Відмінності між версіями «Вікістаття "Новий ідеал людини"»
(→Автори проекту) |
(→Висновки) |
||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
| + | Усі міркування вчених-гуманістів були пройняті однією головною ідеєю – схилянням перед розумом та його творчої міццю. Розум – це безцінний дар природи, який відрізняє людину від усього сущого, робить її богоподібною. Для гуманіста мудрість була вищим благом, доступним людям, і тому своїм найважливішим завданням вони вважали пропаганду класичної літератури. В мудрості та пізнанні, вірили вони, людина знаходить справжнє щастя – і в цьому полягала її справжня шляхетність. На відміну від середньовічного та феодального ідеалу особистості (релігійного та станового), новий, гуманістичний ідеал мав чітко виражену світську та соціальну орієнтацію. Гуманісти, спираючись на спадок античності, відкидають значення походження в оцінці гідності людини, яке тепер залежить від її індивідуальних якостей. | ||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
Версія за 16:23, 15 серпня 2012
Зміст
Назва проекту
Новий ідеал людини
Автори проекту
група "Філософи"
Тема дослідження
Проблема дослідження
Гіпотеза дослідження
Мета дослідження
Результати дослідження
Висновки
Усі міркування вчених-гуманістів були пройняті однією головною ідеєю – схилянням перед розумом та його творчої міццю. Розум – це безцінний дар природи, який відрізняє людину від усього сущого, робить її богоподібною. Для гуманіста мудрість була вищим благом, доступним людям, і тому своїм найважливішим завданням вони вважали пропаганду класичної літератури. В мудрості та пізнанні, вірили вони, людина знаходить справжнє щастя – і в цьому полягала її справжня шляхетність. На відміну від середньовічного та феодального ідеалу особистості (релігійного та станового), новий, гуманістичний ідеал мав чітко виражену світську та соціальну орієнтацію. Гуманісти, спираючись на спадок античності, відкидають значення походження в оцінці гідності людини, яке тепер залежить від її індивідуальних якостей.
