Відмінності між версіями «Учнівська вікі-стаття: "Історія створення компю’тера "»
(→Корисні ресурси) |
(→Результати дослідження) |
||
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
==Автори проекту== | ==Автори проекту== | ||
| − | + | 1 група 2 класу | |
==Тема дослідження== | ==Тема дослідження== | ||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
==Проблема дослідження== | ==Проблема дослідження== | ||
| + | Хто з вчених був засновником комп'ютера? | ||
==Гіпотеза дослідження== | ==Гіпотеза дослідження== | ||
| − | Перша комп' | + | Перша комп'ютер з'явився після Великої вітчизняної війни |
==Мета дослідження== | ==Мета дослідження== | ||
| Рядок 22: | Рядок 23: | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
| − | + | ||
| + | [[Файл:5d119425423d5a9b82e3c5f9be65dc52.jpg|thumb|200px|Один з перших ПК]] | ||
| + | Розвиток торгівлі й науки спричинив збільшення потреби в обчисленнях. Причому самі обчислення ставали чимраз складнішими. Усний рахунок і прості пристосування не могли задовольнити ці потреби. Тому багато математиків й інженерів витратили роки праці на створення машин, що полегшують лічбу. | ||
| + | |||
| + | Однак основним споживачем таких машин у XX столітті стали військові. Розрахунки траєкторій ракет і снарядів, обрахування аеродинаміки літаків, навігаційні розрахунки ставали чимраз складнішими і виконувати їх потрібно було чимраз швидше. | ||
| + | |||
| + | «Хрещеною матір'ю» обчислювальної техніки в сучасному її розумінні стала Друга світова війна. Для розшифрування кодів шифрувальної машини «Енігма», якою користувалися німецькі військово-морські сили для передачі секретних повідомлень у Блечлі-Парк, в Англії були зібрані найкращі математики Великобританії і США. Вони не тільки зуміли створити дешифрувальні машини, які практично моментально розшифровували коди «Енігми», аде й заклали основу для розвитку обчислювальної техніки в післявоєнний період. | ||
| + | |||
| + | Після Другої світової війни протягом довгого часу тільки військові були основними замовниками робіт по створенню обчислювальних машин через їхню величезну вартість. Але чим далі просувалася робота, чим досконалішими й дешевшими ставали створені машини, тим більше з'являлося серед замовників абсолютно мирних організацій: наукових інститутів, університетів, метеорологічних центрів тощо. | ||
| + | |||
| + | Але лише з появою персонального комп'ютера основним споживачем, що фінансує вчених і інженерів, стали звичайні громадяни. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Розвиток торгівлі й науки спричинив збільшення потреби в обчисленнях. Причому самі обчислення ставали чимраз складнішими. Усний рахунок і прості пристосування не могли задовольнити ці потреби. Тому багато математиків й інженерів витратили роки праці на створення машин, що полегшують лічбу. | ||
| + | |||
| + | Однак основним споживачем таких машин у XX столітті стали військові. Розрахунки траєкторій ракет і снарядів, обрахування аеродинаміки літаків, навігаційні розрахунки ставали чимраз складнішими і виконувати їх потрібно було чимраз швидше. | ||
| + | |||
| + | «Хрещеною матір'ю» обчислювальної техніки в сучасному її розумінні стала Друга світова війна. Для розшифрування кодів шифрувальної машини «Енігма», якою користувалися німецькі військово-морські сили для передачі секретних повідомлень у Блечлі-Парк, в Англії були зібрані найкращі математики Великобританії і США. Вони не тільки зуміли створити дешифрувальні машини, які практично моментально розшифровували коди «Енігми», аде й заклали основу для розвитку обчислювальної техніки в післявоєнний період. | ||
| + | |||
| + | Після Другої світової війни протягом довгого часу тільки військові були основними замовниками робіт по створенню обчислювальних машин через їхню величезну вартість. Але чим далі просувалася робота, чим досконалішими й дешевшими ставали створені машини, тим більше з'являлося серед замовників абсолютно мирних організацій: наукових інститутів, університетів, метеорологічних центрів тощо. | ||
| + | |||
| + | Але лише з появою персонального комп'ютера основним споживачем, що фінансує вчених і інженерів, стали звичайні громадяни. | ||
| + | |||
| + | У 1940-х—1950-х роках комп'ютери створювалися на основі електронних ламп. Тому комп'ютери були дуже великими (вони займали величезні зали), дорогими й ненадійними — адже електронні лампи, як і звичайні лампочки, часто перегоряють. Але в 1948 р. були винайдені транзистори — мініатюрні й недорогі електронні прилади, що змогли замінити електронні лампи. Це призвело до зменшення розмірів комп'ютерів у сотні разів і підвищення їхньої надійності. | ||
| + | |||
| + | Перші комп'ютери на основі транзисторів з'явилися наприкінці 1950-х років, а до середини 60-х років були створені й значно компактніші зовнішні пристрої для комп'ютерів, що дозволило фірмі Digital Equipment випустити в 1965 р. перший міні-комп'ютер PDP-8 завбільшки з холодильник і вартістю всього 20 тис. дол. (комп'ютери 1940-х—1950-х років зазвичай коштували мільйони дол.). | ||
| + | |||
| + | Після появи транзисторів найбільш трудомісткою операцією при виробництві комп'ютерів було з'єднання й спаювання транзисторів для створення електронних схем. Але в 1959 р. Роберт Нойс (майбутній засновник фірми Intel) винайшов спосіб, що дозволяє створювати на одній пластині кремнію транзистори і всі необхідні з'єднання між ними. Отримані електронні схеми почали називатися інтегральними схемами, або чіпами. У 1968 р. фірма Burroughs випустила перший комп'ютер на інтегральних схемах, а в 1970 р. фірма Intel почала продавати інтегральні схеми пам'яті. Надалі кількість транзисторів, що вдавалося розмістити на одиницю площі інтегральної схеми, збільшувалася приблизно вдвічі щороку, що й забезпечує постійне зменшення вартості комп'ютерів і підвищення їх швидкодії. | ||
| + | |||
| + | У середині 1960-х років голова Intel Gordon Moore вивів принцип, або закон, який діє протягом уже більше чотирьох десятиліть: кількість транзисторів у кожнім чіпі кремнієвої інтегрованої мікросхеми процесора подвоюється кожні два роки, і вартість кожного чіпа процесора зменшується вдвічі. | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
| − | + | Після появи транзисторів найбільш трудомісткою операцією при виробництві комп'ютерів було з'єднання й спаювання транзисторів для створення електронних схем. Але в 1959 р. | |
| + | Роберт Нойс (майбутній засновник фірми Intel) винайшов спосіб, що дозволяє створювати на одній пластині кремнію транзистори і всі необхідні з'єднання між ними. Отримані електронні схеми почали називатися інтегральними схемами, або чіпами. У 1968 р. фірма Burroughs випустила перший комп'ютер на інтегральних схемах, а в 1970 р. фірма Intel почала продавати інтегральні схеми пам'яті. Надалі кількість транзисторів, що вдавалося розмістити на одиницю площі інтегральної схеми, збільшувалася приблизно вдвічі щороку, що й забезпечує постійне зменшення вартості комп'ютерів і підвищення їх швидкодії. | ||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
Поточна версія на 12:57, 14 вересня 2013
Зміст
Назва проекту
Починаємо дружити з комп’ютером
Автори проекту
1 група 2 класу
Тема дослідження
Історія створення комп’ютера
Проблема дослідження
Хто з вчених був засновником комп'ютера?
Гіпотеза дослідження
Перша комп'ютер з'явився після Великої вітчизняної війни
Мета дослідження
Ознайомити учнів з історією створення комп'ютерної техніки
Результати дослідження
Розвиток торгівлі й науки спричинив збільшення потреби в обчисленнях. Причому самі обчислення ставали чимраз складнішими. Усний рахунок і прості пристосування не могли задовольнити ці потреби. Тому багато математиків й інженерів витратили роки праці на створення машин, що полегшують лічбу.
Однак основним споживачем таких машин у XX столітті стали військові. Розрахунки траєкторій ракет і снарядів, обрахування аеродинаміки літаків, навігаційні розрахунки ставали чимраз складнішими і виконувати їх потрібно було чимраз швидше.
«Хрещеною матір'ю» обчислювальної техніки в сучасному її розумінні стала Друга світова війна. Для розшифрування кодів шифрувальної машини «Енігма», якою користувалися німецькі військово-морські сили для передачі секретних повідомлень у Блечлі-Парк, в Англії були зібрані найкращі математики Великобританії і США. Вони не тільки зуміли створити дешифрувальні машини, які практично моментально розшифровували коди «Енігми», аде й заклали основу для розвитку обчислювальної техніки в післявоєнний період.
Після Другої світової війни протягом довгого часу тільки військові були основними замовниками робіт по створенню обчислювальних машин через їхню величезну вартість. Але чим далі просувалася робота, чим досконалішими й дешевшими ставали створені машини, тим більше з'являлося серед замовників абсолютно мирних організацій: наукових інститутів, університетів, метеорологічних центрів тощо.
Але лише з появою персонального комп'ютера основним споживачем, що фінансує вчених і інженерів, стали звичайні громадяни.
Розвиток торгівлі й науки спричинив збільшення потреби в обчисленнях. Причому самі обчислення ставали чимраз складнішими. Усний рахунок і прості пристосування не могли задовольнити ці потреби. Тому багато математиків й інженерів витратили роки праці на створення машин, що полегшують лічбу.
Однак основним споживачем таких машин у XX столітті стали військові. Розрахунки траєкторій ракет і снарядів, обрахування аеродинаміки літаків, навігаційні розрахунки ставали чимраз складнішими і виконувати їх потрібно було чимраз швидше.
«Хрещеною матір'ю» обчислювальної техніки в сучасному її розумінні стала Друга світова війна. Для розшифрування кодів шифрувальної машини «Енігма», якою користувалися німецькі військово-морські сили для передачі секретних повідомлень у Блечлі-Парк, в Англії були зібрані найкращі математики Великобританії і США. Вони не тільки зуміли створити дешифрувальні машини, які практично моментально розшифровували коди «Енігми», аде й заклали основу для розвитку обчислювальної техніки в післявоєнний період.
Після Другої світової війни протягом довгого часу тільки військові були основними замовниками робіт по створенню обчислювальних машин через їхню величезну вартість. Але чим далі просувалася робота, чим досконалішими й дешевшими ставали створені машини, тим більше з'являлося серед замовників абсолютно мирних організацій: наукових інститутів, університетів, метеорологічних центрів тощо.
Але лише з появою персонального комп'ютера основним споживачем, що фінансує вчених і інженерів, стали звичайні громадяни.
У 1940-х—1950-х роках комп'ютери створювалися на основі електронних ламп. Тому комп'ютери були дуже великими (вони займали величезні зали), дорогими й ненадійними — адже електронні лампи, як і звичайні лампочки, часто перегоряють. Але в 1948 р. були винайдені транзистори — мініатюрні й недорогі електронні прилади, що змогли замінити електронні лампи. Це призвело до зменшення розмірів комп'ютерів у сотні разів і підвищення їхньої надійності.
Перші комп'ютери на основі транзисторів з'явилися наприкінці 1950-х років, а до середини 60-х років були створені й значно компактніші зовнішні пристрої для комп'ютерів, що дозволило фірмі Digital Equipment випустити в 1965 р. перший міні-комп'ютер PDP-8 завбільшки з холодильник і вартістю всього 20 тис. дол. (комп'ютери 1940-х—1950-х років зазвичай коштували мільйони дол.).
Після появи транзисторів найбільш трудомісткою операцією при виробництві комп'ютерів було з'єднання й спаювання транзисторів для створення електронних схем. Але в 1959 р. Роберт Нойс (майбутній засновник фірми Intel) винайшов спосіб, що дозволяє створювати на одній пластині кремнію транзистори і всі необхідні з'єднання між ними. Отримані електронні схеми почали називатися інтегральними схемами, або чіпами. У 1968 р. фірма Burroughs випустила перший комп'ютер на інтегральних схемах, а в 1970 р. фірма Intel почала продавати інтегральні схеми пам'яті. Надалі кількість транзисторів, що вдавалося розмістити на одиницю площі інтегральної схеми, збільшувалася приблизно вдвічі щороку, що й забезпечує постійне зменшення вартості комп'ютерів і підвищення їх швидкодії.
У середині 1960-х років голова Intel Gordon Moore вивів принцип, або закон, який діє протягом уже більше чотирьох десятиліть: кількість транзисторів у кожнім чіпі кремнієвої інтегрованої мікросхеми процесора подвоюється кожні два роки, і вартість кожного чіпа процесора зменшується вдвічі.
Висновки
Після появи транзисторів найбільш трудомісткою операцією при виробництві комп'ютерів було з'єднання й спаювання транзисторів для створення електронних схем. Але в 1959 р. Роберт Нойс (майбутній засновник фірми Intel) винайшов спосіб, що дозволяє створювати на одній пластині кремнію транзистори і всі необхідні з'єднання між ними. Отримані електронні схеми почали називатися інтегральними схемами, або чіпами. У 1968 р. фірма Burroughs випустила перший комп'ютер на інтегральних схемах, а в 1970 р. фірма Intel почала продавати інтегральні схеми пам'яті. Надалі кількість транзисторів, що вдавалося розмістити на одиницю площі інтегральної схеми, збільшувалася приблизно вдвічі щороку, що й забезпечує постійне зменшення вартості комп'ютерів і підвищення їх швидкодії.
