Відмінності між версіями «Учнівська Вікі-стаття "Національно-орієнтоване дисидентство"»
(→Результати дослідження) |
(→Результати дослідження) |
||
| (не показані 7 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
| − | Наша група "Аналітики" працювала над питанням "Національно-орієнтоване дисиденство" і поставила собі за мету дослідити боротьбу національно орієнтованого дисидентсва проти тоталітарного режиму в Україні, скласти історичні портрети представників течії. В ході дослідження дійшла до висновку, що дисиденти сприяли формуванню суспільної свідомості, заснованої на демократичних цінностях. Боротьба дисидентів прискорила кризу радянської системи. Дисиденти зберегли традиції національно – визвольної боротьби українського народу, поставили за мету вихід України зі складу СРСР. | + | Наша група "Аналітики" працювала над питанням "Національно-орієнтоване дисиденство" і поставила собі за мету дослідити боротьбу національно орієнтованого дисидентсва проти тоталітарного режиму в Україні, скласти історичні портрети представників течії. В ході дослідження дійшла до висновку, що дисиденти сприяли формуванню суспільної свідомості, заснованої на демократичних цінностях. Боротьба дисидентів прискорила кризу радянської системи. Дисиденти зберегли традиції національно – визвольної боротьби українського народу, поставили за мету вихід України зі складу СРСР. |
| + | Яскравими представниками напряму були: Левко Лук'яненко , І. Кандиба, В. Стус. | ||
| − | [[Файл:Mudr3.jpg| 250 px]] | + | [[Файл:Mudr3.jpg| 250 px]] |
| − | + | Левко Лук'яненко - видатний діяч українського національного руху, один з організаторів Української робітничо-селянської спілки (УРСС), | |
| + | член-засновник Української Гельсінкської Групи (УГГ), голова Української Гельсінкської Спілки (УГС), | ||
| + | засновник та голова Української республіканської партії (УРП). | ||
| − | |||
| − | + | [[Файл:Mudr4.jpg| 250 px]] | |
| − | + | Іва́н Олексі́йович Канди́ба - учасник руху опору радянській системі, в'язень радянських таборів. Нагороджений орденом «За мужність» I ст. (8 листопада 2006) — за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод (посмертно). | |
| + | |||
| + | [[Файл:Mudr5.jpg| 250 px]] | ||
| + | |||
| + | Василь Стус - український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Герой України. Поезія Василя Стуса характеризується ліричністю, мелодійністю, її основу становить усвідомлення внутрішньої свободи, готовності до боротьби за кращу долю народу і України. | ||
| + | |||
| + | ==Висновки== | ||
| − | держави: І.Драч, С.Хмара, Л.Лук'яненко та інші. | + | Значення боротьби дисидентів полягало в тому, що відбувалося організаційне та ідейне оформлення національно-демократичного руху, викривалася тоталітарна суть й антиукраїнський характер радянського режиму, подальшого розвитку набули національна самосвідомість і національна культура. Одночасно з тим підтримувалася віра в можливість опору репресивній державі. Крім того, і в наш час ще є група дисидентів, які не останню роль відіграють у житті нашої держави: І.Драч, С.Хмара, Л.Лук'яненко та інші. |
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
Поточна версія на 10:21, 31 січня 2014
Зміст
Назва проекту
"Погляд на дисидентів в Україні"
Автори проекту
Група "Аналітики" (11 клас)
Тема дослідження
Роль дисидентства в історії України.
Проблема дослідження
Визначення ролі дисидентського руху з позицій людини ХХІ століття
Гіпотеза дослідження
Чи можемо ми однозначно сформулювати своє відношення до руху дисидентів?
Мета дослідження
Дослідити особливості та методи боротьби національно орієнтованого дисидентства проти тоталітарного режиму в Україні та встановити причинно-наслідкові зв'язки з попередніми формами визвольного руху. Визначити представників течії. Скласти історичні портрети дисидентів.
Результати дослідження
Наша група "Аналітики" працювала над питанням "Національно-орієнтоване дисиденство" і поставила собі за мету дослідити боротьбу національно орієнтованого дисидентсва проти тоталітарного режиму в Україні, скласти історичні портрети представників течії. В ході дослідження дійшла до висновку, що дисиденти сприяли формуванню суспільної свідомості, заснованої на демократичних цінностях. Боротьба дисидентів прискорила кризу радянської системи. Дисиденти зберегли традиції національно – визвольної боротьби українського народу, поставили за мету вихід України зі складу СРСР. Яскравими представниками напряму були: Левко Лук'яненко , І. Кандиба, В. Стус.
Левко Лук'яненко - видатний діяч українського національного руху, один з організаторів Української робітничо-селянської спілки (УРСС), член-засновник Української Гельсінкської Групи (УГГ), голова Української Гельсінкської Спілки (УГС), засновник та голова Української республіканської партії (УРП).
Іва́н Олексі́йович Канди́ба - учасник руху опору радянській системі, в'язень радянських таборів. Нагороджений орденом «За мужність» I ст. (8 листопада 2006) — за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод (посмертно).
Василь Стус - український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Герой України. Поезія Василя Стуса характеризується ліричністю, мелодійністю, її основу становить усвідомлення внутрішньої свободи, готовності до боротьби за кращу долю народу і України.
Висновки
Значення боротьби дисидентів полягало в тому, що відбувалося організаційне та ідейне оформлення національно-демократичного руху, викривалася тоталітарна суть й антиукраїнський характер радянського режиму, подальшого розвитку набули національна самосвідомість і національна культура. Одночасно з тим підтримувалася віра в можливість опору репресивній державі. Крім того, і в наш час ще є група дисидентів, які не останню роль відіграють у житті нашої держави: І.Драч, С.Хмара, Л.Лук'яненко та інші.
