Відмінності між версіями ««науковці –доповідачі» готують повідомлення про еміграційні хвилі та еміграцію галицьких селян (вікі-стаття)»
(→Гіпотеза дослідження) |
(→Мета дослідження) |
||
(не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Мета дослідження== | ==Мета дослідження== | ||
+ | Дослідити причини, які спонукли галицьких селян наприкінці XIX - початку XX ст. емігрувати | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
+ | Наприкінці 60-х – початку 70-х років 19 століття почався масовий рух з українських земель, якому судилось відіграти таку значну роль у житті українського народу та народів, які приймали еміграційний потік. | ||
+ | Емігрували здебільшого селяни, які тікали від злиднів та голоду. І чекали наших українців не готові робочі місця або, у найгіршому разі, грошова допомога по безробіттю, а голі землі Північної Америки, цілина, яку треба було піднімати. Так уряди Канади й Америки використовували українських селян як колоністів. Перша хвиля починається з останньої чверті 19 століття і тивала до початку Першої світової війни. Ця масова трудова еміграція до США розпочалася у 1877 році, у Канаду - з 1891 року. Виїздили й до Аргентини, Австралії, Нової Зеландії, на Навайські острови. Цю першу хвилю еміграції спричинили як і аграрна перенаселеність українських територій, так і утиски: економічні, соціальні, політичні, - національний з боку австро-угорської і російської імперій. Відомо, що у 1891-1901 роках зі Східної Галичини емігрували до Канади і США 78 тис.українців. у 1901-1911 роках виїхало 224 тисячі чоловік. Таким чином, на початку 20 століття лише зі Східної Галичини емігрувало понад 302 тисячі українців. На вільні землі Канади українці переселялись, як правило, назавжди цілими сім’ями, засновували ферми, творили власні поселення. Головною причиною еміграції були аграрні відносини та система землеволодіння Австро-Угорській імперії. Саме 7 вересня 1891 року ступили перші українці на землю країни Кленового листу. Ними були Василь Єленяк та Іван Пилипів, галицькі селяни з Небилова Івано-Франківської області, які переїхали на пароплаві «Орегон». | ||
+ | Вони були перші, а за ними одна одну доганяли хвилі переселення українських селян. | ||
+ | Гнані голодом і безземеллям, галицькі селяни поселялися на чужих землях, де виникали цілі краї, заселені українцями. Спочатку еміграція викликала почуття страху серед галицько-українських політиків, оскільки її масовість створювала враження, що зникає головна опора національного руху — українське селянство. Але вона несподівано обернулася доброю стороною: американські емігранти і європейські сезонні робітники велику частину заощадженого заробітку переказували додому. В результаті — вперше у галицьких селян з'явилися гроші, на які вони почали скуповувати головне багатство — землю. Як правило, це була земля польських поміщиків, які після ліквідації панщини не могли пристосуватися до нових умов господарювання й, потрапивши у борги, змушені були розпродавати невеликими ділянками («парцелювати») свої латифундії. | ||
+ | Кінець 19 — початок 20 століття ознаменувався для Галичини посиленням еміграції внаслідок мізерної платні за 17-18-годинний день влітку, роботу «за сніп» та інші кабальні форми визиску й безправ'я. | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
+ | Отже, життя селян-українців в Австро - Угорщині було надзвичайно тяжким. Малоземелля і безземелля, низькі врожаї, непосильні податки, бажання уникнути військової служби, політична, національна та релігійна дискримінація гнали українців в інші країни, за океан, в США ТА Канаду. | ||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
[[Категорія: Шаблони]] | [[Категорія: Шаблони]] | ||
+ | 1. Українська література: Підручник для 10 кл. загальноосвітн. навч. закл.(рівень | ||
+ | стандарту, академічний рівень). –К.: Грамота, 2010, | ||
+ | 2. «Духовні криниці»: Хрестоматія для 10 кл. - К.: Школяр.2004. | ||
+ | Буракова О. Одновимірність підходів – для учнівського розмаїття чи проти?//УМЛ. – 2004. – Ч.5 | ||
+ | Мартинець А. Сучасний урок зарубіжної літератури. – Харків: Основа, 2005 | ||
+ | Інтерактивні технології навчання: практика, досвід. Методичний посібник // Автори О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: АПН, 2002 | ||
+ | Нижник О. Використання інтерактивних технологій на уроках літератури. Рекомендації, приклади, зразки застосування в 11 класі //УМЛ. – 2005. – Ч.11 |
Поточна версія на 12:41, 28 січня 2014
Зміст
Назва проекту
Василь Стефаник. «Камінний хрест». Художнє відтворення трагедії переселення галицьких селян до Канади.
Автори проекту
Учні 10 класу
Тема дослідження
Тема дослідження . Причини еміграції галицьких селян кінця XIX - початку XX ст..
Проблема дослідження
Еміграція галицьких селян кінця XIX - початку XX століття.
Гіпотеза дослідження
Еміграція - зрада чи необхідність?
Мета дослідження
Дослідити причини, які спонукли галицьких селян наприкінці XIX - початку XX ст. емігрувати
Результати дослідження
Наприкінці 60-х – початку 70-х років 19 століття почався масовий рух з українських земель, якому судилось відіграти таку значну роль у житті українського народу та народів, які приймали еміграційний потік. Емігрували здебільшого селяни, які тікали від злиднів та голоду. І чекали наших українців не готові робочі місця або, у найгіршому разі, грошова допомога по безробіттю, а голі землі Північної Америки, цілина, яку треба було піднімати. Так уряди Канади й Америки використовували українських селян як колоністів. Перша хвиля починається з останньої чверті 19 століття і тивала до початку Першої світової війни. Ця масова трудова еміграція до США розпочалася у 1877 році, у Канаду - з 1891 року. Виїздили й до Аргентини, Австралії, Нової Зеландії, на Навайські острови. Цю першу хвилю еміграції спричинили як і аграрна перенаселеність українських територій, так і утиски: економічні, соціальні, політичні, - національний з боку австро-угорської і російської імперій. Відомо, що у 1891-1901 роках зі Східної Галичини емігрували до Канади і США 78 тис.українців. у 1901-1911 роках виїхало 224 тисячі чоловік. Таким чином, на початку 20 століття лише зі Східної Галичини емігрувало понад 302 тисячі українців. На вільні землі Канади українці переселялись, як правило, назавжди цілими сім’ями, засновували ферми, творили власні поселення. Головною причиною еміграції були аграрні відносини та система землеволодіння Австро-Угорській імперії. Саме 7 вересня 1891 року ступили перші українці на землю країни Кленового листу. Ними були Василь Єленяк та Іван Пилипів, галицькі селяни з Небилова Івано-Франківської області, які переїхали на пароплаві «Орегон». Вони були перші, а за ними одна одну доганяли хвилі переселення українських селян. Гнані голодом і безземеллям, галицькі селяни поселялися на чужих землях, де виникали цілі краї, заселені українцями. Спочатку еміграція викликала почуття страху серед галицько-українських політиків, оскільки її масовість створювала враження, що зникає головна опора національного руху — українське селянство. Але вона несподівано обернулася доброю стороною: американські емігранти і європейські сезонні робітники велику частину заощадженого заробітку переказували додому. В результаті — вперше у галицьких селян з'явилися гроші, на які вони почали скуповувати головне багатство — землю. Як правило, це була земля польських поміщиків, які після ліквідації панщини не могли пристосуватися до нових умов господарювання й, потрапивши у борги, змушені були розпродавати невеликими ділянками («парцелювати») свої латифундії. Кінець 19 — початок 20 століття ознаменувався для Галичини посиленням еміграції внаслідок мізерної платні за 17-18-годинний день влітку, роботу «за сніп» та інші кабальні форми визиску й безправ'я.
Висновки
Отже, життя селян-українців в Австро - Угорщині було надзвичайно тяжким. Малоземелля і безземелля, низькі врожаї, непосильні податки, бажання уникнути військової служби, політична, національна та релігійна дискримінація гнали українців в інші країни, за океан, в США ТА Канаду.
Корисні ресурси
1. Українська література: Підручник для 10 кл. загальноосвітн. навч. закл.(рівень стандарту, академічний рівень). –К.: Грамота, 2010, 2. «Духовні криниці»: Хрестоматія для 10 кл. - К.: Школяр.2004. Буракова О. Одновимірність підходів – для учнівського розмаїття чи проти?//УМЛ. – 2004. – Ч.5 Мартинець А. Сучасний урок зарубіжної літератури. – Харків: Основа, 2005 Інтерактивні технології навчання: практика, досвід. Методичний посібник // Автори О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: АПН, 2002 Нижник О. Використання інтерактивних технологій на уроках літератури. Рекомендації, приклади, зразки застосування в 11 класі //УМЛ. – 2005. – Ч.11