|
|
Рядок 27: |
Рядок 27: |
| '''[[Портфоліо Баб'юк Марії]]''' | | '''[[Портфоліо Баб'юк Марії]]''' |
| | | |
− |
| |
− |
| |
− | ==Назва проекту==
| |
− | '''Звичайні дроби'''''''
| |
− | == ==
| |
− |
| |
− | ==Автори проекту==
| |
− | керівник групи "Мандрівники в минуле" - учениця 5 класу Олефіренко Таня
| |
− |
| |
− | ==Тема дослідження==
| |
− | Виникнення та розвиток звичайних дробів
| |
− |
| |
− | ==Проблема дослідження==
| |
− | Як виникли звичайні дроби? В математичних творах яких країн вперше зустрічаються дроби? Чому є важливими знання про звичайні дроби?
| |
− |
| |
− | ==Гіпотеза дослідження==
| |
− | В давні часи в різних країнах форма запису звичайних дробів була різною.І тільки згодом арабами була введена сучасна запис звичайного дробу
| |
− |
| |
− | ==Мета дослідження==
| |
− | Розглянути історію винекнення звичайних дробів
| |
− |
| |
− | ==Результати дослідження==
| |
− | Наша група повинна була дізнатися про історію виникнення дробів. Тому ми вирушили в бібліотеку і дізналися про таке:
| |
− | 1. 3 виникненням уявлень про цілі числа виникли уявлення і про частини одиниці. Першим дробом, з яким ознайомилося людство, було позначення половини якого-небудь реального предмета - 1/2. Є всі підстави припускати, що спочатку існували тільки дроби із числом 2 у знаменнику. Пізніше до них було приєднано дріб - 1/3.
| |
− | 2. У стародавньому Єгипті дробами оперували ще 4 тисячі років тому. Проте загальної форми запису дробів, як це прийнято нині у єгиптян не було. Запис дробу за допомогою дробової риски став відомим вже в 16 столітті.
| |
− | 3. Римляни користувалися конкретними дробами. Вони зосередили свою увагу на аптекарський фунт. Аптекарський фунт ділився на 12 частин — унцій. Із них складали всі дроби із знаменником 12.
| |
− | 4. Вавилоняни користувалися дробами із знаменником 60, які називали шістдесятковими дробами. Саме з ними пов'язаний сучасний поділ години на 60 хвилин (1год = 60 с), а хвилини на 60 секунд (1 хв = 60 с).
| |
− | 5. Сучасне позначення дробів бере початок у стародавній Індії. Його використову¬вали араби, а потім у XII—XIV ст. запозичили європейці. Спочатку дроби записували без дробової риски; пізніше дробову частину стали писати чорним чорнилом або відділяти вертикальною рискою. Риску дробу почали застосовувати близько 300 років тому.
| |
− | 6. В Європі сучасний запис дробів у 1200 році ввів італієць Фібоначчі. Він першим ужив термін «дріб». Назви «чисельник» і «знаменник» у XIII ст. зустрічаються у грецького математика Максима Плануда.
| |
− | Ми ще дізналися про таке:
| |
− | Крім натуральних чисел існують і інші числа – дробові. Коли один предмет (яблуко, кавун, торт, хлібину або аркуш паперу), або одиниці вимірювання ( метр, годину, кілограм, градус), ділять на рівні частини утворюють дробові числа.
| |
− | Такі слова як півхлібини, півкілограма, чверть години, третина шляху ми чуємо щодня. Першим почали використовувати дріб 1/2, тобто половина. Потім з’явилися дроби 1/3, 1/4; і т. д. «Московський папірус», написаний у Стародавньому Єгипті близько 400 років тому до н.е. (зберігається в Московському державному музеї образотворчих мистецтв ім.. О.С.Пушкіна), свідчить про те, що для запису частини цілого використовували особливі позначки.
| |
− | Знак дробу – риску – для відокремлення чисельника від знаменника зустрічаємо в італійського математика Леонардо Пізанського (Фібоначі) (1170 -1228) приблизно в 1202р. Ймовірно він запозичив цей знак у арабських учених. Використання основної властивості дробу зустрічається вже в ХІІ ст., але формулювання цієї властивості вперше зустрічаємо в роботах німецького математика М. Штіфеля (1487 -1567) та італійського математика Х. Клавія (1537 -1612)
| |
− | В Давньому Єгипті та Греції перші дроби, появилися як частина цілого. У них в чисельнику завжди було число 1. Це була половина. За нею появилися ¼, 1/8, 1/16, і т.д. Вавілоняни користувалися дробами зі знаменником 60, римляни – зі знаменником 12.
| |
− |
| |
− | [[Файл:Apple.JPG]]
| |
− |
| |
− | [[Файл:Droby.jpg]]
| |
− |
| |
− | ==Висновки==
| |
− | Довгий час дроби вважалися найскладнішим відділом арифметики, який дуже важко засвоювався, оскільки не існувало загальних правил запису дробів та прийомів дій з ними.
| |
− |
| |
− | ==Корисні ресурси==
| |
− | Бородин А.І.Історія розвитку поняття про число і системи числення.-К.:Рад.школа,1979
| |
− |
| |
− | Раік А.Е.До історії єгипетських дробів.Історіко-математичні дослідження,23,1978
| |
− |
| |
− | Бевз В.Г. Історія математики.-Х.:Основа,2006
| |
− |
| |
− | [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0._%D0%97%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8. Звичайні дроби]
| |
− |
| |
− | [http://mathlessons.ucoz.com/load/uroki/5_klas/dodavannja_i_vidnimannja_zvichajnikh_drobiv_z_odnakovimi_znamennikami/6-1-0-59 Презентація на тему "Додавання та віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками".]
| |
− |
| |
− | [http://shkola.ua/ru/book/read/52/page162 Уявлення про звичайні дроби]
| |
| | | |
| ==[[3.Бигар Орися Михайлівна]]== | | ==[[3.Бигар Орися Михайлівна]]== |