Відмінності між версіями «Як впливає приховане потворство на долю людини?»
(→Висновки) |
|||
(не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | '''Ніяка блискуча доля не приховує природної ницості ''' | |
− | + | ''' Федр''' | |
== Назва проекту== | == Назва проекту== | ||
Як впливає приховане потворство на долю людини? | Як впливає приховане потворство на долю людини? | ||
Рядок 91: | Рядок 91: | ||
== Висновки== | == Висновки== | ||
− | + | '''Наша група «Дослідників-творців» провела дослідження сатирико-метафоричного змісту твору Е. Т. А. Гофмана «Малюк Цахес» і прийшла до певних висновків:''' | |
+ | |||
1.Золоті волосини на голові у Цахеса—історія про механізм влади та безсоромність можновладців,які привласнюють результати чужої матеріальної і духовної праці. | 1.Золоті волосини на голові у Цахеса—історія про механізм влади та безсоромність можновладців,які привласнюють результати чужої матеріальної і духовної праці. | ||
Поточна версія на 22:04, 17 листопада 2011
Ніяка блискуча доля не приховує природної ницості Федр
Зміст
- 1 Назва проекту
- 2 Автори проекту
- 3 Тема дослідження
- 4 Питання для дослідження
- 5 Мета дослідження
- 6 Результати дослідження
- 6.1 - Чи міг би Цахес взагалі стати людиною?
- 6.2 - У чому суть сатиричного викриття суспільства в повісті-казці «Малюк Цахес»?
- 6.3 Соціально—сатиричний план повісті– казки:
- 6.4 - Яким є метафоричний зміст твору?
- 6.5 - Чому автор використовує жанр філософської казки?
- 6.6 - Які моральні уроки Е. Т. А. Гофмана?
- 7 Висновки
- 8 Корисні посилання
- 9 Інші документи
Назва проекту
Як впливає приховане потворство на долю людини?
Автори проекту
Літвінова Настя, Чирук Оксана,Курочкіна Марина,Квітко Наталія,Ковриженко Карина
Тема дослідження
Сатирико – метафоричний зміст казки Е. Т. А. Гофмана « Малюк Цахес»
Питання для дослідження
- Чи міг би Цахес взагалі стати людиною?
- У чому суть сатиричного викриття суспільства в повісті-казці «Малюк Цахес»?
- Яким є метафоричний зміст твору?
- Чому автор використовує жанр філософської казки?
- Які моральні уроки Е. Т. А. Гофмана?
Мета дослідження
Розвивати навички аналізу художнього твору; навчитись визначати у творі наявність засобів комічного, з’ясовувати ідейний задум автора,особливості його творчого стилю; розвивати логічне мислення, вміння узагальнювати та розуміти підтекст.
Результати дослідження
- Чи міг би Цахес взагалі стати людиною?
Фея була доброю і жалісливою. Із співчуття до жахливого створіння вона вирішила допомогти йому,наділивши його трьома золотими волосинами,що мали чудодійну силу:відтепер усе талановите й визначне, що відбувається навкруги,приписується тільки йому. Вона думала, «що чудесний зовнішній хист осяє благотворним променем душу і збудить внутрішній голос, який скаже: «Ти той, за кого тебе вважають, то ж намагайся зрівнятись з людиною, на чиїх крилах ти, безкрила каліка підносишся!» Але зашкарублий і мертвий дух маленького нікчеми не зміг піднятися так високо: Цахес так і залишився злим, потворним, огидним, грубим нікчемою.
Людина має бути гідною своєї долі. Вона сама й тільки своєю наполегливою працею мусить досягти високих злетів.
Літвінова Настя
- У чому суть сатиричного викриття суспільства в повісті-казці «Малюк Цахес»?
Події казки відбуваються у вигаданому князівстві Керепес, де колись заходами князя Пафнутія було запроваджено « освіту». Освіта порушила звичне гармонійне життя людей, мала псевдопросвітительські наслідки. Серед молоді поширене чинопочитання, прагнення зробити службову кар’єру та збагатитися.У місцевому університеті роблять дивовижні відкриття на зразок: « темнота походить від нестачі світла».
Князь був великим шанувальником «данцізької золотої горілки» і полюбляв нагороди. Такі захоплення свідчать про обмеженість і пихатість правителя.
Гофман висміює псевдопрограму освіти, де корисне змішане з безглуздим, важливе – з дурницею. Освітою керує колишній лакей, який спромігся стати міністром. Ось які новації в галузі освіти пропонує цей невіглас князеві: «Вирубати ліси, зробити річку судноплавною, розвести картоплю, покращити сільські школи, насадити акацій і тополь, навчити юнацтво співати на два голоси ранкові і вечірні молитви, прокласти шосейні дороги і привити віспу.» Автор включає в цей перелік те, що дійсно робилось у Прусії на межі століть. Він створив чудову пародію на так звану філософію здорового глузду і тверезих міркувань, яка визначала суть суспільного життя тогочасної Німеччини.
Жителі живуть за законами практицизму, поклоняються золоту, плазують перед чинами, вони втратили ціннісні орієнтири, збідніли духовно.
Соціально—сатиричний план повісті– казки:
-змалюваннязвичаїв,щопанують у князівстві;
-зображенняпорядків у політиці та системіосвіти;
-зображеннячинопочитання та самозасліпленостіфілістерів;
-обмеженість і пихатістьправителів;
-відображення ідей просвітителів,які намагалися скувати творчу уяву митця жорстокими правилами.
Чирук Оксана
- Яким є метафоричний зміст твору?
Метафоричний зміст твору:
- «Вигнати усіх фей із країни, обрізати коням крила, одомашнити й перетворити на корисних” - намагання можновладців поставити митця собі на службу,дискредитувати його,позбавити можливості впливати на духовне життя людей;
-Золоті волосини на голові у Цахеса—історія про механізм влади та безсоромність можновладців,які привласнюють результати чужої матеріальної і духовної праці;
-образ феї Рожі-Гожі - ідея моральної відповідальності митця.
Курочкіна Марина
- Чому автор використовує жанр філософської казки?
Цей прийом дав змогу порушити важливі проблеми буття, гостро висміяти недосконалість державної системи, що породжує Цахесів-Циноберів, знищує моральні цінності, вбиває духовність, робить непотрібним талант..Жанр казки допомагає авторові висловити власне ставлення до суспільства, влади, висміяти філістерів, змалювати свій романтичний ідеал..Але він розбивається, зіткнувшись із реальністю: люди визнають не ідеал, а те, що за нього видають. Цахесів породжує «хворе» суспільство, що втратило моральні й духовні орієнтири. Члени суспільства засліплені облудними ідеями, через своє невігластво самі породжують кумирів, а самі ж і страждають від їхньої тиранії. У творові зроблено декілька припущень про джерела виникнення Циноберів. Це – влада грошей, людське божевілля, вульгарність середовища. Кожне з них залишається недоведеною гіпотезою. Романтичне щастя за Гофманом – лише казка, фікція, поетична уява..
Відродження духовності кожної окремої людини може змінити й суспільство в цілому.
Квітко Наталія
- Які моральні уроки Е. Т. А. Гофмана?
- Свобода,краса,поезія-нероздільні,їх єдність і утворює високу духовність нації;надає людині творчих сил,робить її щасливою,сприяє суспільному процвітанню.
- Правитель має бути розумним,його обов'язок—дбати про добробут і щастя народу.
-Джерела виникнення Циноберів-це влада грошей, людськаобмеженість, кар'єризм, бездуховність.
- Людина не має права забувати, що вона – жаринка великого животворного і постійно готового до змін Усесвіту. Як тільки вона зупиняється у своєму розвитку, втрачає вогонь любові, здатності творити добро, її дух мертвіє і вже не розвивається, не відгукується на поклик, не рухається вперед.
Ковриженко Карина
Висновки
Наша група «Дослідників-творців» провела дослідження сатирико-метафоричного змісту твору Е. Т. А. Гофмана «Малюк Цахес» і прийшла до певних висновків:
1.Золоті волосини на голові у Цахеса—історія про механізм влади та безсоромність можновладців,які привласнюють результати чужої матеріальної і духовної праці.
2. Автор змальовує звичаї, що панують у князівстві,зображує порядки у політиці та системі освіти,чинопочитання та самозасліпленість філістерів,обмеженість і пихатість правителів;відображає ідеї просвітителів,які намагалися скувати творчу уяву митця жорстокими правилами.
3.Людина має бути гідною своєї долі. Вона сама й тільки своєю наполегливою працею мусить досягти високих злетів.
4. Відродження духовності кожної окремої людини може змінити й суспільство в цілому.
5. Правитель має бути розумним, його обов'язок—дбати про добробут і щастя народу.
6.Свобода,краса,поезія-нероздільні,їх єдність і утворює високу духовність нації;надає людині творчих сил,робить її щасливою,сприяє суспільному процвітанню.