Відмінності між версіями ««Вивчення на уроках Технічного креслення теми «Способи проеціювання»» для учнів за фахом "зварювальники" (1 курс)»
Admin (обговорення • внесок) |
|||
Рядок 45: | Рядок 45: | ||
Учні настільки зацікавились, що дома попрацювавши з комп’ютером самостійно, вивели цікаві аналогії. Конус має вершину і основу. Так от вершина – це центр проеціювання, із якої виходять проеціюючі промені, а основа – центральна проекція. | Учні настільки зацікавились, що дома попрацювавши з комп’ютером самостійно, вивели цікаві аналогії. Конус має вершину і основу. Так от вершина – це центр проеціювання, із якої виходять проеціюючі промені, а основа – центральна проекція. | ||
+ | |||
+ | [[Категорія: Конкурс "Успішний проект"]] |
Версія за 21:18, 4 липня 2009
Тема «Способи проеціювання» перегукується з вивченням предметів геометрія, інформатика.
Інтерактивний метод вивчення теми був проведений з групою учнів, що навчаються за фахом «Верстатники з ЧПУ»
Ідея проекту виникла після того, як було вивчено вікно WORD, панель «малювання», і «меню тіні», «меню об’єм». Робота в WORD може надати учням потрібні знання.
Перед тим, як почати працювати із панеллю «малювання» учням потрібно було надати початкові знання з заданої теми.
Розповісти, що таке проеціювання – процес побудови зображення предмета на площині; дати поняття слова «проекція» - (в перекладі з латини – кидати, відкидати, вздовж»; показати, як можна дістати тінь, і коли її можна прийняти за проекцію предмета; узагальнити, що проекція утворюється методом проекцій, тобто використовується таке графічне зображення, яке дістають проеціюванням предмета, особливим способом.
Розглянути види проеціювання: центральне - якщо проеціюючі промені, за допомогою яких будується зображення предмета, розходяться з однієї точки; паралельне проеціювання – при якому всі промені падають на площину проекцій під одним кутом. Якщо кут гострий, то проекція косокутна.
Повідомити учням, що паралельне проеціювання використовують для побудови наочних зображень.
Знання учні одержують в класі, працюючи над проблемою колективно.
На наступному етапі – формування знань. Учні при допомозі записів у зошиті ілюстрування до теми, вже давали визначення, називали проекції, могли їх ідентифікувати на зображеннях, і на наочній моделі викласти свої знання. Учні могли порівняти види проекцій, розрізнити їх, встановити зв'язок між проекцією і наочним зображенням, провести порівняльний аналіз двох видів проеціювання.
Учням було сформовано завдання:
- зайти в «WORD»
- на панелі «малювання»знайти «меню тінь», і «меню об’єм».
- вибрати на панелі «меню»фігури, авто фігури і за допомогою меню»об’єм і тінь» побудувати рисунки наочних зображень.
- Сформувати групи учнів і спробувати створити нове зображення, де була б тінь, спробувати знайти і застосувати нову ідею до створення рисунків, побудувати зображення і виконати його в об’ємі, оцінити роботу інших груп, які виконували подібну роботу.
Результати учнів виявились досить високими, тобто більшість учнів справились з усіма поставленими задачами.
Головним результатом проекту стало надбання учнями знань про види проеціювання в незвичайній формі. Уміння використовувати одержані знання про вікно WORD при побудові об’ємних зображень на комп’ютері, уміння виділити основне і зробити висновок.
Така робота має велике значення для учнів, бо ця тема є початковою при вивченні наступних тем з побудови проекцій і виглядів.
Мені, як педагогу, ця тема, вивчена за допомогою комп’ютера, допомагала в наступній роботі з предмету, так як учні зрозумівши суть проблеми уже самі виявляли елементи творчості, висловлювали думку, відстоювали її, тобто почали працювати самостійно.
Цей метод дає направленість на співробітництво і ділове спілкування в колективі не тільки учням, але і педагогам, добре допомагає індивідуальній і груповій роботі. Дає можливість самостійно проводити дослідження, використовуючи пошук і творчу роботу.
Робота з програмою «ІNTEL» отримала схвальний відгук колег.
Роботу можна було б продовжити, та кабінет технічного креслення комп’ютерами не оснащений.
Під час вивчення теми стався цікавий випадок. На перерві учні зібрались в групку біля стіни і звідти линув сміх. Я зацікавилась, підійшовши ближче, також засміялась, бо зі стіна на мене дивився і махав вухами заєць, його змінив собака, потім полетіли птахи і т.д. і все це при допомозі тіні. Учні прокоментували це, як паралельне проеціювання.
Учні настільки зацікавились, що дома попрацювавши з комп’ютером самостійно, вивели цікаві аналогії. Конус має вершину і основу. Так от вершина – це центр проеціювання, із якої виходять проеціюючі промені, а основа – центральна проекція.