Відмінності між версіями «Світло і світ навколо нас»
(→Питання для дослідження) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
| (не показані 30 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев ''' | |
== Назва проекту== | == Назва проекту== | ||
'''Світ і світло наколо нас''' | '''Світ і світло наколо нас''' | ||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
== Питання для дослідження== | == Питання для дослідження== | ||
| − | '''Чи | + | '''Чи можна вірити своїм очам?''' |
| − | + | Яка будова ока? | |
| + | |||
| + | Які властивості ока існують? | ||
| + | |||
| + | Чому ми можемо бачити кіно? | ||
| + | |||
| + | Чому дорівнює роздільна здатність вашого ока? | ||
== Мета дослідження== | == Мета дослідження== | ||
| + | Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків. | ||
== Результати дослідження== | == Результати дослідження== | ||
| + | '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' | ||
| − | + | Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. | |
| − | + | Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. | |
| − | + | Не читайте лежачи! | |
| + | Не перевтомлюйте очі! | ||
| + | Бережіть зір! | ||
| + | Корнієнко Марина | ||
| − | + | '''А чи можна бачити вдень та вночі?''' | |
| − | + | ||
| + | На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. | ||
| + | Марков Олександр | ||
| − | + | '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?''' | |
| + | У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. | ||
| − | + | При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. | |
| − | + | Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова. | |
| − | + | Будна Аліна | |
| − | + | '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?''' | |
| + | |||
| + | У людини двоє очей. Яке це має значення? | ||
| − | + | Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. | |
| − | + | Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. | |
| − | + | Гейко Маргарита | |
| + | '''Кадр за кадром''' | ||
| + | |||
| + | Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. | ||
| − | + | Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. | |
| − | + | Карета Максим | |
| − | + | Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | |||
| − | |||
| − | + | По результатам експерименту побудували діаграму: | |
| + | [[Файл:Diagramma_rezult.png]] | ||
| − | + | == Висновки== | |
| − | + | Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків і встановила, що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб. | |
| − | + | ||
| + | Під час дослідження ми встановили: | ||
| − | + | 1) відстань найкращого зору 25 см; | |
| − | + | 2) за допомогою колбочок та паличок людина може бачити і вдень, і вночі; | |
| − | + | ||
| − | + | 3) існують світлова та темнова адаптація; | |
| − | + | 4) зір людини - бінокулярний; | |
| − | + | ||
| − | + | 5) кіно-це рух кадрів, існує інерція зору; | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | 6) кожна людина має різну роздільну здатність ока. | |
| − | + | Бережіть очі й зір! | |
| + | == Корисні посилання== | ||
| + | [http://www.sfe.ru/v_book_zfii5.php] - бінокулярний зір | ||
| − | + | [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F] - інерція зору | |
| − | + | [http://www.opticstoday.com/katalog-statej/stati-na-ukrainskom/biomedichna-optika/xarakteristiki-zoru.html] - роздільна здатність ока | |
| − | + | ||
| − | + | == Інші документи == | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | == | + | |
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | + | [[Категорія:Банк проектів]] | |
| + | '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' | ||
Поточна версія на 15:12, 18 липня 2011
Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев
Зміст
Назва проекту
Світ і світло наколо нас
Автори проекту
Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.
Тема дослідження
Властивості людського ока
Питання для дослідження
Чи можна вірити своїм очам?
Яка будова ока?
Які властивості ока існують?
Чому ми можемо бачити кіно?
Чому дорівнює роздільна здатність вашого ока?
Мета дослідження
Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.
Результати дослідження
Чи знайомі Ви з можливостями ока?
Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані.
Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість.
Не читайте лежачи!
Не перевтомлюйте очі!
Бережіть зір!
Корнієнко Марина
А чи можна бачити вдень та вночі?
На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне.
Марков Олександр
Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?
У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією.
При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму.
Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.
Будна Аліна
Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?
У людини двоє очей. Яке це має значення?
Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині.
Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима.
Гейко Маргарита
Кадр за кадром
Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.
Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.
Карета Максим
Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:
По результатам експерименту побудували діаграму:
Висновки
Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків і встановила, що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб.
Під час дослідження ми встановили:
1) відстань найкращого зору 25 см;
2) за допомогою колбочок та паличок людина може бачити і вдень, і вночі;
3) існують світлова та темнова адаптація;
4) зір людини - бінокулярний;
5) кіно-це рух кадрів, існує інерція зору;
6) кожна людина має різну роздільну здатність ока.
Бережіть очі й зір!
Корисні посилання
[1] - бінокулярний зір
[2] - інерція зору
[3] - роздільна здатність ока
Інші документи
Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість
