Відмінності між версіями «Участь українців у російсько-французькій війні 1812 р.»
(Створена сторінка: {| border="1" cellpadding="2" |<p align=center>'''Події війни'''</p> |<p align=center>'''Участь українців'''</p> |- |12 (24) червн...) |
|||
(не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | {| border="1" cellpadding=" | + | {| border="1" cellpadding="3" |
|<p align=center>'''Події війни'''</p> | |<p align=center>'''Події війни'''</p> | ||
|<p align=center>'''Участь українців'''</p> | |<p align=center>'''Участь українців'''</p> | ||
|- | |- | ||
− | |12 (24) червня. «Велика армія» форсування р. Німан (Західна Білорусь) План: у 1812 році опанувати західні губернії від Риги до Луцька, у 1813 році – зваолодіти Москвою і Києвом, а в 1814 році – столицею Російської імперії – Санкт-Петербургом. «Скіфська» тактика. | + | |valign="top" | 12 (24) червня. «Велика армія» форсування р. Німан (Західна Білорусь) План: у 1812 році опанувати західні губернії від Риги до Луцька, у 1813 році – зваолодіти Москвою і Києвом, а в 1814 році – столицею Російської імперії – Санкт-Петербургом. «Скіфська» тактика. |
Російська армія: 1-а армія М.Б.Барклая-де-Толлі і 2-а армія П.І.Багратіона (на західному кордоні), 3-а армія О.П.Тормасова (на Волині заслон від Австрії), Дунайська армія адмірала Чичагова (Молдавії проти Туреччини). корпус генерала Штейнгеля (У Фінляндії проти Швеції). окремий корпус Ессена (у районі Риги). | Російська армія: 1-а армія М.Б.Барклая-де-Толлі і 2-а армія П.І.Багратіона (на західному кордоні), 3-а армія О.П.Тормасова (на Волині заслон від Австрії), Дунайська армія адмірала Чичагова (Молдавії проти Туреччини). корпус генерала Штейнгеля (У Фінляндії проти Швеції). окремий корпус Ессена (у районі Риги). | ||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
13 (25) вересня. В селі Філі Кутузов зібрав генералів на нараду. | 13 (25) вересня. В селі Філі Кутузов зібрав генералів на нараду. | ||
− | + | 14 (26) вересня. Російська армія без бою залишає Москву.«Велика армія» Наполеона вступає в місто. | |
20 вересня (2 жовтня). При Несвичі козаки і гусари Ламберта завдали поразки 13 ескадронам французької кавалерії Цейхмейстера. | 20 вересня (2 жовтня). При Несвичі козаки і гусари Ламберта завдали поразки 13 ескадронам французької кавалерії Цейхмейстера. | ||
Рядок 40: | Рядок 40: | ||
14 (24) грудня. Переправа залишків французьких військ через Німан. | 14 (24) грудня. Переправа залишків французьких військ через Німан. | ||
− | |12 (24) червня 1812 р. через р.Німан біля Ковна кордон Російської імперії перейшла 448-тисячна «Велика армія». | + | |valign="top"| 12 (24) червня 1812 р. через р.Німан біля Ковна кордон Російської імперії перейшла 448-тисячна «Велика армія». |
«Велика армія»: польський легіон «Вісла», австрійський 30-тисячний корпус генерала Карла Шварценберга, де були й українці. | «Велика армія»: польський легіон «Вісла», австрійський 30-тисячний корпус генерала Карла Шварценберга, де були й українці. | ||
Рядок 51: | Рядок 51: | ||
Головні завдання: | Головні завдання: | ||
− | |||
на першому етапі війни у червні – вересні 1812 р.: | на першому етапі війни у червні – вересні 1812 р.: |
Поточна версія на 21:27, 8 листопада 2013
Події війни |
Участь українців |
12 (24) червня. «Велика армія» форсування р. Німан (Західна Білорусь) План: у 1812 році опанувати західні губернії від Риги до Луцька, у 1813 році – зваолодіти Москвою і Києвом, а в 1814 році – столицею Російської імперії – Санкт-Петербургом. «Скіфська» тактика.
Російська армія: 1-а армія М.Б.Барклая-де-Толлі і 2-а армія П.І.Багратіона (на західному кордоні), 3-а армія О.П.Тормасова (на Волині заслон від Австрії), Дунайська армія адмірала Чичагова (Молдавії проти Туреччини). корпус генерала Штейнгеля (У Фінляндії проти Швеції). окремий корпус Ессена (у районі Риги). Червень- липень Перемоги донських козаків (отамана Платова) над генералом Турно, королем Вестфальським. Бої з перемінним успіхом біля Могильова з військами Даву. Наполеон прагнув не допустити з’єднання Барклая та Багратіона. 23 липня (4 червня). Битва при Салтановці. Атака корпусом Раєвського військ Даву, дала можливість арміям об‘єднатися. Відступ російських військ. Серпень Битва під Смоленськом, командувач генерал Михайло Іларіонович Голеніщев-Кутузов. 26 серпня (7 вересня). Бородінська битва. Бій розпочався удосвіта артилерійською канонадою з обох боків. Вирішальні бої розгорнулися за Багратіонові флеші і батарею Раевського, якими французам вдалося оволодіти ціною величезних втрат. Але розвинути успіх Наполеон не зміг і через 12 годин відвів війська на попередні позиції. В цих боях армія Наполеона втратила убитими і пораненими понад 50 тисяч чоловік. Втрати російської армії досягали 44 тисяч чоловік. Про результати Бородінської битви Кутузов доносив Олександру I «Баталія була сама кровопролитна з усіх тих, які в новітніх часах відомі. Місце баталії нами взяте абсолютно, і ворог ретирувався в ту позицію, з якої прийшов нас атакувати». «Битвою гігантів» назвав цю битву Наполеон. Пізніше, знаходячись у вигнанні, повержений французький імператор визнав, що з 50 битв, їм даних, «у бою під Москвою виявлено найбільшу доблесть і досягнуто найменшого успіху. Французи в нім показали себе гідними отримати перемогу, а росіяни заслужили право бути непереможними», генералу Кутузову звання генерал-фельдмаршала. Взяття Можайська. 13 (25) вересня. В селі Філі Кутузов зібрав генералів на нараду. 14 (26) вересня. Російська армія без бою залишає Москву.«Велика армія» Наполеона вступає в місто. 20 вересня (2 жовтня). При Несвичі козаки і гусари Ламберта завдали поразки 13 ескадронам французької кавалерії Цейхмейстера. 22 вересня (4 жовтня). Розгром французів партизанським загоном полковника Партизанський рух (Єфремов, Давидов, Кудашев) 23 жовтня (4 листопада). Залишення французами Москви. Тричі Наполеон пропонував мир Цареві Олександру, але не отримав відповіді. 24 жовтня (5 листопада). Битва при Малоярославці. Наполеон відійшов на стару Смоленську дорогу. 23 листопада (5 грудня). Французький імператор Наполеон Бонапарт потайки кинув військо й відправився в Європу. 14 (24) грудня. Переправа залишків французьких військ через Німан. |
12 (24) червня 1812 р. через р.Німан біля Ковна кордон Російської імперії перейшла 448-тисячна «Велика армія».
«Велика армія»: польський легіон «Вісла», австрійський 30-тисячний корпус генерала Карла Шварценберга, де були й українці. Олександр І у Вільно (5 червня 1812 р.) наказ про формування Українських козацьких полків (полковник де Вітт) у Київській та Подільській губерніях: 4 полки входили до 3-ї армії генерала Тормасова. Українська кінно-козацька дивізія, яка діяла в Європі під час закордонного походу російської армії 1813–1814 рр. Після перемоги обіцяли волю. «Височайшим рескриптом» від 17 липня 1812 р. Олександр І доручав малоросійському генерал-губернатору князю Я.Лобанову-Ростовському сформувати в Полтавській і Чернігівській губерніях 15 Малоросійських кінно-козацьких. Іван Котляревський, сформував 5-й полк. Керівництво російські офіцери. Три полки Чорноморського козацького війська, три полки Бузького козацького війська, прикордонні загони «лісових козаків», сформовані у правобережних губерніях, та ескадрон (понад 1 тис. вершників) херсонських козаків під командуванням В.Скарчинського. Головні завдання: на першому етапі війни у червні – вересні 1812 р.: Українське козацьке військо з Правобережжя захищали Київський напрямок від австрійського корпусу К.Шварценберга; ополчення з Чернігова й Полтави захищати північні кордони України; Малоросійські кінно-козацькі полки влилися до російської армії. Бородинська битва взяли участь регулярні полки, сформовані в українських губерніях,– Харківський, Київський, Чернігівський, Новоросійський драгунські полки, Охтирський, Сумський, Маріупольський, Ізюмський гусарські, Глухівський, Катеринославський і Малоросійський кірасирські полки. П’ять солдатів Чернігівського драгунського полку несподівано увірвалися на французьку батарею, знищили обслугу і, розвернувши гармати, відкрили вогонь по сторопілих французах. Захищаючи стик між 1-ю та 2-ю арміями від спроб французів прорватися крізь нього, майже повністю загинув Таврійський піхотний полк. Воїни Ізюмського, Єлисаветградського і Чернігівського полків під час рейду корпусів Ф.Уварова і М.Платова відкинули за р.Войну італійську кавалерійську дивізію і знищили три ескадрони французької армії. 2 вересня, коли російські війська кинули Москву. Наполеон І планував відступ Україною. Після битви під Малоярославцем (12.10.1812 р.) змусили розореною Смоленською дорогою. Закордонний похід: 15 малоросійських кінно-козацьких полків, частина ополчення та Українська кінно-козацька дивізія. Ополчення з Чернігова та Полтави брали польські фортеці Замостя, Мозлін, Торн та ін. Решта частин воювала на території Німеччини. «Битва народів» 16–18 жовтня 1813 р. під Лейпцигом вісім українських козацьких полків. У боях за французьку столицю відзначилися три полки бузьких козаків та Українська кінно-козацька дивізія. Наслідки: Всі козацькі полки та ополчення було розформовано, ополченців повернули до кріпацького стану. Військові поселення (О.Аракчеєв). |