Відмінності між версіями «Бежанідзе Ірина Годерзієвна»
(→Моя стаття) |
|||
| Рядок 37: | Рядок 37: | ||
===''Моя стаття''=== | ===''Моя стаття''=== | ||
| − | + | Як показує досвід, у шкільному віці одним з ефективних способів розвитку мислення є рішення школярами нестандартних логічних завдань. | |
| + | Крім того, рішення нестандартних логічних завдань здатне прищепити інтерес дитини до вивчення «класичної» математики. | ||
| + | Педагогами неодноразово стверджувалося, що розвиток у дітей логічного мислення – це одне із найважливіших завдань початкового навчання. Уміння мислити логічно, виконувати висновки без наочної опори, зіставляти судження за визначеними правилами – необхідна умова успішного засвоєння навчального матеріалу. | ||
| + | Основна робота для розвитку логічного мислення повинна вестися із завданням. Адже в будь-якій задачі закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні задачі – відмінний інструмент для такого розвитку. | ||
| + | Існує значна кількость такого роду завдань; особливо багато подібної спеціалізованої літератури було випущено в останні роки. | ||
| + | Однак що найчастіше спостерігається на практиці? Учням пропонується завдання, вони знайомляться з нею і разом із вчителем аналізують умову і вирішують її. Але чи є з такої роботи максимум користі? Немає. Якщо дати це завдання через день-два, то у частини учнів може знову викликати затруднення при рішенні. | ||
| + | Найбільший ефект при цьому можна досягти у результаті застосування різних форм роботи над завданням. | ||
| + | |||
| + | Це: | ||
| + | 1. Робота над вирішеною задачею. Багато учнів тільки після повторного аналізу усвідомлюють план рішення задачі. Це шлях до вироблення твердих знань у математиці. Звичайно, повторення аналізу вимагає часу, але ця робота окупається. | ||
| + | 2. Рішення задач різними способами. Мало приділяється уваги рішенню задач різними способами в основному через нестачу часу. Але ж це уміння свідчить про досить високий математичний розвиток. Крім того, звичка знаходження іншого способу рішення зіграє велику роль у майбутньому. | ||
| + | 3. Правильно організований спосіб аналізу задачі - з питання чи від даних до питання. | ||
| + | 4. Уявлення ситуації, описаної в задачі (намалювати "картинку"). Учитель звертає увагу дітей на деталі, які потрібно обов'язково представити, а які можна опустити. Уявна участь у цій ситуації. Розбивка тексту задачі на значеннєві частини. Моделювання ситуації за допомогою креслення, малюнка. | ||
| + | 5. Самостійне складання задач учнями. | ||
| + | Скласти задачу: | ||
| + | 1) використовуючи слова: більше на, стільки, менше в, на стільки більше, на стільки менше; | ||
| + | 2) розв'язувану в 1, 2, 3 дії; | ||
| + | 3) по даному її плані рішення, діям і відповіді; | ||
| + | 4) по вираженню і т.д. | ||
| + | 6. Рішення задач з відсутніми чи зайвими даними. | ||
| + | 7. Зміна питання задачі. | ||
| + | 8. Складання різних виражень за даними задачам і пояснення, що позначає те чи інше вираження. Вибрати ті вираження, що є відповіддю на питання задачі. | ||
| + | 9. Пояснення готового рішення задачі. | ||
| + | 10. Використання прийому порівняння задач та їхніх рішень. | ||
| + | 11. Запис двох рішень на дошці - одного вірного й іншого невірних. | ||
| + | 12. Зміна умови задачі так, щоб задача зважувалася іншою дією. | ||
| + | 13. Закінчити рішення задачі. | ||
| + | 14. Яке питання і яка дія зайві в рішенні задачі (чи, навпаки, відновити пропущене питання і дія в задачі). | ||
| + | 15. Складання аналогічної задачі зі зміненими даними. | ||
| + | 16. Рішення зворотних задач. | ||
| + | |||
| + | Систематичне використання на уроках математики і позаурочних занять спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, організованих відповідно до приведеної вище схемі, розширює математичний кругозір молодших школярів і дозволяє більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої їхньої дійсності й активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті. | ||
=='''Корисні посилання:'''== | =='''Корисні посилання:'''== | ||
[http://obuchonok.com.ua/node/87 творчі задачі з математики] | [http://obuchonok.com.ua/node/87 творчі задачі з математики] | ||
Поточна версія на 22:04, 20 лютого 2017
Зміст
Прізвище, ім'я, по батькові:
Бежанідзе Ірина Годерзієвна
Регіон:
Дніпропетровська область
Місце роботи:
Криворізький навчально-виховний комплекс №35 "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - багатопрофільний ліцей "Імпульс"
Посада:
Вчитель математики
Мій внесок
Мої електронні ресурси
Мої Он-лайн вправи
Оцінка параметрів розподілу знайди пару Оцінка різниці між двома сукупностями. Завдання на відповідність
Мої файли
Мої закладки
Моя стаття
Як показує досвід, у шкільному віці одним з ефективних способів розвитку мислення є рішення школярами нестандартних логічних завдань. Крім того, рішення нестандартних логічних завдань здатне прищепити інтерес дитини до вивчення «класичної» математики. Педагогами неодноразово стверджувалося, що розвиток у дітей логічного мислення – це одне із найважливіших завдань початкового навчання. Уміння мислити логічно, виконувати висновки без наочної опори, зіставляти судження за визначеними правилами – необхідна умова успішного засвоєння навчального матеріалу. Основна робота для розвитку логічного мислення повинна вестися із завданням. Адже в будь-якій задачі закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні задачі – відмінний інструмент для такого розвитку. Існує значна кількость такого роду завдань; особливо багато подібної спеціалізованої літератури було випущено в останні роки. Однак що найчастіше спостерігається на практиці? Учням пропонується завдання, вони знайомляться з нею і разом із вчителем аналізують умову і вирішують її. Але чи є з такої роботи максимум користі? Немає. Якщо дати це завдання через день-два, то у частини учнів може знову викликати затруднення при рішенні. Найбільший ефект при цьому можна досягти у результаті застосування різних форм роботи над завданням.
Це: 1. Робота над вирішеною задачею. Багато учнів тільки після повторного аналізу усвідомлюють план рішення задачі. Це шлях до вироблення твердих знань у математиці. Звичайно, повторення аналізу вимагає часу, але ця робота окупається. 2. Рішення задач різними способами. Мало приділяється уваги рішенню задач різними способами в основному через нестачу часу. Але ж це уміння свідчить про досить високий математичний розвиток. Крім того, звичка знаходження іншого способу рішення зіграє велику роль у майбутньому. 3. Правильно організований спосіб аналізу задачі - з питання чи від даних до питання. 4. Уявлення ситуації, описаної в задачі (намалювати "картинку"). Учитель звертає увагу дітей на деталі, які потрібно обов'язково представити, а які можна опустити. Уявна участь у цій ситуації. Розбивка тексту задачі на значеннєві частини. Моделювання ситуації за допомогою креслення, малюнка. 5. Самостійне складання задач учнями. Скласти задачу: 1) використовуючи слова: більше на, стільки, менше в, на стільки більше, на стільки менше; 2) розв'язувану в 1, 2, 3 дії; 3) по даному її плані рішення, діям і відповіді; 4) по вираженню і т.д. 6. Рішення задач з відсутніми чи зайвими даними. 7. Зміна питання задачі. 8. Складання різних виражень за даними задачам і пояснення, що позначає те чи інше вираження. Вибрати ті вираження, що є відповіддю на питання задачі. 9. Пояснення готового рішення задачі. 10. Використання прийому порівняння задач та їхніх рішень. 11. Запис двох рішень на дошці - одного вірного й іншого невірних. 12. Зміна умови задачі так, щоб задача зважувалася іншою дією. 13. Закінчити рішення задачі. 14. Яке питання і яка дія зайві в рішенні задачі (чи, навпаки, відновити пропущене питання і дія в задачі). 15. Складання аналогічної задачі зі зміненими даними. 16. Рішення зворотних задач.
Систематичне використання на уроках математики і позаурочних занять спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, організованих відповідно до приведеної вище схемі, розширює математичний кругозір молодших школярів і дозволяє більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої їхньої дійсності й активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті.
