Відмінності між версіями «Wiki-стаття "Історія листування наших пращурів"»
(→Результати дослідження) |
(→Мета дослідження) |
||
| (не показано 28 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
==Гіпотеза дослідження== | ==Гіпотеза дослідження== | ||
| + | У період Київської Руси засоби були примітивними | ||
| + | |||
==Мета дослідження== | ==Мета дослідження== | ||
| − | Дослідити та проаналізувати | + | Дослідити та проаналізувати засоби зв'язку Київської Русі |
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
| − | Історія пошти на території сучасної України веде свій початок з часів Київської Русі і налічує більше тисячі років. | + | |
| + | <p align=justify> | ||
| + | Історія пошти на території сучасної України веде свій початок з часів Київської Русі і налічує більше тисячі років, коли в 885 році з’явилася перша згадка про вісника листоношу, який доставляв письмові повідомлення Київському князю Олегу.[[Файл:3289163_ee35bd8a.jpg|thumb|Написання листа у давнину]]</p> | ||
| + | |||
| + | <p align=justify> | ||
| + | Поштові марки стали використовуватися в обігу з середини XIX століття; первинно це були австрійські і російські, а впродовж більшої частини XX століття – радянські марки. | ||
Київській Русі в X столітті існував «повоз» – обов’язок населення надавати коней «від стану до стану» для княжих гінців і слуг. | Київській Русі в X столітті існував «повоз» – обов’язок населення надавати коней «від стану до стану» для княжих гінців і слуг. | ||
| + | </p> | ||
| + | <p align=justify> | ||
У XIII столітті з’явилися перші поштові станції, а до XV-XVI століттям поштовий зв’язок встановився по всій Русі. Подальший розвиток поштової служби на території України пов’язаний з формуванням російської держави із столицею в Москві (українські міста були сполучені з нею ямами), а потім в Санкт-Петербурзі. | У XIII столітті з’явилися перші поштові станції, а до XV-XVI століттям поштовий зв’язок встановився по всій Русі. Подальший розвиток поштової служби на території України пов’язаний з формуванням російської держави із столицею в Москві (українські міста були сполучені з нею ямами), а потім в Санкт-Петербурзі. | ||
| + | </p> | ||
| + | <p align=justify> | ||
В Києві пошта бере початок з березня 1669 року, коли гетьман Лівобережної України Демьян Багатогрішний підписав з московським урядом угоду, так звані «Глуховськіє договірні статті». Одна із статей даної угоди передбачала «влаштовувати в малоруських містах пошаную по московському зразку». | В Києві пошта бере початок з березня 1669 року, коли гетьман Лівобережної України Демьян Багатогрішний підписав з московським урядом угоду, так звані «Глуховськіє договірні статті». Одна із статей даної угоди передбачала «влаштовувати в малоруських містах пошаную по московському зразку». | ||
Через п’ять років почали приймати листи від населення, мали поштовий двір на Подолі, стайню на 40 коней. Проте поштова справа просувалася поволі і в кінці XVII століття зовсім прийшла до занепаду. У 1725 році Катерина I видала Указ про установу поштового двору на Подолі, підлеглого міському магістрату. | Через п’ять років почали приймати листи від населення, мали поштовий двір на Подолі, стайню на 40 коней. Проте поштова справа просувалася поволі і в кінці XVII століття зовсім прийшла до занепаду. У 1725 році Катерина I видала Указ про установу поштового двору на Подолі, підлеглого міському магістрату. | ||
| + | </p> | ||
| + | <p align=justify> | ||
У 1765 році при організації Державної кінної пошти на Лівобережній Україні в Києві обирали поштмейстера і двох листонош. На початку 1769 року Київську пошту передали у ведення Московського поштамту. | У 1765 році при організації Державної кінної пошти на Лівобережній Україні в Києві обирали поштмейстера і двох листонош. На початку 1769 року Київську пошту передали у ведення Московського поштамту. | ||
| + | </p> | ||
| + | <p align=justify> | ||
21 серпня (3 вересня) 1775 року почтдіректор Борис Пестель написав лист в Київську губернську канцелярію, якому повідомлялося про указ Колегії закордонних справ щодо установи в Києві поштової контори. | 21 серпня (3 вересня) 1775 року почтдіректор Борис Пестель написав лист в Київську губернську канцелярію, якому повідомлялося про указ Колегії закордонних справ щодо установи в Києві поштової контори. | ||
| − | У 1782 році контора була перетворена в губернський поштамт, який з часом перевели в Печерську фортецю, де знаходилися Присутствені місця, а потім знову повернули на Поділ. | + | </p> |
| − | + | <p align=justify> | |
| + | У 1782 році контора була перетворена в губернський поштамт, який з часом перевели в Печерську фортецю, де знаходилися Присутствені місця, а потім знову повернули на Поділ. | ||
| + | </p> | ||
| + | <p align=justify> | ||
В середині XVIII століття в Російській імперії при оплаті поштових послуг стягувалося по грошу (Ѕ копійки) із золотника ( 4,3 г) за 100 верст ( 106,7 км.), так що лист від Москви ка Києва (852 верст) оплачувався у розмірі 4,52 копійки із золотника. | В середині XVIII століття в Російській імперії при оплаті поштових послуг стягувалося по грошу (Ѕ копійки) із золотника ( 4,3 г) за 100 верст ( 106,7 км.), так що лист від Москви ка Києва (852 верст) оплачувався у розмірі 4,52 копійки із золотника. | ||
| + | </p> | ||
| + | <p align=justify> | ||
| + | Епістолографія — листування приватного характеру, що в кращих своїх зразках має історико-культурне значення. | ||
| + | У добу Литовської Держави активно вводилося у листи кліше князівських грамот, називався титул, ім'я адресата, двома-трьома словами-означеннями давалася його характеристика (часто панегірична). | ||
| + | </p> | ||
| + | <p align=justify> | ||
| + | Протягом другої половини XVI — першої половини XVII ст. епістолографія розквітає у зв'язку з появою полемічної літератури. Це була епоха відкритого, стилізованого листа. В епоху бароко лист повернувся до звичайної форми — «закритих листів». Листи культурних діячів середньовіччя писалися києворуською, польською, латинською і давньоукраїнською мовами. Історія листування в Україні українською мовою до XIX ст. зберегла лише поодинокі факти. Серед них найпромовистішими є любовні листи Івана Мазепи до Мотрі Кочубеївни. | ||
| + | </p> | ||
| + | <p align=justify> | ||
| + | У XX ст. Епістолографія звужує сферу свого функціонування саме у сенсі практичного призначення. її значною мірою заміняє мережа аудіовізуального зв'язку (телефони, факси, телевізори, електронна пошта та ін.). | ||
| + | </p> | ||
| + | <p align=justify> | ||
| + | У ході дослідження наші однокласники розробили опитувальник та провели [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGxJMTJUSTJ2dWJDdjBYZml0Z3FWYUE6MQ Опитування щодо користування послугами зв'язку] та електронною поштою. Результати опитування показали, традиційний зв'язок має місце у житті людей, не зважаючи на те, що електронна пошта має переваги. | ||
| + | </p> | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
| + | |||
| + | Провівши дослідження та проаналізувавши засоби зв'язку наших пращурів у Київській Русі можна сказати, що він був примітивним та майже неможливим на той час, але в ході розвитку суспільства розвивався, змінювався та удосконалювався та став необхідним на невід'ємним у нашому житті. | ||
| + | |||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
| + | http://uk.wikipedia.org/wiki/Епістолографія | ||
| + | |||
| + | http://blog.i.ua/user/657551/464248/ | ||
| + | |||
| + | http://freepost.dp.ua/poshtovi-marky-i-istoriya-poshty-ukrajiny | ||
| + | |||
| + | http://www.refine.org.ua/pageid-4867-1.html | ||
[[Категорія:10 версія]] | [[Категорія:10 версія]] | ||
Поточна версія на 12:10, 10 жовтня 2013
Зміст
Назва проекту
Історія листування наших предків
Автори проекту
ІІІ група 10 класу
Тема дослідження
Листування Київської Русі
Проблема дослідження
Яким чином спілкувалися люди у Київській Русі?
Гіпотеза дослідження
У період Київської Руси засоби були примітивними
Мета дослідження
Дослідити та проаналізувати засоби зв'язку Київської Русі
Результати дослідження
Історія пошти на території сучасної України веде свій початок з часів Київської Русі і налічує більше тисячі років, коли в 885 році з’явилася перша згадка про вісника листоношу, який доставляв письмові повідомлення Київському князю Олегу.
Поштові марки стали використовуватися в обігу з середини XIX століття; первинно це були австрійські і російські, а впродовж більшої частини XX століття – радянські марки. Київській Русі в X столітті існував «повоз» – обов’язок населення надавати коней «від стану до стану» для княжих гінців і слуг.
У XIII столітті з’явилися перші поштові станції, а до XV-XVI століттям поштовий зв’язок встановився по всій Русі. Подальший розвиток поштової служби на території України пов’язаний з формуванням російської держави із столицею в Москві (українські міста були сполучені з нею ямами), а потім в Санкт-Петербурзі.
В Києві пошта бере початок з березня 1669 року, коли гетьман Лівобережної України Демьян Багатогрішний підписав з московським урядом угоду, так звані «Глуховськіє договірні статті». Одна із статей даної угоди передбачала «влаштовувати в малоруських містах пошаную по московському зразку». Через п’ять років почали приймати листи від населення, мали поштовий двір на Подолі, стайню на 40 коней. Проте поштова справа просувалася поволі і в кінці XVII століття зовсім прийшла до занепаду. У 1725 році Катерина I видала Указ про установу поштового двору на Подолі, підлеглого міському магістрату.
У 1765 році при організації Державної кінної пошти на Лівобережній Україні в Києві обирали поштмейстера і двох листонош. На початку 1769 року Київську пошту передали у ведення Московського поштамту.
21 серпня (3 вересня) 1775 року почтдіректор Борис Пестель написав лист в Київську губернську канцелярію, якому повідомлялося про указ Колегії закордонних справ щодо установи в Києві поштової контори.
У 1782 році контора була перетворена в губернський поштамт, який з часом перевели в Печерську фортецю, де знаходилися Присутствені місця, а потім знову повернули на Поділ.
В середині XVIII століття в Російській імперії при оплаті поштових послуг стягувалося по грошу (Ѕ копійки) із золотника ( 4,3 г) за 100 верст ( 106,7 км.), так що лист від Москви ка Києва (852 верст) оплачувався у розмірі 4,52 копійки із золотника.
Епістолографія — листування приватного характеру, що в кращих своїх зразках має історико-культурне значення. У добу Литовської Держави активно вводилося у листи кліше князівських грамот, називався титул, ім'я адресата, двома-трьома словами-означеннями давалася його характеристика (часто панегірична).
Протягом другої половини XVI — першої половини XVII ст. епістолографія розквітає у зв'язку з появою полемічної літератури. Це була епоха відкритого, стилізованого листа. В епоху бароко лист повернувся до звичайної форми — «закритих листів». Листи культурних діячів середньовіччя писалися києворуською, польською, латинською і давньоукраїнською мовами. Історія листування в Україні українською мовою до XIX ст. зберегла лише поодинокі факти. Серед них найпромовистішими є любовні листи Івана Мазепи до Мотрі Кочубеївни.
У XX ст. Епістолографія звужує сферу свого функціонування саме у сенсі практичного призначення. її значною мірою заміняє мережа аудіовізуального зв'язку (телефони, факси, телевізори, електронна пошта та ін.).
У ході дослідження наші однокласники розробили опитувальник та провели Опитування щодо користування послугами зв'язку та електронною поштою. Результати опитування показали, традиційний зв'язок має місце у житті людей, не зважаючи на те, що електронна пошта має переваги.
Висновки
Провівши дослідження та проаналізувавши засоби зв'язку наших пращурів у Київській Русі можна сказати, що він був примітивним та майже неможливим на той час, але в ході розвитку суспільства розвивався, змінювався та удосконалювався та став необхідним на невід'ємним у нашому житті.
Корисні ресурси
http://uk.wikipedia.org/wiki/Епістолографія
http://blog.i.ua/user/657551/464248/
http://freepost.dp.ua/poshtovi-marky-i-istoriya-poshty-ukrajiny
