яке докладає великих зусиль для збереження птахів, їх природного середовища та біорізноманіття. Протягом десяти років УТОП привертає увагу громадськості до проблем пернатих у нашій країні. Великий зимовий облік, акція «Птах року», різноманітні конкурси, запроваджені товариством, сприяють поширенню інформації про птахів. Серед останніх заходів, проведених УТОП, - підготовка до друку першого в Україні польового визначника птахів, у якому досить повно представлено сучасну орнітофауну: систематизовано 413 видів пернатих із короткою характеристикою кожного виду. Книга містить близько 1500 різноманітних ілюстрацій та карт, додаткові відомості про перебування пернатих на території України, інформацію про особливості поведінки та характерні місця їх перебування, вказані українські, латинські та англійські назви. Виконуючи завдання проектної діяльності ми дізналися, що у світі налічується десять тисяч видів птахів. Вони є в кожній країні, в кожному океані й практично в кожному біомі. Птахи живуть в найхолодніших, найспекотніших і найпосушливіших умовах та у місцях, куди людина проникла порівняно недавно. Проте незважаючи на неймовірні адаптаційні можливості, за інформацією Українського товариства охорони птахів, майже 1200 видів пернатих знаходяться під загрозою глобального зникнення. 12 відсотків птахів, тобто кожен восьмий вид, визнаний на міжнародному рівні як такий, що знаходиться під загрозою глобального зникнення. У багатьох видів птахів спостерігається різке зниження чисельності чи звуження ареалу поширення. Скорочення чисельності відбувається в половини усіх видів птахів у світі, тобто у кожного другого виду! В Україні налічується 413 видів птахів. 10 видів мають несприятливий природоохоронний статус у світовому масштабі. 86 видів мають несприятливий природоохоронний статус у межах Європи. 67 видів занесено до Червоної книги України (Червона книга України, 1994), тобто фактично кожний шостий вид потребує захисту.
В Україні статус «вразливий вид» (VU) надано таким птахам: гуска білолоба мала, казарка червоновола, підорлик великий, могильник, боривітер степовий, дрохва, очеретянка прудка, пелікан кучерявий. Статус «критично загрозливий» (CR) стосується такого птаха як кульон тонкодзьобий. Статус «загрозливий» (EN) отримали: савка й балабан. Українське товариство охорони птахів виконувало природоохоронні проекти щодо таких глобально вразливих видів як: кульон тонкодзьобий, деркач, дрохва, баклан малий, очеретянка прудка, казарка червоновола, балабан. Для всіх видів проводився облік основних ареалів по всій Україні; доповнено чи перероблено Національні плани дій. Також нами було з’ясовано, що в Кіровоградської області зафіксовано 23 природні заповідні території загальнодержавного значення – 18 заказників, 2 пам’ятки природи, 2 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, 1 дендрологічний парк, а також місцевого значення – 33 заказники, 37 пам’яток природи, 32 заповідні урочища, 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва.
№ Название микрорайона Количество жителей Количество бездомных собак, встречен-ных за �2 месяца Количество жителей в расчете на одну бездомную собаку 1. 6-я Дачная 3000 9 330 2. Техстекло 2800 7 400 3. Крытый рынок 2780 4 695
Группа Социологи Социально-нравственный аспект проблемы
Задача исследования: выяснить с помощью социологического опроса:
- насколько информированы жители города о роли и состоянии бездомных животных;
- какова нравственная позиция горожан к данной проблеме;
С целью выяснить насколько информированы жители города о роли и состоянии бездомных животных, а также, какова нравственная позиция горожан к данной проблеме мы провели социологический опрос. В опросе участвовали 130 человек, среди них: учащиеся медико-биологического лицея, учителя, родители лицеистов, жители разных микрорайонов.
- Большинство респондентов согласились с тем, что бездомных животных на улицах становится больше ("да" - 84%, "нет" - 9%, "затрудняюсь ответить" - 7%)
- Ответы на вопрос «Как Вы относитесь к бездомным животным?» ("не замечаю" - 38%, "помогаю" - 51%, "отрицательно" - 11%)
- Какие методы сокращения численности бездомных животных Вы считаете наиболее приемлемыми ("стерилизация" - 30%, "содержание в приютах" - 56%, "уничтожение" - 14% )
- «Согласны ли Вы, что бездомные животные могут быть опасны?»("да" - 53%, "нет" - 35%, "затрудняюсь ответить" - 12%)
- «Случалось ли, что Вы брали бездомное животное в дом?» ("да" - 8%, "нет" - 92%)
- Выразите свою позицию к утверждению: �«Я готов(а) помочь бездомным животным» ("да" - 77%, "нет" - 9%, "затрудняюсь ответить" - 14%)
Таким образом, большинство населения гуманно относится к бездомным животным, готово им помочь, но не готово брать животных в дом. Большинство горожан считают самым приемлимым способом решения проблемы приюты для животных и кастрацию.
Группа Юристы Юридический аспект проблемы
задача исследования: проанализировать нормативную базу, регулирующую наше отношение к животным, существующие концепции решения этой проблемы.
Концепции решения проблемы безнадзорных животных [1]
I группа Концепций - "гуманные" к животным:
- стерилизация безнадзорных собак и кошек с возвращением на прежние места обитания (внедрена в Москве с 2002 года);
- создание пожизненных приютов для безнадзорных собак и кошек (реализована в некоторых странах с небольшим количеством безнадзорных животных);
- содержание безнадзорных животных гражданами по договору платной опеки (принципиально новая концепция);
II группа Концепций - относительно "гуманные" к животным:
создание приютов-распределителей, где отловленные животные передерживаются в течение определенного срока и при отсутствии на них спроса (владельца) усыпляются. (применяется во многих европейских странах, в т.ч. Англии, Германии, США, где спрос на животных примерно соответствует предложению и большая часть животных из этих приютов обретает новых владельцев; однако, такая концепция не приемлема для России, где спрос на кошек и собак практически отсутствует, и в результате, всех животных в таких приютах-распределителях через определенное время ждет неминуемое уничтожение);
III группа Концепций - негуманные к животным:
поддержание ограниченной численности безнадзорных собак и кошек путем регулярного отстрела или отлова безнадзорных животных с целью их уничтожения или усыпления (применяется сегодня на большей части территории России)
Выступая за гуманное отношение к брошенным без попечения животным, мы должны опираться не только на силу убеждения и примера, но и применять установленные законом меры ответственности, в том числе административные и уголовно-правовые.
Наше отношение к животным регулируют:
- Конституция РФ
- Гражданский кодекс
- Декларация защиты животных
Свободное обитание бездомных животных в городе нарушает права тех людей, для которых благоприятная окружающая среда несовместима с постоянным повышенным риском нападения на них безнадзорных собак. Так как собаки нападают избирательно, то, следовательно, нарушаются гарантированные Конституцией РФ (статья 6 ч.2; статья 17 ч.З; статья 19 ч.2 и ч.З) равные права и свободы граждан: более ущемленными перед опасностью подвергнуться нападению безнадзорных собак оказываются физически слабые люди: дети, инвалиды, пожилые, женщины (зависимость от пола), а также люди, например, живущие рядом с пустырями и иными местами дислокации стай собак (зависимость от места жительства) и т.д. При этом нарушаются права граждан на свободу передвижения и на доступ к объектам социальной инфраструктуры, предусмотренные федеральным законодательством.
По действующему законодательству забота о бездомных животных возложена на муниципальные власти. До последнего времени эта проблема решалась путём отлова и уничтожения животных. Конституция РФ гарантирует права каждому гражданину. В данном случае причиной нарушения прав являются безнадзорные животные.
Выводы: муниципальные власти обязаны принять меры, чтобы очистить улицы от безнадзорных животных (реализуя права одних людей), но не уничтожая их, а обеспечив их благополучное существование (реализуя права других граждан). Эти принципы и должны быть заложены в оптимальную концепцию работы с безнадзорными животными.
Выводы:
Причины возникновения проблемы бездомных животных
- Безответственное владение животными.
- Отсутствие обучения владельцев правилам содержания животных
- Отсутствие полного учета животных, находящихся во владении у населения и на предприятиях
- Недостаточная стерилизация животных.
- Коммерческое использование животных.
- Отсутствие приютов.
С помощью стерилизации и создания сети пожизненных приютов, ограничения разведения породистых животных можно эффективно снизить количество бездомных животных.
С бездомностью животных нужно бороться, но с бездомностью, а не с животными. Необходимость принятия в России мер по решению проблемы, очевидна.
Предложения:
С 23 по 27 апреля в МБЛ проводим акция помощи бездомным животным!
Приглашаем всех принять в ней участие!!!
В лицее проводится сбор средств для животных Саратовского приюта.
