Відмінності між версіями «Учнівська Вікі-стаття "Наслідки відкриття Америки"»
(→Гіпотеза дослідження) |
(→Результати дослідження) |
||
(не показані 9 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
==Мета дослідження== | ==Мета дослідження== | ||
+ | |||
+ | Розповісти про історію відкриття Америки та її наслідки. | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
+ | |||
+ | Опрацювавши довідкову літературу та Інтернет-джерела, наша група вияснила: | ||
+ | |||
+ | Першими поселенцями Америки часто вважається народ, що переселився до Америки 45-50 тис. років тому і близький за походженням народам Африки та Австралії. Шляхи цього переселення не відомі. Залишки цього народу, ймовірно, складають сучасне місцеве населення Вогняної Землі і Патагонії. Хоча сам факт цього переселення все ще піддається сумніву, деякі знахідки вказують на його велику ймовірність. | ||
+ | |||
+ | Переселенці з Азії: Предки більшості нинішніх індіанців перейшли до Америки з Сибіру 10-14 тис. років тому. Вони, ймовірно, потрапили до Аляски з Чукотки, оскільки тоді, через льодовиковий період, Берингова протока не існувала була вкрита льодовиком. | ||
+ | |||
+ | Починаючи з VIII століття, на морях біля берегів Європи стали володарювати військові морські дружини давньоскандинавських племен-вікінгів. На початку X століття вони досягли берегів Америки. Маршрут вікінгів полягав через Ісландію до Гренландії, а далі до Ньюфаундленду. Відомими лідерами цих груп були Гуннбйорн Улфссон та Лейф Еріксон, хоча називають ще кілька імен ймовірних «відкривачів» Америки цього періоду. Проте постійними поселення вікінгів в Америці, на відміну від поселень в Грендландії не стали.Проте це відкриття швидко забули. В XIII столітті у пошуках нових країн та товарів у Китаї та Індії побував європейський купець Марко Поло. Шлях до Китаю він пройшов суходолом, а повернувся до Європи морем. Подорож суходолом була дуже довгою і небезпечною. | ||
+ | |||
+ | Що ж примушувало людей вирушати в далеку дорогу, зазнавати біди і нестатків? На те є багато причин, але основна з них — це прагнення розширити кордони своїх держав, захопити нові території і заволодіти їх багатствами, розвивати торгівлю. Важливу роль відігравало й бажання багатьох мандрівників пізнати невідоме, зробити свій внесок у географічну науку. | ||
+ | |||
+ | Наприкінці XV століття європейцям була відома тільки невелика частина земної кулі (Північна Африка, Європа, Азія). Карти та глобуси того часу — яскраві тому докази | ||
+ | |||
+ | [[Файл:globuslori.jpg|250 px]] | ||
+ | |||
+ | У той час Іспанія і Португалія стали великими морськими державами. Між ними почалось змагання за відкриття нових земель, зокрема, за пошуки морських шляхів до Індії. Португальці прагнули потрапити туди, обігнувши Африку. Їм вдалося пройти морем уздовж західного узбережжя материка, але вони приховували свої відкриття, не допускаючи кораблі інших країн у свої володіння. Тому іспанці шукали до Індії інших шляхів. На той час європейці вже здогадувалися, що Земля має форму кулі, отже, якщо вирушити на захід, можна досягти східних берегів Азії і казково багатих земель Індії та Китаю. Христофору Колумбу — мореплавцю, що був на службі в іспанського короля, — вдалося домогтися спорядження експедиції для пошуків західного шляху до Індії. В 1492 році три кораблі вирушили у плавання на захід. 33 дні продовжувався шлях по Атлантичному океану, де ще ніколи не плавали європейці. Моряки були у відчаю. Команди не вірили в існування суходолу по другу сторону Атлантики і готувалися до заколоту. Та раптом з корабля «Пінта» вахтовий прокричав: «Земля!» | ||
+ | |||
+ | Колумб був упевнений, що досяг берегів багатої й таємничої Індії. З легкої руки мандрівника статні й гостинні жителі з червонуватою шкірою були названі індійцями. Ця назва збереглася до нашого часу. А самі острови дістали назву Вест-Індія (Західна Індія). Тепер це групи Багамських та Антильських островів. | ||
+ | |||
+ | Колумб здійснив до цих островів ще три плавання і помер, переконаний у тому, що відкрив західний шлях до Індії. Тільки після його смерті стало очевидним, що великий мореплавець досяг нової частини світу, пізніше названої Америкою. | ||
+ | |||
+ | 12 жовтня 1492 року вважають офіційним днем відкриття Америки європейцями. Вони завдали великого лиха народам Америки, багато з яких зникло з лиця Землі внаслідок загарбницьких війн Іспанії, Португалії, Англії та Франції. | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
+ | |||
+ | З відкриттям Америки відбувся справжній ривок у розвитку наукових знань. Вражаючих успіхів досягла географія: на картах з'явилися уточнені розміри й обриси материків, морів та океанів. Притік з Нового Світу золота й срібла дав можливість карбувати необхідну для обігу кількість монети. Це сприяло розквіту торгівлі, прискореному піднесенню промисловості та зародженню капіталізму. Встановлення постійних зв'язків між Європою й усіма нововідкритими землями змінило характер торгівлі. Тепер головна роль відводилася не внутрішнім морям, а океанам: відбувалось переміщення основних торговельних шляхів із Середземного і Балтійського морів у води Атлантики. | ||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
+ | |||
+ | http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8 | ||
+ | |||
+ | http://geoknigi.com/book_view.php?id=55 | ||
[[Категорія: Шаблони]] | [[Категорія: Шаблони]] |
Поточна версія на 14:16, 6 лютого 2014
Зміст
Назва проекту
"Відкриття Америки"
Автори проекту
Група "Пошуковці"
Тема дослідження
"Наслідки відкриття Америки"
Проблема дослідження
До певного часу проблема вивчення географії планети й освоєння нових земель залишалася нерозв'язаною як із технічних причин - недосконалість транспортних і навігаційних засобів, так і у зв'язку із забороною церкви поглиблено досліджувати природу, у тому числі планету і космос.
Гіпотеза дослідження
Ймовірність того, що Америку відвідували мореплавці, які представляли різні цивілізації Старого Світу, до Колумба.
Мета дослідження
Розповісти про історію відкриття Америки та її наслідки.
Результати дослідження
Опрацювавши довідкову літературу та Інтернет-джерела, наша група вияснила:
Першими поселенцями Америки часто вважається народ, що переселився до Америки 45-50 тис. років тому і близький за походженням народам Африки та Австралії. Шляхи цього переселення не відомі. Залишки цього народу, ймовірно, складають сучасне місцеве населення Вогняної Землі і Патагонії. Хоча сам факт цього переселення все ще піддається сумніву, деякі знахідки вказують на його велику ймовірність.
Переселенці з Азії: Предки більшості нинішніх індіанців перейшли до Америки з Сибіру 10-14 тис. років тому. Вони, ймовірно, потрапили до Аляски з Чукотки, оскільки тоді, через льодовиковий період, Берингова протока не існувала була вкрита льодовиком.
Починаючи з VIII століття, на морях біля берегів Європи стали володарювати військові морські дружини давньоскандинавських племен-вікінгів. На початку X століття вони досягли берегів Америки. Маршрут вікінгів полягав через Ісландію до Гренландії, а далі до Ньюфаундленду. Відомими лідерами цих груп були Гуннбйорн Улфссон та Лейф Еріксон, хоча називають ще кілька імен ймовірних «відкривачів» Америки цього періоду. Проте постійними поселення вікінгів в Америці, на відміну від поселень в Грендландії не стали.Проте це відкриття швидко забули. В XIII столітті у пошуках нових країн та товарів у Китаї та Індії побував європейський купець Марко Поло. Шлях до Китаю він пройшов суходолом, а повернувся до Європи морем. Подорож суходолом була дуже довгою і небезпечною.
Що ж примушувало людей вирушати в далеку дорогу, зазнавати біди і нестатків? На те є багато причин, але основна з них — це прагнення розширити кордони своїх держав, захопити нові території і заволодіти їх багатствами, розвивати торгівлю. Важливу роль відігравало й бажання багатьох мандрівників пізнати невідоме, зробити свій внесок у географічну науку.
Наприкінці XV століття європейцям була відома тільки невелика частина земної кулі (Північна Африка, Європа, Азія). Карти та глобуси того часу — яскраві тому докази
У той час Іспанія і Португалія стали великими морськими державами. Між ними почалось змагання за відкриття нових земель, зокрема, за пошуки морських шляхів до Індії. Португальці прагнули потрапити туди, обігнувши Африку. Їм вдалося пройти морем уздовж західного узбережжя материка, але вони приховували свої відкриття, не допускаючи кораблі інших країн у свої володіння. Тому іспанці шукали до Індії інших шляхів. На той час європейці вже здогадувалися, що Земля має форму кулі, отже, якщо вирушити на захід, можна досягти східних берегів Азії і казково багатих земель Індії та Китаю. Христофору Колумбу — мореплавцю, що був на службі в іспанського короля, — вдалося домогтися спорядження експедиції для пошуків західного шляху до Індії. В 1492 році три кораблі вирушили у плавання на захід. 33 дні продовжувався шлях по Атлантичному океану, де ще ніколи не плавали європейці. Моряки були у відчаю. Команди не вірили в існування суходолу по другу сторону Атлантики і готувалися до заколоту. Та раптом з корабля «Пінта» вахтовий прокричав: «Земля!»
Колумб був упевнений, що досяг берегів багатої й таємничої Індії. З легкої руки мандрівника статні й гостинні жителі з червонуватою шкірою були названі індійцями. Ця назва збереглася до нашого часу. А самі острови дістали назву Вест-Індія (Західна Індія). Тепер це групи Багамських та Антильських островів.
Колумб здійснив до цих островів ще три плавання і помер, переконаний у тому, що відкрив західний шлях до Індії. Тільки після його смерті стало очевидним, що великий мореплавець досяг нової частини світу, пізніше названої Америкою.
12 жовтня 1492 року вважають офіційним днем відкриття Америки європейцями. Вони завдали великого лиха народам Америки, багато з яких зникло з лиця Землі внаслідок загарбницьких війн Іспанії, Португалії, Англії та Франції.
Висновки
З відкриттям Америки відбувся справжній ривок у розвитку наукових знань. Вражаючих успіхів досягла географія: на картах з'явилися уточнені розміри й обриси материків, морів та океанів. Притік з Нового Світу золота й срібла дав можливість карбувати необхідну для обігу кількість монети. Це сприяло розквіту торгівлі, прискореному піднесенню промисловості та зародженню капіталізму. Встановлення постійних зв'язків між Європою й усіма нововідкритими землями змінило характер торгівлі. Тепер головна роль відводилася не внутрішнім морям, а океанам: відбувалось переміщення основних торговельних шляхів із Середземного і Балтійського морів у води Атлантики.