Відмінності між версіями «9.Феник Алла Іванівна»
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Педагогічний стаж: 19 років | Педагогічний стаж: 19 років | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Я народилася та зростала у сім’ї педагогів. Моя мама – учитель української мови та літератури, бабуся – учитель початкових класів, дідусь – учитель історії. Із дитинства моє життя було тісно пов’язане зі школою. | Я народилася та зростала у сім’ї педагогів. Моя мама – учитель української мови та літератури, бабуся – учитель початкових класів, дідусь – учитель історії. Із дитинства моє життя було тісно пов’язане зі школою. | ||
Дуже рано я зрозуміла, що учительська дитина дуже відрізняється від інших дітей. Вона повинна поводитися зразково, вчитися найкраще, навіть не має права на помилку. І не дивно, бо ж вона – учительська. Мама часто мені говорила: «Дивись, не підведи, бо як же я зможу тоді вчити інших дітей!» | Дуже рано я зрозуміла, що учительська дитина дуже відрізняється від інших дітей. Вона повинна поводитися зразково, вчитися найкраще, навіть не має права на помилку. І не дивно, бо ж вона – учительська. Мама часто мені говорила: «Дивись, не підведи, бо як же я зможу тоді вчити інших дітей!» | ||
| Рядок 18: | Рядок 13: | ||
Мабуть, ще тоді у душі зародилася мрія бути корисною людям, бажання творчого самовираження. То й не дивно, що, склавши успішно іспити, стала студенткою філологічного факультету Дніпропетровського державного університету. Саме тут уперше відчула себе такою потрібною людям. | Мабуть, ще тоді у душі зародилася мрія бути корисною людям, бажання творчого самовираження. То й не дивно, що, склавши успішно іспити, стала студенткою філологічного факультету Дніпропетровського державного університету. Саме тут уперше відчула себе такою потрібною людям. | ||
Пригадую свою першу надруковану статтю у газеті «Дніпро вечірній» про відкриття театрального сезону у театрі імені М.Горького. Навіть не здогадувалась про те, що досвід роботи позаштатного кореспондента стане у пригоді. | Пригадую свою першу надруковану статтю у газеті «Дніпро вечірній» про відкриття театрального сезону у театрі імені М.Горького. Навіть не здогадувалась про те, що досвід роботи позаштатного кореспондента стане у пригоді. | ||
| − | + | Через кілька років випала нагода попрацювати постійним кореспондентом та редактором районного радіо в районній газеті «Петриківські вісті». Я дуже вдячна своїм мудрим творчим наставникам В.Міщенку та В.Коноваленку за цінні поради та життєву мудрість, які дозволили мені удосконалити свою творчу майстерність/ | |
| − | + | Уже 17 років я працюю учителем української мови та літератури в Софіївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1. | |
| − | + | У своїй роботі я велику увагу приділяю творчообдарованим дітям. Із цією метою очолила гурток «Юний журналіст», організувала комп’ютерний набір та друк учнівської газети «Шкільний вісник», стала її редактором. | |
Для мене кожен урок – це творчість, кожна нова зустріч із вихован-цями – це тест на людяність. Мрію про те, щоб мої учні стали добрими, чуйними, щирими людьми, справжніми патріотами нашої матінки-України. | Для мене кожен урок – це творчість, кожна нова зустріч із вихован-цями – це тест на людяність. Мрію про те, щоб мої учні стали добрими, чуйними, щирими людьми, справжніми патріотами нашої матінки-України. | ||
Версія за 12:01, 15 грудня 2017
Про мене
ПІБ: Феник Алла Іванівна Посада: учитель української мови і літератури Місце роботи: Софіївська опорна ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Кваліфікаційна категорія: вища категорія Освіта: вища. Закінчила Дніпропетровський державний університет у 1998 році Педагогічний стаж: 19 років
Я народилася та зростала у сім’ї педагогів. Моя мама – учитель української мови та літератури, бабуся – учитель початкових класів, дідусь – учитель історії. Із дитинства моє життя було тісно пов’язане зі школою. Дуже рано я зрозуміла, що учительська дитина дуже відрізняється від інших дітей. Вона повинна поводитися зразково, вчитися найкраще, навіть не має права на помилку. І не дивно, бо ж вона – учительська. Мама часто мені говорила: «Дивись, не підведи, бо як же я зможу тоді вчити інших дітей!» Із трепетом у серці завжди згадую свого класного керівника Пелих Олену Михайлівну, завжди вимогливу і справедливу. Але її творчі уроки української мови та літератури, пройняті щирістю та сердечністю, запам’ятала на все життя. Мабуть, ще тоді у душі зародилася мрія бути корисною людям, бажання творчого самовираження. То й не дивно, що, склавши успішно іспити, стала студенткою філологічного факультету Дніпропетровського державного університету. Саме тут уперше відчула себе такою потрібною людям. Пригадую свою першу надруковану статтю у газеті «Дніпро вечірній» про відкриття театрального сезону у театрі імені М.Горького. Навіть не здогадувалась про те, що досвід роботи позаштатного кореспондента стане у пригоді. Через кілька років випала нагода попрацювати постійним кореспондентом та редактором районного радіо в районній газеті «Петриківські вісті». Я дуже вдячна своїм мудрим творчим наставникам В.Міщенку та В.Коноваленку за цінні поради та життєву мудрість, які дозволили мені удосконалити свою творчу майстерність/ Уже 17 років я працюю учителем української мови та літератури в Софіївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1. У своїй роботі я велику увагу приділяю творчообдарованим дітям. Із цією метою очолила гурток «Юний журналіст», організувала комп’ютерний набір та друк учнівської газети «Шкільний вісник», стала її редактором.
Для мене кожен урок – це творчість, кожна нова зустріч із вихован-цями – це тест на людяність. Мрію про те, щоб мої учні стали добрими, чуйними, щирими людьми, справжніми патріотами нашої матінки-України.
Мої блоги
Мій сайт
Мої інтерактивні вправи
Мої закладки
http://www.doippo.dp.ua ДОІППО
