|
|
| Рядок 36: |
Рядок 36: |
| | | | |
| | ==Результати дослідження== | | ==Результати дослідження== |
| − | Довгий час поширеною була версія, що колесо вперше виникло в шумерській культурі Месопотамії в кін. 4 тис. до н.е. і поширилося по Євразії та Північній Африці. Але археологічні знахідки кінця 20 ст. свідчать про те, що механізм колеса, швидше за все, був винайдений на території Центральної Європи, а вже звідти потрапив на Близький Схід.
| |
| | | | |
| − | Найперші зображення механізму колеса та возів знайдені на території сучасної Польщі, Румунії та в євразійських степах. На думку фінського вченого Аско Парполи, індолога з Гельсінгського університету, існують лінгвістичні причини вважати, що колесо виникло в Трипільській культурі на території сучасної України [1]. Версію про європейське походження колеса висунув у 1990-х німецький вчений А.Хойслер. Про знахідки моделей колес у розкопках трипільських поселень останньої чверті 5 тис. до н.е. (за тисячоліття до відповідних знахідок у Месопотамії) повідомляв ще у 1981 р. у наукових публікаціях румунський археолог Діну. Звідси інновація швидко поширилася по Європі: згадки про колесо зустрічаються у поселеннях Зюшен (Німеччина), Броночице (Польща), рештки возів знайдені у кін. 1980-х на території Краснодарського краю Росії датуванням сер. 4 тис. до н.е. [2]
| + | Презентація |
| − | | + | |
| − | Наступні згадки про колесо зустрічаються у Месопотамії у кін. 4-ого тисячоліття до н. е. Попередниками колеса можна вважати відомий до цього дерев'яний каток, котрий підкладався під вантаж при пересуванні. Початково колесо являло собою дерев'яний диск, настромлений на вісь і зафіксований клином. Зображення санок з коліщатами (3000 р. до н. е.) знайдені в Межиріччі у шумерському місті Урук. До 2700 року до н. е. там же з'являються малюнки возів. У той же час шумери починають ховати своїх царів разом із колісницями. Ці поховання відшукані в Кіші, Урі, в еламському місті Сузи. У 2-му тисячолітті до н. е. конструкція його вдосконалюється: у Малій Азії з'являеться колесо зі спицями, маточиною та гнутим ободом. Пізніше, у 1-му тисячолітті до н. е. кельти для підвищення міцності коліс своїх колісниць стали застосовувати металевий обід, котрий потім у транспортних машинах було замінено гумовими шинами для амортизації.
| + | |
| − | | + | |
| − | Попри те, що колесо не було відомим серед цивілізацій доколумбової Америки, деякі народи, наприклад інки, впритул наблизилися до його відкриття. Також до приходу європейців коліс не знали корінні народи Австралії і південної Африки.
| + | |
| − | | + | |
| − | Винахід колеса сприяв розвою ремесел. Колесо було застосовано у гончарному крузі, млині, прядці, токарному верстаті, у іригаційних спорудах, на мануфактурних фабриках, родовищах і т. п. Застосовувалися також водяні колеса.
| + | |
| − | | + | |
| − | Винахід колеса дав поштовх і до розвитку науки загалом. Так, воно застосовується в астролябії та інших наукових інструментах. У механіці широко використовується зубчасте колесо.
| + | |
| − | | + | |
| − | Важливе значення колеса у господарській сфері відбилося в його метафоричному обожненні у вигляді «Вічного повернення», "колеса Сансари", реінкарнації і т. д. У різноманітних культурах колесо є символом руху сонця, у буддизмі воно символізує закон та істину, симетричність і досконалість Дхарми, мирні зміни. Крилате колесо асоціюється зі швидкістю, колесо колісниці — з правлінням та владою. У греко-римській мітології колесо з шістьма спицями — атрибут Зевса (Юпітера) як небесного бога.
| + | |
| | | | |
| | ==Висновки== | | ==Висновки== |
Версія за 00:17, 30 серпня 2012
Назва проекту
Таємниці Всесвіту
Автор проекту
Бойко Олександра, Носуліч Ілля, Угольнікова Даша, Циган Богдан
Тема дослідження
Наша команда отримала завдання:
1) систематизувати перші уявлення про будову тіл стародавніми вченими;
2) сформулювати сучасні уявлення про будову речовин;
3) зібрати відомі дослідні факти, що свідчать про подільність речовини;
4) спланувати та провести самостійні досліди, які пояснюються подільністю речовини;
5) сплануйте та проведіть дослід, що засвідчить залежність лінійних розмірів тіл від температури
6) обґрунтувати думку, що всі тіла і речовини мають спільне
7) відстояти цінність положень молекулярно-кінетичної теорії для розвитку людства.
Гіпотеза дослідження
Легенда розповідає, що якось Демокріт, сидячі на камені на березі моря, тримав у руці яблуко і розмірковував: "Якщо я зараз розріжу яблуко навпіл, в мене буде половина яблука, якщо цю половину знову розрізати навпіл, буде четвертина яблука. Але якщо і надалі продовжуватиму так ділити яблуко, чи завжди в мене буде 1/8, 1/16 і т.д. частини яблука? Чи настане в якусь мить такий поділ, що утворена частинка вже не буде яблуком, не буде мати його властивості? Стародавній мислитель прийшов до висновку, що межа поділу існує.
Але існувала ще й інша думка, яку висунув Арістотель: процес поділу яблука може тривати бескінечно. Ця думка стала панівною після смерті Демокріта на наступні дві тисячі років.
Мета дослідження
1) сформулювати сучасні уявлення про будову речовин;
2) зібрати відомі дослідні факти, що свідчать про подільність речовини;
3) спланувати та провести самостійні досліди, які пояснюються подільністю речовини;
5) спланувати та проведіть дослід, що засвідчить залежність лінійних розмірів тіл від температури
6) обґрунтувати думку, що всі тіла і речовини мають спільне
7) відстояти цінність положень молекулярно-кінетичної теорії для розвитку людства.
Після вивчення сучасних уявлень про будову речовини, наша команда розподілила завдання:
- будуть збирати та записувати дослідні факти, що свідчать про подільність речовини
- знайдуть такі досліди на подільність речовини, які можна самостійно відтворити і виконають ці досліди
- обміркують і виконають дослід, що засвідчить залежність лінійних розмірів тіл від температури
-знайдуть такі факти, що засвідчать про цінність положень молекулярної будови речовини для людства
Результати дослідження
Презентація
Висновки
В результаті пошукової діяльності з інтернет ресурсів,додаткової літератури та спостережень навколишнього світу було встановлено,що винахід колеса кординально вплинув на розвиток технічного прогресу людства.
Корисні ресурси
