Відмінності між версіями «'''Математичні ігри в цікавих задачах'''»
(→Висновки) |
(→Корисні ресурси) |
||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 74: | Рядок 74: | ||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
− | Список літератури: | + | '''Список літератури:''' |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
+ | 1. Бантова М.А. Рішення текстових арифметичних завдань. / / "Початкова школа" № 10-11 1989р. МОСКВА. "Просвіта". | ||
+ | |||
+ | 2. Коваленко В.Г. Дидактичні ігри на уроках математики. М., 1990 | ||
+ | Коннова В. А. "Завдання творчого характеру на уроках математики". / / Початкова школа 1995 № 12 стор 55. | ||
+ | |||
+ | 3. Лендрет Г.Л. Ігрова терапія: Мистецтво відносин. - М., 1994. - С.47. | ||
+ | Маш. Л. Граник Г. "Моя найперша книжка з математики" М., Видавничий дім "Дрофа", 1995. (Підручник частина 1, з 20-21) | ||
− | + | 4. Психолого-педагогічні особливості проведення дидактичних ігор. Под.ред. Акшин А., Акшин Т., Жаркова Т. М., 1990 | |
+ | |||
+ | Селіванов В.А. Основи загальної педагогіки: Теорія і методика виховання: Учеб. посібник для студ. Вищ. Пед. Учеб. закладів / За ред. В. П. Сластенина. - 2-е вид., Испр. - М.: Видавничий центр "Академія", 2002. | ||
+ | |||
+ | 5. Сластенін В.А. та ін Педагогіка: Учеб. посібник для студ. Вищ. Пед. Учеб. закладів / За ред. В.П. Сластенина. - М.: Видавничий центр "Академія", 2002. | ||
+ | |||
+ | 6. Чілінрова Л., Спиридонова Б. Граючи, вчимося математики. М., 1993 | ||
+ | |||
+ | 7. Шпунтів А.І. Роль навчально-пізнавальних та виховних завдань на уроках навчання грамоти / / Початкова школа. - 1993. |
Поточна версія на 15:42, 21 лютого 2015
Зміст
Назва проекту
Математичні ігри в цікавих задачах
Автори проекту
Бисько Надія Олексіївна
Тема дослідження
Математичні ігри в цікавих задачах
Проблема дослідження
Серед проблем, які звертають на себе увагу сучасних дослідників, все більшого значення набувають ті, які пов'язані з пошуками шляхів підвищення якості та ефективності цілеспрямованого виховання в умовах сучасної кризової ситуації в економіці, духовної і культурної сферах нашого суспільства.
У наш час проблема розвитку та виховання людини, тобто формування особистості висунулася в ряд найбільш важливих і злободенних питань. У формуванні культури спілкування нової людини вирішальну роль відіграють виховання творчого ставлення до праці, забезпечення загальнокультурного й морального розвитку, соціальної активності, політичної свідомості, розуміння і цілей завдань суспільного виробництва, всього нашого життя, демократизму і гуманізму. Разом з тим ми розглядаємо це як нерозривний частина багатофакторного процесу виховання, що іде своїми коренями в саму серцевину людської цивілізації, основою якої є моральність. Вона - добрий знак природи, ознака потрясінь, перенесений в наші дні.
На відміну від інших видів діяльності гра містить мету в самій собі; сторонніх і відокремлених завдань у грі дитина не ставить і не вирішує. Гра часто і визначається як діяльність, яка виконується заради самої себе, інших цілей і завдань не переслідує. Ігрові дії стають доцільними: приступаючи до будівництва "тунелю" в "горах" або до лікування "хворого" дитина знає, що і як він буде робити і що вийде в результаті гри.
Гіпотеза дослідження
Дидактична гра як феномен культури навчає, розвиває, виховує, соціалізує, розважає, дає відпочинок, і вона ж пародіює, іронізує, сміється, публічно демонструє відносність соціальних статусів і положень. Із самих ранніх почав цивілізації гра стала контрольним мірилом прояву всіх найважливіших рис особистості і застосовувалася з метою удосконалення та розвитку особистості. Отримані учнями знання в результаті дидактичної гри служать основою найважливіших умінь і навичок, які повинні освоїти молодші школярі. Так придбані математичні знання дозволяють їм свідомо оволодіти математичними вміннями і навичками.
Мета дослідження
Дослідити як застосування ігрових способів розвязування задач прищеплює інтерес до математики, сприяє розвитку математичного мислення.
Результати дослідження
Якщо дитина не розуміє математику, то навчання за допомогою математичних онлайн ігр перетворить вивчення математики у захоплюючу гру, і вивчення математики пройде легко і без надмірних навантажень.
Креслення добре допомагає дитині осмислити зміст завдання і залежність між величинами. Малювання графічної схеми змушує учня уважно читати текст задачі, дає можливість шукати різні шляхи вирішення, дозволяє перенести частину розумових дій в дії практичні. У кожному виді вивчення обчислень можна використовувати ігрові форми. Наприклад, це можуть бути такі ігри:
- • ромашка;
- • магічні квадрати;
- • цікаві рамки;
- • складемо потяг;
- • сходинки;
- • вгадай число;
- • поштова скринька;
- • магазин;
- • вгадай слово;
- радисти й ін
Практично при вивченні будь-якої навчальної теми з математики можна конструювати та використовувати математичні кросворди. Допомагають зацікавити учнів використання наступних дидактичних ігор:
Пропоновані уроки-подорожі, уроки-екскурсії, уроки-ігри в основному будуть сприяти закріпленню та розширенню знань і уявлень, отриманих на уроках, що проходять в класі з використанням завдань підручника. Виняток становить матеріал, пов'язаний з об'єктами тривимірного простору, який входить в програму першого класу, але, в силу своєї специфіки, не відображено на сторінках підручника. Наприклад, урок-подорож по темі "Наші зустрічі з математикою", урок-гра за темою "Орієнтація у просторі", урок-екскурсія "Геометрія навколо нас", урок-подорож на тему "Навіщо людям потрібні числа", урок-екскурсія на тему "Лінії навколо нас", урок-гра "Рухаємося за планом" (
Висновки
Висновок
У результаті проведеного дослідження відповідно до поставлених завдань було підтверджено, що дидактична гра сприяє кращому розумінню математичної суті питання, уточнення та формування математичних знань учнів.
Ігри можна використовувати на різних етапах засвоєння знань: на етапах пояснення нового матеріалу, його закріплення, повторення, контролю.
Гра дозволяє включити в активну пізнавальну діяльність більше число учнів. Вона повинна повною мірою вирішувати як освітні завдання уроку, так і завдання активізації пізнавальної діяльності, і бути основною щаблем у розвитку пізнавальних інтересів учнів.
Гра допомагає вчителю донести до учнів важкий матеріал в доступній формі. Звідси можна зробити висновок про те, що використання гри необхідно при навчанні дітей молодшого шкільно віку.
Також в ході дослідження була розглянута методика вивчення арифметичних дій, розмежовано поняття обчислювального прийому та обчислювального навички.
У ході дослідження була розглянута класифікація обчислювальних прийомів
Корисні ресурси
Список літератури:
1. Бантова М.А. Рішення текстових арифметичних завдань. / / "Початкова школа" № 10-11 1989р. МОСКВА. "Просвіта".
2. Коваленко В.Г. Дидактичні ігри на уроках математики. М., 1990 Коннова В. А. "Завдання творчого характеру на уроках математики". / / Початкова школа 1995 № 12 стор 55.
3. Лендрет Г.Л. Ігрова терапія: Мистецтво відносин. - М., 1994. - С.47. Маш. Л. Граник Г. "Моя найперша книжка з математики" М., Видавничий дім "Дрофа", 1995. (Підручник частина 1, з 20-21)
4. Психолого-педагогічні особливості проведення дидактичних ігор. Под.ред. Акшин А., Акшин Т., Жаркова Т. М., 1990
Селіванов В.А. Основи загальної педагогіки: Теорія і методика виховання: Учеб. посібник для студ. Вищ. Пед. Учеб. закладів / За ред. В. П. Сластенина. - 2-е вид., Испр. - М.: Видавничий центр "Академія", 2002.
5. Сластенін В.А. та ін Педагогіка: Учеб. посібник для студ. Вищ. Пед. Учеб. закладів / За ред. В.П. Сластенина. - М.: Видавничий центр "Академія", 2002.
6. Чілінрова Л., Спиридонова Б. Граючи, вчимося математики. М., 1993
7. Шпунтів А.І. Роль навчально-пізнавальних та виховних завдань на уроках навчання грамоти / / Початкова школа. - 1993.