Відмінності між версіями «Обговорення користувача:Mazurok»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
(Назва проекту)
(Результати дослідження)
 
(не показано 9 проміжних версій цього учасника)
Рядок 6: Рядок 6:
 
==Листок==
 
==Листок==
  
==Автори проекту==
+
==Автор проекту==
 +
Мазурок Олександр
  
 
==Тема дослідження==
 
==Тема дослідження==
 +
Листок як вегетативний орган вищих рослин
  
 
==Проблема дослідження==
 
==Проблема дослідження==
 +
Дослідження листка в нашому регіоні
  
==Гіпотеза дослідження==
+
==Загальна будова та функції листка==
 +
Листок - бічний вегетативний орган рослини, що розвивається на стеблі, має одну площину симетрії, обмежений верхівковий ріст і складається з листкової пластинки, черешка й прилистків. Кількість листків на одній рослині може сильно відрізнятися, наприклад, рахують, що в середньому на одному дорослому дубі росте 250000 листків. Розміри листків варіюють в основному від 3 до 15 см, але є і лист-ки-гіганти деяких пальм та папоротей довжиною 15м.
 +
 
 +
Листок пристосований до здійснення таких основних функцій:
 +
 
 +
а) фотосинтез;
 +
 
 +
б) транспірація (випаровування водяної пари в атмосферу);
 +
 
 +
в) газообмін.
 +
 
 +
Крім перерахованих основних функцій, листок може виконувати ще такі функції:
 +
 
 +
а) запасаючу - накопичення поживних речовин (капуста, цибуля) або води (алое);
 +
 
 +
б) захисну - від поїдання тваринами (колючки кактуса та барбарису);
 +
 
 +
в) здійснення вегетативного розмноження (бегонія, фіалка);
 +
 
 +
г) ловильного апарату (комахоїдні рослини - непентес, росичка);
 +
 
 +
д) видалення продуктів обміну речовин під час листопаду (у дерев і кущів);
 +
 
 +
е) закріплення стебел (вусики гороху, вики).
  
 
==Мета дослідження==
 
==Мета дослідження==
 +
Навчитися визначати типи листків за особливостями мор­фологічної будови, листкорозміщення, жилкування.
  
 
==Результати дослідження==
 
==Результати дослідження==
 +
Результати досліджень та їх обговорення
 +
Перший справжній листок
 +
P. crispum
 +
простий, розчленований на три частки (сег&
 +
менти), кожен з яких, своєю чергою, є трійчастим
 +
Черешок довгий,
 +
жолобчастий. Жолобок знаходиться з адаксіального боку. Черешок на поперечно&
 +
му розрізі майже трикутний, однак кути згладжені, за винятком виступів жолобка
 +
. Епідерміс одношаровий, його клітини мають потовщені зовнішні
 +
стінки. Безпосередньо під епідермісом розташовані два шари округлих клітин
 +
хлоренхіми.
 +
Клітини основної паренхіми черешка великі, овальні. Далі йдуть три провідні
 +
пучки, кожний з яких супроводжується секреторним канальцем, розміщеним зовні
 +
від провідного пучка. Найрозвиненішим є центральний
 +
провідний пучок ,
 +
що складається з клітин обгортки, ксилеми, у тому числі декількох метаксилем&
 +
них судин, і клітин флоеми. Бічні провідні пучки менші за розмірами й утворені
 +
меншою кількістю структурних елементів.
 +
Наступним у
 +
P. crispum
 +
формується трійчастоскладний листок , та&
 +
кож довгочерешковий. Анатомічна будова черешка таких листків уже описана в
 +
літературі [5], і цей опис загалом збігається з нашими спостереженнями (рисунок,
 +
5
 +
).
 +
На поперечному розрізі він жолобчастий, кути згладжені. Черешок заповнений
 +
клітинами основної паренхіми. Відсутня центральна порожнина, характерна для
 +
багатьох селерових [2, 3, 6]. По периферії поперечного зрізу розташовуються
 +
дев'ять провідних пучків, у виступах жолобка — дрібні провідні пучки, які у нап&
 +
рямку до абаксіального боку поступово збільшуються. Провідні пучки колате&
 +
ральні (рисунок,
 +
6
 +
), біля кожного з них зовні під клітинами, хлоренхіми розвинуті
 +
секреторні канальці [5].
 +
Черешочок нижньої пари бічних листочків трійчастоскладного листка
 +
P. cris�
 +
pum
 +
за будовою подібний до черешка першого простого справжнього листка (рису&
 +
нок,
 +
7
 +
). Різниця полягає лише в тому, що у черешочку проти провідних пучків під
 +
клітинами епідермісу та у виступах жолобка розвинуті тяжі механічної тканини —
 +
коленхіми, відсутні в черешках перших простих листків
 +
P. crispum
 +
. Як і у черешка
 +
першого листка, колатеральні провідні пучки у черешочках (рисунок,
 +
8
 +
) супровод&
 +
жуються секреторними каналами, однак у черешка першого листка канали ото&
 +
чені 6 клітинами, а у черешочків — 9—11.
 +
Поперечний зріз листкової пластинки
 +
P. crispum
 +
цілком сформо&
 +
ваний, що засвідчує нещільне розташування клітин мезофілу. Мезофіл дорсивент&
 +
ральний. Палісадна паренхіма представлена одним шаром клітин, губчаста — трьо&
 +
ма—чотирма. Середня жилка утворена одним провідним пучком. Як і в черешоч&
 +
ках, він колатеральний. Ксилема міститься з адаксіального боку, з абаксіального ж
 +
між флоемою і епідермісом є секреторний канал. Провідний пучок оточений па&
 +
ренхімними клітинами обгортки, яка більш розвинена, ніж навколо провідних
 +
пучків у черешочках.
 +
Таким чином, ми дійшли висновку, що анатомічна будова черешочків лис&
 +
точків складного листка
 +
P. crispum
 +
дещо відрізняється від такої черешка першого
 +
справжнього листка розвитком коленхімної тканини і більшими секреторними
  
 
==Висновки==
 
==Висновки==
 +
У більшості рослин листки черешкові, вони складаються з черешка та листкової пластинки. Безчереш-кові листки називають сидячими. Вони прикріплені до стебла основою листкової пластинки. Залежно від кількості листкових пластинок листки поділяють на прості та складні. Розташування жилок листкової пластинки має назву жилкування. Розрізняють сітчасте, паралельне та дугове жилкування. Листкорозміщення буває супротивним, почерговим або кільчастим.
  
 
==Корисні ресурси==
 
==Корисні ресурси==
  
 
[[Категорія: Шаблони]]
 
[[Категорія: Шаблони]]

Поточна версія на 10:55, 13 січня 2014



Листок

Автор проекту

Мазурок Олександр

Тема дослідження

Листок як вегетативний орган вищих рослин

Проблема дослідження

Дослідження листка в нашому регіоні

Загальна будова та функції листка

Листок - бічний вегетативний орган рослини, що розвивається на стеблі, має одну площину симетрії, обмежений верхівковий ріст і складається з листкової пластинки, черешка й прилистків. Кількість листків на одній рослині може сильно відрізнятися, наприклад, рахують, що в середньому на одному дорослому дубі росте 250000 листків. Розміри листків варіюють в основному від 3 до 15 см, але є і лист-ки-гіганти деяких пальм та папоротей довжиною 15м.

Листок пристосований до здійснення таких основних функцій:

а) фотосинтез;

б) транспірація (випаровування водяної пари в атмосферу);

в) газообмін.

Крім перерахованих основних функцій, листок може виконувати ще такі функції:

а) запасаючу - накопичення поживних речовин (капуста, цибуля) або води (алое);

б) захисну - від поїдання тваринами (колючки кактуса та барбарису);

в) здійснення вегетативного розмноження (бегонія, фіалка);

г) ловильного апарату (комахоїдні рослини - непентес, росичка);

д) видалення продуктів обміну речовин під час листопаду (у дерев і кущів);

е) закріплення стебел (вусики гороху, вики).

Мета дослідження

Навчитися визначати типи листків за особливостями мор­фологічної будови, листкорозміщення, жилкування.

Результати дослідження

Результати досліджень та їх обговорення Перший справжній листок P. crispum простий, розчленований на три частки (сег& менти), кожен з яких, своєю чергою, є трійчастим

Черешок довгий,

жолобчастий. Жолобок знаходиться з адаксіального боку. Черешок на поперечно& му розрізі майже трикутний, однак кути згладжені, за винятком виступів жолобка . Епідерміс одношаровий, його клітини мають потовщені зовнішні стінки. Безпосередньо під епідермісом розташовані два шари округлих клітин хлоренхіми. Клітини основної паренхіми черешка великі, овальні. Далі йдуть три провідні пучки, кожний з яких супроводжується секреторним канальцем, розміщеним зовні від провідного пучка. Найрозвиненішим є центральний провідний пучок , що складається з клітин обгортки, ксилеми, у тому числі декількох метаксилем& них судин, і клітин флоеми. Бічні провідні пучки менші за розмірами й утворені меншою кількістю структурних елементів. Наступним у P. crispum формується трійчастоскладний листок , та& кож довгочерешковий. Анатомічна будова черешка таких листків уже описана в літературі [5], і цей опис загалом збігається з нашими спостереженнями (рисунок, 5 ). На поперечному розрізі він жолобчастий, кути згладжені. Черешок заповнений клітинами основної паренхіми. Відсутня центральна порожнина, характерна для багатьох селерових [2, 3, 6]. По периферії поперечного зрізу розташовуються дев'ять провідних пучків, у виступах жолобка — дрібні провідні пучки, які у нап& рямку до абаксіального боку поступово збільшуються. Провідні пучки колате& ральні (рисунок, 6 ), біля кожного з них зовні під клітинами, хлоренхіми розвинуті секреторні канальці [5]. Черешочок нижньої пари бічних листочків трійчастоскладного листка P. cris� pum за будовою подібний до черешка першого простого справжнього листка (рису& нок, 7 ). Різниця полягає лише в тому, що у черешочку проти провідних пучків під клітинами епідермісу та у виступах жолобка розвинуті тяжі механічної тканини — коленхіми, відсутні в черешках перших простих листків P. crispum . Як і у черешка першого листка, колатеральні провідні пучки у черешочках (рисунок, 8 ) супровод& жуються секреторними каналами, однак у черешка першого листка канали ото& чені 6 клітинами, а у черешочків — 9—11. Поперечний зріз листкової пластинки P. crispum

цілком сформо&

ваний, що засвідчує нещільне розташування клітин мезофілу. Мезофіл дорсивент& ральний. Палісадна паренхіма представлена одним шаром клітин, губчаста — трьо& ма—чотирма. Середня жилка утворена одним провідним пучком. Як і в черешоч& ках, він колатеральний. Ксилема міститься з адаксіального боку, з абаксіального ж між флоемою і епідермісом є секреторний канал. Провідний пучок оточений па& ренхімними клітинами обгортки, яка більш розвинена, ніж навколо провідних пучків у черешочках. Таким чином, ми дійшли висновку, що анатомічна будова черешочків лис& точків складного листка P. crispum дещо відрізняється від такої черешка першого справжнього листка розвитком коленхімної тканини і більшими секреторними

Висновки

У більшості рослин листки черешкові, вони складаються з черешка та листкової пластинки. Безчереш-кові листки називають сидячими. Вони прикріплені до стебла основою листкової пластинки. Залежно від кількості листкових пластинок листки поділяють на прості та складні. Розташування жилок листкової пластинки має назву жилкування. Розрізняють сітчасте, паралельне та дугове жилкування. Листкорозміщення буває супротивним, почерговим або кільчастим.

Корисні ресурси