Відмінності між версіями «Технологи»
Escuela (обговорення • внесок) |
Escuela (обговорення • внесок) (→Мета дослідження) |
||
(не показано 45 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | == | + | <p align="center"><font size="5" color="red"><b>Технологія народження елементів</b></font></p><br><br> |
− | + | [[Зображення:Geograf.gif]] | |
− | + | ||
− | + | ||
== Інформаційні джерела == | == Інформаційні джерела == | ||
Рядок 8: | Рядок 6: | ||
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Гальванічний елемент]<br> | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Гальванічний елемент]<br> | ||
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80 Електричні акумулятори]<br> | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80 Електричні акумулятори]<br> | ||
+ | <br> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | == Тема дослідження== | ||
+ | <font size="4" color="#993333">Природні запаси нікілю і літію в Україні</font> | ||
+ | |||
+ | == Учасники проекту== | ||
+ | <font size="4" color="#993333">Пікалов Борис, Ткачик Володимир</font> | ||
+ | |||
+ | == Тема дослідження== | ||
+ | <font size="4" color="#993333">Поширення покладів корисних копалень нікелю і літію в світі? в Україні?</font> | ||
+ | |||
+ | == Питання для дослідження== | ||
+ | <font size="4" color="#993333">Яку частку від загального світового видобутку нікелю і літію становить видобуток в Україні?</font> | ||
+ | |||
+ | == Гіпотеза дослідження == | ||
+ | <font size="4" color="#993333">Маючи поклади нікелю і літію Україна може налагодити виробництво власних джерел живлення (батарей и акумуляторів)</font> | ||
+ | |||
+ | == Мета дослідження== | ||
+ | <font size="4" color="#993333">З'ясувати частку видобутку Ni, Li в Україні по відношенню до світового.</font> | ||
+ | |||
+ | == Результати дослідження== | ||
+ | |||
+ | == Висновки== | ||
+ | |||
+ | == Корисні посилання== | ||
+ | |||
+ | == Інші документи == | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Шаблони]] | ||
+ | <br> | ||
+ | <p align="center"><font size="5" color="#FF9900"><b>Родовища</b></font></p><br> | ||
+ | '''Нікель'''<br> | ||
+ | [[Зображення:Nikel.jpg|200px|thumb|right| Нікель]]<br> | ||
+ | <p>В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю складають 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найбільш перспективні Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.</p> | ||
+ | <br> | ||
+ | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukraine-Nadnipryanshchyna.png | Карта: Середнє Подніпров'я] | ||
+ | <br> | ||
+ | <hr> | ||
+ | '''Літій'''<br> | ||
+ | |||
+ | [[Зображення:Lithium_paraffin.jpg|200px|thumb|right| Літій]] | ||
+ | <p>Полохівське родовище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами. Рудна мінералізація представлена петалітом (80-90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10-15 %). Рудні зони простежені за простяганням і на глибину до 500 м. Кут падіння – 60-80°. Вміст Li2O понад 1 %. Схема збагачення – флотаційно-гравітаційна. Пегматити Полохівського, Станкуватського та Шевченківського родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.</p> | ||
+ | |||
+ | З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів), що працюють на основі твердих електролітів, сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики) тощо. | ||
+ | <br> | ||
+ | [http://maps.google.com.ua/maps?q=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C&hl=uk&ie=UTF8&ll=48.687334,31.390343&spn=0.123524,0.220757&sll=48.515069,32.279806&sspn=0.030987,0.055189&oq=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5&hnear=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0,+%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD,+%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+26212&t=m&z=12&iwloc=A | Карта: Полохівське родовище] | ||
+ | <br><br> | ||
+ | <p align="center"><font size="5" color="#FF9900"><b>Технологія виробництва</b></font></p><br> | ||
+ | [http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y | Взаємодія літію з водою]<br><br> | ||
+ | <p>Нікель - це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для надання декоративного вигляду і захисту від корозії. Але в подрібленому металі, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняється від металів, що знаходяться в монолітному вигляді. | ||
− | + | Алюміній активно реагує з лугами, розчинюється в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчину алюмінія нагрівауть розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо одержану речовину нікеля спочатку водою, а пізніше етиловим спиртом - для вилучення залишків вологи. Одержимо нікелевий порошок із спирту на фільтровальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово нагрівається і сгоряє з утворенням окису нікеля. | |
− | + | 2Ni + O2 = 2NiO | |
+ | Нікель -це пірофор. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, що самозагоряються в повітрі.</p><br> | ||
+ | [http://www.youtube.com/watch?v=PY2G2P28TuU | Самозапалювання нікелю] | ||
+ | <br><br> | ||
+ | '''Відео'''<br> | ||
+ | [http://www.youtube.com/watch?v=qGR8YhNW_Lo | Добування літію і виготовлення акумуляторів]<br> | ||
+ | [http://www.youtube.com/watch?v=XwaqTk9mNNU | Виробництво акумуляторних батарей]<br> | ||
+ | [http://www.youtube.com/watch?v=LwPnp71ccMk&feature=related | Виробництво автомобільних акумуляторів]<br> | ||
+ | <p align="center"><font size="5" color="#FF9900"><b>Маркування гальванічних елементів</b></font></p><br> | ||
+ | [[Зображення:Batteris.jpg]] | ||
+ | [https://docs.google.com/file/d/0B2xML6vpXffFVHhuaW5fWjBTUE93c0RORm5NY2hxZw/edit | Документ: Характеристики гальванічних елементів] | ||
+ | <br> | ||
+ | == Основні типорозміри == | ||
+ | Найбільш поширені розміри елементів живлення: | ||
+ | {| | ||
+ | ! Тип || Позначення || Радянська || Форма || Розміри, мм || Напруга, В || Побутова назва | ||
+ | |- | ||
+ | ! [[Батарейка AAA|AAA]] | ||
+ | | R03 ||align="center"| 286 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 44,5 × ''Ф''10,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «мізинчика» | ||
+ | |- | ||
+ | ! [[Батарейка AA|AA]] | ||
+ | | R6 ||align="center"| 316 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,5 × ''Ф''14,5 ||align="center"| 1,2—1,6 || «пальчикова» | ||
+ | |- | ||
+ | ! [[Батарейка C|С]] | ||
+ | | R14 ||align="center"| 343 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 50,0 × ''Ф''26,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «середня» | ||
+ | |- | ||
+ | ! [[Батарейка D|D]] | ||
+ | | R20 ||align="center"| 373 ||align="center"|Циліндр ||align="center"| 61,5 × ''Ф''34,2 ||align="center"| 1,2—1,6 || «велика» | ||
+ | |- | ||
+ | ! [[Батарейка «Крона»|--]] | ||
+ | | 6F22 ||align="center"| Крона ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 48,5 × 26,5 × 17,5 ||align="center"| 9 || «крона» | ||
+ | |- | ||
+ | ! [[Батарейка 4,5 Вольта|--]] | ||
+ | | [[Батарея 3R12|3R12]] ||align="center"| 3336 ||align="center"|Паралелепіпед ||align="center"| 67 × 62 × 22 ||align="center"| 4,5 || квадратна | ||
+ | |} | ||
+ | == Класифікація по типу хімічної реакції == | ||
+ | {| border=1 | ||
+ | ! Тип || Опис || Достоїнства || Недоліки | ||
+ | |- | ||
+ | ! Первинні | ||
+ | | [[Гальванічний елемент|Гальванічні елементи]]. Реакції, що відбуваються в них, необоротні, тому їх неможна перезаряджати. Зазвичай їх називають словом «батарейка». Спроба зарядити батарейку може призвести до її руйнування і витікання лугу або іншої речовини, що знаходиться в батарейці. | ||
+ | | Вища ємність і/або дешевше. | ||
+ | | Одноразове застосування. | ||
+ | |- | ||
+ | ! Вторинні | ||
+ | | [[Електричний акумулятор|Акумулятори]]. На відміну від первинних, реакції в них оборотні, тому вони здатні перетворювати електричну енергію в хімічну, накопичують її (''заряд''), і виконувати зворотне перетворення, віддаючи електричну енергію споживачеві (''розряд''). Для поширених акумуляторів число циклів заряд-розряд, зазвичай, дорівнює приблизно 1000 і значно залежить від умов експлуатації. | ||
+ | | Багатократне застосування, перезаряджаємі. | ||
+ | | Нижча ємність і/або дорожче. | ||
+ | |} | ||
+ | <br><br> | ||
+ | <p align="center"><font size="5" color="#FF0033"><b>Висновки</b></font></p><br> | ||
+ | <OL> | ||
+ | <LI>Україна володіє 0,4% світових запасів нікелю. | ||
+ | <LI>Орієнтовно погреби літію для України становлять 100 — 200 тонн в рік. | ||
+ | <LI>Родивища лiтiю (Полохівське родовище в Кіровоградській області, Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області). | ||
+ | <LI>Родовища нікелю (Середнє Побужжя (Кіровоградська область) та Середнє Придніпров'я (Дніпропетровська область). | ||
+ | <LI>Гальванічні елементи мають своє технічне маркування. | ||
+ | </OL> | ||
+ | <br><br> | ||
+ | <hr size=4> | ||
+ | <p align="center"><font size="5" color="#008080"><b>Якщо Ви маєте цікаву інформацію з цієї теми чи бажаєте доповнити її, то | ||
+ | ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!!!</b></font></p> | ||
+ | <hr size=4> | ||
+ | <br><br> | ||
[[Навчальний проект "Життя після смерті"]]<br> | [[Навчальний проект "Життя після смерті"]]<br> | ||
[[Категорія: 10 версія]] | [[Категорія: 10 версія]] |
Поточна версія на 21:05, 10 травня 2012
Технологія народження елементів
Зміст
Інформаційні джерела
Гальванічний елемент
Електричні акумулятори
Тема дослідження
Природні запаси нікілю і літію в Україні
Учасники проекту
Пікалов Борис, Ткачик Володимир
Тема дослідження
Поширення покладів корисних копалень нікелю і літію в світі? в Україні?
Питання для дослідження
Яку частку від загального світового видобутку нікелю і літію становить видобуток в Україні?
Гіпотеза дослідження
Маючи поклади нікелю і літію Україна може налагодити виробництво власних джерел живлення (батарей и акумуляторів)
Мета дослідження
З'ясувати частку видобутку Ni, Li в Україні по відношенню до світового.
Результати дослідження
Висновки
Корисні посилання
Інші документи
Родовища
Нікель
В Україні, за оцінками закордонних експертів, підтверджені запаси нікелю складають 190 тис. т, що становить лише 0,4% світових. Родовища силікатного нікелю в Україні виявлені в двох регіонах – Середнє Побужжя (6 родовищ) та Середнє Подніпров’я (4 родовища). Останні нерентабельні. В Побузькій групі розробляються Деренюхське та Липовеньківське родовища, підготовлене до експлуатації Тарнаватське родовище. Найбільш перспективні Західнолащівська і Північнолиповеньківська ділянки. За вітчизняними даними, запаси нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. т, тобто завод забезпечено сировиною на 9–10 років. У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. т. Передумови виявлення нових промислових родовищ сульфідного нікелю є у Красногірсько-Житомирській зоні Українського щита та Приазов’ї. З вітчизняних руд виготовляють феронікель із вмістом Ni 7-8%. Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. т у 2001 році до 6,6 тис. т у 2010 році.
Літій
Полохівське родовище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами. Рудна мінералізація представлена петалітом (80-90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10-15 %). Рудні зони простежені за простяганням і на глибину до 500 м. Кут падіння – 60-80°. Вміст Li2O понад 1 %. Схема збагачення – флотаційно-гравітаційна. Пегматити Полохівського, Станкуватського та Шевченківського родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.
З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів), що працюють на основі твердих електролітів, сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики) тощо.
| Карта: Полохівське родовище
Технологія виробництва
Нікель - це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для надання декоративного вигляду і захисту від корозії. Але в подрібленому металі, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняється від металів, що знаходяться в монолітному вигляді. Алюміній активно реагує з лугами, розчинюється в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчину алюмінія нагрівауть розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо одержану речовину нікеля спочатку водою, а пізніше етиловим спиртом - для вилучення залишків вологи. Одержимо нікелевий порошок із спирту на фільтровальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово нагрівається і сгоряє з утворенням окису нікеля. 2Ni + O2 = 2NiO Нікель -це пірофор. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, що самозагоряються в повітрі.
| Самозапалювання нікелю
Відео
| Добування літію і виготовлення акумуляторів
| Виробництво акумуляторних батарей
| Виробництво автомобільних акумуляторів
Маркування гальванічних елементів
| Документ: Характеристики гальванічних елементів
Основні типорозміри
Найбільш поширені розміри елементів живлення:
Тип | Позначення | Радянська | Форма | Розміри, мм | Напруга, В | Побутова назва |
---|---|---|---|---|---|---|
AAA | R03 | 286 | Циліндр | 44,5 × Ф10,5 | 1,2—1,6 | «мізинчика» |
AA | R6 | 316 | Циліндр | 50,5 × Ф14,5 | 1,2—1,6 | «пальчикова» |
С | R14 | 343 | Циліндр | 50,0 × Ф26,2 | 1,2—1,6 | «середня» |
D | R20 | 373 | Циліндр | 61,5 × Ф34,2 | 1,2—1,6 | «велика» |
-- | 6F22 | Крона | Паралелепіпед | 48,5 × 26,5 × 17,5 | 9 | «крона» |
-- | 3R12 | 3336 | Паралелепіпед | 67 × 62 × 22 | 4,5 | квадратна |
Класифікація по типу хімічної реакції
Тип | Опис | Достоїнства | Недоліки |
---|---|---|---|
Первинні | Гальванічні елементи. Реакції, що відбуваються в них, необоротні, тому їх неможна перезаряджати. Зазвичай їх називають словом «батарейка». Спроба зарядити батарейку може призвести до її руйнування і витікання лугу або іншої речовини, що знаходиться в батарейці. | Вища ємність і/або дешевше. | Одноразове застосування. |
Вторинні | Акумулятори. На відміну від первинних, реакції в них оборотні, тому вони здатні перетворювати електричну енергію в хімічну, накопичують її (заряд), і виконувати зворотне перетворення, віддаючи електричну енергію споживачеві (розряд). Для поширених акумуляторів число циклів заряд-розряд, зазвичай, дорівнює приблизно 1000 і значно залежить від умов експлуатації. | Багатократне застосування, перезаряджаємі. | Нижча ємність і/або дорожче. |
Висновки
- Україна володіє 0,4% світових запасів нікелю.
- Орієнтовно погреби літію для України становлять 100 — 200 тонн в рік.
- Родивища лiтiю (Полохівське родовище в Кіровоградській області, Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області).
- Родовища нікелю (Середнє Побужжя (Кіровоградська область) та Середнє Придніпров'я (Дніпропетровська область).
- Гальванічні елементи мають своє технічне маркування.
Якщо Ви маєте цікаву інформацію з цієї теми чи бажаєте доповнити її, то ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!!!