Відмінності між версіями «Свято букваря»
(Створена сторінка: Цікавим та змістовним провелося "Свято Букваря". Де учні 1-го та 6-го класу взяли активну...) |
|||
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | СВЯТО БУКВАРЯ | |
− | + | Фанфари | |
− | + | (Виходять першокласники, святково одягнені). | |
− | + | ||
− | + | Хлопчик 1: Є святкових днів багато | |
+ | На листках календаря, | ||
+ | А між ними й наше свято — | ||
+ | Вшанування Букваря. | ||
+ | |||
+ | Дівчинка: День вітання і прощання — | ||
+ | Свято перших букварів, | ||
+ | Перша сходинка зростання | ||
+ | Для найменших школярів. | ||
+ | |||
+ | Хлопчик: В путь щасливу і широку | ||
+ | Всіх виводить перший клас, | ||
+ | До уроку, до уроку — | ||
+ | Чуєш, дзвоник кличе нас! | ||
+ | |||
+ | Дівчинка: Любі гості, мами й тати, | ||
+ | В нас — Букварикове свято. | ||
+ | Добре, що прийшли до нас | ||
+ | У гості в перший клас. | ||
+ | |||
+ | Хлопчик: Ми всіх гостей вітаємо | ||
+ | І дуже вам радіємо. | ||
+ | Усі вже букви знаємо, | ||
+ | Книжки читати вміємо. | ||
+ | |||
+ | Дівчинка: Ми всі вчимося залюбки. | ||
+ | Гартуємось, міцніємо. | ||
+ | Читаєм з захватом книжки | ||
+ | І про майбутнє мріємо. | ||
+ | (Пісня першокласника) Хитрень, Михалюк, Андросюк, Новосад | ||
+ | |||
+ | (Дівчинка сидить і читає Буквар, а збоку лежить лялька) | ||
+ | |||
+ | Дівчинка: Я кинула ляльку | ||
+ | Сиджу і мовчу. | ||
+ | Ой, ніколи гратись, | ||
+ | Бо літери вчу! | ||
+ | |||
+ | (Підходить до дівчинки вчитель) | ||
+ | |||
+ | Вчитель: — Оксанко, а скільки літер ти вже вивчила? | ||
+ | Дівчинка: — Ой, багато! Аж ЗЗ | ||
+ | Вчитель: — То ж на свято їх проси. | ||
+ | Дівчинка: — Шановні літери, ласкаво просимо на свято. | ||
+ | |||
+ | (Входять літери під марш ) | ||
+ | Гей, ви, букви, жвавим кроком, 1,2,3, | ||
+ | Вчили вас 105 уроків 1, 2, 3 | ||
+ | Через те вас добре знають, | ||
+ | З вами вже слова читають, 1- 2, 1- 2, 1, 2, 3. | ||
+ | Попереду йде Букварик 1 – 2 – 3 | ||
+ | Всі його давно чекають, | ||
+ | З іменинами вітають 1- 2, 1- 2, 1,2, 3. | ||
+ | |||
+ | Учень: Нас 33, нас 33. | ||
+ | У нас міцна сім 'я, | ||
+ | Складаємо слова нові. | ||
+ | Від А до Я. | ||
+ | |||
+ | Учень: Ми мрію любимо й книжки, | ||
+ | Життя у нас буя. | ||
+ | Вчимося в школі залюбки | ||
+ | Від А до Я. | ||
+ | |||
+ | Учень: Знай рідну мову і вивчай, | ||
+ | Вона твоя й моя, | ||
+ | Та перш за все абетку знай | ||
+ | Від А до Я. | ||
+ | |||
+ | Вчитель: Де ви, друзі, живете? | ||
+ | Звідкіля так дружно йдете? | ||
+ | Літери (разом ) І великі, і малі, | ||
+ | Ми живемо в Букварі. | ||
+ | |||
+ | Буквар: Я мандрую по країнах, | ||
+ | Я з абеткою дружу, | ||
+ | І малечу, як зустріну, | ||
+ | Грамоти одразу вчу. | ||
+ | Пісня Веселого Букварика | ||
+ | Учень: Ми літери відомі, | ||
+ | Ми всякому знайомі, | ||
+ | Але про кожну літеру | ||
+ | Ви знаєте не все. | ||
+ | Ми літери незвичні, | ||
+ | Ще й дуже симпатичні. | ||
+ | Бо кожна жарт чи віршика, | ||
+ | Чи казочку несе. | ||
+ | А. А в алфавіті – найперша, | ||
+ | А в алфавіті – найлегша. | ||
+ | А іще ця буква А | ||
+ | І дзвінка, і голосна. | ||
+ | Цю букву знають всі на світі, | ||
+ | В неї – почесне місце в алфавіті, | ||
+ | Весела, гарна, гомінка | ||
+ | І найскромніша – буква А. | ||
+ | З – за ширми вибігає Буратіно. | ||
+ | Буратіно. А ось і я! Ось і я! Зі мною пісенька моя! Та зараз мені не до пісень. Мальвіна, це капосне дівчисько, дала мені завдання. Потрібно скласти слова із складів. А мені неохота! Стрибати, гуляти, веселитися хочеться. Прошу вас, друзі, допоможіть мені. Допоможете, то віддам вам букву Б. | ||
+ | ( Діти із складів складають слова: слайди | ||
+ | біл ка бук ва ба тон | ||
+ | Буратіно. От спасибі! Побіжу, похвалюсь Мальвіні. | ||
+ | Ведмідь. А це літера моя. Вона така гарна. На крендель¬ки подібна. Так і хочеться з'їсти. Та повинен вам віддати. Але ви спочатку загадки відгадайте. А щоб легше вам бу¬ло відгадувати, підкажу: всі відгадки на цю букву почина¬ються. | ||
+ | 1. Крил не маю, а гарно літаю. | ||
+ | (Вітер) | ||
+ | 2. Червоне коромисло через річку повисло. | ||
+ | (Веселка) | ||
+ | 3. Що взимку в хаті замерзає, а на дворі — ні? | ||
+ | (Вікно) | ||
+ | 4. Який дикий звір любить малину? | ||
+ | (Ведмідь) | ||
+ | Ведмідь. Так, це я. А ще я мед дуже люблю. Піду, по¬поїм. | ||
+ | |||
+ | Буква Г.Буква Г — як коса, що косар на плечі носить, | ||
+ | Траву в полі нею косять. | ||
+ | Де коса гуляла, голим поле стало. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Буква Ґ . Буква Ґ відродилася знову, | ||
+ | Стала всім вона знайома. | ||
+ | Ґанок, ґава, дзиґа, грати, | ||
+ | Ґазда, ґрунт і ґелґотати. | ||
+ | За ширмою чути стукіт. | ||
+ | |||
+ | Буква Д. Буква Д — як в лісі дім. | ||
+ | Живуть птахи дружно в нім. | ||
+ | Дядечко дятел і його дітвора, | ||
+ | Дрізд з діточками своїми двома. | ||
+ | |||
+ | За ширмою пробігає буква Е. За нею женуться лісові звірі. | ||
+ | Ведуча. Ой-ой! Це ж буква Е тікає від звірів. Біжи сю¬ди швиденько, ми тебе врятуємо. | ||
+ | Буква Е. Е-е-е! — сказала буква Е, — | ||
+ | Звір мене не здожене. | ||
+ | І, махнувши їм рукою, ! | ||
+ | Е зробилася луною, | ||
+ | Е-е-е! — гукаємо у лісі. | ||
+ | — Е-е-с! — відгукується скрізь. | ||
+ | З-за ширми виходить Єнот. | ||
+ | Єнот. Я — звірятко, яке відоме вам з казки-мультфільму. Впізнаєте, мене? А чи знаєте ви пісеньку, що звучить у цьому мультфільмі? Мені вона так подо-бається. Заспівайте, будь ласка, а я вам допоможу. Діти співають пісню з мультфільму «Крихітка Єнот* — «Добра посмішка». | ||
+ | |||
+ | З – за ширми вилітають сніжинки у вигляді букви Ж . | ||
+ | Ведуча. Погляньте* вже літо близиться, а з неба якісь сніжинки начебто злітають. Видно, сонце їм не страшне. | ||
+ | А ви впізнаєте, що це за сніжинки? Правильно, це буква Ж. На цю букву починається багато різних слів. Тепле слово — жар. Красиве, казкове — Жар-птиця. Веселе — жарт. | ||
+ | Діти виконують жартівливий танець «________________». | ||
+ | |||
+ | З-за ширми вистрибує Зайчик. | ||
+ | Зайчик. Я хочу привітати вас зі святом і віддати вам свою букву. Та попервах відгадайте загадку. Серед вас є відстаючі учні? А у нашім лісі є птиця. Назвіть її. | ||
+ | Яка у нашім лісі | ||
+ | Є відстала учениця? | ||
+ | Вона усе життя своє | ||
+ | Співати в півня вчиться. | ||
+ | Вчить його пісеньку вона, | ||
+ | Все зубрить рано й пізно. | ||
+ | Але чомусь і досі зна | ||
+ | Лиш половину пісні. | ||
+ | Діти. Зозуля. | ||
+ | Зайчик. Так, правильно. А що за пісню вона співає? | ||
+ | Діти. Ку-ку, а в півня — ку-ку-рі-ку. | ||
+ | З- за ширми несміло з 'являється буква И. | ||
+ | И хороший голос має, | ||
+ | Але слів не починає. | ||
+ | Ти до неї підійди | ||
+ | І скажи їй: «Букво И, | ||
+ | Подивися, як розквітли | ||
+ | Наші ниви і лани». | ||
+ | |||
+ | На дальному плані за ширмою видніється Івасик-Телесик на човні. | ||
+ | Ведуча. Цього героя казки впізнали певно всі. | ||
+ | Діти. Івасик-Телесик. | ||
+ | Ведуча. Ловить рибку Івасик-Телесик, та попалась на гачок йому потрібна нам буква. Давайте покличемо його з берега. | ||
+ | Всі.Івасику-Телесику, приплинь, приплинь до бережка. Твоя матінка прийшла, їстоньки, питоньки тобі при¬несла. | ||
+ | Івасик-Телесик. Чую, чую, що то голос не моєї матінки, та я якраз до вас і плив. Ось вам буква. А я попливу далі, треба рибки наловити побільше, щоб маму з татом наго¬дувати. | ||
+ | Буква І. І підслухало розмову, | ||
+ | І з'єднало слово з словом. | ||
+ | І співає всі пісні — | ||
+ | І великі, і малі. | ||
+ | Над собою крапку носить, | ||
+ | І нічого в нас не просить, | ||
+ | |||
+ | За ширмою їжачок несе на голочках букву Ї. | ||
+ | Ведуча. Ой, їжачок до нас у гості завітав. Давайте привітаємо його піснею. | ||
+ | Пісня «__________________________». | ||
+ | |||
+ | З-за ширми виходить хлопчик у береті. | ||
+ | Ведуча. Ей, малий, ти хто такий/ | ||
+ | Буква Й. Я не хто, а буква Й. | ||
+ | Щоб мене не зплутать з И, | ||
+ | Я купив берет новий, | ||
+ | Не великий, не малий. | ||
+ | Подивіться, ось який! | ||
+ | |||
+ | З-за ширми появляється Коза-Дереза. | ||
+ | Коза-Дереза. Знаєте хто я? Впізнали мене? І здогада¬лись з якої я казки? | ||
+ | Разом з дітьми (співає). | ||
+ | Я Коза-Дереза, за три копи куплена | ||
+ | На півбока луплена | ||
+ | Тупу-тупу ніжками, сколю тебе ріжками, | ||
+ | Лапками загребу, хвостиком замету, | ||
+ | Тут тобі й смерть... Бррру... | ||
+ | |||
+ | Буква К. | ||
+ | Вранці Півник в курнику | ||
+ | Будить всіх: «Ку-ку-рі-ку! | ||
+ | Прокидайтеся, курчата, | ||
+ | Будем букву К вивчати». ; | ||
+ | Оце — Ж, а оце — К. | ||
+ | Цілий жук і півжука. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | З-за ширми виглядає Лисичка-сестричка. Вона наспівує пісню «Я Лисичка, я сестричка». . ' | ||
+ | Лисичка. Ось і тепер знайшла собі діло, завітала до вас у гості. І прийшла я не з пустими руками. В мене — чу¬додійна торбинка. Коли що в ній знайдеш: то курочку, то півника, то гусочку, а то якось собака там побував. Б-р-р... Аж згадувати моторошно. Та забалакалась я. Що ж тепер у цій торбинці? Лисичка одну за одною витягує загадки. . ' | ||
+ | — Швидко скрізь цей птах літає, безліч комах поїдає. За вікном гніздо будує. Тільки в нас він не зимує. | ||
+ | (Ластівка) | ||
+ | — В синім небі путь моя. Швидше всіх літаю я. Маю крила, хоч не птах. Люди звуть мене... (літак). | ||
+ | — Довгі ноги, довгий ніс, по болоту ходить скрізь. • Хату свою на хаті має, жабам всім рахунок знає. | ||
+ | (Лелека) | ||
+ | |||
+ | З-за ширми з'являється Мийдодір. | ||
+ | Мийдодір. Впізнали мене? Я умивальників начальник і, мочалок командир. Дуже я люблю тих, хто дружить з ми¬лом, зубною щіткою і пастою. Люблю, коли букви і сло¬ва вимовляють чисто й чітко. А для цього є чистомовки. Вмієте їх складати? | ||
+ | ведуча. Ну, звичайно. Ось послухай, як у нас виходить. | ||
+ | Ма-ма-ма — Дома я сиджу... сама | ||
+ | Ам-ам-ам — хлопчик вдома сидить... сам | ||
+ | Му-му-му — молока налить... кому | ||
+ | Ум-ум-ум — ми не любим в класі... шум | ||
+ | Мі-мі-мі — ми співаєм ноту... сі | ||
+ | Ім-ім-ім — ми вже вчили цифру ... сім | ||
+ | Мо-мо-мо — ми морозиво... їмо | ||
+ | Ом-ом-ом — морозиво в нас просить... гном | ||
+ | Ми-ми-ми — дуже любим казки... ми | ||
+ | Им-им-им — дружити вміємо з будь... ким | ||
+ | Ме-ме-ме — а ведмедик любить... мед | ||
+ | Ем-ем-ем — в клас букварики... несем | ||
+ | Буква М. Взялись за руки ми і встали. | ||
+ | В ту ж мить на М подібні стали. | ||
+ | Ну ж бо, М, дай руку А. | ||
+ | Ну ж бо, МА, дай руку МА | ||
+ | МА і МА, а разом — МАМА: | ||
+ | Це я вже пишу сама. | ||
+ | Треба знати, як писати | ||
+ | Букву М і букву А | ||
+ | Напишу цілий листочок ; | ||
+ | М і А, МА і МА. | ||
+ | МАМА, МАМА. МАМА, | ||
+ | МАМА | ||
+ | -Тихо ручкою скриплю. | ||
+ | Подивись швиденько, мамо, | ||
+ | Ось як я тебе люблю! | ||
+ | Пісня „ Мама” Васько Іринка | ||
+ | |||
+ | З-за ширми вискакує Незнайко. | ||
+ | Ведуча. Здрастуй, Незнайку. А ти що тут робиш? Таким, як ти, тут місця не¬ма, бо у нас всі можугь назватися тільки Знайками. , | ||
+ | Незнайко. Не вірю, не вірю! Не вірю! | ||
+ | Ведуча. А ти сам можеш повірити і переконатися. Пи¬тай, що хочеш. | ||
+ | Незнайко. Ну, добре. Чи знають ці малюки прислів'я? Я буду починати, а вони нехай закінчують. | ||
+ | - Хто не робить, той... не їсть. | ||
+ | — Поспішиш — людей... насмішиш. | ||
+ | — Треба нахилитись, щоб з криниці води.. напитись. | ||
+ | — Під лежачий камінь вода... не тече. | ||
+ | - Нових друзів наживай, а старих... не забувай. | ||
+ | Незнайко. От тепер повірив. Ви й справді гідні звання Знайків. | ||
+ | Ведуча. Ти, Незнайку, не сумуй, давай краще з нами іди на навчання, то й тебе перестануть називати Незнайком. | ||
+ | Незнайко. А можна? Тоді гаразд. | ||
+ | |||
+ | Буква О. | ||
+ | ___________________________ | ||
+ | |||
+ | |||
+ | За ширмою появляється Півник. | ||
+ | Півник. Ку-ку-рі-ку, юні друзі, вітаю вас! Чи всі зранку почули мій спів, не проспали на свято? | ||
+ | Ведуча. Дякуємо тобі. Півнику, що співав рано-ране¬сенько і розбудив усіх. Та здається мені, ти чимось стур¬бований? Чи когось шукаєш?. | ||
+ | Півник. Шукаю. Чи не бачили ви тут Подоляночку? | ||
+ | Ведуча. А давайте ми зараз пошукаємо її в хороводі. | ||
+ | Хоровод «Подоляночка». | ||
+ | З – за ширми виповзає Равлик з ранцем | ||
+ | Ведуча. Ой, дивіться, хто до нас повзе. Дивно, чому Ж це Равлик з ранцем. До цих пір, як мені відомо, ранців Равлики не носили, а тільки хатки свої. Равлику, чому ти з ранцем? ! ,.: . . | ||
+ | Равлик. Всі ранком в школу з ранцями ідуть. І мені хо¬четься, радо б в школу я пішов, та мене не беруть. Хай хоч ранець поношу. А в ранці я приніс вам букву. | ||
+ | Ведуча. Равлику;, ми букву візьмемо, а щоб тебе хоч трішечки заспокоїти, подивись, як діти співають. | ||
+ | Пісня „ __________________________” | ||
+ | |||
+ | З-за ширми виглядає Солом'яний бичок. | ||
+ | Солом' який бичок. '•• | ||
+ | Стриб та стриб, скок та скок. Я — Солом яний бичок. | ||
+ | Я люблю, коли трава | ||
+ | Під ногами ожива. | ||
+ | Раз і два, раз і два.. | ||
+ | Не затримує слова | ||
+ | Із соломи голова.' | ||
+ | Ведуча. Ти що, справді не знаєш слів? | ||
+ | Солом'яний Бичок. | ||
+ | Трохи знаю, трохи не знаю, Просто так собі гуляю.. | ||
+ | |||
+ | З-за ширми з'являється букет квітів з троянд, тюль¬панів. | ||
+ | Ведуча. Букет? Але ж слово «букет» починається з бук¬ви Б, а у нас зараз по порядку повинна б бути буква Т.' А ось тут вона і є. В чому ж секрет? Можливо, в назвах квітів? | ||
+ | Діти. Тюльпани, троянди. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | З-за ширми з являється лялька-Украінка в національному одязі. | ||
+ | Українка. | ||
+ | Українка я маленька. | ||
+ | З України батько й ненька. | ||
+ | На Вкраїні вся родина. | ||
+ | Всім нам мати — Україна. | ||
+ | Люблю я букву У, бо з неї починається назва держави, в якій я і ви народилися і живемо. Я знаю, ви любите Ук¬раїну, її традиції, пісні, танці. Чи не так? | ||
+ | Пісня чи танець про Україну | ||
+ | |||
+ | Буква Ф. | ||
+ | Всім відомо без підказки | ||
+ | Буква Ф — як ключ від казки." | ||
+ | Нізащо його від нас | ||
+ | Не відніме Карабас. | ||
+ | |||
+ | Буква Х. Буква Х все ходить, ходить, | ||
+ | Місця собі не знаходить. | ||
+ | Зупинися , букво Х, | ||
+ | Не роби з себе сміха. | ||
+ | |||
+ | З – за ширми вискакують два цапки – білий і чорний. | ||
+ | ( інсценізація казки з букваря) | ||
+ | З – за ширми виходить Червона Шапочка в шкільній формі з букварем у руці. | ||
+ | Червона Шапочка. Здрастуйте, любі друзі! Я дуже рада за вас. Ви вже майже рік провчилися у школі, закінчуєте перший клас. Я також хочу. Бо знаю, що там добре, весело, можна погратися. А чого вчать у школі? | ||
+ | Пісня „ Вчать у школі” | ||
+ | |||
+ | Щука. По щучому велінню, по моєму хотінню, букви, складіть слово УРОК. А чи зможете скласти слова: щиро, щедро, школа? Ось вам букви Ш і Щ для цього.( Діти складають слова) | ||
+ | М’який знак. | ||
+ | Це не шість. М’який це знак! | ||
+ | Це повинен знати всяк. | ||
+ | Він у слові „ олівець” | ||
+ | Забігає у кінець. | ||
+ | |||
+ | З –за ширми виходить хлопчик Юрасик. | ||
+ | Знаю ви гарно вчились цілий рік. Навчились читати, писати, рахувати. А співати і танцювати вмієте ? | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ______________________________________________ | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | З – за ширми виростає Яблунька з яблучками. | ||
+ | Яблунька. Ось так яблука- повні соку солодкого, | ||
+ | Руку простягніть і яблучко зірвіть. | ||
+ | Став вітер гілочку качати, | ||
+ | І важко яблучко дістати. | ||
+ | Та яблучка ці не прості. | ||
+ | На них букви золоті. | ||
+ | Яблучка зірвете й слово ви складете. | ||
+ | ( Діти зривають яблука і складають слово....... ) | ||
+ | |||
+ | Буквар: Всі літери прочитані, | ||
+ | Усіх їх — 33. | ||
+ | Тепер всіх вас учитимуть | ||
+ | Підручники нові. | ||
+ | (Входить Читанка, Рідна мова, Математика, Світ навколо тебе). | ||
+ | Читанка: Я— Читанка нечитана, | ||
+ | Навчатиму вам клас. | ||
+ | Яз вами говоритиму | ||
+ | Про наш прекрасний час. | ||
+ | Рідна мова: Я не з лісу, я не з поля, | ||
+ | Нелегка у мене доля. | ||
+ | Через радість та біду | ||
+ | Я з віків до вас іду. | ||
+ | Я дитину колисала, | ||
+ | Батьківщину захищала. | ||
+ | І від роду і до роду | ||
+ | Зберігала.свою вроду. | ||
+ | Всі народи мову мають, | ||
+ | Всі пісень своїх співають. | ||
+ | Бо хто має мову рідну, | ||
+ | Той багатий, а не бідний | ||
+ | Математика: 1, 2, 3, 4, 5. | ||
+ | Вміють діти рахувать, | ||
+ | Але хто мене не знає, | ||
+ | Хап даремно не гуляє. | ||
+ | Щоби весело гулять, | ||
+ | Всі уроки треба знать. | ||
+ | Дуже точна я наука. | ||
+ | Вчіть мене лише на «5». | ||
+ | |||
+ | Світ навколо тебе: А де лягає сонце спати, | ||
+ | І звідки вітер, звідки тінь, | ||
+ | І сніг чому такий лапатий, | ||
+ | І заєць такий вухатий, | ||
+ | Чого бджолі .дрімати лінь, | ||
+ | Чи справді гірша стала глина. | ||
+ | Від чого запашна малина, | ||
+ | Куди повзе рогатий жук — | ||
+ | Про все, малята, розкажу. | ||
+ | Пісня „ Чомучки” | ||
+ | Вчитель: Дуже весело гуляти | ||
+ | Нам на святі Букваря, | ||
+ | Та прощатися із святом | ||
+ | Нам пора уже, пора! | ||
+ | Свято наше закінчилося, та спогади про нього будуть з нами усе життя. (Звучить спокійна музика, батьки вручають дітям подарунки і т.ін.). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Веселий букварик | ||
+ | |||
+ | 1. Я веселий букварик, | ||
+ | весело співаю, | ||
+ | І веселе свято в школі | ||
+ | я сьогодні маю. | ||
+ | |||
+ | Так, так, так, так, так, так – | ||
+ | весело співаю, | ||
+ | Так, так, так, так, так, так – | ||
+ | весело співаю. | ||
+ | |||
+ | 2. Я розумний букварик – | ||
+ | все про себе знаю. | ||
+ | Свої літери слухняні | ||
+ | вже в слова єднаю. | ||
+ | |||
+ | Так, так, так, так, так, так – | ||
+ | вже в слова єднаю, | ||
+ | Так, так, так, так, так, так – | ||
+ | вже в слова єднаю. | ||
+ | |||
+ | 3. Я щасливий букварик – | ||
+ | я тому радію, | ||
+ | Що всі діти в першім класі | ||
+ | вже читати вміють. | ||
+ | |||
+ | Так, так, так, так, так, так – | ||
+ | вже читати вміють, | ||
+ | Так, так, так, так, так, так – | ||
+ | вже читати вміють. | ||
+ | |||
+ | 4. Я святковий букварик – | ||
+ | прошу всіх на свято! | ||
+ | Кожну літеру всі разом | ||
+ | будемо вітати! | ||
+ | |||
+ | Так, так, так, так, так, так – | ||
+ | будемо вітати, | ||
+ | Так, так, так, так, так, так – | ||
+ | будемо вітати. |
Поточна версія на 00:11, 16 жовтня 2015
СВЯТО БУКВАРЯ Фанфари (Виходять першокласники, святково одягнені).
Хлопчик 1: Є святкових днів багато
На листках календаря, А між ними й наше свято — Вшанування Букваря.
Дівчинка: День вітання і прощання —
Свято перших букварів, Перша сходинка зростання Для найменших школярів.
Хлопчик: В путь щасливу і широку
Всіх виводить перший клас, До уроку, до уроку — Чуєш, дзвоник кличе нас!
Дівчинка: Любі гості, мами й тати,
В нас — Букварикове свято. Добре, що прийшли до нас У гості в перший клас.
Хлопчик: Ми всіх гостей вітаємо
І дуже вам радіємо. Усі вже букви знаємо, Книжки читати вміємо.
Дівчинка: Ми всі вчимося залюбки.
Гартуємось, міцніємо. Читаєм з захватом книжки І про майбутнє мріємо.
(Пісня першокласника) Хитрень, Михалюк, Андросюк, Новосад
(Дівчинка сидить і читає Буквар, а збоку лежить лялька)
Дівчинка: Я кинула ляльку
Сиджу і мовчу. Ой, ніколи гратись, Бо літери вчу!
(Підходить до дівчинки вчитель)
Вчитель: — Оксанко, а скільки літер ти вже вивчила? Дівчинка: — Ой, багато! Аж ЗЗ Вчитель: — То ж на свято їх проси. Дівчинка: — Шановні літери, ласкаво просимо на свято.
(Входять літери під марш )
Гей, ви, букви, жвавим кроком, 1,2,3, Вчили вас 105 уроків 1, 2, 3 Через те вас добре знають, З вами вже слова читають, 1- 2, 1- 2, 1, 2, 3. Попереду йде Букварик 1 – 2 – 3 Всі його давно чекають, З іменинами вітають 1- 2, 1- 2, 1,2, 3.
Учень: Нас 33, нас 33.
У нас міцна сім 'я, Складаємо слова нові. Від А до Я.
Учень: Ми мрію любимо й книжки,
Життя у нас буя. Вчимося в школі залюбки Від А до Я.
Учень: Знай рідну мову і вивчай,
Вона твоя й моя, Та перш за все абетку знай Від А до Я.
Вчитель: Де ви, друзі, живете?
Звідкіля так дружно йдете?
Літери (разом ) І великі, і малі,
Ми живемо в Букварі.
Буквар: Я мандрую по країнах, Я з абеткою дружу, І малечу, як зустріну, Грамоти одразу вчу. Пісня Веселого Букварика Учень: Ми літери відомі, Ми всякому знайомі, Але про кожну літеру Ви знаєте не все. Ми літери незвичні, Ще й дуже симпатичні. Бо кожна жарт чи віршика, Чи казочку несе. А. А в алфавіті – найперша, А в алфавіті – найлегша. А іще ця буква А І дзвінка, і голосна. Цю букву знають всі на світі, В неї – почесне місце в алфавіті, Весела, гарна, гомінка І найскромніша – буква А. З – за ширми вибігає Буратіно. Буратіно. А ось і я! Ось і я! Зі мною пісенька моя! Та зараз мені не до пісень. Мальвіна, це капосне дівчисько, дала мені завдання. Потрібно скласти слова із складів. А мені неохота! Стрибати, гуляти, веселитися хочеться. Прошу вас, друзі, допоможіть мені. Допоможете, то віддам вам букву Б. ( Діти із складів складають слова: слайди біл ка бук ва ба тон Буратіно. От спасибі! Побіжу, похвалюсь Мальвіні. Ведмідь. А це літера моя. Вона така гарна. На крендель¬ки подібна. Так і хочеться з'їсти. Та повинен вам віддати. Але ви спочатку загадки відгадайте. А щоб легше вам бу¬ло відгадувати, підкажу: всі відгадки на цю букву почина¬ються. 1. Крил не маю, а гарно літаю. (Вітер) 2. Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка) 3. Що взимку в хаті замерзає, а на дворі — ні? (Вікно) 4. Який дикий звір любить малину? (Ведмідь) Ведмідь. Так, це я. А ще я мед дуже люблю. Піду, по¬поїм.
Буква Г.Буква Г — як коса, що косар на плечі носить, Траву в полі нею косять. Де коса гуляла, голим поле стало.
Буква Ґ . Буква Ґ відродилася знову,
Стала всім вона знайома.
Ґанок, ґава, дзиґа, грати,
Ґазда, ґрунт і ґелґотати.
За ширмою чути стукіт.
Буква Д. Буква Д — як в лісі дім. Живуть птахи дружно в нім. Дядечко дятел і його дітвора, Дрізд з діточками своїми двома.
За ширмою пробігає буква Е. За нею женуться лісові звірі. Ведуча. Ой-ой! Це ж буква Е тікає від звірів. Біжи сю¬ди швиденько, ми тебе врятуємо.
Буква Е. Е-е-е! — сказала буква Е, —
Звір мене не здожене. І, махнувши їм рукою, ! Е зробилася луною, Е-е-е! — гукаємо у лісі. — Е-е-с! — відгукується скрізь. З-за ширми виходить Єнот. Єнот. Я — звірятко, яке відоме вам з казки-мультфільму. Впізнаєте, мене? А чи знаєте ви пісеньку, що звучить у цьому мультфільмі? Мені вона так подо-бається. Заспівайте, будь ласка, а я вам допоможу. Діти співають пісню з мультфільму «Крихітка Єнот* — «Добра посмішка».
З – за ширми вилітають сніжинки у вигляді букви Ж . Ведуча. Погляньте* вже літо близиться, а з неба якісь сніжинки начебто злітають. Видно, сонце їм не страшне. А ви впізнаєте, що це за сніжинки? Правильно, це буква Ж. На цю букву починається багато різних слів. Тепле слово — жар. Красиве, казкове — Жар-птиця. Веселе — жарт. Діти виконують жартівливий танець «________________».
З-за ширми вистрибує Зайчик.
Зайчик. Я хочу привітати вас зі святом і віддати вам свою букву. Та попервах відгадайте загадку. Серед вас є відстаючі учні? А у нашім лісі є птиця. Назвіть її. Яка у нашім лісі Є відстала учениця? Вона усе життя своє Співати в півня вчиться. Вчить його пісеньку вона, Все зубрить рано й пізно. Але чомусь і досі зна Лиш половину пісні.
Діти. Зозуля.
Зайчик. Так, правильно. А що за пісню вона співає? Діти. Ку-ку, а в півня — ку-ку-рі-ку. З- за ширми несміло з 'являється буква И. И хороший голос має, Але слів не починає. Ти до неї підійди
І скажи їй: «Букво И, Подивися, як розквітли
Наші ниви і лани».
На дальному плані за ширмою видніється Івасик-Телесик на човні.
Ведуча. Цього героя казки впізнали певно всі.
Діти. Івасик-Телесик.
Ведуча. Ловить рибку Івасик-Телесик, та попалась на гачок йому потрібна нам буква. Давайте покличемо його з берега. Всі.Івасику-Телесику, приплинь, приплинь до бережка. Твоя матінка прийшла, їстоньки, питоньки тобі при¬несла. Івасик-Телесик. Чую, чую, що то голос не моєї матінки, та я якраз до вас і плив. Ось вам буква. А я попливу далі, треба рибки наловити побільше, щоб маму з татом наго¬дувати. Буква І. І підслухало розмову,
І з'єднало слово з словом.
І співає всі пісні — І великі, і малі. Над собою крапку носить, І нічого в нас не просить,
За ширмою їжачок несе на голочках букву Ї. Ведуча. Ой, їжачок до нас у гості завітав. Давайте привітаємо його піснею.
Пісня «__________________________».
З-за ширми виходить хлопчик у береті. Ведуча. Ей, малий, ти хто такий/ Буква Й. Я не хто, а буква Й.
Щоб мене не зплутать з И,
Я купив берет новий, Не великий, не малий. Подивіться, ось який!
З-за ширми появляється Коза-Дереза. Коза-Дереза. Знаєте хто я? Впізнали мене? І здогада¬лись з якої я казки? Разом з дітьми (співає). Я Коза-Дереза, за три копи куплена На півбока луплена Тупу-тупу ніжками, сколю тебе ріжками, Лапками загребу, хвостиком замету, Тут тобі й смерть... Бррру...
Буква К. Вранці Півник в курнику Будить всіх: «Ку-ку-рі-ку!
Прокидайтеся, курчата,
Будем букву К вивчати». ; Оце — Ж, а оце — К. Цілий жук і півжука.
З-за ширми виглядає Лисичка-сестричка. Вона наспівує пісню «Я Лисичка, я сестричка». . '
Лисичка. Ось і тепер знайшла собі діло, завітала до вас у гості. І прийшла я не з пустими руками. В мене — чу¬додійна торбинка. Коли що в ній знайдеш: то курочку, то півника, то гусочку, а то якось собака там побував. Б-р-р... Аж згадувати моторошно. Та забалакалась я. Що ж тепер у цій торбинці? Лисичка одну за одною витягує загадки. . '
— Швидко скрізь цей птах літає, безліч комах поїдає. За вікном гніздо будує. Тільки в нас він не зимує.
(Ластівка)
— В синім небі путь моя. Швидше всіх літаю я. Маю крила, хоч не птах. Люди звуть мене... (літак).
— Довгі ноги, довгий ніс, по болоту ходить скрізь. • Хату свою на хаті має, жабам всім рахунок знає.
(Лелека)
З-за ширми з'являється Мийдодір. Мийдодір. Впізнали мене? Я умивальників начальник і, мочалок командир. Дуже я люблю тих, хто дружить з ми¬лом, зубною щіткою і пастою. Люблю, коли букви і сло¬ва вимовляють чисто й чітко. А для цього є чистомовки. Вмієте їх складати?
ведуча. Ну, звичайно. Ось послухай, як у нас виходить. Ма-ма-ма — Дома я сиджу... сама
Ам-ам-ам — хлопчик вдома сидить... сам Му-му-му — молока налить... кому Ум-ум-ум — ми не любим в класі... шум Мі-мі-мі — ми співаєм ноту... сі Ім-ім-ім — ми вже вчили цифру ... сім
Мо-мо-мо — ми морозиво... їмо Ом-ом-ом — морозиво в нас просить... гном Ми-ми-ми — дуже любим казки... ми
Им-им-им — дружити вміємо з будь... ким Ме-ме-ме — а ведмедик любить... мед
Ем-ем-ем — в клас букварики... несем
Буква М. Взялись за руки ми і встали.
В ту ж мить на М подібні стали.
Ну ж бо, М, дай руку А. Ну ж бо, МА, дай руку МА
МА і МА, а разом — МАМА: Це я вже пишу сама.
Треба знати, як писати Букву М і букву А
Напишу цілий листочок ; М і А, МА і МА.
МАМА, МАМА. МАМА, МАМА -Тихо ручкою скриплю. Подивись швиденько, мамо, Ось як я тебе люблю! Пісня „ Мама” Васько Іринка
З-за ширми вискакує Незнайко. Ведуча. Здрастуй, Незнайку. А ти що тут робиш? Таким, як ти, тут місця не¬ма, бо у нас всі можугь назватися тільки Знайками. , Незнайко. Не вірю, не вірю! Не вірю! Ведуча. А ти сам можеш повірити і переконатися. Пи¬тай, що хочеш. Незнайко. Ну, добре. Чи знають ці малюки прислів'я? Я буду починати, а вони нехай закінчують. - Хто не робить, той... не їсть. — Поспішиш — людей... насмішиш. — Треба нахилитись, щоб з криниці води.. напитись. — Під лежачий камінь вода... не тече. - Нових друзів наживай, а старих... не забувай. Незнайко. От тепер повірив. Ви й справді гідні звання Знайків. Ведуча. Ти, Незнайку, не сумуй, давай краще з нами іди на навчання, то й тебе перестануть називати Незнайком.
Незнайко. А можна? Тоді гаразд.
Буква О. ___________________________
За ширмою появляється Півник.
Півник. Ку-ку-рі-ку, юні друзі, вітаю вас! Чи всі зранку почули мій спів, не проспали на свято?
Ведуча. Дякуємо тобі. Півнику, що співав рано-ране¬сенько і розбудив усіх. Та здається мені, ти чимось стур¬бований? Чи когось шукаєш?.
Півник. Шукаю. Чи не бачили ви тут Подоляночку?
Ведуча. А давайте ми зараз пошукаємо її в хороводі.
Хоровод «Подоляночка».
З – за ширми виповзає Равлик з ранцем Ведуча. Ой, дивіться, хто до нас повзе. Дивно, чому Ж це Равлик з ранцем. До цих пір, як мені відомо, ранців Равлики не носили, а тільки хатки свої. Равлику, чому ти з ранцем? ! ,.: . . Равлик. Всі ранком в школу з ранцями ідуть. І мені хо¬четься, радо б в школу я пішов, та мене не беруть. Хай хоч ранець поношу. А в ранці я приніс вам букву. Ведуча. Равлику;, ми букву візьмемо, а щоб тебе хоч трішечки заспокоїти, подивись, як діти співають. Пісня „ __________________________”
З-за ширми виглядає Солом'яний бичок. Солом' який бичок. '•• Стриб та стриб, скок та скок. Я — Солом яний бичок. Я люблю, коли трава Під ногами ожива. Раз і два, раз і два..
Не затримує слова
Із соломи голова.'
Ведуча. Ти що, справді не знаєш слів?
Солом'яний Бичок. Трохи знаю, трохи не знаю, Просто так собі гуляю..
З-за ширми з'являється букет квітів з троянд, тюль¬панів.
Ведуча. Букет? Але ж слово «букет» починається з бук¬ви Б, а у нас зараз по порядку повинна б бути буква Т.' А ось тут вона і є. В чому ж секрет? Можливо, в назвах квітів? Діти. Тюльпани, троянди.
З-за ширми з являється лялька-Украінка в національному одязі.
Українка.
Українка я маленька. З України батько й ненька. На Вкраїні вся родина. Всім нам мати — Україна. Люблю я букву У, бо з неї починається назва держави, в якій я і ви народилися і живемо. Я знаю, ви любите Ук¬раїну, її традиції, пісні, танці. Чи не так? Пісня чи танець про Україну
Буква Ф.
Всім відомо без підказки Буква Ф — як ключ від казки."
Нізащо його від нас Не відніме Карабас.
Буква Х. Буква Х все ходить, ходить,
Місця собі не знаходить. Зупинися , букво Х, Не роби з себе сміха.
З – за ширми вискакують два цапки – білий і чорний. ( інсценізація казки з букваря) З – за ширми виходить Червона Шапочка в шкільній формі з букварем у руці. Червона Шапочка. Здрастуйте, любі друзі! Я дуже рада за вас. Ви вже майже рік провчилися у школі, закінчуєте перший клас. Я також хочу. Бо знаю, що там добре, весело, можна погратися. А чого вчать у школі? Пісня „ Вчать у школі”
Щука. По щучому велінню, по моєму хотінню, букви, складіть слово УРОК. А чи зможете скласти слова: щиро, щедро, школа? Ось вам букви Ш і Щ для цього.( Діти складають слова) М’який знак. Це не шість. М’який це знак! Це повинен знати всяк. Він у слові „ олівець” Забігає у кінець.
З –за ширми виходить хлопчик Юрасик. Знаю ви гарно вчились цілий рік. Навчились читати, писати, рахувати. А співати і танцювати вмієте ?
______________________________________________
З – за ширми виростає Яблунька з яблучками.
Яблунька. Ось так яблука- повні соку солодкого,
Руку простягніть і яблучко зірвіть. Став вітер гілочку качати, І важко яблучко дістати. Та яблучка ці не прості. На них букви золоті. Яблучка зірвете й слово ви складете.
( Діти зривають яблука і складають слово....... )
Буквар: Всі літери прочитані, Усіх їх — 33. Тепер всіх вас учитимуть Підручники нові.
(Входить Читанка, Рідна мова, Математика, Світ навколо тебе). Читанка: Я— Читанка нечитана,
Навчатиму вам клас. Яз вами говоритиму Про наш прекрасний час.
Рідна мова: Я не з лісу, я не з поля,
Нелегка у мене доля. Через радість та біду Я з віків до вас іду. Я дитину колисала, Батьківщину захищала. І від роду і до роду Зберігала.свою вроду. Всі народи мову мають, Всі пісень своїх співають. Бо хто має мову рідну, Той багатий, а не бідний
Математика: 1, 2, 3, 4, 5.
Вміють діти рахувать, Але хто мене не знає, Хап даремно не гуляє. Щоби весело гулять, Всі уроки треба знать. Дуже точна я наука. Вчіть мене лише на «5».
Світ навколо тебе: А де лягає сонце спати, І звідки вітер, звідки тінь, І сніг чому такий лапатий, І заєць такий вухатий, Чого бджолі .дрімати лінь, Чи справді гірша стала глина. Від чого запашна малина, Куди повзе рогатий жук — Про все, малята, розкажу. Пісня „ Чомучки” Вчитель: Дуже весело гуляти
Нам на святі Букваря, Та прощатися із святом Нам пора уже, пора!
Свято наше закінчилося, та спогади про нього будуть з нами усе життя. (Звучить спокійна музика, батьки вручають дітям подарунки і т.ін.).
Веселий букварик
1. Я веселий букварик, весело співаю, І веселе свято в школі я сьогодні маю.
Так, так, так, так, так, так – весело співаю, Так, так, так, так, так, так – весело співаю.
2. Я розумний букварик – все про себе знаю. Свої літери слухняні вже в слова єднаю.
Так, так, так, так, так, так – вже в слова єднаю, Так, так, так, так, так, так – вже в слова єднаю.
3. Я щасливий букварик – я тому радію, Що всі діти в першім класі вже читати вміють.
Так, так, так, так, так, так – вже читати вміють, Так, так, так, так, так, так – вже читати вміють.
4. Я святковий букварик – прошу всіх на свято! Кожну літеру всі разом будемо вітати!
Так, так, так, так, так, так – будемо вітати, Так, так, так, так, так, так – будемо вітати.