Відмінності між версіями «Результаты исследования учащихся в проекте Досліджуємо світ тварин»

Поточна версія на 20:44, 26 вересня 2010

Результати діяльності учнів І групи у навчальному проекті «Досліджуємо світ тварин»From Iteach Wiki

Назва навчального проекту

«Досліджуємо світ тварин».

Автори й учасники проекту

Автор проекту: Мантула Тетяна Іванівна. Учасники: учні 8 класу, І група.

Тема дослідження групи

Видове різноманіття птахів, зникаючі види пернатих (на прикладі природничого матеріалу регіону).

Проблемне питання (питання для дослідження) - Які види птахів, що мешкають у природному середовищі регіону, мають найбільшу та найменшу кількість особин у популяції?

Гіпотеза дослідження

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що привернути увагу підростаючого покоління до проблеми зникаючих видів тварин можна значно продуктивніше, якщо залучати учнів до: спостереження за птахами в довкіллі; збору даних про видове різноманіття птахів регіону; узагальнення матеріалів про природоохоронну діяльність на рівні держави та у регіоні; визначення складових екологічно доцільної поведінки з птахами.

Мета дослідження

З’ясувати видове різноманіття птахів, які спостерігаються на території проживання учнів, охарактеризувати кількісний склад виявлених популяцій птахів з опорою на власні спостереження та дані подані на друкованих (електронних) носіях.

Завдання дослідження

Опрацювати різні джерела інформації з метою складання переліку назв видів птахів, які населяють територію регіону та характеризуються малою (зникаючі види птахів) або великою чисельністю особин у популяції. Здійснити опитування учнів школи та з’ясувати, які, на їх думку, види птахів складають найбільш чисельні в регіоні популяції птахів, а які є найменш чисельними й потребують захисту. Провести спостереження в довкіллі та зафіксувати назви побачених пернатих. За складеним переліком назв птахів визначити приналежність їх до чисельних або зникаючих популяцій. З’ясувати, яким чином учні пояснюють причини зменшення кількості особин у популяції та яку поведінку вони характеризують як екологічно доцільну.

Результати дослідження

З метою пошуку відповіді на поставлене питання члени нашої групи спочатку виконували завдання, об’єднавшись у дві мікрогрупи, потім продовжили роботу в повному складі, тобто групою. У результаті такої організації проектної діяльності були отримані наступні дані. Ми, учні першої мінігрупи, провели анкетування школярів 3-4-х та 8-х класів; поспостерігали за птахами в довкіллі. До анкетування нами було залучено 90 учнів 3-4 класів. Вивчаючи їхні роботи, ми звернули увагу на те, що частина дітей до зникаючих видів птахів віднесли пернатих, які не мешкають на досліджуваній території (папуги, пелікани), є персонажами казок (жар-птиця) або безпосередньо не сприймаються анкетованими біля їхніх домівок (сова, дятел, орел, сокіл, лелека, журавель, зозуля, соловей, дрізд, вівсянка, мухоловка, очеретянка). Дані, отриманні під час аналізу відповідей учнів на питання анкети щодо визначення ними найпоширеніших видів птахів у місті Кіровограді, узагальнено в діаграмі

Під час спостереження за пернатими ми заповнили таблицю, до якої занесли назви птахів, яких ми мали нагоду спостерігати в довкіллі. Таблицю розмістили в електронному щоденнику спостережень за птахами.

Електронний щоденник спостережень за птахами

Результати спостереження за птахами в довкіллі

Анкетування учнів 8-х класів здійснювалося нами з метою з’ясування розуміння ними причин зменшення видового різноманіття птахів. До найтиповіших причин зникнення птахів школярі віднесли: - порушення екологічної рівноваги в природі; - сміттєве забруднення довкілля; - зміну кліматичних умов; - недостатню сформованість у підростаючого покоління екологічної культури. Проаналізувавши записи учнів, ми визначили перелік складових екологічно доцільної поведінки в довкіллі. На думку учнів 8-х класів, необхідно будувати штучні гнізда (шпаківні, дуплянки, синичники), не розмовляти голосно в період гніздування птахів, не руйнувати гнізд, не брати до рук яйця птахів та самих пташенят, не відловлювати дорослих птахів, підгодовувати птахів узимку, не знищувати зелені насадження.

Ми, учні другої мінігрупи, склали перелік джерел, які містять інформацію про видову й кількісну характеристику представників класу Птахів та підготували перелік назв видів птахів, які населяють територію регіону й характеризуються малою) чисельністю особин у популяції, тобто є зникаючими видами птахів.

Під час виконання завдання ми з’ясували, що всього на планеті Земля нараховується близько десяти тисяч видів птахів. Вони спостерігаються практично повсюди, оскільки мешкають і в найхолодніших, і у найспекотніших, і в найпосушливіших куточках планети. Однак, незважаючи на високі адаптаційні можливості, видове різноманіття птахів з кожним роком зменшується. Сьогодні під загрозою глобального зникнення знаходиться майже 1200 видів пернатих. Інші види пернатих зазнають суттєвого зменшення кількості особин у популяції або відчутного звуження ареалу їх поширення. В Україні питаннями збереження біорізноманіття птахів і їхнього природного середовища опікується Українське товариство охорони птахів (УТОП). Діяльністю товариства передбачено проведення Великого зимового обліку птахів, акцій «Птах року», конкурсів, що сприяють поширенню інформації про пернатих. Також членами товариства підготовлено до друку перший в Україні польовий визначник птахів, що містить опис 413 видів пернатих, 1500 ілюстрацій і карт, додаткові відомості про особливості поведінки птахів та характерні місця їх перебування на території України. З публікацій Українського товариства охорони птахів, ми дізналися, що в Україні налічується 413 видів птахів, з яких, 10 видів мають несприятливий природоохоронний статус у світовому масштабі; 86 видів мають такий статус у межах Європи, а 67 видів занесено до Червоної книги України, тобто фактично кожний шостий вид птахів потребує захисту.

Назви категорій птахів у залежності від стану їх популяцій та опис кількісного складу популяції систематизовано в класифікації IUCN

Ми довідалися, що в Україні статус «вразливий вид» (VU) надано таким птахам: гуска білолоба мала, казарка червоновола, підорлик великий, могильник, боривітер степовий, дрохва, очеретянка прудка, пелікан кучерявий. Статус «критично загрозливий» (CR) стосується такого птаха як кульон тонкодзьобий. Статус «загрозливий» (EN) отримали: савка й балабан. Українське товариство охорони птахів виконувало природоохоронні проекти щодо таких глобально вразливих видів як: кульон тонкодзьобий, деркач, дрохва, баклан малий, очеретянка прудка, казарка червоновола, балабан. Для всіх видів проводився облік основних ареалів по всій Україні. Також ми з’ясували, що в Кіровоградської області зафіксовано 23 природні заповідні території загальнодержавного значення – 18 заказників, 2 пам’ятки природи, 2 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, 1 дендрологічний парк, а також місцевого значення – 33 заказники, 37 пам’яток природи, 32 заповідні урочища, 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Нами було проаналізоване видове різноманіття птахів відповідно до заповідних зон та систематизовано дані у таблиці.

Видове представлення птахів у заповідних зонах Кіровоградщини

Ми дізналися, що на території Кіровоградської області можна зрідка зустріти 10 видів птахів, занесених до Європейського Червоного списку тварин, оскільки вони знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. З них, більш-менш часто можна спостерігати деркача та орлана-білохвостого. Із пернатих Червоної книги України, в межах Кіровоградщини можна спостерігати 43 види птахів. Зокрема, боривітра степового, канюка степового, підорлика великого, орла-карлика, орлана-білохвоста, пугача, сипуху. Опрацювавши літературу, ми склали:

перелік назв видів птахів, які занесені до Червоної книги України;

перелік назв видів птахів, які підлягають особливій охороні на території Кіровоградської області

Робота групи.

Складенні переліки назв видів птахів були використанні учнями всієї групи для аналізу даних таблиці, заповненої учнями першої мінігрупи під час спостережень в довкіллі, з метою визначення приналежності зафіксованих назв видів птахів до чисельних або зникаючих популяцій. Узагальнені дані ми розмістили в електронному щоденнику спостережень за птахами. Електронний щоденник спостережень за птахами

Висновки

1.Світ пернатих характеризується видовим різноманіттям як в межах планети, так і в межах досліджуваної території регіону. 2.Видове різноманіття птахів регіону частково представлене популяціями птахів, які занесені до переліків назв птахів у Європейському Червоному списку тварин та у Червоній книзі України. 3.У масштабах держави і конкретно на території Кіровоградської області здійснюються заходи щодо збереження видового різноманіття птахів. 4.Учні молодших класів у цілому обізнані зі світом пернатих, проте вважаємо за доцільне залучити їх до участі у навчальному проекті, мета якого дослідження різноманіття тваринного світу рідного краю. Об’єктом для спостереження обрати птахів, які мешкають на території проживання дітей. Кінцевим результатом проектної діяльності має бути заповнена таблиця, що містить перелік птахів, які часто (рідко) зустрічаються на досліджуваній території. 5.Обговорити з учнями школи правила екологічно доцільної поведінки в довкіллі. 6. Визначити заходи, які учні можуть здійснити з метою збереження видового різноманіття птахів.

Корисні ресурси

1. Пройшов Великий зимовий облік пернатих. URL http://www.day.kiev.ua/43598/

2. Українське товариство охорони птахів. Охорона рідкісних видів. Фактори ризику для орнітофауни в глобальному аспекті. URL http://www.birdlife.org.ua/con-prt.htm

3. Птицы Советского Союза / Под ред. Г. П. Дементьева, Н. А. Гладкова. – М.: Советская наука, 1954. — Т. 5. . – 533с.

4. Птицы Советского Союза / Под ред. Г. П. Дементьева. – М.: Мысль, 1958.– 637с.

5. Заповідні куточки Кіровоградської землі. / Під заг. ред. Т.Л. Андрієнко – К: Арктур-А; 1999. – 238с.

6. Топольний Ф.П. Ліс та його ресурси: Навчальний посібник. Кіровоград; 2007. – 152 с.

7. Тарасенко Г.С. Паросток. Методика гуманістичного виховання молодших школярів засобами природи. 1-4 класи. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 144с.

8. Мантула Т.І. Дослідницька робота в довкіллі. Навчальний посібник для учнів 3-4 класів. Кіровоград, 2004. – 88с.

9. Годівниці для птахів // Колосок. – № 1. – 2007. – С. 26-27. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007

Результати діяльності учнів ІІ групи в навчальному проекті «Досліджуємо світ тварин»From Iteach Wiki

Назва навчального проекту

Навчальний проект «Досліджуємо світ тварин».

Автори й учасники проекту

Автор проекту: Мантула Тетяна Іванівна. Учасники: учні 8 класу, ІІ група.

Тема дослідження групи

Пристосування птахів до польоту. Проблемне питання (питання для дослідження) -Як птахи пристосувалися до польоту? -Чи потрібні птахам великі очі та велике серце?

Гіпотеза дослідження

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, для того, щоб птах зміг літати мають відбутися певні зміни у зовнішній та внутрішній будові його тіла, які забезпечать: зменшення ваги тіла; досягнення найбільшої обтічності його форм; збільшення витривалості до фізичних навантажень під час польотів.

Мета дослідження

З’ясувати особливості зовнішньої та внутрішньої будови тіла птаха, що забезпечують пристосування його до польоту. Завдання дослідження Опрацювати різні джерела інформації з метою пошуку матеріалу про особливості внутрішньої та зовнішньої будови тіла птаха. Узагальнити матеріали в таблиці. Провести спостереження за птахами та визначити особливості їхнього руху під час зльоту, у процесу польоту та під час посадки на землю (поверхню водойми). Здійснити відповідні нотування в електронному щоденнику спостережень. Результати дослідження З метою пошуку відповіді на поставлені питання члени нашої групи спочатку виконували завдання, об’єднавшись у дві мікрогрупи, потім продовжили роботу в повному складі, тобто групою, з метою обговорення результатів проектної діяльності та формулювання висновків. У результаті такої організації проектної діяльності були отримані наступні дані. Ми, учні першої мінігрупи, опрацювали різні джерела інформації, дібрали й систематизували матеріал, що стосується особливостей зовнішньої та внутрішньої будови тіла птаха. Також ми визначили перелік змін у зовнішній та внутрішній будові тіла, котрі свідчать про пристосування пернатих до польотів, та дібрали додаткову пізнавальну інформацію на підтвердження складеного переліку змін.

Представлено узагальненні результати в таблиці:

Ми, учні другої мінігрупи, провели опитування учнів школи та здійснили власне спостереження за поведінкою птахів під час польоту. Під час спілкування з учнями школи ми звернули увагу на те, що учні, даючи відповідь на запитання (Як птахи злітають, та, що особливого у їхніх польотах вони помічали?) найчастіше відповідали, що вони швидко або не дуже швидко махають крилами. Найбільш вдалою, на нашу думку, була відповідь учениці 8-А класу К. Лобач, яка вказала на те, що, «злітаючи, пташка підстрибує в повітря і дуже швидко махає крилами. Великі за вагою птахи, перед зльотом розбігаються та розмахують крилами, щоб набрати потрібну швидкість і відірватися від землі. Під час польоту великі птахи махають крилами не дуже часто, ловлячи потоки повітря, вони вміють зависати в повітряних потоках та спостерігати за здобиччю. Маленькі птахи частіше махають крилами. Так, колібрі швидко працює крилами, може висіти в повітрі, летіти вперед і назад.» Проведене нами спостереження за особливостями руху птахів під час зльоту, у процесі польоту та під час посадки на землю дало нам можливість дослідити та описати як літає горобець польовий, синиця велика, ворона чорна. Результати спостережень ми розмістили в електронному щоденнику спостережень.

Електронний щоденник спостережень за птахами

Результати спостереження за птахами в довкіллі

Робота групи.

Висновки

1.Здатність до польоту основна особливість птахів (за виключенням страусів, пінгвінів).

2.Будова тіла птаха підпорядкована здійсненню польотів: передні кінцівки набули форми крил, скелет полегшений, грудні м’язи досягли високого рівня розвитку, під шкірою знаходяться особливі повітряні мішки, рівень обміну речовин в організмі підвищений. Зазнали змін і внутрішні органи, велике за розмірами 4-камерне серце, два самостійних кола кровообігу, стравохід розширений, органи зору досягли високого рівня розвитку, кут зору розширився до 360°, подвійне дихання, зуби, сечовий міхур та правий яєчник відсутні.

3. На поведінку птахів під час зльоту, у процесі польоту та під час посадки на землю (поверхню водойми) має вплив вага тіла, особливості руху та харчування.

Корисні ресурси

1. Матеріали ІІ конференції молодих орнітологів В Україні. URL http://aetos.narod.ru/online/berkut05-2/inform5-2.pdf

2. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Анатомія птахів. URL http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2

Результати діяльності учнів ІІІ групи в навчальному проекті «Досліджуємо світ тварин»From Iteach Wiki

Назва навчального проекту

Навчальний проект «Досліджуємо світ тварин».

Автори й учасники проекту

Автор проекту: Мантула Тетяна Іванівна.

Учасники: учні 8 класу, ІІІ група.

Тема дослідження групи

Сезонні зміни в поведінці птахів. Проблемне питання (питання для дослідження)

-Що краще: відлетіти в теплі краї чи залишитися?

-Які сезонні особливості поведінки птахів?

Гіпотеза дослідження

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що сезонну поведінку птахів варто розглядати як різні види пристосувань до змін у природному середовищі.

Мета дослідження

З’ясувати способи пристосування птахів до сезонних змін у природному середовищі.

Завдання дослідження

Опрацювати різні джерела інформації з метою визначення підходів до пояснення сезонних особливостей поведінки пернатих на різних етапах розвитку людства. Провести спостереження за поведінкою птахів та охарактеризувати її відповідно до пори року, у яку проводилося спостереження. Здійснити записи у електронному щоденнику спостережень.

Результати дослідження

З метою пошуку відповіді на поставлені питання члени нашої групи спочатку виконували завдання, об’єднавшись у дві мікрогрупи, потім продовжили роботу в повному складі, тобто групою. У результаті такої організації проектної діяльності були отримані наступні дані. Ми, учні першої мінігрупи, опрацювали різні джерела інформації й здійснили пошук матеріалів, у яких висвітлюються підходи до пояснення сезонних особливостей поведінки пернатих на різних етапах розвитку людства. Слід вказати на те, що до сучасного трактування сезонної поведінки птахів людство прийшло не відразу, до кінця XVІІІ століття існували різні підходи до пояснення поведінки пернатих восени.

Дані, що розкривають зміст цих підходів, ми узагальнили в таблиці.

Сучасний підхід до трактування сезонних перельотів птахів базується на тому, що в процесі еволюції кожний із видів птахів набув специфічних пристосувань до сезонних змін у довкіллі. Ці пристосування розвивалися в двох напрямках: у одних птахів збільшувалася здатність переносити різкі сезонні коливання температур на місці, дії інших – спрямовувалися на уникнення безпосереднього впливу несприятливих сезонних факторів середовища шляхом активної зміни місць мешкання, сезонної міграції в райони з більш сприятливими умовами. Ми з’ясували, що прикладом збільшення здатності птахів переносити сезонні зміни в довкіллі є такі фактори як: -пристосування до зміни кормового раціону; -пристосування до зміни температурних умов; -пристосування до використанням спеціальних хованок для захисту від негоди; -пристосування до зміни умов освітлення; -пристосування до зміни захисних умов. Визначені фактори ми деталізували та презентували

Також ми дізналися про те, що у разі сезонної міграції птахів до районів з більш сприятливими природними умовами протягом тривалого часу використовувалися різні методи вивчення особливостей їх сезонної поведінки. Найдавнішим, найпростішим і найбільш поширеним є метод прямого спостереження. Багато державних служб різних країн регулярно публікують результати таких спостережень. Проте впровадження цього методу в значній мірі обмежується тривалістю дня. Різновидом методу прямого спостереження є «місячне спостереження» –спостереження напрямку прольоту птахів та визначення кількості перелітних птахів на фоні повного Місяця та за допомогою спеціально дібраних телескопів. Зазвичай у такий спосіб під час сезону міграцій пернатих вдається підраховувати за одну годину в нічний час близько 30 птахів. Слуховий метод базується на підсиленні голосових сигналів птахів під час їхніх міграцій. Спеціальний пристрій в умовах безмісячної ночі записує звуконаслідування птахів, які пролітають на висоті до 4 кілометрів. Проте цей пристрій не дає точних даних про кількість перелітних птахів. Метод збереження зразків дає додатковий матеріал шляхом дослідження збережених залишків птахів разом з даними про час та місце їх збору. Методом мічення передбачено кільцювання птахів, при якому мітка прикріпляється до ніг птахів (шиї, крил). Радіоспостереженням (телеметрією) передбачено використання невеликого радіопередавача, що розміщується на тілі мігруючого птаха й видає періодичні сигнали, за якими й відстежується місце знаходження пернатого. Спостереження за допомогою радарів дозволяє спостерігати за птахами, визначати напрям і швидкість руху їх зграй, дату і час перельотів, загальну кількість особин у зграї незалежно від погоди та протягом будь-якого часу доби.

Ми, учні другої мінігрупи, провели спостереження в довкіллі та склали перелік назв птахів, яких мали нагоду спостерігати. Робота групи. Об’єднавшись у групу, ми проаналізували у який спосіб пристосувалися до сезонних змін у природі птахи, назви яких були занесені до переліку, складеного учнями другої мінігрупи. Характеристику поведінки птахів ми здійснили з урахуванням наведених вище факторів. Узагальнені дані занесли до електронного щоденника спостережень.

Електронний щоденник спостережень за птахами

Результати спостереження за птахами в довкіллі

Висновки 1. До питання пояснення особливостей сезонної поведінки птахів людство зверталося з давніх часів. 2. Відомі різні підходи до трактування поведінки птахів восени: перевтілення одних видів птахів у інші; зимування зграй пернатих на дні водойм; перебування несприятливих природних умов у печерах; відліт птахів на Місяць тощо. 3. У сучасному трактуванні сезонні перельоти птахів є прямим наслідком сезонних змін у середовищі й розглядаються як один із способів пристосування до них. 4. У процесі еволюції кожний із видів птахів набув специфічних пристосувань до сезонних змін у довкіллі. 5. Дослідження перельотів птахів як одного із способів пристосування до сезонних змін у довкіллі може здійснюватися за допомогою таких методів як: пряме спостереження, «місячне спостереження», слуховий метод, метод збереження зразків, мічення (кільцювання) птахів, радіоспостереження, спостереження за допомогою радарів.

Корисні ресурси

1.Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Анатомія птахів. URL http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2

2. Башта А.-Т. Пташині мандрівки. // Колосок. – № 2. – 2008. – С. 28-30. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F200

3. Башта А.-Т. Пташині мандрівки // Колосок. – № 3. – 2008. – С. 26-29. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2008

Результати діяльності учнів ІV групи в навчальному проекті «Досліджуємо світ тварин»From Iteach Wiki

Назва навчального проекту

Навчальний проект «Досліджуємо світ тварин».

Автори й учасники проекту

Автор проекту: Мантула Тетяна Іванівна.

Учасники: учні 8 класу, ІV група.

Тема дослідження групи

Розмноження і розвиток птахів.

Проблемне питання (питання для дослідження)

- Які особливості розмноження і розвитку птахів?

Гіпотеза дослідження

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що плодовитість птахів значно менша, від плодовитості риб, плазунів та земноводних це суттєво впливає на процеси розмноження і розвитку пернатих.

Мета дослідження

Встановити прогресивні риси розмноження і плодовитості птахів. Визначити особливості розмноження та розвитку птахів.

Завдання дослідження

Здійснити порівняльну характеристику розмноження та розвитку птахів, риб, плазунів та земноводних. Склали досьє птаха, у якому висвітлити особливості його розмноження й розвитку.

Результати дослідження

З метою пошуку відповіді на поставлене питання члени нашої групи спочатку виконували завдання, об’єднавшись у дві мікрогрупи, потім продовжили роботу в повному складі, тобто групою, з метою обговорення результатів проектної діяльності та формулювання висновків. У результаті такої організації проектної діяльності були отримані наступні дані. Ми, учні першої мінігрупи, опрацювали різні джерела інформації, дібрали й систематизували матеріал, що стосується особливостей розмноження, розвитку та плодовитості птахів, риб, земноводних та плазунів.

Дібраний матеріал ми узагальнили в колонках порівняльної таблиці та розмістили за адресою

Ми, учні другої мінігрупи, склали досьє шпака

Досье птаха.

Підготовлені нами матеріали містять інформацію про місце гніздування птаха, період перебування його пташенят у гнізді, секрети вигодовування потомства. Також «Досье шпака» включає матеріали про рожевого шпака та процес виготовлення штучних домівок для птахів. Під час проектної діяльності ми дізналися, що обираючи помешкання для гніздування, шпаки надають перевагу житлу невеликому за розмірами. Здійснення такого вибору пояснюється просто: у надто просторому будиночку (де довжина й ширина дна перевищує 17 см) місця вистачить для чотирьох або п'яти шпаченят. Проте, прогодувати їх належ¬ним чином батькам не під силу. Писклята ростимуть кволими і, як правило, не ви¬тримують майбутнього тривалого пере¬льоту до теплих країв. Натомість із тісної оселі (в якій довжина й ширина дна сягає позначки 14-15 см) з часом вилетить лише двоє, інколи - троє, здорових та енергійних пташенят. Також ми з’ясували, що під час виготовлення шпаківні не потріб¬но застругувати внутрішні поверхні стін домівки. Вони мають залишатися нерівними. Вилітаючи, шпаки чіплятимуться за стінки кігтями. У змайстрованому буди¬ночку не варто замащувати щілини, адже птахи це зроблять значно краще. Дах домівки не прибивають наглухо, щоб після відльоту птахів можна було очистити будиночок від гнізда, яке повторно птахами не використовується. Якщо у штучній оселі все ж таки залишити гніздо, то навесні шпаки поверх нього збудують нове. Розвішувати домівки потрібно на висоті трьох метрів на будь-якому лис¬тяному дереві або на жердині. Щоб захистити пташину домівку від небажа¬них гостей (наприклад, котів), вдаються до певних хитрощів: на середині жердини закріплюють фанеру діаметром 50 сантиметрів. Варто прислухатися і до порад учених, які рекомендують не захоплюва¬тися розвішуванням надмірної кількості шпаківень у садах, парках, скверах. Поява великої кількості шпаків спричинить суперництво між ними за їжу та призведе до відльоту частини птахів. У шкільному саду достатньо буде роз¬вісити 1-2 шпаківні. Птахам, які там оселяться, і їжі вистачить, і знищення шкідливих комах стане для них посильним завданням.

Робота групи.

Висновки

1.Плодовитість птахів значно менша від плодовитості риб, плазунів та земноводних. На відміну від останніх у птахів зменшена кількість відкладених ними яєць (від 1-10, у деяких видів до 25 яєць);

2.Заплідненні яйця пернаті відкладають у спеціально зроблені гнізда.

3.Яйця розвиваються під дією «батьківського» тепла.

4.Гнізда різними способами захищені від хижаків.

5.Птахи здійснюють піклування про потомство.

6.Кожний вид птахів має властиві лише йому особливості гніздування, вигодовування та розвитку.

Корисні ресурси

1.Кийко А. Хвилясті балакуни // Колосок. – № 3. – 2006. – С. 30-31. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2006

2.Синьошийка – «Птах року - 2006» // Колосок. – № 3. – 2006. – С. 44-45. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2006

3. Яскевич Л. Вивільга – крилатий символ 2007 року // Колосок. – № 4. – 2007. – С. 24-27. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007

4.Мантула Т. Правила виживання // Колосок. – № 4. – 2007. – С. 28-31. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007

5.Мантула Т. Робочі та вихідні дні сально-потової залози // Колосок. – № 5. – 2007. – С. 24-25. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007

6.Хорняк М. Чудо з ріжками у пір’ях // Колосок. – № 5. – 2007. – С. 26-29. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007

7.Кийко А. Маленькі і гарненькі // Колосок. – № 5. – 2007. – С. 34-35. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007

8.Мантула Т. Секрети вигодовування потомства // Колосок. – № 6. – 2007. – С. 28-31. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007

9.Мантула Т. Відгадуємо загадки про птахів // Колосок. – № 3. – 2008. – С. 16-19. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2008

10.Мантула Т. Відгадуємо загадки про птахів // Колосок. – № 4. – 2008. – С. 14-17. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2008