Відмінності між версіями «Технологи»
Escuela (обговорення • внесок) (→Автори проекту) |
Escuela (обговорення • внесок) (→Автори проекту) |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
<font size="4" color="#993333">Природні запаси нікілю і літію в Україні</font> | <font size="4" color="#993333">Природні запаси нікілю і літію в Україні</font> | ||
| − | == | + | == Учасники проекту== |
| − | <font size="4" color="#993333">Пікалов Борис, | + | <font size="4" color="#993333">Пікалов Борис, Ткачик Володимир</font> |
== Тема дослідження== | == Тема дослідження== | ||
Версія за 19:39, 4 квітня 2012
Технологія народження елементів
Зміст
Інформаційні джерела
Гальванічний елемент
Електричні акумулятори
Тема дослідження
Природні запаси нікілю і літію в Україні
Учасники проекту
Пікалов Борис, Ткачик Володимир
Тема дослідження
Питання для дослідження
Гіпотеза дослідження
Мета дослідження
Результати дослідження
Висновки
Корисні посилання
Інші документи
Родовища
Нікель
В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю складають 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найбільш перспективні Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.
Літій
Полохівське родовище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами. Рудна мінералізація представлена петалітом (80-90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10-15 %). Рудні зони простежені за простяганням і на глибину до 500 м. Кут падіння – 60-80°. Вміст Li2O понад 1 %. Схема збагачення – флотаційно-гравітаційна. Пегматити Полохівського, Станкуватського та Шевченківського родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.
З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів), що працюють на основі твердих електролітів, сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики) тощо.
| Карта: Полохівське родовище
Технологія виробництва
Нікель - це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для надання декоративного вигляду і захисту від корозії. Але в подрібленому металі, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняється від металів, що знаходяться в монолітному вигляді. Алюміній активно реагує з лугами, розчинюється в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчину алюмінія нагрівауть розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо одержану речовину нікеля спочатку водою, а пізніше етиловим спиртом - для вилучення залишків вологи. Одержимо нікелевий порошок із спирту на фільтровальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово нагрівається і сгоряє з утворенням окису нікеля. 2Ni + O2 = 2NiO Нікель -це пірофор. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, що самозагоряються в повітрі.
| Самозапалювання нікелю
Відео
| Добування літію і виготовлення акумуляторів
| Виробництво акумуляторних батарей
| Виробництво автомобільних акумуляторів
Маркування гальванічних елементів
| Документ: Характеристики гальванічних елементів
Основні типорозміри
Найбільш поширені розміри елементів живлення:
| Тип | Позначення | Радянська | Форма | Розміри, мм | Напруга, В | Побутова назва |
|---|---|---|---|---|---|---|
| AAA | R03 | 286 | Циліндр | 44,5 × Ф10,5 | 1,2—1,6 | «мізинчика» |
| AA | R6 | 316 | Циліндр | 50,5 × Ф14,5 | 1,2—1,6 | «пальчикова» |
| С | R14 | 343 | Циліндр | 50,0 × Ф26,2 | 1,2—1,6 | «середня» |
| D | R20 | 373 | Циліндр | 61,5 × Ф34,2 | 1,2—1,6 | «велика» |
| -- | 6F22 | Крона | Паралелепіпед | 48,5 × 26,5 × 17,5 | 9 | «крона» |
| -- | 3R12 | 3336 | Паралелепіпед | 67 × 62 × 22 | 4,5 | квадратна |
Класифікація по типу хімічної реакції
| Тип | Опис | Достоїнства | Недоліки |
|---|---|---|---|
| Первинні | Гальванічні елементи. Реакції, що відбуваються в них, необоротні, тому їх неможна перезаряджати. Зазвичай їх називають словом «батарейка». Спроба зарядити батарейку може призвести до її руйнування і витікання лугу або іншої речовини, що знаходиться в батарейці. | Вища ємність і/або дешевше. | Одноразове застосування. |
| Вторинні | Акумулятори. На відміну від первинних, реакції в них оборотні, тому вони здатні перетворювати електричну енергію в хімічну, накопичують її (заряд), і виконувати зворотне перетворення, віддаючи електричну енергію споживачеві (розряд). Для поширених акумуляторів число циклів заряд-розряд, зазвичай, дорівнює приблизно 1000 і значно залежить від умов експлуатації. | Багатократне застосування, перезаряджаємі. | Нижча ємність і/або дорожче. |
Висновки
- Україна володіє 0,4% світових запасів нікелю.
- Орієнтовно погреби літію для України становлять 100 — 200 тонн в рік.
- Родивища лiтiю (Полохівське родовище в Кіровоградській області, Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області).
- Родовища нікелю (Середнє Побужжя (Кіровоградська область) та Середнє Придніпров'я (Дніпропетровська область).
- Гальванічні елементи мають своє технічне маркування.
Якщо Ви маєте цікаву інформацію з цієї теми чи бажаєте доповнити її, то ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!!!
