|
|
| Рядок 12: |
Рядок 12: |
| | | | |
| | [[проект "Школи майбутнього"]] | | [[проект "Школи майбутнього"]] |
| − | [[ВСТУП 2
| |
| − | КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ_АСПЕКТ 3
| |
| − | ДИДАКТИЧНИЙ_АСПЕКТ 8
| |
| − | ВИХОВНИЙ_АСПЕКТ 12
| |
| − | МЕТОДИЧНИЙ_АСПЕКТ 19
| |
| − | УПРАВЛІНСЬКИЙ_АСПЕКТ 20
| |
| − | МЕХАНІЗМИ_ВПРОВАДЖЕННЯ_МОДЕЛІ_У_ПРАКТИКУ
| |
| − | РОБОТИ ШКОЛИ 21
| |
| − | НАВЧАЛЬНО_МЕТОДИЧНИЙ_СУПРОВІД 22
| |
| − | ВИСНОВКИ 23
| |
| − | СПИСОК_ВИКОРИСТАНИХ_ДЖЕРЕЛ 24
| |
| − | ДОДАТОК_1_МОДЕЛЬ_ВЧИТЕЛЯ_ЯКОГО_ЧЕКАЮТЬ 26
| |
| − | ДОДАТОК_2_МОДЕЛЬ_ВИПУСКНИКА_ШКОЛИ 29
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | ВСТУП
| |
| − | В наш час сільська школа покликана підготувати своїх випускників до активної діяльності своїх випускників до активної діяльності в сільському соціумі, що у майбутньому змогла б забезпечити селу благополуччя й процвітання. Сільські школярі повинні бути готові до освоєння нового соціального досвіду, що розвиває духовно-моральні цінності, традиційно властиві менталітету сільського жителя.
| |
| − | Основною метою будь – яких інноваційних перетворень в системі освіти залишається створення оптимальних умов для розвитку особистості учня, сформованості у нього соціальної готовності до самореалізації в суспільстві, до саморозвитку власної особи, до творчого життя в суспільстві. Адже саме сьогодні, в умовах розвитку ринково - конкурентних відносин, особливо гостро відчувається соціальна потреба в людях, що здатні проектувати власні дії і розвиток, уміють діяти активно і ефективно в будь - якій ситуації.
| |
| − | Тому найважливішим завданням сільської освіти стає максимальне використання кадрово-педагогічних ресурсів освітніх установ і всієї потужності інтелектуального, кадрового, творчого, науково-методичного потенціалу регіону, країни, світу.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ
| |
| − | Радіонівська школа заснована в 1930 році.
| |
| − | В 1981 р. школі надано статус середньої загальноосвітньої.
| |
| − | Сьогодні в школі навчається 151 дитина, працює 19 вчителів серед них 2 навчаються у Вузі, 2 мають середньо-спеціальну освіту, 15 – вищу.
| |
| − |
| |
| | | | |
| − | Кваліфікація вчителів:
| |
| − |
| |
| − | без категорії – 4
| |
| − | спеціалісти – 3
| |
| − | І категорія – 2
| |
| − | вища категорія – 10
| |
| − | Всі вчителі школи пройшли навчання за програмою Інформаційно - кумунікативних технологій Intel „Навчання для майбутнього”.
| |
| − | До послуг учнів у школі 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, майстерні по дереву і металу, спортивний зал, теплиця, їдальня, кімнати народознавства та Бойової слави, кімната психологічного розвантаження, бібліотека, шкільний стадіон.
| |
| − | Враховуючи діагностику, побажання батьків, особливості місцевих умов, враховуючи вибір майбутньої професії учнями, школа продовжує впроваджувати профільне навчання з технологічного профілю в 10 – 11 класах.
| |
| − | Для учнів 1 класу (шестирічок) створені всі умови в приміщенні дитячого садка (ігрова, класна кімната, спальня).
| |
| − | Школа виховує громадянина і патріота України, прищеплює любов до свого народу, його мови і культури, повагу до народних традицій. В 1 – 4 класах введено індивідуальне заняття з української мови, а в 1 класі – факультатив.
| |
| − | Запроваджено третю годину фізкультури в початкових класах та по 1 годині факультативу „Школа проти СНІДу” в 8 і 10 класах з метою збереження фізичного здоров’я учнів.
| |
| − | Для розширення лінгвістичного кругозору школярів, залучення їх до однієї з світових мов, до скарбниці рідної культури в 2 – 8 класах введено курс російської мови. З метою збереження і продовження українських культурних традицій, виховання шанобливого ставлення до державних святинь, історії і культури народів, які проживають в області; введено в 5 – 11 класі по 0,5 годин рідного краю Дніпропетровщини.
| |
| − | З метою оволодіння учнями сучасних інформаційних технологій введено в 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11 класах факультатив з інформатики.
| |
| − | Для збереження м’якої профілізації введено 1 годину креслення в 8 класі.
| |
| − | При школі працюють гуртки від ЦДТ „Сучасна пісня ” та спортивна секція від ДЮСШ „Футбол.
| |
| − | В школі працюють 9 гуртків: „Драматичний”, „Літературна кав’ярня”, „Дитячий вернісаж”, „Умілі руки”, „Криниченька”, „Туристично-краєзнавчий”, танцювальний „Україночка”, „Палітурна справа”, „Художня обробка деревини”.
| |
| − | Учні, що навчаються в школі проживають у 4-х селах Чкаловської сільської ради. Проблема позашкільних клубів, гуртків, дозвілля учнів пов’язана з великими відстанями проживання учнів від школи. Тому, фактично учні, які мешкають у с.Чкаловка, Інгулець, Дружба позбавлені можливості займатися у гуртках, оскільки після уроків автобуси розвозять їх по селах.
| |
| − | Кількість населення сіл Чкаловської сільської ради зменшується, смертність перевищує народжуваність. В 2000 році кількість дітей, що навчаються у школі складала 230 учнів, у 2006 – 192, у 2008 – 151. Через зменшення дітей шкільного віку в селі Чкаловка було закрито школу.
| |
| − | Більшість батьків учнів задіяні в сільському господарстві, в Криворізькому аеропорту, частина доїжджає в місто Кривий Ріг на заводи. Більшість населення – корінні жителі. Мирно співіснують українці, росіяни, білоруси, татари, осетини, молдовани. Віра православна або баптистська. Багато не віруючих.
| |
| − | На території сільради є агроформування: ТОВ „Агрофірма „Родина”, СВК „Інгулець”, кілька фермерів та землекористувачів. Є ЖКП, приватні підприємства, які тримають магазини. автобуси. Є також пошта, 3 будинки культури, 2 дитячих садка, 4 ФАПи. , 2 сільські бібліотеки, 1 церква, 2 бари.
| |
| − | Санітарний стан та занедбаність будинків культури та бібліотеки не спонукають дітей для їх відвідування. Крім того в будинках культури відсутнє опалення, дахи течуть і при них не працює жодних гуртків. Бібліотечні фонди давно не оновлено, а ті, що є – прийшли в негідність через неналежні умови зберігання.
| |
| − | Натомість у барах створено умови для відпочинку.
| |
| − | Рівень культури населення низький, пріоритети – матеріальні.
| |
| − | Учні школи не мають змоги відвідувати гуртки, студії чи секції, бібліотеки, виставки і т.д. в місті через віддаленість. Рівень матеріального забезпечення батьків низький.
| |
| − | Оскільки наші учні житимуть у постіндустріальному, інформаційному суспільстві, з значно розширеними масштабами міжкультурної взаємодії, то школа повинна сформувати нову систему універсальних знань, умінь і навичок,а також досвід самостійної діяльності і особистої відповідальності учнів.
| |
| − | Перспективність майбутньої освіти визначається узгодженістю її трьох складових: наукових дисциплін, художніх дисциплін та ціннісних орієнтацій.
| |
| − | Головна мета нашої „Школи майбутнього” – удосконалення механізму надання освітніх послуг, створення оптимальних умов доступу дитини до якісної освіти, розвиток основних життєвих компетентностей учнів, виховання свідомого громадянина України, який поважає історичне минуле свого народу і толерантно ставиться до культурних та національних здобутків інших народів.
| |
| − | Місія школи: підготовка конкурентоздатного випускника, виховання грамотної особистості, що з повагою ставиться до цінностей і традицій інших культур.
| |
| − | Завдання:
| |
| − | - формування соціально-активної і професійно-компетентної особистості, здатної до суспільного життя і співпраці в громадському суспільстві;
| |
| − | - формування толерантного ставлення до інших культур і традицій;
| |
| − | - сприяти зростанню національної свідомості молоді;
| |
| − | - формувати досвід спільної міжрегіональної діяльності молоді;
| |
| − | - забезпечення можливостей для персонізації освітнього процесу через інтеграцію різних форм загальної, елементів початкової освіти;
| |
| − | - пошук і засвоєння нових форм позаурочної і позакласної діяльності на розвиток творчих здібностей учнів;
| |
| − | - Створення розвивального простору для дітей.
| |
| − | Очікувані результати
| |
| − | Виконання основних задач і заходів програми має забезпечити:
| |
| − | - впровадження моделі компетентного випускника;
| |
| − | - впровадження моделі вчителя, якого чекають;
| |
| − | - розвиток професійної компетентності педагогів;
| |
| − | - підтримку обдарованих дітей;
| |
| − | - застосування передових інноваційних технологій у навчально-виховному процесі;
| |
| − | - удосконалення управляння процесом формування компетентності;
| |
| − | - підвищення якості освіти;
| |
| − | - виховання патріотів, відданих демократичним цінностям;
| |
| − | - ріст культурно-освітнього потенціалу сільського суспільства;
| |
| − | - підвищення рейтингу школи.
| |
| − | Ресурсне обґрунтування. Реалізовувати проект допомагатимуть такі ресурси:
| |
| − | - Інтернет;
| |
| − | - бюджетні асигнування;
| |
| − | - спонсорська допомога батьків;
| |
| − | - волонтери від корпусу Миру.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | ДИДАКТИЧНИЙ АСПЕКТ
| |
| − | Школа майбутнього – це центр доступного і якісного навчання. В освіті – це нові освітні технології
| |
| − | – мотивація учня на навчання і отримання прикладних та гуманітарних знань;
| |
| − | – професіоналізм педагога;
| |
| − | – свіжість ідей, планів і підходів, створених під час взаємодії учасників навчально-виховного процесу;
| |
| − | – творче рішення нестандартних задач освіти педагогом і дитиною в їх сумісній праці.
| |
| − | Одним з принципів навчання буде принцип діяльності. Як говорить давня мудрість „Покажи мені, - я зможу запам’ятати. Дозволь мені зробити це самому, і це стане моїм назавжди”. Діти і вчителі працюватимуть з „альтернативною моделлю”: створення ситуації вибору – з’ясування її суті, визначення критеріальної основи для розгляду запропонованих альтернатив, їх аналіз і оцінка у відповідності до вибраних критеріїв, аналіз результату роботи школярів вчителем. Роль вчителя в тому, щоб допомогти дитині зорієнтуватися в навчальному просторі, показати всі можливості. Учень перетвориться в реальний суб’єкт навчальної діяльності, в якого сформується пізнання. Учень сам робить „відкриття” і відчуває свою значимість. Такий підхід до вивчення навчальних предметів співвідноситься з принципами гуманістичної педагогіки.
| |
| − | На сучасному етапі потрібні люди – творці, здатні вирішувати нові завдання, створювати новітні технології. Тому в загальноосвітній процес запроваджується проектна діяльність.
| |
| − | Мета проектів у школі ІІІ ступеня – набуття досвіду самостійної дослідницької діяльності зі створення нового продукту на базі набутих знань; перевірка правильності професійного вибору. Проектна діяльність учнів у школі ІІ ступеня полягає у виконанні предметних проектів, оскільки завдання основної школи – висока якість фундаментальної освіти і формування наукового методу пізнання. У початковій школі проектна діяльність поєднується з дослідницькою, тому що діти – природні дослідники, невтомні й старанні, спостережливі й допитливі.
| |
| − | Освітня цінність методу проектів полягає в тому, що він орієнтує учнів не на просте вивчення теми, а на створення конкретного освітнього продукту.
| |
| − | Учні будуть брати участь у дистанційних освітніх проектах, у яких беруть участь школярі різних шкіл, областей, країн.
| |
| − | У формуванні громадянської компетентності учнів будуть використовуватися інформаційно – комунікативні технології. ІКТ – універсальний спосіб пізнавально – дослідницької діяльності. Вони стануть потужним знаряддям педагогічного впливу і внаслідок своїх унікальних властивостей дадуть змогу:
| |
| − | • підвищити ефективність навчального процесу;
| |
| − | • розвинути особистісні якості учнів (навченість, здатність до навчання, самоосвіти,самовиховання, саморозвиток, творчі здібності,вміння застосовувати здобуті знання на практиці, пізнавальний інтерес, ставлення до праці);
| |
| − | • розвинути комунікативні й соціальні здібності молодої людини, особливо під час роботи в мережі Інтернет;
| |
| − | • значно розширити можливості індивідуалізації та диференціації навчання;
| |
| − | • визначити учня як активного суб’єкта пізнання, визнати його самоцінність;
| |
| − | • врахувати суб’єктивний досвід учня, його індивідуальні особливості;
| |
| − | • здійснити самостійну навчальну діяльність, у процесі якої учень самонавчається і само розвивається;
| |
| − | • прищепити учню навички роботи із сучасними технологіями, що сприятиме його адаптації до швидкоплинних соціальних умов для успішної реалізації своїх професійних завдань;
| |
| − | • забезпечити комплексне вивчення явищ дійсності, нерозривність взаємозв’язку природознавством, технікою,гуманітарними науками і мистецтвом;
| |
| − | • сприяти постійному динамічному оновленню змісту, форм, методів, процесів навчання і виховання.
| |
| − | Буде втілено дистанційне навчання, яке дозволить суттєво розширити інформаційні рамки школи, підвищить якість освітніх послуг при мінімальних затратах. Принциповою відмінністю використання дистанційного навчання є самостійна пізнавальна діяльність учнів. Характерними рисами є:
| |
| − | - гнучкість, коли дитина працює у вільному темпі і в зручному для себе місці;
| |
| − | - модульність, де кожен окремий курс створює цілісне уявлення про галузь знань;
| |
| − | - економічність, за рахунок використання більш концентрованого уявлення і уніфікації змісту;
| |
| − | - технологічність, коли використовуються різні методи, форми і засоби взаємодії в процесі самостійного засвоєння знань, яке постійно контролюється;
| |
| − | - інтерактивність.
| |
| − | Інтеграція дистанційних і очних форм навчання виглядає, на мою думку, найбільш перспективною і затребуваною для профільної школи.
| |
| − | Також, одним із шляхів підвищення якості профільного навчання, надання права вибору предметів для поглибленого вивчення може стати мережева організація навчального процесу.
| |
| − | Об’єднання зусиль і ресурсів декількох навчальних закладів може здійснюватися за такими напрямками:
| |
| − | - для поліпшення якості освіти – проведення уроків з окремих дисциплін вчителями однієї школи в інші;
| |
| − | - організація спільних свят;
| |
| − | - організація гуртків, секцій тощо;
| |
| − | - розробка та втілення інновацій;
| |
| − | - участь викладачів ВНЗ у керівництві гуртками, факультативами, секціями МАН;
| |
| − | - спільне використання обладнання, матеріально-технічних засобів, які забезпечують підвищення якості освіти.
| |
| − | Використання методу проектів, їх поєднання з інформаційними технологіями, дає можливість організувати навчальний процес, орієнтований на особистість учня, з урахуванням його індивідуальних особливостей і здібностей.
| |
| − | Як один з ефективних способів когнітивної та креативної діяльності, на мою думку, можна використати дидактичні комп’ютерні ігри інтерактивного характеру. Адже вони володіють трьома основними освітніми функціями:освітньою, розвивальною і виховною. Лише дидактична гра має певний результат, який є фіналом гри і виступає насамперед як розв’язок поставленої задачі.
| |
| − | Використовуючи у навчально – виховному процесі дидактичні комп’ютерні ігри, створюємо такі умови, за яких учень отримує мотиваційні стимули, що сприяють розвитку творчої активності в процесі його пізнавальної діяльності. А це повинно забезпечувати досягнення високих результатів у навчанні за мінімальних зусиль і витрат часу з боку учнів. Такі ігри можна використовувати і з метою пропедевтики, розвитку зацікавленості учнів у навчанні та активізації їх пізнавальної діяльності.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | ВИХОВНИЙ АСПЕКТ
| |
| − | Школа майбутнього матиме справу з індивідуальністю, самобутністю особистості, оскільки індивідуальність є головним принципом етики і мусить виступати керівним методологічним положенням у вихованні. Тільки розвиток індивідуальних особливостей дозволяє ставити людину на гідне місце і рухати вперед культуру і суспільне життя.
| |
| − | Метою будь – якої системи освіти є соціалізація учнів. Це процес перетворення людської істоти на суспільного індивіда, утвердження її як особистості, включення в суспільне життя як активної діючої сили. Але неодмінною умовою розвитку особистості є її право на вибір у самому широкому розумінні цього слова, включаючи право на вибір ідеології, світоглядних, соціально – економічних, морально – етичних цінностей. Сучасне виховання повинно базуватися на системі цінностей, які через культуру, традиції, філософію, релігію вказують на вектор виховних зусиль, формують виховний ідеал.
| |
| − | Я вважаю, сьогодні є актуальним «кодекс цінностей» О. Вишневецького:
| |
| − | • Абсолютні вічні цінності: добро, совість, правда, віра, надія, любов, доброта, чесність, справедливість, милосердя;
| |
| − | • Основні національні цінності: патріотизм, готовність до захисту Батьківщини, почуття національної гідності, історична пам'ять, пошана до державних та національних символів, дбайливе ставлення до національних багатств, рідної природи;
| |
| − | • Основні громадські цінності: прагнення до соціальної гармонії та справедливості, захист індивідуальних прав і свобод, висока повага закону, право людини на життя, гідність, безпеку, рівні можливості, право на свободу думки, совісті, вибору конфесії, право на самовираження, толерантне ставлення до чужих поглядів, які не суперечать загальноприйнятим нормам;
| |
| − | • Цінності сімейного життя: вірність, довіра, піклування про батьків, старших у сім’ї, злагода між членами сім’ї, повага прав дитини і прав старших, здоровий спосіб життя, охорона традицій;
| |
| − | • Цінності особистого життя: орієнтація на пріоритет задоволення духовних потреб, внутрішня свобода, воля (самоконтроль, самодисципліна), мудрість, розум, здоровий глузд, лагідність, доброзичливість, оптимізм, гармонія душі і зовнішньої поведінки, творча активність, ініціативність, працьовитість, цілеспрямованість.
| |
| − | Основні принципи побудови виховної системи школи:
| |
| − | • Комфортність кожної дитини та дорослого в школі;
| |
| − | • Особистість учня – головна цінність;
| |
| − | • Виховувати – навчаючи;
| |
| − | • Духовна насиченість шкільної життєдіяльності дітей;
| |
| − | • Системність виховання;
| |
| − | • Творчість вчителя – найважливіша ознака педагогічної культури;
| |
| − | • Союз дітей та дорослих – загальна мета виховної діяльності школи.
| |
| − | Одним з шляхів реалізації виховної мети буде створення шкільного регіонального та європейського клубу. Його корисними рисами будуть:
| |
| − | o Формування позиції відкритості та толерантності;
| |
| − | o Навчання самостійності та відповідальності;
| |
| − | o Навчання плануванню та організації;
| |
| − | o Навчання співпраці та спільному прийняттю рішень у групі;
| |
| − | o Порозуміння;
| |
| − | o Підготовка до майбутнього навчання, праці та життя у спільній Європі;
| |
| − | o Створення можливостей для реалізації особистих інтересів;
| |
| − | o Створення кращих стосунків між учнями та вчителями;
| |
| − | o Піднесення престижу школи;
| |
| − | o Розвиток міжрегіональної та міжнародної співпраці школи;
| |
| − | o Популяризація власної місцевої спільноти в інших регіонах України та за кордоном;
| |
| − | o Створення ефективного інформаційного каналу передачі про європейську інтеграцію, відігравання ролі ефективного мультиплікатора проєвропейських настроїв серед молоді.
| |
| − | Також клуб буде місцем постійної популяризації серед молоді фундаментальних європейських цінностей – свободи, демократії, толерантності, прав людини. Схематично діяльність клубу можна представити так:
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | Очікувана користь для школи, пов’язана з функціонуванням в ній шкільного регіонального та європейського клубу:
| |
| − | • Збагачення шкільної пропозиції (вибору занять);
| |
| − | • Зменшення вільного часу для групи учнів;
| |
| − | • Розширення сфери інтересів учнів та вчителів;
| |
| − | • Отримання знань у сфері регіональної та європейської освіти;
| |
| − | • Покращення навичок учнів, встановлення співпраці з іншими школами.
| |
| − | Щоб правильно і ефективно реалізувати заходи ми будемо залучати до роботи партнерів:
| |
| − | люди діяльність організації
| |
| − | Члени клубу
| |
| − | Учні
| |
| − | Вчителі
| |
| − | батьки шкільна Учнівське самоврядування
| |
| − | Батьківська рада школи
| |
| − | Адміністрація
| |
| − | Педагогічна рада
| |
| − | Депутати
| |
| − | Підприємці
| |
| − | Учні та вчителі інших шкіл
| |
| − | Працівники закладів культури місцева Сільрада
| |
| − | Преса, радіо школи
| |
| − | Інші клуби
| |
| − | Неурядові організації
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | Актуальним у виховній роботі буде проведення тренінгів для вирішення таких проблем:
| |
| − | - низької соціальної активність учнів у конструктивних видах діяльності;
| |
| − | - низького рівня інтеграції класних колективів;
| |
| − | - ізоляції і відторгнення значної кількості учнів;
| |
| − | - негативних стосунків між окремими учнями та мікрогрупами;
| |
| − | - наявності деструктивних лідерів та підлідерів.
| |
| − | Ці проблеми можна розв’язати лише за умови цілеспрямованого коригувально - виховного процесу. Педагог за рахунок підвищення соціально - комунікативної активності учнів створює так звану „зону актуального найближчого соціального розвитку особистості”, організовує провідну діяльність учнів класу через потребу у самопізнанні та самореалізації, допомагає створити в класному колектив атмосферу довіри, взаємодопомоги, відкритого і доброзичливого спілкування вихованців (як одним, так і з вихователем), полегшуючи тим самим навчально-виховний процес.
| |
| − | Найповніше завданням оновлення існуючої навчально-виховної системи відповідає активне соціально-психологічне навчання, або соціально-психологічний тренінг, що забезпечує високу пізнавальну активність тих, хто навчається, в оволодінні необхідними практичними соціально-психологічними знаннями та комунікативними вміннями.
| |
| − | Сферою застосування соціально - психологічного тренінгу є надання допомоги дітям, які зазнають труднощів у спілкуванні.
| |
| − | Основною метою соціально - психологічного тренінгу є підвищення компетентності у спілкуванні.
| |
| − | Загальна мета соціально - психологічного тренінгу конкретизується в таких завданнях:
| |
| − | • набуття знань у сфері психології особистості та групового спілкування;
| |
| − | • набуття вмінь і навичок спілкування (уміння побудувати ділову розмову, вислухати та зрозуміти співрозмовника);
| |
| − | • коригування, формування та розвиток настанов, необхідних для успішного спілкування;
| |
| − | • розвиток здібностей адекватно й цілісно сприймати й оцінювати себе та інших;
| |
| − | • коригування та розвиток системи відносин особистості.
| |
| − | Через цілісний характер процесу спілкування ці завдання не можна ізолювати, повністю відокремити одне від одного, тому що вони є взаємодоповнюючими частинами цілого. За допомогою різних видів тренінгу розробляються й реалізуються різні види тренінгової програми, спрямовані на здобуття учасниками занять психологічних знань, формування в них умінь та навичок спілкування, розвиток настанов, необхідних для успішного спілкування.
| |
| − | Кількісного складу групи з 8 – 12 осіб достатньо для забезпечення емоційної близькості між учасниками і створення між ними зворотного зв’язку.
| |
| − | Успішність занять залежить від того, наскільки послідовно під час їх проведення реалізуються специфічні принципи роботи групи.
| |
| − | Специфічні принципи роботи групи
| |
| − | o Принцип активності учасників: учасники групи постійно залучаються до різних дій – беруть участь у рольових іграх, групових дискусіях, спостерігають за поведінкою учасників рольової гри чи групової дискусії, виконують запропоновані тренером вправи, психогімнастику тощо.
| |
| − | o Принцип дослідницької, творчої позиції учасників: під час занять постійно створюються ситуації, у яких учасникам групи доводиться самостійно вирішувати проблеми, відкривати вже відомі закономірності взаємодії та спілкування людей, реалізовувати принципи партнерського спілкування.
| |
| − | o Принцип об’єктивації поведінки: поведінка учасників групи на початку занять переводиться з імпульсивного рівня на об’єктивований і підтримується на цьому рівні.
| |
| − | o Універсальним способом об’єктивації поведінки, що використовується в усіх видах тренінгу, є зворотний зв’язок, ефективність якого підвищується за умови використання відеозапису.
| |
| − | Зворотній зв’язок (тобто ті відомості, які дитина отримує від інших учасників групи щодо своєї поведінки) має відповідати таким умовам:
| |
| − | - описовий характер;
| |
| − | - невідкладність;
| |
| − | - специфічність, а не узагальненість (стосується конкретного прояву поведінки учасника, а не його поведінки взагалі);
| |
| − | - відповідність потребам – як того, хто дає зворотній зв’язок. так і того, хто його отримує;
| |
| − | - реалізація в контексті групи;
| |
| − | - містить висловлення з приводу таких якостей, які можуть бути реально змінені.
| |
| − | Керівник слідкує за тим, щоб названі умови реалізувалися послідовно, а також за тим, щоб учасник групи, який отримує зворотній зв’язок, не пояснював би свою поведінку, а запитував лише за умови нестачі додаткової інформації.
| |
| − | o Принцип оптимізації оптимальних процесів в умовах спілкування: ефективність пізнавальних процесів в умовах спілкування підвищується у разі, якщо до індивідуального перебігу пізнавального процесу залучається також і інформація, отримана від партнерів по спілкуванню.
| |
| − | o Принцип партнерського спілкування (або, за термінологією Л.А.Петровської, суб’єкт-суб’єктивне): характеризується рівністю психологічних позицій учасників, визнанням цінності особистості іншої людини, прийняттям до уваги інтересів співрозмовників, а також активністю сторін (відчуваю сторонній вплив і сам впливаю на інших), взаємопроникненням партнерів у світ почуттів і переживань, взаємною гуманістичною настановою партнерів, прагненням до співучасті, співпереживання, прийняття одним одного.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ
| |
| − | Важливими умовами досягнення нової сучасної якості освіти є такі принципи як:
| |
| − | - особистісна орієнтованість;
| |
| − | - диференціація і індивідуалізація освіти;
| |
| − | - ведення профільного навчання в старшій школі;
| |
| − | - розвиток дистанційної освіти.
| |
| − | Інформаційні і комунікативні технології в мереженій взаємодії освітніх закладів можуть розглядатися як один з найважливіших засобів реалізації нових освітніх пріоритетів, сприяти досягненню нової якості освіти, забезпечувати її доступність, задовольняти запити особистості, підвищувати роль всіх учасників освітнього процесу – учня, педагога, батька, освітнього закладу.
| |
| − | В роботі вчителі також будуть використовувати технології модульного навчання, віртуально – тренінгову систему, метод проектів.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ
| |
| − | Рух звичайної школи від режиму „масового навчання” як масового конвеєра по розділенню і сортуванню „потоку учнів” – до образу нормальної школи: неповторної, привабливої, підтримуючої сили і школи, що дає особливий досвід кожному своєму вихованцю – не може бути забезпечено простою зміною формальних принципів і рекомендацій. В основі таких змін може лежати підключення педагогічного колективу до взаємодії з колом педагогів-дослідників і вчителів інших шкіл.
| |
| − | У взаємодії школи з іншими навчальними закладами актуальні такі принципи:
| |
| − | - добровільність встановлення зв’язків;
| |
| − | - рівноправність, партнерство, відсутність ієрархічної підлеглості;
| |
| − | - співробітництво, кооперація.
| |
| − | Між школами, які будуть реалізувати різні освітні програми, виникне необхідність встановлення різного роду зв’язків. Мережа Інтернет в деякій мірі забезпечить ці зв’язки. Але можна виробити нові зв’язки, досягти зміни суб’єктів.
| |
| − | За допомогою спілкування закладами освіти країни та світу плануємо досягти:
| |
| − | - обміну інформацією між освітніми закладами, налагодження дієвих інформаційних потоків;
| |
| − | - ресурсного обміну бібліотечними фондами, кадрами;
| |
| − | - можливості учням обирати гуртки та факультативи в різних школах.
| |
| − | Перевага полягає в тому, що до інформаційних ресурсів школи включається те, що знаходиться далеко за її межами.
| |
| − | Система управління проектом буде здійснюватись на основі взаємодії тандему „педагог – учень – адміністрація”. В процесі реалізації проекту для ефективного досягнення поставлених цілей і задач необхідна взаємодія адміністрації, вчителів-предметників з батьками учнів, іншими навчальними установами країни.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | МЕХАНІЗМИ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ У ПРАКТИКУ РОБОТИ ШКОЛИ
| |
| − | Організаційний етап (2008 – 2009 н.р.)
| |
| − | - розробка загальної програми експериментальної роботи, вивчення питання, досвіду роботи шкіл;
| |
| − | - діагностика можливостей роботи членів педагогічного колективу по експерименту;
| |
| − | - створення творчої групи вчителів;
| |
| − | - моніторинг рівня життєвої компетентності учнів;
| |
| − | Практичний етап (2009 – 2013 р.р.)
| |
| − | - розробка моделі інноваційної педагогічної системи розвитку та становлення життєвої компетентності учнів в умовах сільської школи;
| |
| − | - розробка критеріїв рівня життєвої компетентності учнів;
| |
| − | - розробка нової моделі управляння школою;
| |
| − | - розробка моделі випускника школи;
| |
| − | - розробка моделі вчителя, якого чекають;
| |
| − | - розробка програм, спецкурсів, навчальних планів для підготовки старшокласників для свідомого управління своїм розвитком, до життєвого самовизначення;
| |
| − | - психолого-педагогічне проектування розвитку учнів, створення індивідуальних програм розвитку і саморозвитку;
| |
| − | - моніторингові дослідження навчально-виховного процесу;
| |
| − | - реструктуризація науково – методичної діяльності з метою розширення професійної компетентності педагогів;
| |
| − | - налагодження ефективної діяльності молодіжних волонтерських груп.
| |
| − | Оціночно – рефлексивний (2014 р.)
| |
| − | Первинна оцінка ефективності і результативності реалізації проекту. Експертиза та корегування програми, підведення підсумків.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД
| |
| − | Вчителями школи будуть створені і реалізовані такі навчальні проекти:
| |
| − | Охорона навколишнього середовища;
| |
| − | Сучасність у музиці через народну пісню;
| |
| − | Зелене диво Землі;
| |
| − | Пісня над колискою;
| |
| − | Мистецтво може бути в будь-якій праці;
| |
| − | Книжка - духовна скарбниця людства;
| |
| − | У колисці Україна голодна вмирала ;
| |
| − | Цей чудовий тваринний світ;
| |
| − | Твоє життя твій вибір;
| |
| − | Дізнайся про ровесників граючи в ігри;
| |
| − | Казки різних країн;
| |
| − | Права дітей в різних країнах;
| |
| − | Спілкуймося мовою танцю;
| |
| − | Страви різних національних кухонь;
| |
| − | Культурні традиції різних регіонів України;
| |
| − | Проблема миру у світі;
| |
| − | Музика культур;
| |
| − | День ООН;
| |
| − | Школа та громада
| |
| − | Та інші
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | ВИСНОВКИ
| |
| − | Школа – цеглина в основі суспільства. І суспільство повинно зрозуміти значення потужності основи. Пояснити явище просування еволюції, дати знання і залучити юне покоління до еволюції – цей стимул рухає вчителя. Учні та вчителі – співробітники перетворення життя. Головне сьогодні – активізувати творчій потенціал суспільства в процесі формування особистості. І головна роль на шляху в майбутнє належить школі. Від того, як побудована школа, наскільки яскраво в ній втілені духовні цінності народу, залежить майбутнє народу і країни.
| |
| − | Головним завданням використання мультимедіа та інших будь – яких нових технологій в освіті є надання вчителеві і учневі максимальної свободи вибору форм і методів роботи та полегшення передачі знань, формування вмінь і навичок.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
| |
| − |
| |
| − | 1. Положення про організацію навчального процесу за очно-дистанційною формою підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів в ЦІППО АПН України. – К.: ЦІППО, 2005.– 22 с.
| |
| − | 2. Положення про організацію навчального процесу в вищих навчальних закладах/ Освіта України. Нормативно – правові документи. – К. Міленіум, 2001. – с.382 – 400
| |
| − | 3. Методичні рекомендації щодо написання дипломних робіт для студентів факультету менеджменту і психології / Уклад. Зайченко О.І., Іваненко С.Г. – К.: Міленіум, 2005 – 36 с.
| |
| − | 4. Пишем реферат, доклад, выпускную квалификационную работу: Учебное пособие / Борикова А. – М., 2002. – 128 с.
| |
| − | 5. Сорока Г.І. Сучасні виховні системи та технології : Навчальний посібник. – Харків: Веста, видавництво «Ранок», 2002 – 128 с.
| |
| − | 6. Релігійна багатоманітність та міжкультурна освіта: посібник для школи/ за ред. Джона Кіста/ Пер. З англ. – Львів: ЗУКЦ, 2008 -160 с.
| |
| − | 7. Биркенбиль В.Ф. Коммуникационный тренінг: Наука общения для всех. – М.:
| |
| − | ФАИР – ПРЕС, 2002.
| |
| − | 8. Скворчевська О.В. Ігрові методи роботи з учнями 5 – 9 класів. – Х.: Видавнича
| |
| − | група „Основа”: „Тріада +”, 2007. – 192с.
| |
| − | 9. Все про урок: Методична збірка – Дніпропетровськ, 2008 – 56 с.
| |
| − | 10. Філософія освіти школи гуманістичної орієнтації: Збірка статей. – Дніпропетровськ: Інновація, 2006. – 108 с.
| |
| − | 11. Теоретико – практичні засади реформування системи управління закладами освіти сільських регіонів в умовах модернізації галузі: Матеріали Всеукраїнської науково – практичної конференції. – Дніпропетровськ: Інновація, 2006. – 198 с.
| |
| − | 12. ЧалаА.Г.,Кузьміних Н.В.,Охременко Л.В. Проектна діяльність у системі безперервної освіти «дитячий садок – школа – ВНЗ – підприємство»//Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2008. №1. – с.97 – 99
| |
| − | 13. Заболотний В.Ф., Пішенко О.В. Дидактична комп’ютерна гра як засіб організації навчально – виховного процесу//Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2008. №1. – с.114 – 117
| |
| − | 14. Кучер О.А. Формування громадянської компетентності старшокласників засобами інформаційно – комунікативних технологій. – 2008. - №1. – с.110 – 113
| |
| − | 15. Жадько О. Волонтерство – шлях до громадянського суспільства// Директор школи. – 2006. - №8. – с.18 – 20
| |
| − | 16. Груніна Г.М. Пошукова діяльність ліцею щодо впровадження компетентністно орієнтованого підходу в навчально – виховний процес// Управління школою. – 2008. - №14. – с. 22 – 31
| |
| − | 17. Жихарева Т.А. Проектні технології у діяльності педагогічної ради// Управління школою . – 2008. - №15. – с.17 – 25
| |
| − | 18. Глінка М., Господарчик Й. Клуб виїжджає та приймає гостей// Директор школи. – 2007. - №8. – с.15 – 18
| |
| − | 19. Ястребова В.Я. Координаційне управління як засіб реалізації особистості школяра малого міста України// Управління школою. – 2008. - №16. – с.7 – 12
| |
| − | 20. Кендиш О. Управління процесом розвитку і самовдосконалення учасників навчально – виховного процесу// Директор школи, ліцею, гімназії. – 2007. - №1 – 2. – с.192 – 198
| |
| − | 21. Муниципальное образовательное учреждение «Нововаршавская гимназия» Омской области: www.newvarsh.eurekanet.ru
| |
| − | 22. Учительская газета: http://www.ug.ru/issues07/?action=topic&toid=3078
| |
| − | 23. «Агентства образовательного сотрудничества» http://setilab.ru/modules/content/index.php?id=24
| |
| − | 24. "Сеть Исследовательских Лабораторий «Школа для всех» http://setilab.ru/
| |
| − | 25. Партнерство за прозоре суспільство http://ns.kp.rel.com.ua/prozorist/
| |
| − | 26. Програма «Відкритий світ» http://www.openworld.gov/
| |
| − |
| |
| | | | |
| − | ]]
| |
| | [[методична робота]] | | [[методична робота]] |
| | | | |
