Відмінності між версіями «УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.»

Версія за 17:24, 28 грудня 2012 (переглянути вихідний код) Svetickushnerova (обговорення • внесок) (→‎Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.) ← Попереднє редагування		Версія за 19:09, 29 грудня 2012 (переглянути вихідний код) Svetickushnerova (обговорення • внесок) (→‎Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.) Наступне редагування →
Рядок 75:		Рядок 75:
	- Боротьба українських князів за автономію.		- Боротьба українських князів за автономію.
	- Литва ослаблена війною з Росією (Лівонська 1558-1583) та татарами.		- Литва ослаблена війною з Росією (Лівонська 1558-1583) та татарами.
		+
		+	[[Файл:9086927.jpg|200px|thumb|Лівонська війна]]
	Польща: - польська шляхта прагнула захопити українські землі під фільваркове господарство.		Польща: - польська шляхта прагнула захопити українські землі під фільваркове господарство.

---

Версія за 19:09, 29 грудня 2012

1349 Казимір ІІІ захопив частину Галицько-Волинського князівства, яке після смерті переходило до Угорщини.

1366 забрав у Литви Галичину і Волинь.

Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщини.

1387 Галичина остаточно приєднана до Польщі.

Словничок

• Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.

• Панщина – форма відробітку на землі феодала.

• Фільварок – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).

• Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.

• Унія – об’єднання.

• Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм).

• Сеймики – зібрання шляхти.

• “Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.

• Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.

• Партачі – позацехові ремісники (православні українці).

Економічна розвиток

“Революція цін” та розвиток мануфактур в Європі призводить до потреб у продовольстві. Польські магнати та шляхта вимагають заміни оброка на панщину. Шляхта вимагала відсутності мита на європейські товари, гальмувало розвиток країни.

Колонізація

Колонізація півдня України: селяни втікачі, магнати та шляхта (слободи, звільнені від податків) – утворення козацтва.

Українська (православна шляхта) та духівництво були безправними.

Магдебурське право

Міста були васалами феодалів на землях яких вони будувалися. 10-12 ст виникає комунальний рух за самоврядування. Городяни викупали привілеї та записували це до міських хартій. Комуни обирали магістрат, мали свій суд, фінанси. Хто прожив у місті «рік і один день» ставав вільним. Деякі міста мали часткове самоврядування (право обирати магістрат) – Париж, Лондон та ін. Ратуша – місце де збиралася міська рада.

В 13 ст. в Німеччині виникає магдебурзьке право (право обирати суд та адміністрацію), поширилося на всю Європу та Україну.

Магдебурське право - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494). Міста центри торгівлі – ярмарки. (Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк.

Міське населення: патріціат (купецько-лихварська вірхівка), поспільство (цехова верхівка), міські низи. Більша частина городян не українці: поляки, євреї, вірмени тощо.

Закріпачення селян

Дике поле – незаселені території.

Уходи – місця проживання козаків. 1492 перша офіційна згадка про козаків.

Фільварки та панщина.

Закріпачення селян:

“Устав на волоки” (1557) – міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку селяни повинні відробляти 2 дня панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.

Литовські статути (1529, 1566, 1588) третій статут остаточне закріпачення селян.

Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.

Передумови об’єднання:

Литва: - Боротьба литовських князів та шляхти за владу. - Боротьба українських князів за автономію. - Литва ослаблена війною з Росією (Лівонська 1558-1583) та татарами.

Польща: - польська шляхта прагнула захопити українські землі під фільваркове господарство.

Умови Люблінської унії

Українські землі 6 воєводств: Руське, Белзьке, Подільське,Брацлавське, Волинське, Київське.

Спільне	Відмінне
Річ Посполита (республіка) Польський король є і великим князем литовським, обирався на сеймі Єдина грошова система, зовнішня політика	Окреме законодавство, судова система, центральний і територіальні уряди, військо фінанси Перехід Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини до Польщі