Відмінності між версіями «Wiki-стаття "Цікаве про сірководень"»

Версія за 18:46, 18 лютого 2013

Назва проекту

У світі хімічних сполук

Автори проекту

І група 10 класу

Тема донслідження

Сірководень. Сіркова кислота.

Проблема дослідження

Вплив сірководню на навколишнє середовище і організм людини.

Гіпотеза дослідження

Сірководень має негативний вплив на навколишнє середовище та організм людини,та позитивні прояви.

Мета дослідження

Вивчити фізичні і хімічні властивості сірководню,дослідити його знаходження в природі, вплив на навколишнє середовище та застосування.

Результати дослідження

Сірководень (сірчистий водень, сульфід водню) - безбарвний газ з запахом тухлих яєць і солодкуватим смаком. Хімічна формула - H 2 S. Погано розчинний у воді, добре - в етанолі. Отруйний. При великих концентраціях роз'їдає багато метали. Концентраційні межі займання з повітрям складають 4,5 - 45% сірководню. У природі зустрічається дуже рідко у вигляді змішаних речовин нафти і газу. Входить до складу вулканічних газів. Утворюється при гнитті білків. Сірководень використовують у лікувальних цілях, наприклад, в сірководневих ваннах.

1. Фізичні властивості 
Термічно стійкий (при температурах більше 400 C розкладається на прості речовини - S і H 2). Молекула сірководню має кутову форму, тому вона полярна (μ = 0,34 10 -29 Кл м). На відміну від молекул води, атоми водню в молекулі не утворюють міцних водневих зв'язків, тому сірководень є газом. Розчин сірководню у воді - дуже слабка сірководнева кислота. 
2. Хімічні властивості 
Власна іонізація рідкого сірководню мізерно мала. 
У воді сірководень мало розчинний, водний розчин H 2 S є дуже слабкою кислотою: 
H 2 S → HS - + H + K a = 6.9 10 -7 моль / л; p K a = 6.89. 
Реагує з підставами : 
H 2 S + 2NaOH = Na 2 S + 2H 2 O (звичайна сіль, при надлишку NaOH) 
H 2 S + NaOH = NaHS + H 2 O (кисла сіль, при відношенні 1:1) 
Сірководень - сильний відновник. На повітрі горить синім полум'ям: 
2H 2 S + ЗО 2 = 2Н 2 О + 2SO 2 
при недоліку кисню : 
2H 2 S + O 2 = 2S + 2H 2 O (на цій реакції заснований промисловий спосіб отримання сірки). 
Сірководень реагує також з багатьма іншими окислювачами, при його окисленні в розчинах утворюється вільна сірка або SO 4 2 -, наприклад: 
3H 2 S + 4HClO 3 = 3H 2 SO 4 + 4HCl 
2H 2 S + SO 2 = 2Н 2 О + 3S 
2.1. Сульфіди.

Солі сірководневої кислоти називають сульфідами. У воді добре розчиняються тільки сульфіди лужних металів, амонію. Сульфіди інших металів практично не розчиняються у воді, вони випадають в осад при введенні в розчини солей металів розчину сульфіду амонію (NH 4) 2 S. Багато сульфіди яскраво пофарбовані.

Для лужних і лужноземельних металів відомі також гідросульфіди M + HS і M 2 + (HS) . Гідросульфіди Са + і Sr 2 + дуже нестійкі. Будучи солями слабкою кислоти, розчинні сульфіди піддаються гідролізу. Гідроліз сульфідів, що містять метали у високих ступенях окислення, або гідроксиди яких є дуже слабкими підставами (наприклад, Al 2 S 3, Cr 2 S 3 та ін) часто проходить незворотнім. 
Багато природних сульфіди у вигляді мінералів є цінними рудами ( пірит, халькопірит, кіновар). 
3. Отримання 
Взаємодія розбавлених кислот на сульфіди: 
Взаємодія сульфіду алюмінію з водою (ця реакція відрізняється чистотою отриманого сірководню): 
Сплавом парафіну з сіркою. 
4. Сполуки, генетично пов'язані з сірководнем 
Є першим членом в ряді полісульфідів (сульфаніл) - H 2 S n (n = 1 9). 
5. Застосування 
Сірководень через свою токсичність знаходить обмежене застосування. 
В аналітичної хімії сірководень і сірководнева вода використовуються як реагенти для осадження важких металів, сульфіди яких дуже слабо розчинні. 
У медицині - в складі природних і штучних сірководневих ванн, а також у складі деяких мінеральних вод. 
Сірководень застосовують для отримання сірчаної кислоти, елементної сірки, сульфідів. 
Використовують в органічному синтезі для отримання тіофену і меркаптанів. 
В останні роки розглядається можливість використання сірководню, накопиченого в глибинах Чорного моря, в якості енергетичного (сірководнева енергетика) і хімічної сировини.

6. Біологічна активність

Сірководень є газотрансміттером, в мікромолярних концентраціях має цитопротекторні властивості ( антінекротіческіе і антіапоптіческіе). У малих концентраціях стимулює продукцію cAMP, активує антиоксидантні системи, має протизапальну дію. В міллімолярной концентраціях цітотоксіч. [2] 
7. Токсикологія 
Дуже токсичний. Вдихання повітря з невеликим вмістом сірководню викликає запаморочення, головний біль, нудоту, а зі значною концентрацією призводить до коми, судом, набряку легенів і навіть до летального результату. При високій концентрації одноразове вдихання може викликати миттєву смерть. При невеликих концентраціях досить швидко виникає адаптація до неприємного запаху "тухлих яєць", і він перестає відчуватися. В роті виникає солодкуватий металевий присмак [3] 
При великій концентрації зважаючи паралічу нюхового нерва запах сірководню не відчувається.

Висновки

Дослідивши властивості сірководню ми дізнались про можливості його його негативний та позитивний вплив на організм людини, використання в якості хімічної сировини.

Корисні ресурси

http://ua-referat.com http://znaimo.com.ua