Відмінності між версіями «Роздуми маленького цуценя»
Матеріал з Iteach WIKI
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Зображення:Собака.jpg|thumb|200x100px|А це я, цуценя!]] | [[Зображення:Собака.jpg|thumb|200x100px|А це я, цуценя!]] | ||
| − | "Нарешті прийшла довгоочикувана весна! Адже мені, маленькому цуценяті, так холодно і голодно довгими зимовими днями. Добре хоч є смітники, на них є чим поживитись та й де погрітись. Ось гарна смачна кісточка, ой, а це що так гарно пахне... Як добре! Чому людям не подобаються смітники? Чому вони весь час бажають їх прибрати? Що тоді робити нам?" - відшукуючи смачненькі кісточки роздумувало маленьке | + | "Нарешті прийшла довгоочикувана весна! Адже мені, маленькому цуценяті, так холодно і голодно довгими зимовими днями. Добре хоч є смітники, на них є чим поживитись та й де погрітись. Ось гарна смачна кісточка, ой, а це що так гарно пахне... Як добре! Чому людям не подобаються смітники? Чому вони весь час бажають їх прибрати? Що тоді робити нам?" - відшукуючи смачненькі кісточки роздумувало маленьке цуценяю. Адже саме за допомогою смітників я і мою друзі можуть жити,як у раю! Смітник - це ніби магазин,у якому є усе,чого душі завгодно. Люди - є дуже жорстокі до кинутих тварин, і якщо б не смітники, я б помер... Люди хочуть знищити усе,що заважає їм жити,а як же я...Чому вони ніколи не думають про тих,кого покинули? |
| + | Дякуючи смітникам,я не лише можу смачно поживитися,але й знайти притулок - теплий і такий рідний дім! Прошу Вас,люди зупиніться,не треба руйнувати те,що залишилося у мене,адже я нічий і нікому не потрібен! | ||
| + | |||
| + | |||
[[Приклад учнівської роботи про проблему сміття в Дніпропетровській області|'''Повернутися на домашню сторінку проекту''']] | [[Приклад учнівської роботи про проблему сміття в Дніпропетровській області|'''Повернутися на домашню сторінку проекту''']] | ||
Версія за 10:02, 17 квітня 2012
"Нарешті прийшла довгоочикувана весна! Адже мені, маленькому цуценяті, так холодно і голодно довгими зимовими днями. Добре хоч є смітники, на них є чим поживитись та й де погрітись. Ось гарна смачна кісточка, ой, а це що так гарно пахне... Як добре! Чому людям не подобаються смітники? Чому вони весь час бажають їх прибрати? Що тоді робити нам?" - відшукуючи смачненькі кісточки роздумувало маленьке цуценяю. Адже саме за допомогою смітників я і мою друзі можуть жити,як у раю! Смітник - це ніби магазин,у якому є усе,чого душі завгодно. Люди - є дуже жорстокі до кинутих тварин, і якщо б не смітники, я б помер... Люди хочуть знищити усе,що заважає їм жити,а як же я...Чому вони ніколи не думають про тих,кого покинули? Дякуючи смітникам,я не лише можу смачно поживитися,але й знайти притулок - теплий і такий рідний дім! Прошу Вас,люди зупиніться,не треба руйнувати те,що залишилося у мене,адже я нічий і нікому не потрібен!
