Відмінності між версіями «Портфоліо Погорелец Ірини Вікторівни з теми "Голонасінни"»
(→Повний План вивчення теми) |
(→Навчальні цілі) |
||
Рядок 65: | Рядок 65: | ||
=Навчальні цілі= | =Навчальні цілі= | ||
− | + | • Познайомити учнів з особливостями будови водоростей і процесів життєдіяльності. | |
− | + | • Розвивати творчу та розумову діяльність учнів на уроці за допомогою лабораторних робіт дослідницького характеру, інтелектуальні якості особистості школярів такі, як самостійність, здатність до оціночних дій, узагальнення, швидкому переключенню; сприяти формуванню навичок самостійної роботи; формувати вміння чітко і ясно викладати свої думки . | |
+ | • Прищеплювати учням інтерес до предмету за допомогою вивчення історії та розвитку науки, застосування інформаційних технологій (з використанням комп'ютера); формувати вміння акуратно і грамотно виконувати математичні записи. | ||
+ | • Проведення пошуку у мережі Інтернет з критичним оцінюванням ресурсів, придатних для навчання та досліджень | ||
+ | • Вміти створювати переконуючі презентації та вміло їх демонструвати цільовій аудиторії. | ||
=Опис оцінювання= | =Опис оцінювання= |
Версія за 13:42, 8 вересня 2012
Зміст
Назва проекту
Голонасінні
Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети
Біологія
Навчальна тема
Голонасінні
Вік учнів, клас
7 клас, 13-14 років
Стислий опис проекту
Навчальний проект «Голонасінні». Предмт біологія 7 клас, тема «Голонасінні». Основні види діяльності учнів на час виконання цього проекту - це Еклоги, Лісники, Столяри: 1 група «Екологи» - повинні підготувати презентацію на тему “Пізнавальний репортаж”; 2 група «Лісники» - повинні підготовити інформаційний бюлетень “Хвойні ліси – легені планети. 3 група «Столяри» - повинні підготувати предметну модель меблів для ляльок.
Повний План вивчення теми
В початку проекту вчитель проводить анкетування, інформує батьків та вчителів про даний проект з допомогою публікації. Учні представлять результати своїх досліджень у вигляді презентації, або інформаційного бюлетеню. Інструктаж щодо опанування навичками використання цих інструментів повинен щоденно бути включений у процес занять. 1 Урок Вступне слово вчителя: Від зміни клімату: чергування теплих і холодних, вологих і сухих періодів, змінювалися і рослини. Чому ж вищі спорові не могли добре вижити в нових умовах? Прослухайте ці слова і скажіть, що це означає? - У скількох снігах залишились Самі собою соснові гілки! Мацуо Басьо. Голонасінні – величезна група дерев і кущів, їм належить 1\3 всіх лісів нашої планети. У голонасінних насінні зачатки не сховані, не вкриті, а лежать голо на лусках шишок. Загальна характеристика голонасінних: - відомо близько 800 сучасних видів; - переважно дерева і кущі, що утворюють ліси; - мають добре розвинені вегетативні органи складної будови; - кора і деревина має смоляні канальці з живицею; - листки у вигляді голок або лусок, живуть кілька років; - розмножуються насінням, яке розвивається в шишках; - для запилення не потрібна вода, його здійснює вітер; - до класу Хвойні (Шишконосні) входять 560 видів. Життєвий цикл голонасінних на прикладі сосни: Чоловічі жовті шишки з великою кількістю зрілого пилку вітер переносить пилок на жіночу липку шишку запилення проростає пилкова трубка утворення насінин на насінних лусках дозрівання насіння відкривання покривних лусок висипання насіння перенесення насінин з крильцем вітром проростання насіння утворення молодого проростка сосни. Розповідь про середовище існування голонасінних. Але перш питання: «Яке значення голонасінних у природі та житті людини?». Діти намагаються дати відповідь на це запитання? Далі вчитель демонструє створену презентацію для учнів, у якої сформована тема та завдання цього проекту. Після демонстрації вчитель, з допомогою жеребкування, об’єднує клас у декілька груп. Учитель проводить бесіду щодо безпечної роботи в Інтернеті, роздає дітям контрольні списки. Кожна група отримує проектне завдання: 1 група - Екологи досліджують вплив голонасінних рослин на атмосферу. 2 група – Лісники повідомляють про умови вирощування голонасінних рослин. 3 група – Столяри діляться інформацією про цінні породи хвойних дерев. Обговорюються друковані та електронні ресурсі для збору даних. Вчитель знайомить учнів з формами оцінювання цього проекту. На цьому занятті вчитель здійснює перевірку початкових знань учнів (Таблиця З-Х-Д, діаграми, контрольні списки) і оцінює знання учня на початку проекту. Вдома учні повинні поміркувати, як найкраще сформувати роботу своїй групі.
2 урок Отримавши завдання кожна група висуває гіпотезу. Створює план дій. Розподіляють ролі у своїх групах. Затим йде пошук та обробка інформації. Учні створюють пошук та оцінювання веб - ресурсів, дотримуються при цим законів про авторське право. Учні проводять дослідження користуючись Інтернетом та друкованими джерелами зі своїх тем. Учні критично оцінюють ресурси Інтернету, обираючи для використання у своїх дослідженнях ті, які є достовірними і яким можна довіряти, вони оцінюють веб-сайти за формами оцінювання Інтернет - джерел. З окремими учнями та групами вчитель проводить консультації для відповідей на їх запитання, обговорення їх тем, поясніть, як вони можуть відслідковувати прогрес у роботі та планувати свою роботу: 1 група – Екологи розповідають про хвойні ліси України, закінчують створення презентацію на тему «Пізнавальний репортаж». 2 група – Лісники повідомляють про методи боротьби з браконьєрством, закінчують створення інформаційного бюлетеня на тему “Хвойні ліси – легені планети ” . 3 група – Столяри демонструють ескізи меблів із деревини, закінчують створення предметної модель меблів для ляльок. 3 урок Проведення презентацій (усних виступів з демонстрацією мультимедійних презентацій). Ці презентації можна провести для певних цільових аудиторій спільноти (в залежності від теми та за вибором учнів) Використовуємо таки форми оцінювання проектів (контрольні списки, діаграми ) для оцінювання робіт учнів. Таблиця «З-Х-Д». Учні виконують письмову підсумкову роботу. Рефлексія.
Навчальні цілі
• Познайомити учнів з особливостями будови водоростей і процесів життєдіяльності. • Розвивати творчу та розумову діяльність учнів на уроці за допомогою лабораторних робіт дослідницького характеру, інтелектуальні якості особистості школярів такі, як самостійність, здатність до оціночних дій, узагальнення, швидкому переключенню; сприяти формуванню навичок самостійної роботи; формувати вміння чітко і ясно викладати свої думки . • Прищеплювати учням інтерес до предмету за допомогою вивчення історії та розвитку науки, застосування інформаційних технологій (з використанням комп'ютера); формувати вміння акуратно і грамотно виконувати математичні записи. • Проведення пошуку у мережі Інтернет з критичним оцінюванням ресурсів, придатних для навчання та досліджень • Вміти створювати переконуючі презентації та вміло їх демонструвати цільовій аудиторії.