Відмінності між версіями «Як впливає приховане потворство на долю людини?»

Поточна версія на 22:04, 17 листопада 2011

 Ніяка блискуча доля не приховує природної ницості    
                                          Федр

Назва проекту

Як впливає приховане потворство на долю людини?

Автори проекту

Літвінова Настя, Чирук Оксана,Курочкіна Марина,Квітко Наталія,Ковриженко Карина

Тема дослідження

Сатирико – метафоричний зміст казки Е. Т. А. Гофмана « Малюк Цахес»

Питання для дослідження

- Чи міг би Цахес взагалі стати людиною?

- У чому суть сатиричного викриття суспільства в повісті-казці «Малюк Цахес»?

- Яким є метафоричний зміст твору?

- Чому автор використовує жанр філософської казки?

- Які моральні уроки Е. Т. А. Гофмана?

Мета дослідження

Розвивати навички аналізу художнього твору; навчитись визначати у творі наявність засобів комічного, з’ясовувати ідейний задум автора,особливості його творчого стилю; розвивати логічне мислення, вміння узагальнювати та розуміти підтекст.

Результати дослідження

- Чи міг би Цахес взагалі стати людиною?

Фея була доброю і жалісливою. Із співчуття до жахливого створіння вона вирішила допомогти йому,наділивши його трьома золотими волосинами,що мали чудодійну силу:відтепер усе талановите й визначне, що відбувається навкруги,приписується тільки йому. Вона думала, «що чудесний зовнішній хист осяє благотворним променем душу і збудить внутрішній голос, який скаже: «Ти той, за кого тебе вважають, то ж намагайся зрівнятись з людиною, на чиїх крилах ти, безкрила каліка підносишся!» Але зашкарублий і мертвий дух маленького нікчеми не зміг піднятися так високо: Цахес так і залишився злим, потворним, огидним, грубим нікчемою.

Людина має бути гідною своєї долі. Вона сама й тільки своєю наполегливою працею мусить досягти високих злетів.

Літвінова Настя

- У чому суть сатиричного викриття суспільства в повісті-казці «Малюк Цахес»?

Події казки відбуваються у вигаданому князівстві Керепес, де колись заходами князя Пафнутія було запроваджено « освіту». Освіта порушила звичне гармонійне життя людей, мала псевдопросвітительські наслідки. Серед молоді поширене чинопочитання, прагнення зробити службову кар’єру та збагатитися.У місцевому університеті роблять дивовижні відкриття на зразок: « темнота походить від нестачі світла».

Князь був великим шанувальником «данцізької золотої горілки» і полюбляв нагороди. Такі захоплення свідчать про обмеженість і пихатість правителя.

Гофман висміює псевдопрограму освіти, де корисне змішане з безглуздим, важливе – з дурницею. Освітою керує колишній лакей, який спромігся стати міністром. Ось які новації в галузі освіти пропонує цей невіглас князеві: «Вирубати ліси, зробити річку судноплавною, розвести картоплю, покращити сільські школи, насадити акацій і тополь, навчити юнацтво співати на два голоси ранкові і вечірні молитви, прокласти шосейні дороги і привити віспу.» Автор включає в цей перелік те, що дійсно робилось у Прусії на межі століть. Він створив чудову пародію на так звану філософію здорового глузду і тверезих міркувань, яка визначала суть суспільного життя тогочасної Німеччини.

Жителі живуть за законами практицизму, поклоняються золоту, плазують перед чинами, вони втратили ціннісні орієнтири, збідніли духовно.

Соціально—сатиричний план повісті– казки:

-змалюваннязвичаїв,щопанують у князівстві;

-зображенняпорядків у політиці та системіосвіти;

-зображеннячинопочитання та самозасліпленостіфілістерів;

-обмеженість і пихатістьправителів;

-відображення ідей просвітителів,які намагалися скувати творчу уяву митця жорстокими правилами.

Чирук Оксана

- Яким є метафоричний зміст твору?

Метафоричний зміст твору:

- «Вигнати усіх фей із країни, обрізати коням крила, одомашнити й перетворити на корисних” - намагання можновладців поставити митця собі на службу,дискредитувати його,позбавити можливості впливати на духовне життя людей;

-Золоті волосини на голові у Цахеса—історія про механізм влади та безсоромність можновладців,які привласнюють результати чужої матеріальної і духовної праці;

-образ феї Рожі-Гожі - ідея моральної відповідальності митця.

Курочкіна Марина

- Чому автор використовує жанр філософської казки?

Цей прийом дав змогу порушити важливі проблеми буття, гостро висміяти недосконалість державної системи, що породжує Цахесів-Циноберів, знищує моральні цінності, вбиває духовність, робить непотрібним талант..Жанр казки допомагає авторові висловити власне ставлення до суспільства, влади, висміяти філістерів, змалювати свій романтичний ідеал..Але він розбивається, зіткнувшись із реальністю: люди визнають не ідеал, а те, що за нього видають. Цахесів породжує «хворе» суспільство, що втратило моральні й духовні орієнтири. Члени суспільства засліплені облудними ідеями, через своє невігластво самі породжують кумирів, а самі ж і страждають від їхньої тиранії. У творові зроблено декілька припущень про джерела виникнення Циноберів. Це – влада грошей, людське божевілля, вульгарність середовища. Кожне з них залишається недоведеною гіпотезою. Романтичне щастя за Гофманом – лише казка, фікція, поетична уява..

Відродження духовності кожної окремої людини може змінити й суспільство в цілому.

Квітко Наталія

- Які моральні уроки Е. Т. А. Гофмана?

- Свобода,краса,поезія-нероздільні,їх єдність і утворює високу духовність нації;надає людині творчих сил,робить її щасливою,сприяє суспільному процвітанню.

- Правитель має бути розумним,його обов'язок—дбати про добробут і щастя народу.

-Джерела виникнення Циноберів-це влада грошей, людськаобмеженість, кар'єризм, бездуховність.

- Людина не має права забувати, що вона – жаринка великого животворного і постійно готового до змін Усесвіту. Як тільки вона зупиняється у своєму розвитку, втрачає вогонь любові, здатності творити добро, її дух мертвіє і вже не розвивається, не відгукується на поклик, не рухається вперед.

Ковриженко Карина

Висновки

Наша група «Дослідників-творців» провела дослідження сатирико-метафоричного змісту твору Е. Т. А. Гофмана «Малюк Цахес» і прийшла до певних висновків:

1.Золоті волосини на голові у Цахеса—історія про механізм влади та безсоромність можновладців,які привласнюють результати чужої матеріальної і духовної праці.

2. Автор змальовує звичаї, що панують у князівстві,зображує порядки у політиці та системі освіти,чинопочитання та самозасліпленість філістерів,обмеженість і пихатість правителів;відображає ідеї просвітителів,які намагалися скувати творчу уяву митця жорстокими правилами.

3.Людина має бути гідною своєї долі. Вона сама й тільки своєю наполегливою працею мусить досягти високих злетів.

4. Відродження духовності кожної окремої людини може змінити й суспільство в цілому.

5. Правитель має бути розумним, його обов'язок—дбати про добробут і щастя народу.

6.Свобода,краса,поезія-нероздільні,їх єдність і утворює високу духовність нації;надає людині творчих сил,робить її щасливою,сприяє суспільному процвітанню.

Корисні посилання

Інші документи