Відмінності між версіями «ЄВРОПЕЙСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ»
Матеріал з Iteach WIKI
(→Доба бароко) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Європейське відродження== | ||
| + | |||
==Доба Відродження== | ==Доба Відродження== | ||
Версія за 20:04, 2 квітня 2013
Європейське відродження
Доба Відродження
Відродження (Ренесанс_ - період в культурному та ідейному розвитку країн Західної та Центральної Європи (а Італії - 14-16 ст. в інших країнах - кінець 15 - початок 17 ст.) повязаний із переходом від Середньовіччя до Нового часу. Термін "Відродження" вперше, ймовірно, було запроваджено Джорджо Вазарі (17 ст.) стосовно італійського мистецтва.
Діяч Відродження |
Сфера діяльності |
Досягнення |
| Данте Аліг'єрі
1265 - 1321 |
італійський поет, один з перших представників епохи Відродження | «Божественна комедія» - людина греховен як і весь рід людський і повинен, для досягнення раю, пройти через пекло і чистилище. Данте ратує за торжество християнської Церкви, символом якої є Беатріче, його кохана. |
| Франческо Петрарка 1304-1374 | італійський поет та вчений | зібрав найбільшу бібліотеку,
Збірка «Книга пісень» - трагічне кохання до Лаури. |
| Лоренцо Валла
1407 - 1457 |
італійський гуманіст, представник історичної школи ерудитів | Церква повинна займатися виключно питаннями віри й не втручалася в мирські справи |
| Лео́н-Батті́ста Альбе́рті
1404-1472 |
італійський архітектор, письменник і музикант | Створив новий тип католицького храму з урахуванням грецького хреста, а також з елементами давньоримської архітектури. Залишив багатий теоретичний спадок. |
| Мазаччо
1401-1428 |
італійський живописець | Прожив 28 років. Разом із Брунеллескі і Донателло очолив реалістичний напрям у флорентійському мистецтві. «Мадонна з немовлям і зі Св. Анною» Фрески: «Чудо з динарієм» (інша назва «Il tributo») і «Вигнання із раю». |
| Донателло 1386-1466 | італійський скульптор, основоположник індивідуалізованого скульптурного портрету. | Два стилі: реалістичний (статуї Магдаліни, царя Давида) і класичний. Бронзова статуя Давида, перша конна статуя Гаттамелата. |
| Філіппо Брунеллескі 1377-1446 | італійський архітектор | відкрив перспективу в картинах. У фресці Мазаччо «Трійця» у церкві Санта Марія Новелла, перспективу розробив Брунеллескі.Перебудовує Базиліку Сан-Лоренцо в яка стала зразковою для Ренесансу, Купол собору Санта Марія дель Фьоре. |
| Донато Браманте
1444—1514 |
італійський архітектор (Мілан, Рим) | Один з архітекторів, що брав участь у проектуванні собору Святого Петра у Римі (Ватікан). |
| Андреа Палладіо
1508-1580 |
архітектор, засновник класицизму | Досліджує античну архітектуру Риму. Багато його проектів не побудовані. Трактат " Чотири книги про архітектуру ". Палладіанський стиль в архітектурі. |
| Мікеланджело Буанаротті 1475 -1564 | італійський архіtrucтектор, скульптор та художник | Брав участь у будівництві собора Святого Петра в Римі, розпис стіни Сікстинської капели, відома скульптура Давида. |
| Сандро Боттічеллі
1444-1510 |
італійський художник флорентійської школи | При дворі Медічі зблизився з гуманістами. Античні образи «Весни» та «Народження Венери». Талановитий портретист. |
| Рафаель Санті 1483 - 1520 | флорентійський художник та архітектор | Керував будівництвом собора Святого Петра в Римі. Картина «Сікстинська Мадона», портрети, «Автопортрет» |
| Леонардо да Вінчі 1452 — 1519 | італійський художник, архітектор, письменник, вчений | Учення про будову людського тіла, картини «Мона Ліза» («Джоконда»), фреска «Таємна вечеря». Винаходи – проект гелікоптера, парашута та ін. |
| Джорджоне Барбареллі да Кастельфранко
1477-1510 |
італійський художник (Венеція) | Не підписував картини. Його картини «Юдиф» приписали, а «Венеру, що спить» - Тиціану. Тіціан був його учнем, і закінчував деякі його картини. |
| Тіціан Вечелліо
1480(85) - 1576 |
італійський художник | Був офіційним художником Венеціанської республіки. У Венеції створив прекрасні монументальні вівтарні образи ("Вознесіння Марії", близько 1516-1518 рр.., Церква Санта-Марія Глоріоза деі Фрари). Карл V (портрет) призначив його своїм художником. Релігійні сюжети "Оплакування Христа" |
| Микола Коперник 1473-1543 | польський астроном | Книга «Прообертання небесних сфер» 1543 р. всі планети і Земля обертаються навколо Сонця |
| Джордано Бруно 1548-1600 | італійський астроном | Спалений католицькою церквою за підтримку ідеї Коперника |
| Тіхо Браге 1546-1601 | датський практичний астроном | Упродовж 20 років у власноручно побудований обсерваторії визначав розміщення зорь із найвищою для свого часу точністю. Довів, що комети – це небесні тіла, більш далекі, ніж Місяць; склав каталог зірок. |
| Йоган Кеплер 1571 – 1630 | Німецький астроном, один із засновників сучасної астрономії | Використавши спостереження за Марсом, відкрив три закони руху планет (закони Кеплера) і складав на їх підставі планетарні таблиці. Сформулював основи теорії затемнень. Винайшов телескоп |
| Гілілео Галілей 1564-1642 | італійський астроном | Під тиском католицької церкви, відмовився від своїх переконань, «І все таки вона рухається» |
| Еразм Ротердамський | мислитель | книга «Похвала глупоті», критикував католицьку церкву, але був проти протестантизму |
| Джовані Боккаччо 1113-1375 | італійський письменник і поет | Найвизначніший твір "Декамерон". Цим твором автор заклав основи європейської новели і надовго визначив розвиток цього жанру. Особливість "Декамерона" – його енциклопедичність. У творі, де вміщено 100 новел, об’єднаних вступом, широко змальовуються повсякденне життя з усією різноманітністю подій і людських вчинків, багатством людських типів. |
| Томас Мор 1478-1535 | італійський політик і вчений, історик, письменник | «Утопія» опис ідеального суспільства, де не існує приватної власності, усуспільнені виробництво і побут, праця є обов‘язком усіх, а розподіл відбувається за потребами – утопізм. |
| Мішель де Монтень 1533-1592 | французький філософ, письменник, державний діяч | Під час гугенотських воєн, став на бік католицької церкви, хоча й відрізнявся віротерпимістю. Праця «Досліди», думка вільна не залежна від сильних світу цього, безстрашна, критична. |
| Нікколо Макіавелі (1469-1527) | італійський політик і вчений, історик, письменник | Твір «Монарх» - влада може порушувати моральні норми, брехати та зраджувати (макіавелізм) – мета виправдовує засоби. |
| Франсуа Рабле | французький письменник, лікар | роман «Гаргантюа та Пантагрюель» - критика жадібності, неосвідченості, церкви, релігійним фанатизмом. Мріяв про рівність всіх людей в освідченому суспільстві (утопія). |
| Мігель Сервантес | іспанський письменник | Роман «Дон Кіхот» - пародія на рицарські романи |
| Вільям Шекспір | англійський драматург | П‘єси «Ромео і Джульєта», «Король Лір», «Гамлет», «Отелло». |
| Ян ван Дейк 1599–1641 | нідерландський художник | Риси реалізму в картинах, картина «Родина Арнолфіні», найвідоміший твір участь у розписі Гентського вівтаря (Бельгія). |
| Ієронім Босх 1450—1516 | нідерландський художник | Тема покаранняза гріхи,триптих (картина з трьох частин) «Сад земних насолод» |
| Пітер Брейгель | фламандський художник | Демонстрація слабкості людини, картина «Сліпі» |
| Альбрехт Дюрер | німецький художник, графік, вчений | жив в Італії, Боротьба людини зі злом гравюри «Рицар, смерть та диявол», «Чотири вершники» |
Доба бароко
Діяч |
Досягнення |
| Пі́тер Па́уль Ру́бенс 1577-1640 | Фламанський художник, 8 років провів в Італії. «Спорудження Хреста», «Терновий вінець» та «Розп'яття», «Втечу Лота», «Христа та Грішницю», «Воскресіння Лазаря», «Вакханалія», «Вакха». Був придворним живописцем в Нідерландах. «Автопортрет з Ізабеллою Брант». Поряд з поетичними пейзажами він написав також численні портрети. |
| Рембрандт Ван Рейн | нідерландський художник, офортист доби бароко, автор «Валаам і ослиця», «Бенкет Валтасара», «Христос зцілює хворих» |
| Франс Хальс 1582 — 1666 | видатний портретист золотого віку голландського мистецтва. створив ряд реалістичних народних образів та людських відчуттів,, які відобразили духовний підйом голландського народу, що настав в результаті воєн за незалежність країни. «Портрет стрільців гильдії св. Георгія», «Циганка», «Мулат», «Хлопчик рибак».
Ван Гог зауважив, що у Хальса «27 відтінків чорного» |
| Александр Маньяско 1667 - 1749 | італійський живописець, творчість пройнята трагічним відчуттям нікчемності людини перед лицем сліпих сил природи і соціальної дійсності, найбільш характерні жанрові сцени з життя циганів, солдатів, ченців, відмічені «демонічним» сарказмом світовідчування (цикл картин з сценами з монастирського життя, 1720—1725, монастир Зейтенштеттен Австрія), і катастрофічно-бурхливі пейзажі. |
| Франческо Гварді 1712 -1793 | італійський живописець-пейзажист венеціанської школи. Працюючи над улюбленими у Венеції видами пейзажу — «ведутой» (документально-точний міський пейзаж) і «каприччо» (архітектурний пейзаж-фантазія), приходить до створення пейзажу нового типа, відображення переживань художника. «Венеціанський дворик» |
| Караваджо | італійський живописець періоду раннього бароко, засновник європейського реалістичного живопису 17 століття, автор «Хворий Вакх», «Юдиф та Олоферн», «Медуза Горгона» |
| Антон ван Дейк (1599-1641) | фламандський живописець, був головним та найвідомішим придворним живописцем в Англії. Ван Дейк є відомиим майстером аристократичного й інтимного портрету, знаменитий своїми портретами членів королівської родини. Він малював з надприродною віртуозністю, які встановлює стандарт елегантності в жанрі. Він також неперевершений автор творів з біблейських і міфологічних тем, майстер графіки та гравюри. |
| Мігель Сервет (1511-1553) | Першим у Європі висунув ідею про існування малого кола кровообігу в людині, розкрив і описав фізіологічний сенс |
| Андреас Везалій (1514-1564) | Одним із перших почав вивчати людський організм шляхом розтину трупів. У праці «Про будову людського тіла» дав науковий опис будови всіх організмів і систем, указав на численні помилки своїх пепередників. Засновник анатомії, як науки |
| Вільям Гарвей (1578-1657) | Засновник сучасних фізіології та ембріології. Описав велике і мале коло кровообігу. Досліджував процес зародження людського життя. Уперше висловив думку, що «усе живе походить з яйця» |
| Джироламо Фракасторо (1478-1553) | Першим створив систематизоване вчення про інфекцію та шляхи її поширення. |
| Антоні ван Левенгук (1632-1723) | Один із засновників наукової мікроскопії. Виготовив лінзи зі 150-300-кратним збільшенням, що дозволило йому спостерігати за мікроскопічними організмами. Уперше описав і замалював (близько 1673 р.) найпростіших, сперматозоїди, бактерії, еритроцити та їхній рух у капілярах. |
| Франсуа Війєт (1540-1603) | Розробив майже всю елементарну алгебру. Існує «формула Війєта», яка пояснює залежність між коренями та коефіцієнтами алгебраїчного рівня. Запровадив літературні позначення для коефіцієнтів у рівняннях і заклав основи загальної теорії рівнянь, завдяки чому вважається засновником нової алгебри. |
| Рене Декарт (1596-1650) | Заклав основи аналітичної геометрії, сформулював поняття перемінної величини і функції, запровадив багато алгебраїчних познань. |
| Бонавентура Кавальері
1598-1647 |
У праці "Геометрія неподільних" запропонував нові методи розрахунку площі та об'єму фігур за допомогою так званого "методу неподільних", що сприяло формуванню інтегрального обчислення. |
