Відмінності між версіями «Портфоліо Вілкова Л.О.»
Viliya (обговорення • внесок) (→11-12 рокыв, клас) |
Viliya (обговорення • внесок) (→Випадкова подія. Імовірність випадкової події) |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
==11-12 років,6 клас== | ==11-12 років,6 клас== | ||
| − | + | =Випадкова подія. Імовірність випадкової події= | |
| + | ===На перший погляд може здатися, що жодних законів, яким задовольняють випадкові події, бути не може — на те вони й випадкові. Однак якщо поміркувати як слід, то можна дійти висновку, що й випадкові події мають певні закономірності. | ||
| + | Розглянемо приклад. Уявімо собі, що ми підкидаємо монету і фіксуємо, що випаде — «герб» чи «число». Підкинувши монету один раз, не можна передбачити, яким боком вона впаде. Але якщо підкидати її тисячу разів поспіль, то вже можна зробити якісь висновки про те, скільки разів випаде «герб», а скільки — «число». | ||
| + | У XVIII столітті експерименти з монетою проводив французький природодослідник Жорж Луї де Бюффон (1707 – 1788), у якого під час 4040 підкидань «герб» випав 2048 разів. На початку ХХ століття англійський математик Карл Пірсон провів 24 000 підкидань, і «герб» випав 12 012 разів. | ||
| + | Обидва експерименти дають подібні результати: підкидаючи багаторазово монету, появу «герба» спостерігали приблизно у половині всіх підкидань, тобто частота появи «герба» приблизно дорівнює 0,5. Отже, хоча кожний результат підкидання монети є випадковою подією, але, багаторазово повторюючи експеримент, можна помітити вказану закономір-ність. | ||
| + | Розглянемо ще один приклад. Коли в сім’ї повинна народитися дитина, ніхто не може заздалегідь передбачити, чи це буде хлопчик, чи дівчинка. Але в усіх країнах і в усіх народів на 1000 новонароджених у середньому припадає 511 хлопчиків і 489 дівчаток. Цю закономірність відзначало чимало вчених, серед них був і основоположник теорії ймовірностей — французький математик П’єр Сімон Лаплас (1749 – 1827).=== | ||
| + | |||
==='''Випадковою подією'''=== | ==='''Випадковою подією'''=== | ||
====''називається подія, яка може відбутися або не відбутися під час здійснення певного випробування.''==== | ====''називається подія, яка може відбутися або не відбутися під час здійснення певного випробування.''==== | ||
Версія за 12:13, 21 жовтня 2012
Зміст
- 1 Імовірні події. Ймовірність випадкової події
- 2 Математика, дотичний - інформатика
- 3 Навчальні цілі
- 4 Випадкова подія. Імовірність випадкової події
- 5 Навчальні цілі
- 6 Опис оцінювання
- 7 Діяльність учнів та вчителя
- 8 Відомості про автора
- 9 Відомості про тренінг
Імовірні події. Ймовірність випадкової події
Математика, дотичний - інформатика
Навчальні цілі
11-12 років,6 клас
Випадкова подія. Імовірність випадкової події
===На перший погляд може здатися, що жодних законів, яким задовольняють випадкові події, бути не може — на те вони й випадкові. Однак якщо поміркувати як слід, то можна дійти висновку, що й випадкові події мають певні закономірності. Розглянемо приклад. Уявімо собі, що ми підкидаємо монету і фіксуємо, що випаде — «герб» чи «число». Підкинувши монету один раз, не можна передбачити, яким боком вона впаде. Але якщо підкидати її тисячу разів поспіль, то вже можна зробити якісь висновки про те, скільки разів випаде «герб», а скільки — «число». У XVIII столітті експерименти з монетою проводив французький природодослідник Жорж Луї де Бюффон (1707 – 1788), у якого під час 4040 підкидань «герб» випав 2048 разів. На початку ХХ століття англійський математик Карл Пірсон провів 24 000 підкидань, і «герб» випав 12 012 разів. Обидва експерименти дають подібні результати: підкидаючи багаторазово монету, появу «герба» спостерігали приблизно у половині всіх підкидань, тобто частота появи «герба» приблизно дорівнює 0,5. Отже, хоча кожний результат підкидання монети є випадковою подією, але, багаторазово повторюючи експеримент, можна помітити вказану закономір-ність. Розглянемо ще один приклад. Коли в сім’ї повинна народитися дитина, ніхто не може заздалегідь передбачити, чи це буде хлопчик, чи дівчинка. Але в усіх країнах і в усіх народів на 1000 новонароджених у середньому припадає 511 хлопчиків і 489 дівчаток. Цю закономірність відзначало чимало вчених, серед них був і основоположник теорії ймовірностей — французький математик П’єр Сімон Лаплас (1749 – 1827).===
