Поточна версія на 22:37, 20 лютого 2017

Прізвище, ім'я, по батькові:

DSCN0840.jpg

Регіон:

Дніпропетровська область

Місце роботи:

Криворізький навчально-виховний комплекс №35 "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - багатопрофільний ліцей "Імпульс"

Посада:

Вчитель української мови та літератури

Мій внесок

Мої електронні ресурси

Мій блог Мій сайт

Мої Он-лайн вправи

Прикметники

Мої файли

Форма урок розвитку зв'язного мовлення

Мої закладки

Мій календар

Моя стаття

Одним із засобів виховання особистості, спроможної самореалізуватися у будь-якій життєвій ситуації, особистості, спроможної зорієнтуватися і пристосуватися до суспільних змін, особистості, спроможної до самоосвіти протягом усього її життя, і є процес соціалізації. В процесі соціалізації учень знайомиться яз особливостями суспільства, в якому він проживає, нормами, правилами та законами, вста-новленими у ньому; готується до злиття з цим суспільством, з метою по-дальшого гармонійного співіснування з ним. Учнівська молодь має брати на себе активну і відповідальну роль у соціальному житті і через цю роль здобувати статус і становище в суспільстві.

Для успішного майбутнього молодій особистості потрібно:

• розвинути здатність робити життєвий вибір; • навчитися самостійно приймати рішення; • навчитися бути відповідальною, здатною брати на себе відповідальність за свої дії, зобов’язання; • розвинути здатність захищати себе і свої життєві цінності, а також діяти відповідно о своїх цінностей; • навчитися надавати підтримку, піклуватися про інших, діяти з ними і для них, розділяти їхні турботи; • набути соціального досвіду, котрий складається як із практичних навичок участі у суспільному житті, так і рівня розвитку громадянських якостей особистості. Найбільш ефективно процес соціалізації у школі може реалізовуватися на уроках рідної мови і літератури, бо саме на цих уроках учні вчаться формувати і висловлювати думки відповідно до мовленнєвої ситуації, аналізувати і співставляти мовленнєві явища, аргументувати, доводити і переконувати, а також робити висновки.

Досягнути цього можна лише за умов створення для учня атмосфери свободи, творчості, поваги індивідуальності кожного учня, атмосфери, сприятливої для спільного засвоєння культурних засобів взаємодії зі світом, людьми, самим собою. Одним із засобів соціалізації учнів вважаємо етап мотивації навча-льної діяльності. Адже ефективною робота на уроці буде в тому випадку, якщо забезпечений її мотиваційний бік, тобто, якщо у дитини складаються достатньо усвідомлені, стійкі і сильні спонукання. На мотиваційному етапі тему уроку, його дидактичну мету і завдання обов’язково пов’язуємо з життєвими факторами, намагаємося домогтися усвідомлення учнем, як, де і коли здобуті на сьогоднішньому уроці знання він зможе застосувати у завтрашньому суспільстві. Наприклад, на уроці вивчення стилів мовлення у 5-му класі учитель ставить перед учнями таке проблемне завдання: Уявіть собі, що ви розповідаєте про своє життя у колі близьких друзів, директору фірми, на яку прийшли влаштовуватися на роботу . Скажіть, будь ласка, чи однакові будуть ці розповіді, а чим саме вони будуть відрізнятися? Діти збентежені, звісно, вони знають, що висловлювання їхні відповідно до запропонованих ситуацій будуть різні, але чому, і чим вони будуть відрізнятися, діти пояснити ще не можуть… Темою вони зацікавлені, бо пов’язана вона з життєвою ситуацією. Навчити учнів співпрацювати на умовах партнерської діяльності, вести переговори в рамках цивілізованого діалогу на уроці допомо-жуть інтерактивні методи навчання, а саме робота в парах і робота в групах. Саме під час групової діяльності учні активно спілкуються між собою, а процес міжособистісного спілкування слугує основою і головним фактором формування соціально-психологічних явищ. Групова і парна форми роботи стали основними видами діяльності на уроках розвитку комунікативних умінь і навичок учнів.

Для групової роботи при вивченні типів мовлення у 5-му класі пропонуємо такі завдання: • Уважно прочитайте тексти. Визначте, який текст до якого типу мов-лення відноситься.

1. Рання осінь

            День був гарний, погожий. На городі і в саду ясніли свіжі, живучі осінні квіти: різнобарвні айстри, палка красоля, гвоздики, гарячий, як кров, королів цвіт. Між зеленим морем листу на дереві подекуди визирали, як перша сивина пожовклі листочки; на рові од поля палав уже кущ глоду, а вгорі прослалося небо чисте, спокійне.

2. Вода-мандрівниця

          Вода на землі перебуває в постійному русі. З поверхні океанів, морів, різних водойм вона випаровується і потрапляє в атмосферу. Там з водяної пари утворюються хмари, а вітер переносить їх з одного місця в інше. З хмар вода випадає у вигляді дощу, снігу або граду. Знову поповнюються ґрунтові й підземні води. Біжать струмки у річки, які впадають у моря й океани.

Так відбувається вічний кругообіг води в природі.

3. Всесвітній день Землі

           Всесвітній день Землі відзначається 22 квітня, в час великого буяння природи. Чому його святкують? Можливо, щоб ми ще раз подивилися довкруги, подумали, почали діяти, щоб зберегти свою Землю.

В наші дні на планеті що дві секунди вирубується гектар лісу. Сучасний лайнер за один рейс спалює стільки кисню, скільки сто гектарів лісу виробляють за рік. А скільки бруду викидається в атмосферу, воду і ґрунт! Кільком сотням видів тварин загрожує зникнення. І де б не жили люди, їм треба думати, як рятувати Землю. П’ятикласники, які добре володіють теоретичним матеріалом, можуть дуже швидко виконати завдання, вони знають, що треба сказати, але як це зробити, викликає у них труднощі. Відповідь необхідно належним чином сформулювати, послідовно викласти мовні явища, що досліджувалися, логічно пов’язати їх між собою. А мовного досвіду ще не вистачає, та й словниковий склад дітей ще не сформований. Отож, щоб навчити учнів правильно формувати думки, логічно і послідовно їх висловлювати, на допомогу приходить метод "Прес", що також є інтерактивною вправою.

На картці разом із завданнями для груп учням пропонується формула відповіді. • Відповідь побудуйте таким чином:

Наша група вважає, що перший (другий чи третій) текст…..(назва) відноситься до ………типу мовлення, тому що ………………(ознаки обраного типу мовлення) Наприклад, ……………… (приклади із тексту, що відповідають вищезгаданим ознакам) . Отже, ми вважаємо, що це ……………..

Для того, щоб створити "Ситуацію успіху", дана формула подається учням як "підказка" чи "шпаргалка". Учитель запевняє дітей, що, скориставшись цією "шпаргалкою", їм самим майже нічого створювати не доведеться. Результат вражаючий. Скориставшись такою "підказкою" два-три рази на наступний раз потреби у ній просто не виникає, а п’ятикласник формулює свою відповідь, аргументує і доводить її, послідовно викладає тези, своєчасно підтверджуючи їх прикладами, і логічно пов’язує між собою. А також готовий до засвоєння нової формули, яка також подається вчителем, як підказка. При чому все це відбувається в умовах міжособистісного спілкування. Відбувається взаємний обмін діяльністю, інтересами, почуттями. У спілкуванні людина формується і самовизначається, виявляючи свої індивідуальні особливості. Результат спілкування – налагодження певних стосунків з іншими людьми. Вміння реально оцінювати свої досягнення та оцінювати досяг-нення інших також допоможуть пристосуватися у майбутньому суспільстві, самовизначитися, тобто зайняти активну позицію в соціумі, реально оцінити довколишнє середовище, здійснити відбір впливів, що пропонується обставинами.

5-8 класи.

Під час вивчення міфів, легенд, народних переказів і казок, календарно-обрядових й історичних пісень (фольклорних творів) варто звертати увагу на те, що їхні герої – це позитивні й негативні моделі наших пращурів-українців: світлі персонажі Сварог, Берегиня, Білобог протиставляються темним силам Чорнобогові і ящерам. Розмова про героїчні вчинки Хмельницького, Морозенка, Кармалюка має формувати чітке розуміння наступності поколінь, відгомін колишніх перемог у сучасному житті: справжні герої жили не лише в минулому, вони були в нашій недавній історії, є і серед нас, тобто ми, сучасні українці, - нащадки духовно і фізично сильних людей. Аналіз сюжетів народних творів має сприяти формуванню в учнів морально- етичних цінностей, усвідомлення себе як частини великого етносу з величною історією. Ознайомлюючи учнів із життям і творчістю Т. Шевченка, педагог може розповідати не лише про важке дитинство поета, а висвітлювати його талановитість, багату фантазію, творчу уяву (пошуки малим Тарасом стовпів, що підпирають небо; відгуки батька про незвичайного сина, багатий світ українських традицій і звичаїв, у якому зростав майбутній поет), робити акцент на красі українських пейзажів і споконвічного прагнення наших пращурів жити в гармонії з рідною природою (“Садок вишневий коло хати”, “За сонцем хмаронька пливе...”). Розповідь про життя Лесі Українки та її поезії (“Як дитиною, бувало...”, “Давня казка” та ін.) варто робити в позитивістському ключі: людина – сильна особистість; будь-які труднощі загартовують людину; мужність і оптимізм завжди перемагають зло й несправедливість. Узагалі, бесіди про минуле нашого народу треба проводити в оптимістичному аспекті, наголошувати на світлих сторінках української історії, а про труднощі варто говорити як про чинники, які робили нас, українців, сильнішими й досвідченішими. Саме такий підхід формуватиме в учнів любов і повагу до рідної землі, вироблятиме стійкий імунітет до негативних викликів сучасного суспільства. Ні в якому разі не треба применшувати ролі гумористичних творів у формуванні сильної особистості: співомовки С. Руданського, гуморески П. Глазового, байки Л. Глібова мають переконувати учнів у тому, що вміти сміятися із себе – це риса сильної людини, почуття гумору – ознака духовно здорової особистості як у минулому (гумор козаків у співомовках С. Руданського), так і сьогодні ( “Тореадори з Васюківки” В. Нестайко)

формувати особистість, яка розвивається у світі, що постійно змінюється. Адже сучасній людині потрібно вирішувати кожну життєву ситуацію творчо, самостійно приймати рішення і нести за них відповідальність. Допомогти майбутній людині реалізуватися, віднайти своє місце у суспільстві незалежно від його перетворень може школа. Тому успішна соціалізація учнів є чи не найважливішою педагогічною ідеєю у нашого ліцею.

Корисні посилання:

он-лайн словник світ слова