Відмінності між версіями «Вікі-стаття "Теоретичні основи виготовлення витинанок"»
(→Висновки) |
(→Проблема дослідження) |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
==Проблема дослідження== | ==Проблема дослідження== | ||
| − | + | Історія виникнення і розвитку українського мистецтва витинанки | |
==Гіпотеза дослідження== | ==Гіпотеза дослідження== | ||
Версія за 14:54, 8 листопада 2012
Зміст
Назва проекту
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИТИНАНОК
Автори проекту
Учні 5-х класів
Тема дослідження
Проблема дослідження
Історія виникнення і розвитку українського мистецтва витинанки
Гіпотеза дослідження
Ефективність творчого розвитку учнів у процесі образотворчого мистецтва суттєво зростає за таких умов: установки на адекватне сприймання учнями естетичного потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва; посилення мотивації творчої діяльності учнів на уроках образотворчого мистецтва з теми «Витинанка» шляхом трансформації когнітивного змісту в емоційний; використання творчих завдань на уроках образотворчого мистецтва під час вивчення теми «Витинанка».
Мета дослідження
теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити доцільність виконання витинанок учнями на уроках образотворчого мистецтва.
Результати дослідження
Висновки
Запровадження завдань з витинання є необхідним у системі формування професійних якостей учнів. Опанування основ художньої мови на зразках народного мистецтва сприяє вихованню відчуття відбору, тобто виявленню основних та характерних рис зображувальної форми, розуміння знаковості зображувального предмета, його силуетної пластики в учнів. У ментальному відношенні важко переоцінити метод витинання як звернення до давньої декоративної техніки. Відчуваючи у руках поверхню матеріалу та інструмента витинання, учень бере безпосередню участь у творенні форми художнього твору з паперу, що забезпечує можливість усебічного виховання сенсорної системи. Важливим у процесі витинання є інтуїтивний підхід у створенні роботи. Подібно до каліграфії, учень мусить зосередитися на своєму уявному баченні майбутнього образу-знака й влучним маніпулюванням інструмента без поправок та попереднього начерку створити художній твір. Учням важливо розвивати відчуття ритму та пластики форми, не використовуючи допоміжних засобів. Іншим позитивним боком витинанки можемо назвати безпосередній контакт із площинним матеріалом (папір), а саме його прорізування примушує учня відчути «тіло» площини, яке він звик сприймати умовно, відтворюючи образи за допомогою олівця і намагаючись створити ілюзію простору. Це допоможе глибше зрозуміти закони чисто графічної, рисованої композиції, де площина виступає точкою відліку в побудові композиційного простору. Отже, витинанка в поєднанні із сучасними методами освоєння графічних композиційних прийомів може збагатити мистецький навчальний процес ще одним не абстрактним, а ментальним, глибоко традиційним, методом розвитку художньо-пластичних та образних навиків кожного учня.
