Відмінності між версіями «Вікі-сторінка групи дослідників»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
(Гіпотеза дослідження)
(Хід і результати дослідження)
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 25: Рядок 25:
  
 
==Хід і результати дослідження==
 
==Хід і результати дослідження==
 +
 +
[[Файл:0 18dca 9674421b L.jpg|200px]]
 +
 +
Наша група досліджувала проблемне питання «Як через образ Мавки письменниця розкриває мрію про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину, утверджує думку, що людина – творець краси?» Наші відповіді будуть супроводжуватися презентацією та уривком фільму, які ми дібрали для розкриття проблеми.
 +
 +
Центральним образом «Лісової пісні» є образ Мавки. У «Лісовій пісні»- символ високої людської мрії, символ торжества правди над кривдою, уособлення духовності й краси. Мавка-істота міфологічна, створена народною фантазією. Портрет Мавки зображений із дотриманням фольклорних традицій: «ясно-зелена одіжа», «розпущені чорні з зеленим полиском коси», вона «як дівчина…ба ні, хутчій як панна, бо й руки білі, і сама тоненька». Підкреслює міфічність образу мінливість кольору її очей: «…зелені а були, як небо, сині…О! Тепер вже сиві»- говорить Лукаш.
 +
 +
Образ Мавки романтичний. Героїня «Лісової пісні» хотіла жити в земному світі, але це приносило їй страшні муки. Легкість, радість, піднесеність, воля змінилися обов’язками, неприязню і зневагою. Незлічені забобони, поганий настрій, злість, невдоволення, так живуть люди. Ніяких високих почуттів, емоцій. Однак вона так і не навчилась розуміти мову буднів, в яких панують корисливість, лицемірство. До самого кінця Мавка залишається ідеально чистою, щирою і незрадливою.
 +
 +
Ми переконалися, що благородство лісової дівчини виявляється у багатьох вчинках: вона ранить руку серпом, аби ціною її крові Русалка польова пожила бодай ще день; заступає злидням дорогу до Килининої хати; вертає Лукашеві людську подобу. За українською народною міфологією, мавки не мають душі, але Мавка Лесі Українки отримала її в стражданнях. Внутрішня краса лісового духу стала красою справжньої дівчини. Кохання зробило її людиною. В останньому монолозі мавки образом вогню утверджується безсмертя душі: «О, не журися за тіло! Ясним вогнем засвітилось воно, чистим, палючим, як добре вино, вільними іскрами вгору злетіло…». Згоріло Мавчине тіло, але любов Лукаша подарувала їй невмирущу душу.
  
 
==Висновки==
 
==Висновки==
 +
 +
Отже, образ Мавки — це символ прекрасної мрії, поезії і краси. Вона до кінця лишається ідеально чистою, незрадливою в коханні.
 +
Мавка— щира й одухотворена. Вона вірить, що любов може подолати всі перешкоди. На противагу Лукашеві Мавка розкривається високою внутрішньою красою і духовним багатством. Вона має "серце не скупе, що скарбів воно своїх не криє", не боїться говорити відверто про своє кохання, бо це - не сором, а найкращий цвіт душі людської. В її словах так багато любові, муки й мудрості. Кохання жило в Мавці завжди: коли вона була лісовою царівною, безтілесною тінню, плакучою вербою, навіть сивим попільцем. Любов незнищенна, як незнищенна природа і все, що народилося для добра і краси. 
 +
Отож, В образі Мавки Леся Українка зобразила свій ідеал людини, якій властиві такі риси, як волелюбність, гуманність, глибина почуттів, тонке відчуття природи й мистецтва і, нарешті, здатність до самопожертви. Через образ Мавки письменниця розкриває мрію про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину, утверджує думку, що саме людина – творець краси. Саме Мавка стає втіленням усього доброго, гарного, світлого, втіленням вимріяного щастя.
  
 
==Корисні ресурси==
 
==Корисні ресурси==
  
 
[[Категорія: Шаблони]]
 
[[Категорія: Шаблони]]

Поточна версія на 16:39, 27 квітня 2016



Назва проекту

Утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей через образи драми Лесі Українки «Лісова пісня»

Автори проекту

група учнів - дослідників

Тема дослідження

Як через образ Мавки письменниця розкриває мрію про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину, утверджує думку, що людина – творець краси?

Проблема дослідження

Дослідити у чому ж виявляється духовно-естетична сутність людини, її творчі можливості через образи драми Лесі Українки «Лісова пісня».

Мета дослідження

Навчитися протиставляти вільне, красиве, духовно багате життя людини буденщині, дріб’язковості через образ Мавки

Хід і результати дослідження

200px

Наша група досліджувала проблемне питання «Як через образ Мавки письменниця розкриває мрію про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину, утверджує думку, що людина – творець краси?» Наші відповіді будуть супроводжуватися презентацією та уривком фільму, які ми дібрали для розкриття проблеми.

Центральним образом «Лісової пісні» є образ Мавки. У «Лісовій пісні»- символ високої людської мрії, символ торжества правди над кривдою, уособлення духовності й краси. Мавка-істота міфологічна, створена народною фантазією. Портрет Мавки зображений із дотриманням фольклорних традицій: «ясно-зелена одіжа», «розпущені чорні з зеленим полиском коси», вона «як дівчина…ба ні, хутчій як панна, бо й руки білі, і сама тоненька». Підкреслює міфічність образу мінливість кольору її очей: «…зелені а були, як небо, сині…О! Тепер вже сиві»- говорить Лукаш.

Образ Мавки романтичний. Героїня «Лісової пісні» хотіла жити в земному світі, але це приносило їй страшні муки. Легкість, радість, піднесеність, воля змінилися обов’язками, неприязню і зневагою. Незлічені забобони, поганий настрій, злість, невдоволення, так живуть люди. Ніяких високих почуттів, емоцій. Однак вона так і не навчилась розуміти мову буднів, в яких панують корисливість, лицемірство. До самого кінця Мавка залишається ідеально чистою, щирою і незрадливою.

Ми переконалися, що благородство лісової дівчини виявляється у багатьох вчинках: вона ранить руку серпом, аби ціною її крові Русалка польова пожила бодай ще день; заступає злидням дорогу до Килининої хати; вертає Лукашеві людську подобу. За українською народною міфологією, мавки не мають душі, але Мавка Лесі Українки отримала її в стражданнях. Внутрішня краса лісового духу стала красою справжньої дівчини. Кохання зробило її людиною. В останньому монолозі мавки образом вогню утверджується безсмертя душі: «О, не журися за тіло! Ясним вогнем засвітилось воно, чистим, палючим, як добре вино, вільними іскрами вгору злетіло…». Згоріло Мавчине тіло, але любов Лукаша подарувала їй невмирущу душу.

Висновки

Отже, образ Мавки — це символ прекрасної мрії, поезії і краси. Вона до кінця лишається ідеально чистою, незрадливою в коханні. Мавка— щира й одухотворена. Вона вірить, що любов може подолати всі перешкоди. На противагу Лукашеві Мавка розкривається високою внутрішньою красою і духовним багатством. Вона має "серце не скупе, що скарбів воно своїх не криє", не боїться говорити відверто про своє кохання, бо це - не сором, а найкращий цвіт душі людської. В її словах так багато любові, муки й мудрості. Кохання жило в Мавці завжди: коли вона була лісовою царівною, безтілесною тінню, плакучою вербою, навіть сивим попільцем. Любов незнищенна, як незнищенна природа і все, що народилося для добра і краси. Отож, В образі Мавки Леся Українка зобразила свій ідеал людини, якій властиві такі риси, як волелюбність, гуманність, глибина почуттів, тонке відчуття природи й мистецтва і, нарешті, здатність до самопожертви. Через образ Мавки письменниця розкриває мрію про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину, утверджує думку, що саме людина – творець краси. Саме Мавка стає втіленням усього доброго, гарного, світлого, втіленням вимріяного щастя.

Корисні ресурси