Відмінності між версіями «"Класифікація найпоширеніших видів фракталів?"»
(→Мета дослідження) |
(→Результати дослідження) |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
| + | |||
| + | Термін ''''''фрактал'''''' (від лат. fractus - ламаний; англ. fractional - дрібний) уведений у науковий обіг у 1975 році математиком Бенуа Б. Мандельбротом для опису низки об'єктів та явищ, які не мають визначеного лінійного розміру. Б. Б. Мандельброт запропонував найзагальніше означення фрактала ("це певна структура, яка складається з подібних до себе підструктур") та алгоритми побудови різних типів фракталів як нерегулярних і самототожних (самоподібних) структур. | ||
| + | Фрактал - це явище, яке існує й декларує себе динамічно, він є процесом. Властивості фракталів як об'єктивного процесу змінюються у межах від чіткої регулярности до хаосу. Поруч з усім можна зробити логічний, хоч і достатньо парадоксальний висновок: фрактальні форми притаманні нескінченній кількости структур та процесів, оскільки, "по суті, Мандельброт відкрив математичний вираз для надзвичайно загальної закономірности, що стосується геометричних властивостей фізичного світу". | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
Версія за 11:15, 22 травня 2013
Зміст
Автори проекту
Учні 9-А класу КУ СЗОШ № 23, м. Суми
Проблемні запитання (запитання для дослідження)
- Що таке фрактал?
- Історія виникнення теорії фракталів
- Класифікація найпоширеніших видів фракталів
Гіпотеза дослідження
Дослідження фракталів відкриває широкі можливості вивчення оточуючого світу. Вивчивши класифікацію найпоширеніших видів фракталів ми зможемо виконувати наукові дослідження у різних галузях та подивитися на моделювання природніх процесів під різним кутом зору.
Мета дослідження
Вивчення найпоширенішіх видів фракталів. Створення об'єктів, образи яких схожі на природні.
Результати дослідження
Термін 'фрактал' (від лат. fractus - ламаний; англ. fractional - дрібний) уведений у науковий обіг у 1975 році математиком Бенуа Б. Мандельбротом для опису низки об'єктів та явищ, які не мають визначеного лінійного розміру. Б. Б. Мандельброт запропонував найзагальніше означення фрактала ("це певна структура, яка складається з подібних до себе підструктур") та алгоритми побудови різних типів фракталів як нерегулярних і самототожних (самоподібних) структур. Фрактал - це явище, яке існує й декларує себе динамічно, він є процесом. Властивості фракталів як об'єктивного процесу змінюються у межах від чіткої регулярности до хаосу. Поруч з усім можна зробити логічний, хоч і достатньо парадоксальний висновок: фрактальні форми притаманні нескінченній кількости структур та процесів, оскільки, "по суті, Мандельброт відкрив математичний вираз для надзвичайно загальної закономірности, що стосується геометричних властивостей фізичного світу".
