Відмінності між версіями «Учнівська вікі-стаття "Таємниці писанки"»
(→Результати дослідження) |
(→Мета дослідження) |
||
(не показано 14 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Назва проекту== | ==Назва проекту== | ||
+ | |||
+ | “Народна писанка в традиційно-побутовій культурі українців” | ||
==Автори проекту== | ==Автори проекту== | ||
+ | |||
+ | Оношенко Катерина Василівна | ||
==Тема дослідження== | ==Тема дослідження== | ||
+ | |||
+ | Символіка кольорів писанки. | ||
==Проблема дослідження== | ==Проблема дослідження== | ||
+ | Зібрати інформацію про символіку кольорів та способи приготування фарб для разфорбовування писанки. | ||
==Мета дослідження== | ==Мета дослідження== | ||
+ | |||
+ | Дослідити та визначити, що символіку кольорів писанки,з чого готувалися фарби для писанок та спосіб їх приготування. | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
Рядок 18: | Рядок 27: | ||
[[Файл:Парен846цав.jpg|200px|thumb|left|]] | [[Файл:Парен846цав.jpg|200px|thumb|left|]] | ||
− | |||
− | |||
− | + | ''Я писала писаночку'' | |
− | + | ''Писала, писала,'' | |
− | '' | + | |
− | + | ||
− | + | ''Щоби тая писаночка'' | |
− | + | ''Славу здобувала.'' | |
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | + | Коли приходить весна в Україну, пробуджується і воскресає природа, відроджується життя і надходять. Великодні свята, сідають люди у своїх оселях біля печей, свічок і беруться за давнє-предавнє ремесло - розписування писанок | |
− | + | [[Файл:6ннггкв.jpg|100px|thumb|left|]] | |
+ | [[Файл:988оро.jpg|100px|thumb|left|]] | ||
− | + | Звичай писання писанок українцями знаний усіма слов'янами, румунами, греками, німцями, литовцями, латишами. До XIII ст. писанки були знані в цілій Європі та Західній Азії. | |
− | + | Відповідно до вірувань того чи іншого народу яйце вважалося приналежністю культу різних богів. Одним з найвищих єгипетських божеств був Кнеф - втілення сонячного бога Ра. Його зображували з головою яструба, зі скіпетром у руці та яйцем у роті. Кнеф був божеством добрим і яйце у роті було символом плодючості і щедрот. | |
− | Коричневий колір позначав матір-землю. | + | [[Файл:Кппррр.jpg|100px|thumb|right|]] |
+ | [[Файл:Авапап.jpg|100px|thumb|right|]] | ||
+ | |||
+ | Звичай використовувати фарбовані яйця. Фарби для писанки готувалися з природних барвників, тобто здебільшого різних рослин і насіння. Збирали їх заздалегідь (влітку та восени), освячували в церквах і мали напоготові перед Великоднем. Жовту фарбу отримували з гілочок чи кори дикої яблуні або дріку красильного; зелену - з пролісків, насіння з чорного соняшника, барвінкового листя; червону дуже рідко робили в домашніх умовах з рогу оленя, частіше купували фарби рослинного походження з червоного (Бразилія) або сандалового дерева: коричневу фарбу отримували з бруньок вільхи, ліщини, кори дуба, листя кінського каштана; чорну готували з чорнильних горішків дуба, листків чорноклена. | ||
+ | |||
+ | '''Символіка кольорів''' має велике значення при написанні писанки. | ||
+ | |||
+ | Якщо писанка призначалася хліборобові, то тло писанки неодмінно мало бути '''чорного кольору'''. Це колір свята весняної землі, що прокидається від зимового сну. Символічне значення - плодючість. | ||
+ | |||
+ | '''Червоний колір''' - кров, що символізує життя, але червоний - то ще й колір, пов'язаний з відходом у «той» світ: червона китайка, червона охра, якою посипали тіло померлого. З часом червоний колір став означати вогонь небесний (блискавка, Сонце), символізувати силу, чоловічу стать, здоров'я, любов, владу. На писанках - це символ життєдайної сили весни, символ відродження. | ||
+ | |||
+ | '''Білий''' - чистота. Цей колір є символом вирію, де перебувають душі. Якщо на писанках білим зображено символи або лінії, то означало безгрішне життя. | ||
+ | |||
+ | '''Жовтий колір''' означав достигле зерно, достаток, врожай. То колір сонця. Жовтий колір оберігав від злих сил. То також колір багатства. | ||
+ | |||
+ | '''Блакитний''' уособлював небо, повітря, воду, здоров'я. Це колір небесної божественності. На писанках - це символ насичення. | ||
+ | |||
+ | '''Зелений''' - колір весни, воскресіння природи, багатства рослинного і тваринного світу. | ||
+ | |||
+ | '''Коричневий колір''' позначав матір-землю. | ||
У наші часи рідко використовуються природні барвники, здебільшого вживають хімічні, анілінові барвники для вовни, які чудово, в яскраві тони фарбують шкаралупу яєць. Але з цим ми дещо втрачаємо, певним чином порушуючи таїну писанки. | У наші часи рідко використовуються природні барвники, здебільшого вживають хімічні, анілінові барвники для вовни, які чудово, в яскраві тони фарбують шкаралупу яєць. Але з цим ми дещо втрачаємо, певним чином порушуючи таїну писанки. | ||
Рядок 67: | Рядок 86: | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
+ | |||
+ | Кожна місцевість має свої особливості у визначенні головних кольорів: на Поліссі, Волині, частині Поділля виготовляють писанки переважно червоні; для Подніпров'я характерні широкі симетричні поля і товсті лінії; Наддністрянському Поділлю характерні чорні писанки з темним і білим тлом; бойківські писанки — двобарвні; гуцульські — ясні, писані жовтим і білим по червоному. Писанки дарували із певним смислом, вважаючи, що вони допомагають, заворожують. | ||
+ | |||
+ | Отже, пишіть писанки. | ||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
+ | |||
+ | http://www.vinec.org.ua/svyata/200-symvolika-ukrajinskoji-pysanky-ta-tradyciji-ukrajinskogo-pysankarstva | ||
+ | |||
+ | http://www.about-ukraine.com/index.php?text=115 | ||
+ | |||
+ | http://honchar.org.ua/p/pysanky-hrystyny-hevko-reportazh-z-vystavky/ | ||
[[Категорія: Шаблони]] | [[Категорія: Шаблони]] |
Поточна версія на 07:48, 7 січня 2014
Зміст
[сховати]Назва проекту
“Народна писанка в традиційно-побутовій культурі українців”
Автори проекту
Оношенко Катерина Василівна
Тема дослідження
Символіка кольорів писанки.
Проблема дослідження
Зібрати інформацію про символіку кольорів та способи приготування фарб для разфорбовування писанки.
Мета дослідження
Дослідити та визначити, що символіку кольорів писанки,з чого готувалися фарби для писанок та спосіб їх приготування.
Результати дослідження
Я писала писаночку
Писала, писала,
Щоби тая писаночка
Славу здобувала.
Коли приходить весна в Україну, пробуджується і воскресає природа, відроджується життя і надходять. Великодні свята, сідають люди у своїх оселях біля печей, свічок і беруться за давнє-предавнє ремесло - розписування писанок
Звичай писання писанок українцями знаний усіма слов'янами, румунами, греками, німцями, литовцями, латишами. До XIII ст. писанки були знані в цілій Європі та Західній Азії.
Відповідно до вірувань того чи іншого народу яйце вважалося приналежністю культу різних богів. Одним з найвищих єгипетських божеств був Кнеф - втілення сонячного бога Ра. Його зображували з головою яструба, зі скіпетром у руці та яйцем у роті. Кнеф був божеством добрим і яйце у роті було символом плодючості і щедрот.
Звичай використовувати фарбовані яйця. Фарби для писанки готувалися з природних барвників, тобто здебільшого різних рослин і насіння. Збирали їх заздалегідь (влітку та восени), освячували в церквах і мали напоготові перед Великоднем. Жовту фарбу отримували з гілочок чи кори дикої яблуні або дріку красильного; зелену - з пролісків, насіння з чорного соняшника, барвінкового листя; червону дуже рідко робили в домашніх умовах з рогу оленя, частіше купували фарби рослинного походження з червоного (Бразилія) або сандалового дерева: коричневу фарбу отримували з бруньок вільхи, ліщини, кори дуба, листя кінського каштана; чорну готували з чорнильних горішків дуба, листків чорноклена.
Символіка кольорів має велике значення при написанні писанки.
Якщо писанка призначалася хліборобові, то тло писанки неодмінно мало бути чорного кольору. Це колір свята весняної землі, що прокидається від зимового сну. Символічне значення - плодючість.
Червоний колір - кров, що символізує життя, але червоний - то ще й колір, пов'язаний з відходом у «той» світ: червона китайка, червона охра, якою посипали тіло померлого. З часом червоний колір став означати вогонь небесний (блискавка, Сонце), символізувати силу, чоловічу стать, здоров'я, любов, владу. На писанках - це символ життєдайної сили весни, символ відродження.
Білий - чистота. Цей колір є символом вирію, де перебувають душі. Якщо на писанках білим зображено символи або лінії, то означало безгрішне життя.
Жовтий колір означав достигле зерно, достаток, врожай. То колір сонця. Жовтий колір оберігав від злих сил. То також колір багатства.
Блакитний уособлював небо, повітря, воду, здоров'я. Це колір небесної божественності. На писанках - це символ насичення.
Зелений - колір весни, воскресіння природи, багатства рослинного і тваринного світу.
Коричневий колір позначав матір-землю.
У наші часи рідко використовуються природні барвники, здебільшого вживають хімічні, анілінові барвники для вовни, які чудово, в яскраві тони фарбують шкаралупу яєць. Але з цим ми дещо втрачаємо, певним чином порушуючи таїну писанки.
Вода для писання писанок бралася не абияка, а спеціальна. До світу треба було прокинутися і з трьох джерел набрати воду, злити в один посуд і нести додому, ні з ким не заговорюючи, ні на кого не дивлячись і не обертаючись. Додавалося до принесеної води трохи освяченої і, за додержання цих умов, вода вважалася дуже сильною, живою.
Вогонь, що є обов'язковою складовою при написанні писанки, праукраїнці вважали святим творінням бога Сонця. Через Вогонь на писанку переносилося тепло і світло Сонця. Він, вірили, був виявом сонячного бога на Землі, послом неба на Землі У деяких народів Вогонь став головним, ясноозначеним богом і мав неабияку очищуючу силу. Недаремно в церквах, де збирається на покаяння багато грішного люду, горять свічки - живий, святий вогонь яких очищає душі людські.
Бджолиний віск був обов'язковим компонентом при розписі яйця. Легенди особливим ореолом оточують бджолу, до якої в Україні надається епітет «свята». Бджолу називають «божою мушкою», що носила свій віск від самого сонця. Віск та мед використовується в багатьох святкових обрядових стравах (кутя, коливо).
У казках монголів, південних слов'ян, греків, румунів, бджолі приписується участь навіть у світотворенні.
У поєднанні з трьома чинниками: водою, вогнем і бджолиним воском, цілий ряд магічних символів надавав писанці велику силу оберегу (талісману, як кажуть у деяких країнах).
Висновки
Кожна місцевість має свої особливості у визначенні головних кольорів: на Поліссі, Волині, частині Поділля виготовляють писанки переважно червоні; для Подніпров'я характерні широкі симетричні поля і товсті лінії; Наддністрянському Поділлю характерні чорні писанки з темним і білим тлом; бойківські писанки — двобарвні; гуцульські — ясні, писані жовтим і білим по червоному. Писанки дарували із певним смислом, вважаючи, що вони допомагають, заворожують.
Отже, пишіть писанки.
Корисні ресурси
http://www.about-ukraine.com/index.php?text=115
http://honchar.org.ua/p/pysanky-hrystyny-hevko-reportazh-z-vystavky/