Відмінності між версіями «Технологія використання вторинної сировини відходів опалого листя»
| (не показано 12 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| border="1" | {| border="1" | ||
|- | |- | ||
| − | |[[Файл:Досліди фото ТОм_зош1.jpg| | + | |[[Файл:Досліди фото ТОм_зош1.jpg|300px]] |
| − | |[[Файл:Досліди фото ТОм_зош12.jpg | + | |[[Файл:Досліди фото ТОм_зош12.jpg|300px]] |
| − | + | |[[Файл:Досліди фото ТОм_зош15.jpg|300px]] | |
| − | + | ||
| − | |[[Файл:Досліди фото ТОм_зош15.jpg | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
На основі результатів розрахунків класу небезпеки відходів опалого листя, відібраних на майданчиках смт. Томаківка з різним рівнем антропогенного забруднення належить до відходів четвертого класу небезпеки, тобто рівень антропогенного забруднення у місцях утворення або накопичення опалого листя впливає на кількісні показники забруднення даних відходів сполуками важких металів, але не впливає на загальну еколого- токсикологічну оцінку цього відходу. Тому з еколого- токсикологічної точки зору опале листя в різних зелених зонах с.Томаківки можна рекомендувати для використовування вторинної сировини для потреб різних галузей народного господарства. | На основі результатів розрахунків класу небезпеки відходів опалого листя, відібраних на майданчиках смт. Томаківка з різним рівнем антропогенного забруднення належить до відходів четвертого класу небезпеки, тобто рівень антропогенного забруднення у місцях утворення або накопичення опалого листя впливає на кількісні показники забруднення даних відходів сполуками важких металів, але не впливає на загальну еколого- токсикологічну оцінку цього відходу. Тому з еколого- токсикологічної точки зору опале листя в різних зелених зонах с.Томаківки можна рекомендувати для використовування вторинної сировини для потреб різних галузей народного господарства. | ||
| − | |||
| + | {| border="1" | ||
| + | |- | ||
| + | |[[Файл:Досліди фото ТОм_зош13.jpg|250px]] | ||
| + | |[[Файл:Досліди фото ТОм зош14.jpeg|250px]] | ||
| + | |[[Файл:Досліди фото ТОм_зош16.jpg|250px]] | ||
| + | |[[Файл:Досліди фото ТОм_зош17.jpg|250px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ІІ етап роботи це технологія отримання з листя біомеліораторів в різних варіантах: | ||
| + | [[Файл:Закладені досліди 13.11.13.jpg|thumb|Томаківка]] | ||
* І-В - компостування в природних умовах(листя-грунт H²O) | * І-В - компостування в природних умовах(листя-грунт H²O) | ||
| Рядок 38: | Рядок 41: | ||
Ці всі досліди були закладені в листопаді місяці 2013 р. | Ці всі досліди були закладені в листопаді місяці 2013 р. | ||
| + | |||
| Рядок 47: | Рядок 51: | ||
| − | + | [[Файл:Досліди фото ТОм_зош18.jpg|thumb|Кафедра “Хімія та інженерна екологія”]] | |
== Висновок: == | == Висновок: == | ||
| Рядок 54: | Рядок 58: | ||
'''Дякуємо завідучій кафедрою “Хімія та інженерна екологія” Яришкіній Ларисі Олександрівні та молодшому науковому співпрацівнику Сорокі Максиму Леонідовичу за наукову творчу допомогу дослідницькій групі Томаківської ЗОШ I-III ст. №1'' | '''Дякуємо завідучій кафедрою “Хімія та інженерна екологія” Яришкіній Ларисі Олександрівні та молодшому науковому співпрацівнику Сорокі Максиму Леонідовичу за наукову творчу допомогу дослідницькій групі Томаківської ЗОШ I-III ст. №1'' | ||
| + | [[Категорія:Міжнародний МЕДІАФЕСТИВАЛЬ для школярів - 2014]] | ||
Поточна версія на 07:07, 9 квітня 2014
Вступ
Відходи мають не малий потенціал використання як вторинної сировини. Тому існує досить вагома проблема: технології виробництва, а саме застосування технології виробництва штучних ґрунтів на основі біологічних відходів зелених насаджень та технології отримання паливних брикетів на основі опалого листя. Не дивлячись на підвищений інтерес до технологій утилізації відходів опалого листя в якості вторинної сировини, використовується, регламентується діючим законодавством України. На сучасному етапі наростає попит на опале листя – як джерело вторинної сировини. А поскільки його промисловий попит визначається актуальністю та необхідністю даного виду відходів на предмет установленого класу його еколого - токсикологічної небезпеки для реалізації поставленої мети слід виконати певні завдання. - Структурування і класифікація місць утворення і накопичування опалого листя по ступені антропогенного забруднення. - Якісна та кількісна оцінка хімічних компонентів в складі опалого листя. - Еколого – токсикологічний аналіз опалого листя на урбоекосистему з послідуючим визначенням класу небезпечності відходів цього типу.
Дослідження
| 300px | 300px | 300px |
На основі результатів розрахунків класу небезпеки відходів опалого листя, відібраних на майданчиках смт. Томаківка з різним рівнем антропогенного забруднення належить до відходів четвертого класу небезпеки, тобто рівень антропогенного забруднення у місцях утворення або накопичення опалого листя впливає на кількісні показники забруднення даних відходів сполуками важких металів, але не впливає на загальну еколого- токсикологічну оцінку цього відходу. Тому з еколого- токсикологічної точки зору опале листя в різних зелених зонах с.Томаківки можна рекомендувати для використовування вторинної сировини для потреб різних галузей народного господарства.
| 250px | 250px | 250px | 250px |
ІІ етап роботи це технологія отримання з листя біомеліораторів в різних варіантах:
* І-В - компостування в природних умовах(листя-грунт H²O)
* ІІ-В – у відкритому вольєрі (решітчастому) інтенсифікуємо органічним добривом ( куриним послідом)
* ІІІ-В – Анаеробне бродіння( щільно – укладене листя) + куриний послід + під водяний затор (гідроліт), гази, які виділяються сповільнюють розвиток бактерій гниття.
* ІУ-І - целофановий пакет герметично упакований ( листя - перегній)
* У-В - ящик вимощений целофаном ( листя - перегній)
* УІ-В – щільно упаковане листя без добрива
Ці всі досліди були закладені в листопаді місяці 2013 р.
За результатами досліджень міні-проекту "Оцінка класу небезпеки відходів опалого листя зон зеленених насаджень смт. Томаківка Дніпропетровської області" рівень антропогенного забруднення в місцях утворення або накопичення опалого листя впливає на кількісні показники забруднення даних відходів сполуками важких металів, але не впливає на загальну еколого-токсикологічну оцінку цього відходу.
Досліди були закладені 13 листопада 2013 року… а відкриті і проаналізовані 03.04.2014
Висновок:
З еколого-токсикологічної точки зору опале листя належить до відходів четвертого класу небезпеки, а це свідчить про те, що його можна рекомендувати для використання в якості вторинної сировини для потреб мінералізації…
'Дякуємо завідучій кафедрою “Хімія та інженерна екологія” Яришкіній Ларисі Олександрівні та молодшому науковому співпрацівнику Сорокі Максиму Леонідовичу за наукову творчу допомогу дослідницькій групі Томаківської ЗОШ I-III ст. №1
