Відмінності між версіями «УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.»

Версія за 09:32, 27 липня 2013

1349 Казимір ІІІ захопив частину Галицько-Волинського князівства, яке після смерті переходило до Угорщини.

1366 забрав у Литви Галичину і Волинь.

Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщини.

1387 Галичина остаточно приєднана до Польщі.

Словничок

Від перших винаходів до промислової революції, повторне закріпачення селян (Історія Беларусії)

• Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.

• Панщина – форма відробітку на землі феодала.

• Фільварок – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).

• Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.

• Унія – об’єднання.

• Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм).

• Сеймики – зібрання шляхти.

• “Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.

• Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.

• Партачі – позацехові ремісники (православні українці).

Економічна розвиток

“Революція цін” та розвиток мануфактур в Європі призводить до потреб у продовольстві. Польські магнати та шляхта вимагають заміни оброка на панщину. Шляхта вимагала відсутності мита на європейські товари, гальмувало розвиток країни.

Колонізація

Колонізація півдня України: селяни втікачі, магнати та шляхта (слободи, звільнені від податків) – утворення козацтва.

Українська (православна шляхта) та духівництво були безправними.

Магдебурське право

Міста були васалами феодалів на землях яких вони будувалися. 10-12 ст виникає комунальний рух за самоврядування. Городяни викупали привілеї та записували це до міських хартій. Комуни обирали магістрат, мали свій суд, фінанси. Хто прожив у місті «рік і один день» ставав вільним. Деякі міста мали часткове самоврядування (право обирати магістрат) – Париж, Лондон та ін. Ратуша – місце де збиралася міська рада.

В 13 ст. в Німеччині виникає магдебурзьке право (право обирати суд та адміністрацію), поширилося на всю Європу та Україну.

Магдебурське право - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494). Міста центри торгівлі – ярмарки. (Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк.

Міське населення: патріціат (купецько-лихварська вірхівка), поспільство (цехова верхівка), міські низи. Більша частина городян не українці: поляки, євреї, вірмени тощо.

Закріпачення селян

Дике поле – незаселені території.

Уходи – місця проживання козаків. 1492 перша офіційна згадка про козаків.

Фільварки та панщина.

Закріпачення селян:

“Устав на волоки” (1557) – міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку селяни повинні відробляти 2 дня панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.

Литовські статути (1529, 1566, 1588) третій статут остаточне закріпачення селян.

Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.

Передумови об’єднання:

Литва: - Боротьба литовських князів та шляхти за владу. - Боротьба українських князів за автономію. - Литва ослаблена війною з Росією (Лівонська 1558-1583) та татарами.

Лівонська війна

Польща: - польська шляхта прагнула захопити українські землі під фільваркове господарство.

Умови Люблінської унії

Українські землі 6 воєводств: Руське, Белзьке, Подільське,Брацлавське, Волинське, Київське.

Реформація. Братства

Шляхта намагалася захопити землі православної церкви, покатоличення.

Напрямок протестантизму – социніанство: визнавали тільки Бога-Отця, проти церков та ікон, людина божа істота. Поширення на Волині,осередки в Києві, Поділлі, Галичині.

Єзуїти ( «Товариство Христове» проти протестантів, Ігнатій Лойола, 1540) – після Люблінської унії, поширили вплив на Україну, єзуїтські колегіуми у Львові, Кам‘янці-Подільському, Луцьку, Вінниці, Острозі, Фастові та ін.

Православна церква. Після 1453 р втратила підтримку Константинополя. 1583 р Стефан Баторій передав землі православних церков єзуїтом. Опір покатоличенню українські магнати (Григорій Ходкевич, Костянтин Острозький).

Братства – Львівське 1453, 1586 – ставропігія (автономія): 1586 школа, викладав Іов Борецький (1620 р стане Київським митрополитом), діяла друкарня 1574 р надруковані І.Федоровим «Буквар» та «Апостол».

Берестейська церковна унія 1596

Продовження боротьби між Польщею, Литвою та Москвою за Київську митрополію.

Ідея унії (К.Острозький, Іпатій Потій, Петро Скарга) – збереження обряду, підпорядкування Папі, зрівняння в правах з католиками.

Полемічна література – полеміка між прихильниками та противниками унії.

Виникнення козацтва

Причини виникнення козацтва:

Антифеодальна Закріпачення селян. Після Люблінської унії 1596 року, діє польське законодавство “Устав на волоки”, Литовський статут 1588 року – остаточне закріпачення селян.

Релігійна та національна Покатоличення, Берестейська унія 1596 року, безправність православних.

Зовнішня напади турків та татар.

Географічна: Дике Поле – південні незаселені землі Речі Посполитої.

1492 перша згадка про козаків.

Запорізька Cіч

Запорізька Січ –військова, адміністративна, громадська і економічна організація українського козацтва.

Центр Запоріжжя – місто-фортеця Січ. До складу Війська Запорізького входили січовики та зимівники. Січовики постійно мешкали на Січі.

Вищим органом управління Запорізької Січі, її землями, військом, господарством була Рада Січі, що обирала на 1 рік кошового отамана та військову старшину, а також паланкову старшину.

Запорозька Січ дуже відрізнялася від більшості тогочасних феодальних держав. Замість феодального примусу, який ґрунтувався на закріпаченні й примусовій праці, у ній утвердилися принципи найманої праці. За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим товариством. Територія козацької держави називалася землями Війська Запорозького або Вільностями Війська Запорозького й простягалася від Південного Бугу на заході до Кальміусу в Приазов'ї на сході. На півночі її межа пролягала по річці Оріль (на Лівобережжі) та верхів'ях річок Інгул та Інгулець (на Правобережжі).

Кошовому отаману належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі. Під час воєнних походів влада кошового була необмеженою. Проте за мирного часу він не міг ухвалювати важливих рішень без згоди Військової ради. Кошовий відкривав Військову раду, головував на Старшинській раді, здійснював дипломатичні стосунки з іншими державами, розподіляв воєнну здобич, прибутки від мита, узаконював поділ пасовищ, земель та угідь для полювання й рибальства. Крім того, затверджував судові вироки та обраних або призначених козаків на посади.

Військовий суддя чинив суд на Січі, був охоронцем норм закону й права. За відсутності кошового його обов'язки виконував, тобто був наказним кошовим отаманом. Писар очолював січову канцелярію, вів усю документацію та дипломатичне листування.

Помічником кошового у військових та адміністративних справах був осавул.

Зимовики жили в зимівниках (хуторах) разом із сім`ями.

Запорізькі Вольності – територія контрольована Запорізькою Січчю.

Кіш - украплення де знаходилося керівництво Січчю.

Великий Луг – дніпровські плавні нижче Січі.

Клейноди Війська Запорізького

Булава- відзнака гетьманської влади та кошового отамана

Бунчук – відзнака гетьмана і кошового, що знаходиться у бунчукового

Корогва – військова відзнака, що знаходиться у бунчукового

Печатка – військова, січова, полкова або сотенна

Літаври - військові клейноди, що знаходяться у довбиша

Дмитро Вишневецький (Байда) – черкаський і канівський староста, засновник першої Запорізької (Хортицької) Січі (1556). Походи на Кри (Аслам-Керман, Очаків) і турецькі фортеці. Після зруйнування Хортицької січі, перенесена на о. Тамаківка. Перейшов на службу до Московського царя: походи на Крим та в Молдаві. «Пісня про Байду».

Під час війни кількість реєстру збільшувалась, після закінчення зменшувалась. «Випищики» втрачали землю та права.

Повстання кінця ХVІ століття

Перші козацькі повстання

Іван Підкова – козацький ватажок. Здійснював походи на Молдавію. За вимогою султана був схоплений та страчений за наказом С.Баторія.

Розвиток культури

Загальні риси: • звільнення від феодального (кріпацтво), національного (поляки, турки та татари) та релігійного (покатоличення) гніту, ІДЕАЛ КОЗАКА;

• спадок Київської Русі;

• вплив європейської культури (Гуманізму, Реформації).

Гуманізм: напрям у європейській культурі, повернення до цінностей античної культури, найвища цінність людина.

Представники світового гуманізму:

Франческо Петрарка італійський поет та вчений зібрав найбільшу бібліотеку, Збірка «Книга пісень» - трагічне кохання до Лаури.

Данте італійський поет, письменник і політик, «Батько італійської літератури». Першим став писати літературні твори народною мовою, а не латиною, поема «Божественна Комедія».

Максим Грек — православний святий, письменник, перекладач, писав полемічні твори.

Франциск Скорина – французький першодрукар.

Українські гуманісти:

Юрій Дрогобич - навчався в Кракові, став доктором та ректором Болонського університету. Написав "Прогностик" - твір про розташування небесних тіл. Був професором медицини та титул "королівського лікаря".

Станіслав Оріховський - письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.

Павло Русин - перший гуманістичний поет України. 1509 видав збірку своїх поезій «Пісні Павла Русина з Кросна»

Реформація: социніанство, братства.

Освіта: при православних церквах, єзуїтські колегіуми, протестантські, братські школи. Вища освіта європейські університети.

Острозька Академія 1576-1580 (ректор Герасим Смотрицький), викладачі Дем‘ян Наливайко, Кирило Лукаріс (майбутній константинопольський патріарх),вивчали «сім вільних наук»:граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика; три мови: слов‘янська, грецька, латинська. Випускники: Сагайдачний, Іов Борецький, М.Смотрицький.

Портрет Костянтина Острозького

Сторінки Пересопницького Євангелія

Василь-Костянтин Острозький - «некоронований король Русі» , був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої: йому належало 80 міст і містечок, останній руський князь , що проводив відносно незалежну політику в українських землях, приймав участь в обговоренні Люблінської та Берестейської уній, де захищав права православних. Був ініціатор, а потім противником уніатської церкви. Був претендентом на польський і московський престоли (вів родословну від Рюриковичів).

Перетворив Острог на центр культури. Розбудував Острозький замок під керівництвом італійського архітектора П’єтро Сперендіо. Створив гурток слов’янських та грецьких учених, публіцистів, теологів та богословів, до якого входили Герасим Смотрицький, Василь Сурозький, Христофор Філалет (Мартин Броневський), Еммануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукаріс (майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх), Никифор Парасхес-Кантакузен, Клірик Острозький, брати Лаврентій і СтефанЗизанії-Тустановські, Дем’ян Наливайко та інші. У 1576 р відкрита Острозька слов'яно-греко-латинська академія. В Острозі була зібрана велика бібліотека, запросив Івана Федорова для організації друкарні, де надруковано перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою 1581 р. - «Острозька Біблія».

Під час повстання Криштофа Косинського у 1591—1593 рр., у вирішальній битві під П’яткою військо Островського нанесло нищівної поразки повсталим, виступив проти повстання Северина Наливайка у 1594—1596 рр.

Єзуїтські колегії 1571 в Ярославлі(Галичина), Львові, Кам‘янці, Луцьку, Пермишлі, Острозі, Новгороді-Сіверському і Києві.

Братства ініціатори створення міщани. (1439, 1586 ставропігія) Львівське Успенське братство, Київське Богоявленське братство (1615), Луцьке Чеснохресттське братство (1617). Братські школи 1585 Львівська, 1615 Київська(на кошти Гальшки Гулевичівни, Іов Борецький).

Література: 16 ст. виробництво паперу, 1556-1561 Пересопницьке Євангеліє написане українською мовою.

Полемічна література (діалог про унію.

Герасим Смотрицький – перший ректор Острозької Академії, полеміст, автор «Ключ царства небесного» (1587) та «Календаря римського нового».

Іван Вишенський письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.

1582 р папа Григорій ХІІІ ввів григоріанський календар, центр опору Острог, православні залишилися на юліанському.

Гравюра з "Апостола" 1574

Італійське подвір'я в "Будинку Корнякта"

Світська література: переклади та перекази про Трою, Трістан і Ізольда (рицарський роман 12 ст), Бову-королевича (російська). Оригінальний: «Промова каштеляна Мелешка» сатеричне зображення побуту панства і придворних.

Літописи: Київський, Баркулабівський (українсько-білоруський, повстання Наливайка), Супрасльський (створений у Білорусії, київський та Новгородський літописи, боротьба с татарами, похід Острозького битва під Оршею), хроніка Биховця (частина Литовського літопису).

Друкування Львів – «Апостол», «Буквар»(1574) Івана Федорова

Острог – «Новий Завіт» (1580), Острозьку Біблію (1581)- перше друковане слов‘янське видання Біблії.

Підручники: «Буквар» І.Федорова, «Адельфотес» (Арсеній, грецький філолог) - граматика у Львівській братській школі (1591), Лаврентія Зизанія (1596) – український вчений, автор «Граматики словенської» і «Лексиси» (перший словник, теорія віршування).

Архітектура: оборонні замки, храми т монастирі. Міста: дитинець – проживав власник міста, влада, навколо посад – поселення ремісників та торговців, оточувався валами і мурами, міста розросталися поясами.

Замки: Острозький, Луцький, Кам‘янець-Подільський (16 ст. Іов Претвич), Хотинський, Кременецький.

Ренесансний стиль: Львів, архітектори італійці - Петро з Борбони, Павло Домінічі Римлянин), українці – Петро Красовський, Мартин Люшня, Петро Лука). Споруди Львівського братства, вежа Успенської церкви, ансамбль будинків на площі Ринок, Петро Красовський - дзвіниця Вірменського собору, Чорна кам’яниця, каплиця Трьох Святителів. Петро Лука реставрував Луцький замок та Львівську рушу. Амвросій Прихильний у 1582 р. Збудував у Львові синагогу, та власний кам’яний будинок.

Будинок Корнякта у Львові - палац — пам’ятка ренесансної архітектури — споруджений 1580 р. на замовлення купця Костянтина Корнякта. Його було зведено на площі Ринок у Львові. Фасад маєшість вікон — такий привілей спеціальним декретом дозволив король Стефан Баторій. Авторами палацу були італійські архітектори Петро Барбон та Павло Римлянин.

Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта

Меджибізький замок

Острозький замок

Підгоре́цький за́мок

Троїцький Межиріцький монастир

Успенська (Волоська) церква у Львові була збудована у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина за участі Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного на замовлення Львівського братства.Вежа була збудована як дзвіниця Успенської церкви і виконувала роль оборонної споруди. Побудована за проектом архітектора Петра Барбона за участі Павла Римлянина у 1572–1578 роках коштом купця Костянтина Корнякта.

Меджибізький замок - пам’ятка фортифікаційної архітектури XVI ст., що знаходиться у селищі Меджибіж Хмельницької області, виконана у стилі ренесанс. Подрібнену на муку цеглу домішували до вапняного розчину, який використовували для мурування стін. Через це замок набув злегка рожевого кольору.

Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі - дерев’яна церква Святого Духа (1502)була збудована в с. Потелич. Тризрубна,двоголова з піддашшям на випусках вінціві кронштейнах, церква складається з майжеквадратного центрального зрубу, до якогоприєднуються із заходу квадратний баби-нець, а зі сходу гранений п’ятистінний зрубз невеликими нішами з півночі і півдня.Церква належить до визначних споруд га-лицької школи народної архітектури.

Острозький замок - замок розташований на вершині 20-ме-трового пагорба над долиною ріки Вілії,у районному центрі Острог Рівненської об-ласті. Протягом XIV–XVI ст. був родовимгніздом князів Острозьких — найбагатшихмагнатів тогочасної Речі Посполитої. Сьо-годні ансамбль замку складається з ВежіМурованої, Круглої башти, Богоявленсько-го собору, надбрамної дзвіниці і фрагментівстін. Зараз на території розташований Ост-розький краєзнавчий музей.

Замок у Підгірцях - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.

Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога.

Мистецтво

Ікона перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.

Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові

Ікона «Святий Миколай»

Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)

Портрет Костянтина Корнякта

Портрет князя Криштофа Збаразького

Українська малярна школа з поширенням Ренесансу переймає риси італійської, німецької, нідерландської мистецьких шкіл. Відомі портрети Костянтина Корнякта та Івана Красовського. Відомі художники Василь із Стрия, Антін Іринкович, Василь Максимович та інші.

Пересопницьке Євангеліє — визначна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Особливу цінність становлять високого рівня мініатюри, виконані в традиціях іконописної школи того часу, а також оригінальна плетінчаста та рослинна орнаментика рукопису, яка, зберігаючи певну єдність з мистецтвом Відродження, має яскраво виражений характер українського книжного мистецтва.

В 16 ст розвивається графіка. З появою книгодрукування виникає гравюра. Львівський гравер Лавриш Филипович мав цілу школу малярів і граверів.

Євангеліст Лука. Гравюра зі львівського «Апостола» із поширенням друкарства мініатюри заступає граверство. Однією з найдавнішихвважається гравюра «Апостол Лука», автором якої, як припускають деякі дослідники, є Л. Пилипович. Гравюра була вміщенав книзі «Апостол» 1574 р. — першому на-друкованому в українських землях творі.Видав «Апостола» визначний російськийта український першодрукар Іван Федоров(Федорович) у власній, організованій близь-ко 1572 р. друкарні у Львові.

ХIV–XV ст. були часом розквіту української ікони, періодом найвищих досягнень в іконописанні. Перші ікони з авторським підписом дійшли до нас із ХVI ст. Це ікони перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р. — «Богородиця Одигітрія з пророками» та «Успіння» з церкви Собору архангела Михаїла у Смільнику.

Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові М. Петрахнович продовжив започатковані ренесансні підходи до пізнання світу талюдини. У пасіях (страстях) Петрахновичвільно використовував гравюри Біблії Піскатора. Але Петрахнович прагнув конкретніше розкривати історичні події, якими вінвважав євангельські сцени, що виходило зарамки канонів іконопису.

Ікона «Святий Миколай» з київської церкви святого Миколая набережного. Легенда розповідає про подружжя, якеповертались з паломництва у човні. Дорогою жінка упустила у воду немовля. Батькизвернулись до св. Миколая з проханням продопомогу. Наступного ранку дитина була знайдена неушкодженою на полатях Софії Київської під іконою св. Миколая. Навпроти того місця Дніпра, де тонула дитина, спорудили храм Миколи Набережного. У ньому зберігається ікона святого Миколая, відома під назвою «Миколи Мокрого», що була першою чудотворною іконою на Русі.

Портретний живопис другої половини XVI ст. поступово висувається на одне з провідних місць у малярстві. Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - зображення Стефана Баторія (1576), створене львів’янином Стефановичем, портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу. Портрет князя Криштофа Збаразького.

Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.

Музика: 16 ст. багатоголосий спів узаконений константинопольським патріархом. П‘ятилінійний нотний стан точніше фіксував багатоголосі музичні твори.

Світська музика: побутова пісня (кант), цехова та театральна музика. Музичні цехи – грали на весіллях та святах.

Роксолана